Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-428-11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2018.
Дата набрання законної сили: 28.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		28 березня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 2-428/11
		Провадження № 14-46 звц 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі :
		головуючого судді- Князєва В. С.,
		судді-доповідача - Гудими Д. А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Краєвського І.В.,
		позивача - ОСОБА_3,
		відповідача - Слов'янського психоневрологічного інтернату (представник - адвокат ОСОБА_4)
		розглянула у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року, постановленої суддею Гусинським М. О., а також ухвали Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року, постановленої колегією суддів у складі: Жданової В. С., Канурної О. Д., Курила В. П., з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом даної справи
		за позовом ОСОБА_3 до Слов'янського психоневрологічного інтернату, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної сплати за час вимушеного прогулу.
		Учасники справи:
		-                  позивач: ОСОБА_3,
		-                  відповідач: Слов'янський психоневрологічний інтернат,
		-                  третя особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позову
		1.          ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Слов'янського психоневрологічного інтернату (далі - відповідач), третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної сплати за час вимушеного прогулу.
		2.          9 грудня 2010 року директор відповідача видав наказ №120-к «Про звільнення ОСОБА_3», яким звільнив з роботи позивача у зв'язку зі скороченням штату. Скорочення штатних одиниць відбулось на підставі наказу № 59 від 1 жовтня 2010 року «Про внесення змін до штатного розпису інтернату», з якого слідує, що метою скорочення було підвищення організації ефективності праці.
		3.          Позивач вважає звільнення незаконним і просить поновити її на роботі, а також стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		4.          19 квітня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області ухвалив рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
		5.          Рішення суду мотивоване, зокрема, тим, що звільнення позивача було проведене у зв'язку з дійсним скороченням штату працівників - паспортиста та завідувача господарством - належною посадовою особою з виконанням вимог чинного законодавства України.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		6.          22 липня 2011 року Апеляційний суд Донецької області ухвалив рішення, яким скасував рішення суду першої інстанції та частково задовольнив позовні вимоги: поновив позивача на посаді завідувача господарством відповідача з 9 грудня 2010 року; стягнув з відповідача на користь позивача 9 939,28 грн на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.
		7.          10 жовтня 2011 року Апеляційний суд Донецької області ухвалив додаткове рішення про скасування незаконного наказу відповідача №120-к від 9 грудня 2010 року «Про звільнення ОСОБА_3».
		Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
		8.          22 грудня 2011 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відхилив касаційні скарги відповідача та третьої особи.
		Короткий опис виконання рішення суду
		9.          20 вересня 2011 року старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Слов'янського міськрайонного управління юстиції видав постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про стягнення з відповідача на користь позивача 9 939,28 грн на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів. Зазначена постанова мотивована повним виконанням рішення суду.
		10.       31 серпня 2011 року старший державний виконавець ВДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції видав постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про поновлення позивача на посаді завідувача господарством відповідача з 9 грудня 2010 року.
		11.       Постанова мотивована тим, що згідно зі статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» проведення подальших виконавчих дій без участі боржника (відповідача) неможливе. Державний виконавець наклав на боржника (відповідача) штраф і направив подання до прокуратури м. Слов'янська про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
		12.       5 березня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою скасував постанову від 31 серпня 2011 року про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про поновлення позивача на посаді.
		13.       13 березня 2012 року заступник начальника відділу органу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції видав постанову про відновлення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про поновлення позивача на посаді.
		14.       14 березня 2012 року заступник начальника відділу органу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції видав постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про поновлення позивача на посаді.
		15.       Постанова мотивована повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.
		16.       19 квітня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу, якою задовольнив заяву позивача та видав дублікат виконавчого листа № 2-428/11 про поновлення позивача на посаді завідувача господарством відповідача з 9 грудня 2010 року.
		17.       28 листопада 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу про залишення без задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа про поновлення позивача на посаді.
		18.       Ухвала суду мотивована тим, що виконавче провадження, стосовно якого видано постанову про закінчення, не може бути розпочате знову.
		19.       24 січня 2017 року Апеляційний суд Донецької області постановив ухвалу про залишення без змін ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року та відхилення апеляційної скарги позивача.
		20.       Ухвала суду мотивована тим, що позивач своєчасно скористалася правом на примусове виконання виконавчого листа № 2-428-11, виданого 12 серпня 2011 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про поновлення її на посаді, своєчасно звернулася до належного органу державної виконавчої служби, який здійснив усі дії з примусового виконання судового рішення, після чого державний виконавець видав постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням цього рішення. Вказана постанова державного виконавця не була оскаржена та є чинною. Крім того, не є підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання видача 19 квітня 2016 року судом першої інстанції дубліката виконавчого листа № 2-428/11 про поновлення позивача на посаді.
		21.       Та обставина, що Краматорський міський суд Донецької області 3 серпня 2016 року ухвалою скасував постанову старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області від 17 травня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42012050000000101 від 12 листопада 2012 року, теж не є підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання за умови наявності постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження з підстав виконання судового рішення.
		Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини
		22.       12 жовтня 2017 року Велика Палата Європейського суду з прав людини (далі також - ЄСПЛ) ухвалила рішення у справі «Бурмич та інші проти України» («Burmych and Others v. Ukraine», заява № 46852/13 та ін.) (далі також - Рішення) щодо тривалого невиконання в Україні рішень національних судів, яким приєднала до заяв № 46852/13, № 47786/13, № 54125/13, № 56605/13 та № 3653/14 наведені у додатках І і ІІ до Рішення 12 143 заяв включно із заявою № 66057/13 («Serednyak v. Ukraine»), яку 1 жовтня 2013 року подала позивач (§ 1 резолютивної частини рішення).
		23.       Тим же Рішенням Велика Палата ЄСПЛ оголосила прийнятними заяви № 46852/13, № 47786/13, № 54125/13, № 56605/13 та № 3653/14 (§ 2 резолютивної частини рішення), які разом з іншими 12 143 заявами включно із заявою позивача № 66057/13 мають розглядатись відповідно до зобов'язань, що випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» («Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine», заява № 40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року), яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (§ 3 резолютивної частини рішення).
		24.       З огляду на це Велика Палата ЄСПЛ вирішила вилучити всі ці заяви включно із заявою позивача № 66057/13 з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи з метою розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зазначеного пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів і сплати боргу за цими рішеннями (§ 4 резолютивної частини рішення).
		Рух заяви про перегляд судових рішень
		25.       У листопаді 2017 року позивач звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року й ухвали Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року (далі - заява про перегляд судових рішень). Просить скасувати ці ухвали й ухвалити нове рішення, яким поновити строк виконання виконавчого листа.
		26.       Підставою для перегляду судового рішення позивач вважає рішення ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України», копію якого просила витребувати від органу, відповідального за координацію виконання рішень зазначеної міжнародної судової установи.
		27.       1 грудня 2017 року суддя Верховного Суду України ухвалою надала позивачеві строк для усунення недоліків заяви про перегляд судових рішень.
		28.       26 грудня 2017 Верховний Суд України отримав лист позивача з додатками на виконання ухвали від 1 грудня 2017 року.
		29.       Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України у редакції Закону № 2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні відповідної справи судом, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Верховного Суду для їх розгляду за правилами перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		30.       14 лютого 2018 року суддя Великої Палати Верховного Суду відкрив провадження за виключними обставинами у справі, витребував у Міністерства юстиції України належно оформлену копію рішення Європейського суду з прав людини від 12 жовтня 2017 року, яким вирішено питання щодо заяви № 66057/13, та призначив справу на 13 березня 2018 року.
		31.       6 березня 2018 року Міністерство юстиції України надало копію рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» разом з його перекладом українською мовою, який є автентичним (лист № 2272/5.2.1/ін-18 від 26 лютого 2018 року).
		32.       7 березня 2018 року надійшов відзив відповідача на заяву про перегляд судових рішень.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень
		33.       Позивач вважає, що рішенням від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ задовольнив її заяву № 66057/13.З огляду на цепросить скасувати ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року.
		34.       На судових засіданнях позивач надала пояснення щодо суті заявлених позовних вимог і заяви про перегляд судових рішень. Зокрема, повідомила про те, що пропрацювала у відповідача 19 років і була незаконно звільненою новим директором.
		35.       Вважає, що рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2011 року в частині поновлення на посаді завідувача господарством відповідач досі не виконав, що, на думку позивача, підтверджують інші рішення судів, а також бездіяльність відповідача, який не вводить у штатний розпис відповідну посаду.
		36.       Крім того, позивач повідомила, що знайома з повним текстом рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», стосовно виконання якого у провадженні Верховного Суду перебуває декілька її справ. Зазначила, що всі судові рішення, які стосувалися справи про поновлення її на роботі, приєднувала до заяви № 66057/13.
		(2) Узагальнений виклад позицій інших учасників судового провадження
		37.       У відзиві відповідач звернув увагу на те, що поновленню підлягає не строк виконання виконавчого листа, як просить позивач, а строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову.
		38.       Відповідач стверджує, що на виконання рішення суду позивач була поновлена на посаді завідувача господарством з 9 грудня 2010 року, а 31 серпня 2011 року і 14 березня 2012 року ВДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції видав постанови про закінчення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-428/11 від 12 серпня 2011 року про поновлення позивача на вказаній посаді.
		39.       На думку відповідача, визначальним для вирішення питання про можливість задоволення заяви про перегляд судових рішень на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» є спільна окрема думка 7 суддів ЄСПЛ, які стверджують про те, що 12 143 заяви, приєднані до інших 5 заяв у вказаній справі, не були предметом розгляду ЄСПЛ ні у частині фактів, ні у частині юридичної кваліфікації скарг заявників.
		40.       На судових засіданнях представник відповідача уточнила, що позивач на виконання судового рішення була поновлена на роботі «поза штатом», а тому одне і те саме рішення не може бути виконане двічі. Підтримала аргументи, наведені у відзиві.
		41.       Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації позицію щодо заяви про перегляд судових рішень не висловило.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів учасників справи
		42.       ВеликаПалата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, доводи позивача і представника відповідача та з дотриманням передбачених законодавством меж і підстав перегляду судових рішень за виключними обставинами, а саме у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, дійшла таких висновків.
		(1.1)   Щодо вилучення з реєстру справ ЄСПЛ заяви позивача № 66057/13
		43.       Відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції ЄСПЛ може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти висновку: a) що заявник не має наміру далі підтримувати свою заяву; або b) що спір уже вирішено; або c) що на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим. Проте Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
		44.       Згідно з пунктом 2 статті 37 Конвенції ЄСПЛ може прийняти рішення про поновлення заяви в реєстрі справ, якщо він вважає, що це виправдано обставинами.
		45.       Отже, виключення заяви з реєстру є дією ЄСПЛ, яка допускається Конвенцією на будь-якій стадії провадження у справі до ухвалення ЄСПЛ рішення по суті спору.
		46.       У рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛпостановив вилучити зі свого реєстру заяви, які стосуються системної проблеми невиконання рішень національних судів в Україні, та передати ці заяви Комітету Міністрів Ради Європи, який здійснюватиме подальший нагляд за їх виконанням Україною в контексті вжиття заходів загального характеру з виконання пілотного рішення у справі «ЮрійМиколайович Іванов проти України». До списку цих заяв було приєднано і заяву № 66057/13, подану позивачем.
		47.       Застосований ЄСПЛ у рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції передбачає виключення заяви з реєстру, якщо її подальший розгляд не є виправданим, і повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає від ЄСПЛ продовження такого розгляду.
		48.       ЄСПЛ вказав, що «інтереси цих заявників і всіх інших існуючих та потенційних потерпілих від відповідної системної проблеми більш захищені в рамках процесу виконання», а «подальший розгляд справ типу Іванов є не найкращим засобом досягнення мети Конвенції. Відтак, Суд доходить висновку, що подальший розгляд цієї справи не є виправданим у розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 37» (§ 202 Рішення).
		49.       Крім того, ЄСПЛ звернув увагу на те, що «недоліки, на які скаржаться заявники у цих заявах, мають бути усунуті шляхом вжиття заходів загального характеру в рамках виконання пілотного рішення у справі Іванов, у тому числі й наданням належного та достатнього відшкодування шкоди, завданої порушенням Конвенції, встановленим зазначеним рішенням (див. пункти 154, 201 - 203 та п'ятий пункт резолютивної частини рішення у справі Іванов (Ivanov)), які мають здійснюватись під наглядом Комітету Міністрів. Таким чином, враховуючи різні процеси, задіяні з цією метою, Суд також доходить висновку, що повага до прав людини у розумінні пункту 1 статті 37 in fine не вимагає подальшого розгляду цих заяв для ухвалення рішення щодо індивідуального відшкодування» (§ 204 Рішення).
		50.       З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява позивача № 66057/13 була виключена з реєстру та передана Комітету Міністрів Ради Європи як така, що віднесена до заяв, які мають розглядатись відповідно до зобов'язань України, що випливають із пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», а саме зобов'язань щодо вжиття Україною заходів загального характеру, у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників.
		51.       Відтак, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції, якщо Україна не вживе належні заходи загального характеру на виконання пілотного рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», включно із заявами, що були вилучені з реєстру рішенням ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», така обставина може стати підставою для поновлення вилучених заяв в реєстрі справ ЄСПЛ і їх подальшого вирішення.
		52.       Вказане підтверджується позицією ЄСПЛ, висловленою в Рішенні у вказаній справі: ЄСПЛ нагадав, що його висновок про відсутність обставин щодо поваги до прав людини, передбачених Конвенцією та протоколами до неї, які б вимагали подальшого розгляду цієї справи та інших справ типу Іванов (§ 206 Рішення), не обмежує повноважень ЄСПЛ щодо поновлення відповідно до пункту 2 статті 37 цієї або будь-якої іншої аналогічної заяви у реєстрі справ, якщо це буде виправдано обставинами (§ 207 Рішення).
		53.       Більше того, ЄСПЛ у Рішенні передбачив, що впродовж двох років із дня його ухвалення може бути доцільним провести повторну оцінку ситуації, щоб з'ясувати, чи виникли за цей час обставини, здатні виправдати здійснення ЄСПЛ повноважень з поновлення у реєстрі заяв, наведених у додатках до Рішення (§ 227 Рішення).
		54.       Таким чином, впродовж двох років з дня ухвалення Рішення ЄСПЛ може визнати доцільним повторно оцінити ситуацію з виконання Україною пілотного рішення у справі «ЮрійМиколайович Іванов проти України» та відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції поновити в реєстрі будь-яку вилучену згідно з Рішенням заяву, зокрема і заяву позивача № 66057/13.
		(1.2)   Щодо застосування заходів, направлених на відновлення попереднього юридичного стану, який позивач мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum)
		55.       Відповідно до статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV) та статті 46 Конвенції Україна зобов'язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.
		56.       У главі 3 Закону № 3477-IV передбачено, що для виконання рішення ЄСПЛ, яким констатовано порушення Україною Конвенції, мають вживатися заходи індивідуального та загального характеру.
		57.       Згідно зі статтею 41 Конвенції, якщо ЄСПЛ визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї, і якщо внутрішнє право держави, яка була стороною у справі, передбачає лише часткову компенсацію, ЄСПЛ, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.
		58.       У рішенні у справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що його головне завдання «визначається статтею 19 Конвенції, а ухвалення рішення про надання справедливої сатисфакції за статтею 41 є лише додатковим до цього завдання. Отже, враховуючи мету процедури пілотного рішення, що, як зазначено вище, полягає у наданні допомоги державам під час вирішення системних проблем на національному рівні, тим самим забезпечуючи заявникам права та свободи, передбачені Конвенцією, відповідно до статті 1, функція Суду за статтею 19 не може бути перетворена на надання індивідуального грошового відшкодування у кожній повторюваній справі, що виникає з однієї тієї ж системної проблеми» (§ 181 Рішення).
		59.       Більше того, ЄСПЛ припустив, що «хоча можна було б присудити індивідуальне відшкодування, розглянувши цю справу по суті, а також присудити справедливу сатисфакцію моральної шкоди…, Суд вважає, що існує сильний суспільний інтерес у підтриманні підходу, здатного у довгостроковій перспективі зберегти відповідні ролі Суду, Уряду держави-відповідача та Комітету Міністрів відповідно до статей 19 та 46 Конвенції» (§ 173 Рішення).
		60.       За статтею 10 Закону № 3477-IV додатковими щодо виплати присудженого ЄСПЛ відшкодування (статті 7-9 цього Закону) заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ.
		61.       Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення, позивач підняла питання про забезпечення їй на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України» права на такий захід індивідуального характеру як відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який позивач мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).
		62.       Згідно з частиною 3 статті 10 Закону № 3477-IV відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі.
		63.       Отже, застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі, у разі вжиття Україною заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною.
		64.       Однак, як зазначалося (див. пункти 46, 49-50 цієї постанови), у рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ прямо вказав на те, що порушення, на які скаржаться заявники у заявах, об'єднаних у цій справі, мають бути усунуті шляхом вжиття заходів загального характеру в рамках виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи.
		65.       Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 3477-IV заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в рішенні ЄСПЛ системної проблеми та її першопричини, зокрема: а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; б) внесення змін до адміністративної практики; в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів; г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи; д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до рішення ЄСПЛ метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.
		66.       ЄСПЛ у рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» зазначив, що «відповідно до логіки процедури пілотного рішення, забезпечення «адекватного та достатнього відшкодування» у розумінні пункту п'ятого резолютивної частини рішення у справі Іванов є договірним зобов'язанням, пов'язаним із виконанням пілотного рішення, нагляд за виконанням якого здійснюється Комітетом Міністрів, при цьому роль Суду суттєво обмежується виявленням системної проблеми та, за необхідності, визначенням заходів загального характеру, які слід вжити з метою виконання рішення. Таким чином, суть процедури пілотного рішення полягає у наданні належного відшкодування потерпілим у подальших аналогічних справах у рамках виконання пілотного рішення» (§ 159 Рішення).
		67.       Тому ЄСПЛ дійшов висновку, що «вирішення цих заяв і 12 143 заяв, які перебувають на розгляді, незалежно від того, чи була про них повідомлена держава-відповідач, є більшою мірою частиною процесу виконання пілотного рішення у справі Іванов, а відшкодування за системну проблему, констатовану у рішенні у справі Іванов, має бути надано всім потерпілим, у тому числі тим, хто вже подав заяви до Суду, у рамках процедури виконання, яка здійснюється під наглядом Комітету міністрів» (§ 215 Рішення).
		68.       На думку ЄСПЛ, «саме Комітет Міністрів має здійснювати нагляд за виконанням рішення та забезпечувати виконання державою її юридичного зобов'язання за статтею 46, у тому числі вжиття заходів загального характеру, що можуть вимагатись пілотним рішенням щодо надання відшкодування всім іншим існуючим або потенційним потерпілим від констатованого системного недоліку (§ 194 Рішення).
		69.       З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не може вживати заходи індивідуального характеру шляхом перегляду судових рішень у справі № 2-428/11 на виконання рішення ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України».
		70.       Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
		71.       Такий перегляд є одним із додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених статтею 10 Закону № 3477-IV.
		72.       Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, коли у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення відповідачем зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.
		73.       У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характер чи з самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.
		74.       Таким чином, не може застосовуватися як захід індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами за пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України у випадках, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань повинні бути усунуті лише шляхом вжиття заходів загального характеру (див. пункти 46, 49-50, 65-68 цієї постанови).
		75.       Про стан розгляду в ЄСПЛ заяви № 66057/13 позивач була проінформована. Так, на її адресу ЄСПЛ надіслав лист від 12 жовтня 2017 року. У цьому листі повідомлено, що 26 червня 2017 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення, в якому визнала заяву позивача № 66057/1, приєднану до справи «Бурмич та інші проти України», частиною процедури виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Зокрема, ЄСПЛ вирішив, що відшкодування за системну проблему, встановлену в рішенні у справі Іванова, має бути надано в рамках процедури його виконання під наглядом Комітету Міністрів Ради Європи.
		76.       Крім того, у вказаному листі, ЄСПЛ повідомив позивача, що він вилучив усі об'єднані заяви з реєстру справ згідно зі статтею 37 §1(с) Конвенції та передав їх до Комітету Міністрів Ради Європи з метою подальшого опрацювання в межах заходів загального характеру щодо виконання пілотного рішення у справі «ЮрійМиколайович Іванов проти України».
		77.       Позивач подала заяву до ЄСПЛ у 2013 році. За її словами, до цієї заяви у подальшому вона приєднала судові рішення у справі № 2-428/11.
		78.       ВеликаПалата Верховного Суду звертає увагу позивача на те, що ЄСПЛ у Рішенні в справі «Бурмич та інші проти України» не встановив порушення Україною міжнародних зобов'язань саме при вирішенні національними судами справи № 2-428/11. Вказане Рішення стосується скарг за пунктом 1 статті 6 і статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів (§ 217 Рішення).
		79.       З огляду на все викладене відсутні законні підстави для застосування такого додаткового заходу індивідуального характеру як повторний розгляд справи позивача, зокрема відсутні підстави для скасування ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року й ухвали Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		80.       ВеликаПалата Верховного Суду вважає заяву позивача про перегляд судового рішення необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.
		(3) Висновок щодо застосування норм права
		81.       Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
		82.       Такий перегляд є одним із додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених статтею 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», і для його проведення суд має враховувати Рекомендацію № R (2000) 2 від 19 січня 2000 року Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини.
		83.       У рішенні ЄСПЛ може бути прямо вказано на необхідність вжиття державою додаткових заходів індивідуального характер чи з самого рішення ЄСПЛ можна зробити висновок про необхідність відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції, шляхом повторного розгляду її справи судом, включаючи відновлення провадження у відповідній справі.
		84.       Якщо інше не вказано у рішенні ЄСПЛ, повторний розгляд справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, можливий, якщо у рішенні ЄСПЛ, ухваленому на користь заявника, визнано порушення Україною зобов'язань за Конвенцією при вирішенні судом на національному рівні тієї справи, в якій ухвалене судове рішення, про перегляд якого просить цей заявник.
		85.       Таким чином, не може застосовуватися як захід індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ перегляд судових рішень у зв'язку з виключними обставинами за пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України у випадках, якщо встановлені ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань:
		85.1.  Повинні бути усунуті лише шляхом вжиття заходів загального характеру;
		85.2.  Не стосуються особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень;
		85.3.  Не стосуються справи, про перегляд судового рішення в якій подана заява;
		85.4.  Стосуються лише тривалості розгляду даної справи чи тривалості невиконання ухвалених у ній судових рішень.
		Враховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.          У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року й ухвали Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року у зв'язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні судом даної справи - відмовити.
		2.          Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2017 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Повний текст постанови складений 5 квітня і підписаний 10 квітня 2018 року.
		Головуючий        В. С. КнязєвСуддя-доповідачД. А. ГудимаСудді:                                     Н. О. АнтонюкО. Б. ПрокопенкоС. В. БакулінаЛ. І. РогачВ. В. БританчукІ. В. СаприкінаВ. І. ДанішевськаО. М. СитнікО. С. ЗолотніковО. С. ТкачукО. Р. КібенкоВ. Ю. УркевичЛ. М. ЛобойкоО. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...