Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/2282/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 12.04.2018. Зареєстровано: 13.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2018.
Дата набрання законної сили: 03.04.2019
Результат оскарження 03.04.2019 Апеляційний суд Вінницької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №148/2282/16-к 
		Провадження №1-кп/127/1277/17 
		 
		ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 квітня 2018 року              м. Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 за участю: 
		секретаря: ОСОБА_4 , 
		сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,
		сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника  ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника  ОСОБА_11 ,
		потерпілої ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020310000585 від 22.09.2016 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
		- 19.04.1980 року Ленінським районним судом міста Вінниця за ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 215-3, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		-22.12.1997 року Вінницьким обласним судом за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142, ст. 42, ст. 93 п. «А» КК України (в редакції 1960 року) до виняткової міри покарання розстрілу, Указом Президента України про помилування від 29.03.1999 року змінено покарання на 20 років позбавлення волі; 11.05.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання,
		- у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України, - 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Михайлів Рязанської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
		-19.11.1982 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 20.04.1983 року по «Наказу про амністію»;
		-13.11.1989 року Шепетівським народним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 1993 року по відбуттю строку покарання;
		-13.01.1994 року Братським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 26.08.1998 року застосовано «Закон Країни про амністію» скорочено невідбуту частину покарання на ?, 07.09.1999 року звільнений по відбуттю стоку покарання;
		-26.07.2000 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 198-2, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
		-26.07.2000 року Снігурівським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 198-2, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 145, ч. 3 ст. 141, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 12.11.2001 року переглянуто вирок Центральним районним судом м. Миколаєва та засуджено за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 198-2, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 9 років 6 місяців позбавлення волі;
		-24.10.2007 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі, 27.05.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання;
		- у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України, - 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. П`ятихатки Великоолександрівського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
		- у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ :
		22.09.2016 року, біля 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10  попередньо домовившись між собою про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном та будучи об`єднані єдиним злочинним умислом, діючи спільно, умисно, з корисливих мотивів через незамкнені двері, проникли до будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_12 , де в одній із кімнат перебували господарка будинку ОСОБА_12 та її донька  інвалід дитинства 1 групи ОСОБА_13 . 
		Реалізуючи єдиний злочинний умисел щодо вчинення нападу, ОСОБА_6 , погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, який він приніс з собою, почав вимагати гроші у ОСОБА_12 . В свою чергу ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_13 та умисно застосовуючи погрозу застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_13 , яка внаслідок хвороби перебувала у безпорадному стані, приставив до її шиї ножа та почав вимагати гроші. ОСОБА_12 , злякавшись за життя своєї дочки та своє життя сприйнявши погрози як реальні, пішла на кухню та взявши з шухляди гроші в сумі біля 4000 гривень, передала їх ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_8 діючи умисно, застосовуючи погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я, продовжив вимагати гроші у ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Отримавши відповідь про відсутність грошей ОСОБА_8 залишивши ОСОБА_13 , підійшов до ОСОБА_12 та застосовуючи насильство, діючи умисно наніс їй один удар рукою в область обличчя, від чого остання впала на підлогу, а ОСОБА_8 продовжив наносити їй удари ногами та руками по різним частинам тіла, спричинивши при цьому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин, синців в області голови, обличчя, лівої сідниці, а також синця та садни на слизовій оболонці зі сторони порожнини рота верхньої губи зліва, які згідно висновку експерта №132 від 23.09.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		ОСОБА_10 , діючи спільно, на виконання єдиного умислу, в свою чергу підійшов до дивана, де сиділа ОСОБА_13 , яка в наслідок хвороби перебувала в безпорадному стані, та діючи умисно, в ході нападу, заволодів її мобільним телефоном "Sumsung GT-C3592», мобільним телефоном «НТС 516 Dual 7», ноутбуком «Satellite A660-15В» та грошовими коштами в сумі 7400 гривень, які знайшов в шухляді меблевої стінки. ОСОБА_6 в свою чергу заволодів мобільним телефоном «Sumsung С250» належним ОСОБА_12 . 
		Таким чином ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , діючи спільно, в ході нападу застосовуючи погрози застосування насильства небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме погрожуючи ножем та предметом схожим на пістолет, а також застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я в момент заподіяння, заволоділи майном ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та грошовими коштами, належними останнім в сумі 11400 гривень, чим спричинили потерпілим матеріальної шкоди на суму 11400 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли.
		Обвинувачений  ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду пояснив, що 22.09.2016 року він був в батьківському будинку в селі Паланка, займався господарством. Біля 17:00 години йому зателефонував ОСОБА_14 та попросив приїхати в с. Печера, що він і зробив, й біля 18:00 години зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в центрі с. Печера - біля кафе, де вони очікували ще якогось чоловіка біля 20 хвилин, проте коли той не прийшов, вони вирішили поїсти в кафе, після чого, як тільки вони виїхали з села в напрямку м. Немирова, їх одразу затримали працівники поліції, одягнули кайдани та у відділку поліції до ранку працівники міліції чинили на нього психологічний тиск, щоб він попідписував необхідні процесуальні документи. У нього поганий зір, проте йому не надали можливість користуватися окулярами. Він давав першочергові показання, а слідчий їх записував в присутності адвоката, проте на сьогоднішній день в матеріалах кримінального провадження ці показання відсутні. 
		Після звільнення з місць позбавлення волі він проживав в м. Шепетівці, працював у приватного підприємця, де ремонтував автомобілі, офіційно трудові відносини не були оформлені. З ОСОБА_8 він познайомився через свого товариша, який допомагав йому після повернення з місць позбавлення волі, також в м. Шепетівка познайомився з ОСОБА_10 , підтримував з ними товариські відносини. В його користуванні біля 2 місяців знаходився автомобіль «Ніссан Альмера» зеленого кольору, яким він користувався на підставі генеральної довіреності.
		Інкримінований йому злочин він не скоював, в будинку у потерпілих не був, зброєю нікому не погрожував. ОСОБА_14 мав при собі чорну сумку та дійсно показував йому запальничку у формі пістолета. Звідки вилучалися з його автомобіля ноутбук та телефони потерпілих йому не відомо, оскільки це не описано в протоколі вилучення, можливо ці речі могли бути в сумці у ОСОБА_8 . Щодо вилучення з будинку потерпілих його запахових слідів  вважає це якоюсь помилкою. В селі Сокілець він того дня не був, свідок ОСОБА_15 та потерпіла ОСОБА_12 його оговорюють, оскільки потерпіла є зацікавленою стороною. Також зазначив, що особисто він не давав згоду на огляд автомобіля, який на той час був у його законному володінні, тому вважає проведений обшук свого автомобіля незаконним, а заяву власника про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля сумнівним доказом. Його затримання відбувалося в темну пору доби, приблизно біля 20:00 години, при затриманні у нього при собі було багато речей, так як він віз подарунки до дня народження своїм рідним, також у нього при собі було 6000 гривень, які зникли разом з іншими цінними його особистими речами. Зі скаргами на дії працівників поліції під час затримання та під час проведення досудового розслідування він не звертався, оскільки його просили не скаржитися та таку його поведінку врахувати при розгляді кримінального провадження. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду пояснив що він 21.09.2016 року разом з ОСОБА_10 в м. Шепетівці на площі привокзальній познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_16 , який був високо зросту, біля 1,8  1,9 м. ОСОБА_16 звернувся до них за допомогою, попросив позичити йому кошти, щоб добратися додому. Вони з ОСОБА_17 вирішили допомогти ОСОБА_16 , він купив незнайомцю пиво та в ході спілкування ОСОБА_16 запропонував їм підробіток, пов`язаний з виконанням будівельних робіт, на що вони погодилися. Також ОСОБА_16 сказав, що їм потрібно поїхати до с. Печера, де він має намір поговорити зі своїм знайомим з приводу роботи, а також забрати кошти, які йому винні. 21.09.2016 року на маршрутному таксі вони доїхали до м. Хмельницького, а звідти 22.09.2018 року о 10:00 годині, за домовленістю ОСОБА_16 , їх відвіз незнайомий їм чоловік на автомобілі типу мікроавтобус марки «Рено» в с. Печеру, після чого водій мікроавтобуса поїхав. ОСОБА_16 зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , при цьому попросив зачекати на нього. Приблизно через 20 хвилин вони почули в будинку розмови на підвищених тонах та ОСОБА_18 запропонував зайти подивитися що відбувається, тому вони зайшли в двір та в той момент, коли вони хотіли зайти до будинку, з нього вийшов ОСОБА_16 , в якого в руках була сумка, сказав, що усе гаразд, передав сумку йому та попросив ще зачекати, сказавши, що піде до свого знайомого, щоб поговорити з приводу роботи. Вони чекали на ОСОБА_16 біля 40 хвилин, проте коли той не з`явився, відчули що ситуація незрозуміла і їм потрібно їхати, тому він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_6 , оскільки знав, що той живе поруч та ОСОБА_6 приблизно через годину приїхав за ними в с. Печеру. В автомобілі він вирішив подивитися, що знаходиться в сумці, яку передав йому ОСОБА_16 , тому коли відкрив її виявив там різну техніку: ноутбук, телефони, ножі, запальничку у вигляді пістолета. По дорозі вони заїхали в кафе, повечеряли та виїхали з села в напрямку м. Немирова, однак одразу ж були затримані працівниками поліції, які в грубій формі проводили обшук, відібрали його особисті речі. Він звертався зі скаргами до правоохоронних органів щодо зникнення під час затримання його особистих речей, а також просив встановити особу ОСОБА_16 та розшукати його, однак це не дало ніяких результатів. Свідок ОСОБА_15 та потерпіла ОСОБА_12 його оговорюють, оскільки вони є зацікавленими особами. Також органи досудового розслідування сфабрикували проти нього справу, оскільки він є раніше судимим, а також у нього при собі були грошові кошти, які зникли. 
		Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, суду пояснив, що 21.09.2016 року, в обідній час, коли на площі привокзальній в м. Шепетівці він з ОСОБА_8 пив пиво, до них звернувся незнайомий раніше їм чоловік, який назвався ОСОБА_16 та попросив у них позичити грошей. Вони дали ОСОБА_16 гроші та пригостили пивом, а в ході спілкування останній розповів їм, що займається ремонтними роботами та будівництвом, розповів їм, що у Вінницькій області, є об`єкт, де можна заробити грошей виконуючи будівельні та ремонтні роботи та запропонував їм підзаробити таким чином. Вони з ОСОБА_8 прийняли пропозицію ОСОБА_16 та погодилися поїхати з останнім у вказане ним місце у Вінницькій області. На маршрутному автобусі вони доїхали до м. Хмельницького, де переночували та наступного ранку виїхали на мікроавтобусі в с. Печеру. По приїзду в село, ОСОБА_16 зайшов у одне із домоволодінь, а їм сказав зачекати. Вони чекали біля 10-15 хвилин, а потім почули в будинку крики та вирішили перевірити, що сталося, однак, коли ОСОБА_14 зайшов на подвір`я та мав намір заглянути до будинку, взявся за дверну ручку, та в цей момент з будинку вийшов ОСОБА_16 , віддав ОСОБА_19 сумку, а сам пішов нібито до якось знайомого домовлятися про роботу і зник. Вони чекали на ОСОБА_16 біля 40 хвилин, ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_6 та той приїхав за ними. Вони усі разом повечеряли та поїхали в напрямку м. Немирова, де мали намір зупинися в готелі, проте на виїзді із с. Печера їх затримали працівники поліції.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, вина кожного із них у скоєнні інкримінованого злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується показаннями потерпілої, свідків, а також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.
		Так, потерпіла ОСОБА_12 суду пояснила, що 22.09.2016 року біля 15:30 години, вона перебуваючи вдома зі своєю донькою ОСОБА_13 , яка являється інвалідом 1-Б групи з дитинства та внаслідок хвороби не може самостійно пересуватися, почула як відчинилися двері і побачила, що до будинку зайшли троє чоловіків. Вона попросила їх вийти та пригрозила викликати поліцію, тоді ОСОБА_6 підійшов з пістолетом і погрожуючи ним почав вимагав гроші, потім ОСОБА_8 приставив до шиї її доньки ніж, вимагаючи гроші, після чого вона реально сприйнявши погрози та побоюючись за життя своєї доньки та своє життя, пішла в іншу кімнату з ОСОБА_6 , де віддала йому 4000 гривень. Молодший із злочинців, як вона дізналася пізніше його ім`я  ОСОБА_10 шукав по кімнаті речі і забрав ноутбук та два мобільних телефони. В кімнаті ОСОБА_8 покинув її доньку потім вдарив її по голові та почав наносити удари ногами по тілу. В цей час ОСОБА_6 сказав їм, що нікого вбивати вони не будуть. В кімнаті із шафи обвинувачені забрали кошти в сумі 7400 гривень. Потім обвинувачені вийшли з будинку і вона почула звук як завівся двигун автомобіля. ЇЇ будинок знаходиться біля траси, двері в будинок були не замкнені, обвинувачених вона запам`ятала, оскільки було денне освітлення та вона добре роздивилася їхні обличчя, а також запам`ятала їхній одяг. У неї ОСОБА_6 теж забрав телефон, коли вона сказала, що викличе поліцію. Після нападу її донька зателефонувала ОСОБА_20 та повідомила про події і попросила викликати поліцію. Упізнавання осіб відбувалося через кілька днів після події по фотокартках у присутності понятих. Працівники поліції повернули їй два телефони, ноутбук, грошові кошти. На даний час стан здоров`я її доньки погіршився. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15  суду пояснила, що вона працює в магазині в селі Сокільці, яке розташоване поряд із селом Печера, вона бачила як троє чоловіків зайшли в магазин та купили вино, консерви, сигарети, поводилися як звичайні покупці, до магазину приїхали на автомобілі та зупинилися біля вікна магазину. Ввечері приїхали працівники поліції, які запитували чи вона впізнає людей, зображених на фотокартках, які ій пред`явили в присутності понятих, таким чином їй стало відомо, що в сусідньому селі пограбували жінку. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20  суду пояснив, що 22 вересня 2016 року йому зателефонувала сестра ОСОБА_21 , яка являється інвалідом з дитинства та не ходить, і сказала, що їх пограбували та побили, а її маму била людина із азіатською зовнішністю. Він одразу зателефонував в поліцію та повідомив про грабіж. Його сестра розповіла йому, що до її будинку зайшли троє чоловіків, оскільки двері вони не зачиняли та наказали віддавати гроші, золото, після чого забрали біля 7000 гривень, прикраси, телефони та ноутбук. В цей же день ввечері грабіжників затримали в с. Сокілець. Коли він приїхав до сестри до побачив, що ОСОБА_12 була побита, на обличчі були крововиливи, остання жалілася, що її били ногами та у неї боліли ребра. 
		Крім показань потерпілої та свідків вина обвинувачених у скоєнні злочину підтверджується також і іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		- даними витягу з кримінального провадження №12016020310000585, відповідно до якого 22.09.2016 року о 17:35 год. до ЧЧ Тульчинського ВП надійшло повідомлення по телефону від оператора лінії 102 м. Вінниці, про те,що до них звернувся ОСОБА_20 , та повідомив про вчинення злочину відносно своєї сестри ОСОБА_13  (т. а.с.106);
		- даними протоколом прийняття заяви від ОСОБА_12 про вчинення відносно неї та її доньки злочину від 22.09.2016 року, відповідно до якого остання повідомляла, що троє невідомих чоловіків увірвались до її будинку АДРЕСА_4 , де із застосуванням фізичного насильства та погрожуючи предметом схожим на ніж та пістолет відкрито заволоділи її грішми в сумі біля 4000 гривень, трьома мобільними телефонами та ноутбуком, які належали їй та її доньці ОСОБА_13 (т.1 а.с. 108);
		- даними протоколу огляду місця події від 22.09.2016 року з фото таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_4 , зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та виявлено і вилучено два сліди взуття з підлоги кімнати №3, 1 слід взуття з підлоги кімнати № 6, 2 змиви із кімнати №6: з шафи та дерев`яних дверцят тумби із дзеркалом; 3 змиви із вхідних дверей кімнати № НОМЕР_1 , із вхідних дверей кімнати № НОМЕР_2 , із шухляд дерев`яної шафи кімнати №5; запахові сліди із вхідних дверей будинку, а саме ручки; запахові сліди із ручки вхідних дверей до кімнати №6; 2 змиви із дерев`яної шафи кімнати №3: один із ручки шафи, 1 із шухляди даної шафи; 4 сліди пальців рук (1- із дерев`яної шафи кімнати №3, 1  із вхідних дверей до кімнати №6, 1 із вхідних дверей до кімнати №5, 1- із дверей шафи кімнати №5), 2 сліди долоні із вхідних дверей: один  із вхідних дверей до кімнати № НОМЕР_2 , другий  із дверей шафи кімнати №6) (т.1 а.с. 109-114);
		- даними розписки ОСОБА_12 від 22.09.2016 року, відповідно до яких потерпіла надала дозвіл працівникам поліції на огляд її домоволодіння (т.1 а.с. 132)
		- даними протоколу огляду місця події від 22.09.2016 року з фото таблицею до нього, згідно яких оглянуто територію біля магазину «Калинка» в с. Сокілець (т.1 а.с. 115-117);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 впізнала особу на фото №1, як ту, яка з двома невідомими особами 22.09.2016 року приїжджала до магазину «Калинка» в с. Сокілець на автомобілі іноземного виробництва світло-зеленого кольору (т.1 а.с. 130-131);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 впізнала особу на фото №3, як ту, яка з двома невідомими особами 22.09.2016 року приїжджала до магазину «Калинка» в с. Сокілець на автомобілі іноземного виробництва світло-зеленого кольору (т.1 а.с. 132-135);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_15 впізнала особу на фото №1, як ту, яка з двома невідомими особами 22.09.2016 року приїжджала до магазину «Калинка» в с. Сокілець на автомобілі іноземного виробництва світло-зеленого кольору (т.1 а.с. 136-137);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_12 впізнала особу на фото №3, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 140-142);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_12 впізнала особу на фото №1 зліва, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 143-145);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.09.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_12 впізнала особу на фото №2, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 146-148);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 06.10.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_13 впізнала особу на фото №4, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 201-203);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 06.10.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_13 впізнала особу на фото №4, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 204-206);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 06.10.2016 року, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_13 впізнала особу на фото №4, як ту, яка серед трьох невідомих їй осіб 22.09.2016 року вчинила відносно неї злочин (т.1 а.с. 207-209);
		- даними постанови про призначення судово-медичної експертизи від 23.09.2016 року та висновку судово-медичної експертизи №132 від 23.09.2016 року, відповідно до яких у гр. ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин, синців в області голови, обличчя, лівої сідниці, а також синця та садни на слизовій оболонці зі сторони порожнини рота верхньої губи зліва, які виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин, на які вказує обстежена і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я (т.1 а.с. 150-151);
		- даними протоколів від 23.09.2016 року про отримання біологічних зразків для проведення експертиз від ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 (т.1 а.с. 152-154); 
		- даними постанови слідчого від 23.09.2016 року про призначення судово-одорологічної експертизи (т.1 а.с. 156) та даними висновку судово-одорологіної експертизи №138 від 13.10.2016 року, відповідно до яких зразки запаху, надані на дослідження вилучені: з поверхні ручки дверей кімнати № НОМЕР_3 , з поверхні ручки вхідних дверей будинку - наявні та придатні для ідентифікації. Зразки запаху, надані на дослідження, відібрані у гр. ОСОБА_8 , у гр. ОСОБА_6 та у гр. ОСОБА_10 - наявні, придатні для порівняльної ідентифікації. При порівнянні зразків запаху вилучених при огляді місця події з поверхні ручки дверей кімнати № НОМЕР_3 та з поверхні ручки вхідних дверей будинку, зі зразками запаху відібраними у гр. ОСОБА_8 , у гр. ОСОБА_6 та у гр. ОСОБА_10 , в ході дослідження встановлено, що зразки запаху вилучені з поверхні ручки дверей кімнати № НОМЕР_3 та з поверхні ручки вхідних дверей будинку  мають - спільне джерело походження зі зразками запаху відібраними у гр. ОСОБА_8 , у гр. ОСОБА_6 та у гр. ОСОБА_10 (т.1 а.с. 234-253);
		- даними постанови про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 14.10.2016 року, відповідно до якого запахові сліди, які вилучені з поверхні ручки дверей кімнати № НОМЕР_3 , та з поверхні ручки вхідних дверей будинку АДРЕСА_4 , запахові сліди які вилучені у ОСОБА_10 , ОСОБА_22 та ОСОБА_8 та поміщені до експертних пакетів №3668731, 3668730, 3668729, 3668728 та 3668727, визнані речовими доказами в кримінальному провадженні №12016020310000585, приєднані до кримінального провадження та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області (т.2 а.с.1);
		- даними висновку судово-трасологічної експертизи (дактилоскопічні дослідження) № 917-Д від 21.10.2016 року, згідно яких один слід долоні руки розмірами 34x69 мм та три сліди пальців рук найбільшими розмірами по вісях 15x20 мм, 15x20 мм, 13x25 вилучених 22.09.2016 під час огляду приміщення будинку гр. ОСОБА_12 по АДРЕСА_4 , придатні для ідентифікації за ними особи, а сліди папілярних узорів рук розмірами 36x39 мм, 10x14 мм непридатні для ідентифікації за ними особи. Слід долоні руки розмірами 34x69 мм залишений долонею правої руки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , слід пальця руки розмірами 15x25 мм залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , слід пальця руки розмірами 15x20 мм залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід пальця розмірами 13x25 мм залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2 а.с. 2-14);
		- даними постанови про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 26.10.2016 року, (т.2 а.с. 15);
		- даними медичної довідки від13.07.2017 року, згідно якої ОСОБА_13 , 1984 року народження, являється інвалідом дитинства, група інвалідності І-Б.
		Проаналізувавши показання обвинувачених, які вину у вчинені інкримінованого злочину не визнали, показання потерпілої та свідків, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, в межах пред`явленого обвинувачення, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні вину обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого злочину доведено повністю, а їхні дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я осіб, які зазнали нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
		До такого висновку суд дійшов, виходячи з наступного.
		Так, в ході судового розгляду судом встановлено, що 22.09.2016 року, біля 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10  попередньо домовившись між собою про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном та будучи об`єднані єдиним злочинним умислом, діючи спільно, умисно, з корисливих мотивів через незамкнені двері, проникли до будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_12 , де в одній із кімнат перебували господарка будинку ОСОБА_12 та її донька  інвалід дитинства 1 групи ОСОБА_13 . 
		Реалізуючи єдиний злочинний умисел щодо вчинення нападу, ОСОБА_6 , погрожуючи предметом зовні схожим на пістолет, який він приніс з собою, почав вимагати гроші у ОСОБА_12 . В свою чергу ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_13 та умисно застосовуючи погрозу застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я ОСОБА_13 , яка внаслідок хвороби перебувала у безпорадному стані, приставив до її шиї ножа та почав вимагати гроші. ОСОБА_12 , злякавшись за життя своєї дочки та своє життя сприйнявши погрози як реальні, пішла на кухню та взявши з шухляди гроші в сумі біля 4000 гривень, передала їх ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_8 діючи умисно, застосовуючи погрози застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я, продовжив вимагати гроші у ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . Отримавши відповідь про відсутність грошей ОСОБА_8 залишивши ОСОБА_13 , підійшов до ОСОБА_12 та застосовуючи насильство, діючи умисно наніс їй один удар рукою в область обличчя, від чого остання впала на підлогу, а ОСОБА_8 продовжив наносити їй удари ногами та руками по різним частинам тіла, спричинивши при цьому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин, синців в області голови, обличчя, лівої сідниці, а також синця та садни на слизовій оболонці зі сторони порожнини рота верхньої губи зліва, які згідно висновку експерта №132 від 23.09.2016 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		ОСОБА_10 , діючи спільно, на виконання єдиного умислу, в свою чергу підійшов до дивана, де сиділа ОСОБА_13 , яка в наслідок хвороби перебувала в безпорадному стані, та діючи умисно, в ході нападу, заволодів її мобільним телефоном "Sumsung GT-C3592», мобільним телефоном «НТС 516 Dual 7», ноутбуком «Satellite A660-15В» та грошовими коштами в сумі 7400 гривень, які знайшов в шухляді меблевої стінки. ОСОБА_6 в свою чергу заволодів мобільним телефоном «Sumsung С250» належним ОСОБА_12 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , діючи спільно, в ході нападу застосовуючи погрози застосування насильства небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме погрожуючи ножем та предметом схожим на пістолет, які сприймались потерпілими, зважаючи на кількість нападників чоловічої статі та обстановку скоєння злочину, як реальна загроза їхньому життю та здоров`ю, застосовуючи до потерпілої насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров`я в момент заподіяння, заволоділи майном та грошовими коштами належними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в сумі 11400 гривень, чим спричинили потерпілим матеріальної шкоди на суму 11400 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли.
		Вищевказані обставини вчинення злочину підтверджуються послідовними та логічно-узгодженими між собою доказами дослідженими в судовому засіданні, зокрема: показаннями потерпілої яка, вказала, що нападників було троє, при цьому вона впевнено вказала на обвинувачених, як на осіб, які вчинили відносно неї та її доньки розбій, розказала обставини та деталі вчинення злочину, детально описала дії кожного з нападників під час розбою, яких вона впевнено упізнала по фотокарткам під час проведення впізнання та в судовому засіданні, при цьому ними виявилися ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , що також підтверджується протоколом прийняття заяви від ОСОБА_12 про вчинення відносно неї та її доньки злочину від 22.09.2016 року (т.1 а.с. 108), відповідно до якого остання повідомляла, що троє невідомих чоловіків увірвались до її будинку АДРЕСА_4 , де із застосуванням фізичного насильства та погрожуючи ножем та пістолетом відкрито заволоділи її грішми, трьома мобільними телефонами та ноутбуком, які належали їй та її доньці ОСОБА_13 . Показання потерпілої узгоджуються з даними протоколу огляду місця події від 22.09.2016 року з фото таблицею до нього (т.1 а.с. 109-114), відповідно до якого оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_4 , зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину та виявлено і вилучено два сліди взуття з підлоги кімнати №3, 1 слід взуття з підлоги кімнати № 6, 2 змиви із кімнати №6: з шафи та дерев`яних дверцят тумби із дзеркалом; 3 змиви із вхідних дверей кімнати № НОМЕР_1 , із вхідних дверей кімнати № НОМЕР_2 , із шухляд дерев`яної шафи кімнати №5; запахові сліди із вхідних дверей будинку, а саме ручки; запахові сліди із ручки вхідних дверей до кімнати №6; 2 змиви із дерев`яної шафи кімнати №3: один із ручки шафи, 1 із шухляди даної шафи; 4 сліди пальців рук (1- із дерев`яної шафи кімнати №3, 1  із вхідних дверей до кімнати №6, 1 із вхідних дверей до кімнати № НОМЕР_2 , 1- із дверей шафи кімнати №5), 2 сліди долоні із вхідних дверей: один  із вхідних дверей до кімнати № НОМЕР_2 , другий  із дверей шафи кімнати №6), протоколами пред`явлення фотознімків для впізнання, відповідно до яких потерпіла ОСОБА_12 вказала на фото, на яких були зображені ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , як на осіб, які 22.09.2016 року вчинили відносно неї злочин.
		На думку суду не можуть слугувати підставою для визнання явно недопустимим доказом, протокол огляду території домоволодіння АДРЕСА_4 від 22.09.2016 року, лише доводи сторони захисту про те, що часом початку проведення огляду зазначено 17 годину 00 хвилин, при тому, що відповідно до даних витягу із кримінального провадження №12016020310000585, повідомлення про злочин до ЧЧ Тульчинського ВП надійшло від оператора лінії 102 м. Вінниці 22.09.2016 року о 17:35 год. (т. а.с.106), оскільки відповідно до даного витягу до органу поліції дійсно надійшло повідомлення про злочин, після чого, як підтвердила в судовому засіданні в своїх показаннях потерпіла ОСОБА_12 , вона надала згоду на проведення огляду її домоволодіння, що підтверджується її заявою від 22.09.2016 року (т.1 а.с. 126), після чого працівниками поліції був проведений огляд. За таких обставин, аналізуючи зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, обставини складання протоколу в реальних умовах місця та часу, суд вважає за можливе визнати допустимим доказом протокол огляду місця події від 22.09.2016 року - території домоволодіння АДРЕСА_4 , незважаючи на наявність такої технічної помилки  описки де невірно зазначений час початку проведення огляду, враховуючи, що інших доказів, які б свідчили про його неналежність та недопустимість, чи про не проведення даного огляду взагалі, відсутні.
		При цьому суд враховує той факт, що огляд місця події був проведений в присутності понятих, які були згодні з даними занесеними до протоколу, що засвідчили своїми підписами. 
		Разом з тим, суд бере до уваги, висновки судово-одорологіної експертизи №138 від 13.10.2016 року, згідно якої зразки запаху вилучені з поверхні ручки дверей кімнати № НОМЕР_3 та з поверхні ручки вхідних дверей будинку потерпілої мають спільне джерело походження зі зразками запаху відібраними у гр. ОСОБА_8 , у гр. ОСОБА_6 та у гр. ОСОБА_10 та відповідно до висновку судово-трасологічної експертизи (дактилоскопічні дослідження) № 917-Д від 21.10.2016 року, слід пальця руки розмірами 15x20 мм, який вилучений під час огляду приміщення будинку гр. ОСОБА_12 по АДРЕСА_4 , залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в свою чергу є доказом того, що обвинувачені перебували на місці скоєння злочину.
		Крім того, судом враховано показання свідка ОСОБА_15 , яка вказала, що вона працює в магазині в с. Сокілець, яке розташоване поряд із с. Печера, та 22.09.2016 року, в обідній час, до її магазину зайшли троє покупців, які придбали певні товари та деякий час сиділи ще біля магазину, при цьому вона впізнала обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , як осіб які 22.09.2016 року, в обідній час, заходили до її магазину, що підтверджує спілкування обвинувачених перед вчиненням злочину та спростовує версію сторони захисту про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 зустрілися з ОСОБА_6 уже після часу вчинення злочину  біля 18:00 години та те, що вони приїхали до с. Печера окремо від ОСОБА_6 . 
		Також, суд бере до уваги, що потерпіла в своїх показаннях зазначила, що коли нападники вийшли з будинку, вона почула, звук від`їжджаючого від будинку автомобіля, що в сукупності з іншими вище переліченими доказами спростовує версію сторони захисту про те, що ОСОБА_6 під`їхав до ОСОБА_23 та ОСОБА_24 пізніше та, що останній був відсутній на місці вчинення злочину, а також спростовує версію ОСОБА_6 , що він зустрівся з обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в центрі с. Печера, біля кафе. Крім того, на спростування версії обвинувачених про непричетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, суд бере до уваги, що в своїх показаннях обвинувачені плуталися та не змогли чітко вказати де саме вони зустрілися з ОСОБА_6 , що також свідчить про неправдивість їхніх свідчень.
		При цьому суд бере до уваги показання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в тій частині, що вони не заперечували, що з автомобіля ОСОБА_6 було вилучено речі, які належать потерпілим та які були викрадені під час розбою, а саме: мобільні телефони, належні потерпілим, ноутбук, а також не заперечували той факт, що у них було вилучено ножі та запальничку у вигляді пістолета, грошові кошти, що свідчить про їхню причетність до вчинення злочину. 
		Разом з тим, суд вважає надуманими доводи обвинувачених про те, що вони не причетні до скоєння нападу на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а виявлені у них речі, належні потерпілим, ОСОБА_8 передала невідома особа на ім`я ОСОБА_16 , яка заходила до будинку потерпілих та вийшла звідти з речами, оскільки такі показання обвинувачених повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_12 , яка вказала, що на них з донькою напали саме троє обвинувачених, показаннями свідка ОСОБА_20 та відповідними заявами до правоохоронних органів, в яких чітко вказана кількість нападників та їх орієнтовні прикмети. 
		Показання обвинувачених, про скоєння злочину невідомою особою на ім`я « ОСОБА_16 » перевірялись співробітниками Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУ НП у Вінницькій області, які надійшли до суду на виконання ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області №148/2282/16-к від 15.06.2017 року на виконання заходів про встановлення особи на ім`я ОСОБА_16 , про яку повідомляв ОСОБА_8 як про особу, яка можливо вчинила інкримінований обвинуваченим злочин, й в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановити особу на ім`я ОСОБА_16 , яка зі слів ОСОБА_8 22.09.2016 року в с. Печера вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 187 КК України, не виявилось за можливе (т.3 а.с.42-48). Таку позицію обвинувачених суд розцінює як намагання ввести суд в оману та природну захисну реакцію з метою уникнення відповідальності за скоєння особливо тяжкого злочину. 
		Також, суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту про недопустимість таких доказів як протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками через їх невідповідність вимогам ст. 288 КПК України, а саме через пред`явлення фотознімків осіб, несхожих за рисами обличчя, віком та зачісками, оскільки така думка сторони захисту є надуманою та суб`єктивною.
		Суд вважає недоведеною позицію сторони захисту щодо недопустимості таких доказів як експертні дослідження біологічних зразків ОСОБА_10 через порушення процесуального порядку їх відібрання, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Також, суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту щодо порушення права обвинувачених на захист через невідкриття їй матеріалів кримінального провадження  зокрема речових доказів, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження розписками учасників кримінального провадження про відкриття їм матеріалів кримінального провадження, а усі докази занесені до ЄРДР, при цьому сторона захисту не подавала клопотання про дослідження в судовому засіданні речових доказів.
		Крім того, суд вважає недоведеною та необґрунтованою позицію сторони захисту щодо недопустимості в якості доказу в даному провадженні висновків експертиз, про проведення яких сторона захисту не була обізнана та не мала можливості реалізувати своє право на захист шляхом поставлення на розгляд експерта своїх запитань та участі у визначенні експертних установ, які проводили експертизи, оскільки у обвинувачених були відібрані біологічні зразки, останні знали про проведення експертних досліджень цих зразків, поставили свої підписи в протоколах відібрання зразків. Крім того, в ході судового розгляду кримінального провадження стороною захисту не заявлялись клопотання про призначення повторних чи додаткових експертиз та про неповноту проведених експертних досліджень.
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Судом досліджено ряд доказів в кримінальному провадженні на предмет їхньої належності та допустимості, щодо яких суд дійшов наступного висновку.
		Так, суд дослідивши заяву ОСОБА_25 від 22.09.2016 року про надання ним дозволу працівникам поліції на проведення огляду належного йому автомобіля «Нісан Альмера», державний номерний знак НОМЕР_4 (т.1 а.с. 66) та протоколу огляду місця події від 22.09.2016 року  автомобіля марки «NISSAN» Almera, державний номерний знак НОМЕР_4 , під час якого вилучалося ряд речей (т.1 а.с. 118-125), приходить до висновку про їх недопустимість як доказів у кримінальному провадженні, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що письмовий дозвіл ОСОБА_25 , який проживає в іншій області на значній відстані від місця огляду автомобіля, що оглядався у вечірній час 22.09.2016 р., має сумнівне походження, не відомо шлях надходження даної заяви до органів досудового розслідування, відсутня інформація в ЄРДР щодо даного доказу, а також відсутні відомості на підставі яких документів встановлено особу, яка надала даний дозвіл від імені ОСОБА_25 , що свідчить про недопустимість використання даного доказу та свідчить про проведення огляду автомобіля 22.09.2016 року «NISSAN» Almera, державний номерний знак НОМЕР_4 , без законних на те підстав, з порушенням вимог ст. 30 Конституції України та вимог ст. 233 КПК України. З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання про необхідність визнання цих доказів недопустимими в розумінні ч.1 ст.87 КПК України, як зібрані з істотним порушенням прав та свобод людини, гарантованих Конституцієюта законами України.
		З огляду на вищевикладене, зважаючи визнання судом недопустимими вищевказаних доказів, суд приходить до переконання, що усі докази, зібрані на підставі проведення такої слідчої дії як проведення огляду автомобіля «NISSAN» Almera, державний номерний знак НОМЕР_4 , являються також недопустими в розумінні ч.1 ст. 87 КПК України, оскільки вони є похідними, а відповідно отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому суд не може прийняти до уваги як «плід отруєного дерева» за практикою ЄСПЛ такі докази на підтвердження вини обвинувачених у вчинені інкримінованого злочину, зокрема: 
		- постанову про призначення судово-товарознавчої експертизи від 25.10.2016 року та висновку судово-товарознавчої експертизи №1363 від 27.10.2016 року (т.2 а.с. 17-21); 
		- постанову про призначення експертизи холодної зброї від 27.10.2016 року та висновок експертизи №425-Х від 01.11.2016 року (т.2 а.с. 24, 35-40);
		- постанову про призначення судово-балістичної експертизи від 27.10.2016 року та судово-балістичну експертизу №424-Б від 01.11.2016 року (т.2 а.с. 26-31);
		- постанову про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 01.11.2016 року (т.2 а.с.32) 
		- постанову про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 01.11.2016 року (т.2 а.с.41)
		- постанову про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи від 01.11.2016 року (т.2 а.с.42) 
		- постанову про визнання речових доказів від 23.09.2016 року  автомобіля марки «Ніссан Альмера» (т.1 а.с.139) 
		- постанову слідчого про призначення судово-товарознавчої експертизи від 22.09.2016 року (т.1 а.с. 158, 160)
		- висновок судово-товарознавчої експертизи №1285 від 04.10.2016 року (т.1 а.с. 212-220);
		- висновок судово-товарознавчої експертизи №1284 від 06.10.2016 року (т.1 а.с. 223-227); 
		- протокол пред`явлення речей для впізнання від 10.10.2016 року (т.1 а.с. 228-230)
		- постанову слідчого від 10.10.2016 року про визнання речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с. 231).
		Крім того, суд дослідивши висновки амбулаторних медичних оглядів на стан сп`яніння: ОСОБА_10 за №202 від 22.09.2016 року, ОСОБА_8 за №201 від 22.09.2016 року, ОСОБА_6 за №200 від 22.09.2016 року (т.1 а.с. 122-129), вважає їх недопустимими доказами перебування вищевказаних осіб під час вчинення злочину чи на час проведення огляду в стані алкогольного сп`яніння щодо кожного із обвинувачених, оскільки з даних довідок не вбачається за можливе встановити час проведення огляду на стан сп`яніння обвинувачених, відсутні підписи осіб, які пройшли даний огляд та осіб, які направили на проведення огляду, при цьому стороною обвинувачення не надано доказів про відмову ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 поставити свої підписи в даних довідках. При цьому суд зазначає, що з часу вчинення злочину, до затримання обвинувачених пройшов значний час, а стороною обвинувачення інших допустимих доказів, на підтвердження стану алкогольного сп`яніння обвинувачених під час скоєння злочину надано не було.
		Суд зазначає, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 раніше були засуджені за розбій та судимості за вказаний злочин з них не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, що впливає на кваліфікацію скоєного, водночас дотримуючись принципу диспозитивності, в розумінні ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим кодексом, та відповідно до положень ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. 
		При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_6 , який являється особою раніше судимою (т.1 а.с. 48, 174-185, т.3 а.с. 136-137); посередньо характеризується за місцем проживання та негативно характеризувався за місцем відбування покарання (т.1 а.с.49, 186, 189, 190), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 191-192).
		Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає вчинення ним рецидиву злочинів та вчинення ним злочину щодо особи похилого віку та щодо особи що перебуває в безпорадному стані. 
		Також, судом враховано особу ОСОБА_8 , який є особою раніше судимою (т.1 а.с. 40-42, 161-167); посередньо характеризується за місцем проживання та негативно характеризувався за місцем відбування покарання (т.1 а.с. 43, 169, 172), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т.1 а.с.170-172).
		Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
		Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд вважає вчинення ним рецидиву злочинів та вчинення ним злочину щодо особи похилого віку та щодо особи що перебуває в безпорадному стані. 
		Також, судом враховано особу ОСОБА_10 , який є особою в силу статті 89 КК України раніше не судимою (т.1 а.с. 194-195); посередньо характеризується за місцем проживання (т.1 а.с. 197), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 197-198).
		Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлено.
		Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 суд вважає вчинення ним вчинення ним злочину щодо особи похилого віку та щодо особи що перебуває в безпорадному стані. 
		При цьому суд не вважає за можливе врахувати таку обтяжуючу обставину вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яка зазначена стороною обвинувачення,  як вчинення ними злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки вказана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
		Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_6 до вчиненого злочину, те, що ОСОБА_6 був неодноразово судимим за умисні злочини проти власності та із застосуванням насильства, вчинив злочин в період непогашеної судимості, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі в розмірі наближеному до максимальної межі передбаченої санкцією ч. 3 ст. 187 КК України з конфіскацією майна. 
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 слід обраховувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		Керуючись ч.3 ст. 3 та ч.1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно  ОСОБА_6  ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з часу його затримання по день набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 слід залишити без змін.
		Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_8 до вчиненого злочину, те, що ОСОБА_8 був неодноразово судимим за умисні злочини проти власності та із застосуванням насильства, вчинив злочин в період непогашеної судимості, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_8 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі в розмірі наближеному до максимальної межі передбаченої санкцією ч.3 ст. 187 КК України з конфіскацією майна. 
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 слід обраховувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		Керуючись ч.3 ст. 3 та ч.1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно  ОСОБА_8  ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з часу його затримання по день набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 слід залишити без змін.
		Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_10 до вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_10 не можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ч. 3 ст. 187 КК України з конфіскацією майна. 
		Початок строку відбуття покарання ОСОБА_10 слід обраховувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		Керуючись ч.3 ст. 3 та ч.1 ст. 5 КК України суд приходить до переконання про можливість застосування відносно  ОСОБА_10  ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_10 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду слід зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з часу його затримання по день набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 слід залишити без змін.
		Також, відповідно до ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в рівних долях слід стягнути вартість проведення криміналістичних досліджень, проведення яких було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченими злочину  за висновок судово-трасологічної експертизи (дактилоскопічного дослідження) № 917-Д від 21.10.2016 року, вартістю 660,30 грн. (т. 2 а.с.2-14) та за висновок судово-біологічної експертизи (одорологічного дослідження) №138 від 13.10.2016 року, вартістю 4402,00 грн. (т.1 а.с. 232-253).
		Решту судових витрат за проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
		Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 3, 5, 63, 65-67, 72 КК України, ст. ст. 26, 100, 124, 337, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_6  рахувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 22.09.2016 року по день набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід, обраний відносно  ОСОБА_6  у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_8  рахувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 22.09.2016 року по день набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід, обраний відносно  ОСОБА_8  у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		 
		ОСОБА_10  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_10  рахувати з часу його затримання з 22.09.2016 року.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIІІ від 26.11.2015 року)  ОСОБА_10 строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 22.09.2016 року по день набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід, обраний відносно  ОСОБА_10  у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Стягнути в рівних долях з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10  на користь держави Україна 5062 гривень 30 копійок у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень.
		Решту судових витрат за проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
		Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази в кримінальному провадженні №12016020310000585:
		? пістолет-запальничку, який поміщено до експертного пакету № 3101548 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області  після набрання вироком законної сили знищити;
		? 3 ножі, які поміщено до експертного пакету № 3129476 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області  після набрання вироком законної сили знищити;
		? мобільний телефон марки «Samsung GT-C3592», ноутбук «Toshiba Satellite A660-15B», мобільний телефон «НТС 516», грошові кошти в сумі 10302,5 грн., які передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_12  після набрання вироком законної сили залишити останній;
		? мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_5 , мобільний телефон «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_6 , портмоне чорного кольору та 11 наручних годинника, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області  після набрання вироком законної сили повернути власнику;
		?автомобіль марки «NISSAN ALMERA», державний номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7  який зберігається на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУЕП у Вінницькій області - після набрання вироком законної сили повернути власнику.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим який тримається під вартою в той же строк з дня отримання копії ухвали.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий суддя:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...