Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/2950/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2018. Зареєстровано: 17.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2018.
Дата набрання законної сили: 14.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 278/2950/17
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		 
		    02 квітня 2018 року                                 м. Житомир 
		Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Рекши О.І., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, 
		В С Т А Н О В И В :
		Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, який був підтриманий ним у судовому засіданні, та просив стягнути з відповідача на користь його довірителя 2 261 422,67 гривні боргу за договором позики.
		В обґрунтування позову вказано, що у серпні 2015 року між сторонами укладено договір позики на підтвердження якого відповідач видала позивачеві розписку про отримання нею у борг 81 000 доларів США та взяла на себе зобов'язання повернути взяті у борг кошти на вимогу позикодавця. У липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вказаних коштів, однак остання була нею проігнорована, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
		Відповідач у судове засідання не з'явилась, хоча завчасно та належним чином повідомлялась про день та час його проведення. Водночас, остання направила відзив, яким звернула увагу суду на те, що фактично взяті у борг кошти були надані не в доларах США, а перераховані у гривнях по курсу НБУ, що діяв на момент перерахування (22,062 гривні за один долар США).
		Направленою представником позивача відповіддю на відзив останній не погодився з такою позицією відповідача, адже остання не ґрунтується на нормах закону.
		Заслухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, судом встановлені наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.
		Згідно розписки, датованої 20 серпня 2015 року (а.с.9), відповідач отримала від позивача у борг кошти в сумі 81 000 доларів США, які зобов'язувалась повернути в момент вимоги.
		Листом-вимогою від 12 липня 2017 року (а.с.19-20) позивач просив відповідача протягом тридцяти днів з дня отримання такої вимоги повернути на його картковий рахунок суму боргу за вищевказаною розпискою у розмірі, що відповідає сумі, еквівалентній 81 000 доларів США за офіційним курсом НБУ не день передачі коштів. 
		Даний лист-вимога був отриманий відповідачем 22 липня 2017 року (а.с.23). 
		За наданим представником позивача розрахунком 3% річних від простроченої суми боргу відповідача за період з 22 серпня по 28 листопада 2017 року складає 17 687,02 гривень, а розмір інфляційних втрат  70 078,70 гривень (а.с.8). При цьому представник відповідача наводить формули обрахунку таких складових заборгованості. Згідно офіційних відомостей НБУ станом на 28 листопада 2017 року курс долара США до гривні був установлений на рівні 2 683,5271 гривні за один долар США.
		 
		Допитаний у ході розгляду справи свідок ОСОБА_3 надав суду пояснення, якими зазначив, що дійсно 20 серпня 2015 року він був свідком того, як позивач надав відповідачеві у борг грошові кошти в сумі 81 000 доларів США. При цьому жодний тиск на відповідача не здійснювався і її волеявлення було добровільним.
		Правовідносини, що склались між сторонами у справі, відповідають та регулюються наступними нормами матеріального закону.
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України  надалі за текстом  Кодекс). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Кодексу). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Кодексу). Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч. 1-2 ст. 533 Кодексу).
		За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначних родовими ознаками (ст. 1046 Кодексу). На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. На позичальника покладається обов'язок передбачений ст. 1049 Кодексу, повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 Кодексу). 
		Крім цього, наведені правовідносини регулюються наступними нормами процесуального закону.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
		 
		 
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
		Проаналізував пояснення представника позивача, фактичні обставини справи та норми закону, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову, виходячи з наступного.
		У ході розгляду справи беззаперечно встановлено наявних зі сторони відповідача перед позивачем боргових зобов'язань, що, зокрема, не спростовувалось відповідачем у направленому нею відзиві. В даний час відповідач ухиляється від покладених на неї зобов'язань за договором позики, адже на вимогу позивача про повернення боргу відповіла бездіяльністю. За таких обставин, права позивача підлягають судовому захисту в обраний ним спосіб. Також, суд погоджується з наданими представником позивача розрахунками суми боргу, адже вони відповідають методам та способу їх проведення. 
		Твердження відповідача про фактичне надання позивачем коштів не у іноземній валюті, а у гривні, свого підтвердження належними та допустимими доказами у ході розгляду справи не знайшли. Більше того, як кореспондувалось судом вище, цивільне законодавство допускає визначення у грошовому зобов'язанні еквівалента в іноземній валюті.  
		Оскільки позов підлягає до повного задоволення, на підставі положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім і документально підтвердженні судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 7 242,4 гривні.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263 - 265 ЦПК України, суд, --
		 
		У Х В А Л И В :
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 261 422,67 (два мільйони двісті шістдесят одна тисяча чотириста двадцять дві) гривні.
		Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за розгляд даної справи в розмірі 7 242,4 (сім тисяч лвісті сорок дві) гривень. 
		Повне рішення складено - 12 квітня 2018 року.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного тексту.
		Суддя                                               Є.О. Грубіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...