Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/319/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання.
Надіслано судом: 18.04.2018. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2018.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Результат оскарження 20.03.2019 Верховний Суд: залишено касаційну скаргу без задоволення, а судові рішень - без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		17 квітня 2018 року                                              справа №826/319/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Державний ощадний банк України")доУправління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач)третя особаОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_1)про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2; 2) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про видачу довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2; 3) визнання протиправним та скасування рішення відповідача про внесення відомостей до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, що перебувають на обліку за адресою: АДРЕСА_2; 4) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав незаконності дій відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2, з урахуванням відсутності у внутрішньо переміщених осіб законного права на проживання у вказаному майні, отриманого у встановленому порядку, що свідчить про порушення відповідачем порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, внаслідок чого порушуються встановлені Конституцією, Законами України, кредитним та іпотечним договорами права та інтереси іпотекодержателя, тобто позивача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/319/17, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
		Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації діє в межах своїх повноважень згідно чинного законодавства. Управління лише виконує нормативні та законодавчі акти України, проблеми заповнення прогалин у законодавстві, з'ясування або роз'яснення, офіційна інтерпретація актів міністерств і відомств України, як і питання щодо законності актів державної влади та органів місцевого самоврядування, до компетенції відповідача не належать.
		Третя особа письмові пояснення на адміністративний позов до суду не надала.
		В судовому засіданні 04 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, третя особа свого представника до суду не направила; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
		Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
		Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
		Матеріали справи підтверджують, що 01 березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1318, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 на умовах цього договору грошові кошти в сумі 52 500,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12 відсотків річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.
		Згідно пункту 1.2. кредитного договору від 01 березня 2007 року №1318 кредит надавався терміном на 240 місяців з датою остаточного погашення кредиту не пізніше 28 лютого 2027 року на купівлю нерухомості.
		01 березня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №3093, згідно якого, ОСОБА_1 з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору від 01 березня 2007 року №1318, передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру номер НОМЕР_1 зі всіма невід'ємними її приналежностями, що знаходиться в будинку номер АДРЕСА_2 (далі по тексту - квартира, предмет іпотеки).
		Як стверджує позивач та не заперечується сторонами справи, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 01 березня 2007 року №1318 утворилась заборгованість і позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки.
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 задоволено, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме: однокімнатну квартиру номер НОМЕР_1 зі всіма невід'ємними її приналежностями, що знаходиться в будинку номер АДРЕСА_2, шляхом продажу банком як іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку 38 Закону України "Про іпотеку" та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу, та виселення всіх мешканців.
		Згідно інформації, яка була наявна у позивача, у спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_1
		Після набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили, позивач 18 квітня 2016 року отримав виконавчий документ про виселення ОСОБА_1 та пред'явив його до виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.
		При примусовому виконанні рішення суду від 18 лютого 2016 року з виселення ОСОБА_1 позивач  дізнався, що за адресою знаходження іпотечного майна, перебуває на обліку внутрішньо переміщена особа.
		Листом від 10 червня 2016 року вх. №37/18-6198З позивач звернувся до відповідача для офіційного підтвердження отриманої інформації. 
		З листа відповідача від 21 червня 2016 року №37/18-12754 позивач дізнався, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб.
		Вважаючи реєстрацію внутрішньо переміщених осіб за адресою предмета іпотеки незаконною, позивач звернувся до суду.
		Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
		Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
		Згідно частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.
		Абзацом першим частини першої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12цього Закону.
		Відповідно до частин другої та третьої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
		Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
		Згідно абзацу першого частини четвертої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).
		Відповідно до абзаців першого та другого частини сьомої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
		У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.
		Згідно частини дев'ятої статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
		Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
		Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) регулює Порядок оформлення і видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 (далі по тексту - Порядок).
		Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Згідно пункту 2 Порядку для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
		Прийняття заяв та видача довідок про взяття на облік можуть здійснюватися в місцях проживання внутрішньо переміщених осіб працівниками житлово-експлуатаційних організацій або уповноваженими особами, визначеними виконавчими органами сільських і селищних рад, за погодженням з уповноваженим органом. За результатами проведеної роботи працівники житлово-експлуатаційних організацій та уповноважені особи подають щотижня уповноваженому органу звіт.
		Пунктом 3 Порядку передбачено, що заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника: прізвище, ім'я та по батькові; громадянство; дата та місце народження; стать; відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності); відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку; відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання; адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону; обставини, що спричинили внутрішнє переміщення; повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.
		Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.
		Заява про взяття на облік підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах третьому - шостому пункту 2 цього Порядку, які дають згоду на обробку, використання, зберігання та надання Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну для верифікації персональних даних заявника та особи, від імені якої подається заява, відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
		Відповідно до пункту 5 Порядку з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація: прізвище, ім'я, по батькові, громадянство; дата, місце народження; стать; документ, що посвідчує особу; номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення; відомості про виплачені особі грошові кошти; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; інші відомості.
		Для ідентифікації в зазначеній базі даних може міститися фотографічне зображення внутрішньо переміщеної особи.
		Згідно пункту 6 Порядку у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.
		У випадках, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі.
		Довідку отримує кожна дитина, в тому числі та, що прибула без супроводження батьків, законного представника, а також дитина, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи.
		Довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.
		Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.
		Частиною десятою статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.
		Аналогічні підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи містить у пункті 8 Порядку, абзацом сьомим якого встановлено, що рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.
		Як уже зазначалося вище листом від 21 червня 2016 року №37/18-12754 відповідач повідомив позивача, що за адресою: АДРЕСА_2 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб перебувають на обліку 6 осіб.
		Матеріали справи підтверджують, що 26 листопада 2014 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004005662, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
		13 січня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004008207, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2, кв. НОМЕР_1. У заяві ОСОБА_4 зазначено про проживання з нею дитини до 18 років - ОСОБА_5.
		В подальшому внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010887, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (точну дату подання заяви ОСОБА_6 з наданої до суду копії встановити не можливо).
		12 травня 2015 року внутрішньо переміщеною особою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, подано до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві держадміністрацій, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад Дніпровського району заяву про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3004010889, згідно якої адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2.
		Усі вищезазначені заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб містять усі передбачені законодавством обов'язкові та необхідні реквізити та дані, а також відповідають формі визначеній законодавством.
		Зі змісту заяв вбачається, що до заяв про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб додавалися паспорти повнолітніх внутрішньо переміщених осіб та свідоцтво про народження дитини до 18 років, які підтвердили громадянство внутрішньо переміщених осіб та містили відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", а саме: "проведення АТО".
		Докази наявності підстав для відмови ОСОБА_3 та членам її сім'ї у видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2, до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави для відмови ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за спірною адресою, що свідчить про правомірність оскаржуваних дій відповідача.
		Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи лише стосовно ОСОБА_3 та членів її родини, усього - 5 осіб. 
		Як наслідок, дослідити на відповідність вимогам чинного законодавства взяття на облік шостої особи, про яку зазначено в листі відповідача від 21 червня 2016 року суд не має змоги.
		Стосовно позовних вимог про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2 суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
		Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
		У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.
		Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
		У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.
		Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
		Пунктом 71 Порядку визначено, що у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.
		Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.
		Уповноважений орган на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб запис про скасування дії довідки.
		Матеріали справи підтверджують, що згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 27 липня 2016 року №5283 внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), вона з серпня 2014 року проживає за адресою: АДРЕСА_2
		Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від  02 лютого 2017 року №1201 підтверджує, що внутрішньо переміщена особа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2.
		Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 20 лютого 2017 року №2126 внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5), він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2, в квартирі наявні його речі.
		Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 17 серпня 2017 року №9532 внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1), вона та члени її сім'ї: ОСОБА_6 (чоловік), ОСОБА_5 (онук) та ОСОБА_4 (донька), , вона та члени її сім'ї дійсно проживають за адресою: АДРЕСА_2, в квартирі наявні речі сім'ї внутрішньо переміщених осіб.
		Отже, вищезазначені акти обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_3 підтверджують факт проживання внутрішньо переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_2.
		Докази наявності обставин для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб стосовно ОСОБА_3 та членів її сім'ї до суду не надано та в матеріалах справи відсутні, як наслідок, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволенню не підлягає.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, код 09322277) відмовити повністю.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...