Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/13655/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин; Справи, що виникають із сімейних правовідносин розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2018. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2018.
Дата набрання законної сили: 27.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/785/2682/18 
		Номер справи місцевого суду: 523/13655/17
		Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.
		Доповідач Сегеда С. М.
		  
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 27.03.2018 року                                   м. Одеса
		                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: 
		             головуючого                 Сегеди С.М.,
		суддів:                 Кононенко Н.А.,     
		                    Цюри Т.В.,
		                             за участю секретаря             Цихиселі Л.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року про повернення спільного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, 
		                                                             встановила:
		28 вересня 2017 року до суду надійшла спільна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.
		Заявники просили розірвати шлюб відповідно до положень ч.3 ст. 234 ЦПК України та зазначали, що дане рішення вони прийняли спільно, від шлюбу мають дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якого визначили за обоюдною згодою.
		Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу повернуто заявникам.
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, від ОСОБА_3, ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга, в якій вони просять суд скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року про повернення заяви позивачеві, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.5 ч.3 ст.121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України. 
		Однак, судом не взято до уваги, що вказані положення стосуються саме позовної заяви, яка розглядається в порядку позовногопровадження. Однак, заявники звернулись до суду із спільною заявою, яка має розглядатись в порядку окремого провадження.
		Також судом не враховано, що згідно ст. 109 СК України «Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей» можливе.
		Так, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
		Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
		Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
		За змістом 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовногоцивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюванихправ.
		Відповідно до ч. 3 ст. 234 ЦПК Україниу порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
		Тобто, вказані норми не містять обмежень для подання спільної заяви про розірвання шлюбу при наявності дітей до одного року. Більш того, в такий спосіб законодавець реалізує право на свободу вибору, гарантоване громадянам Конституцією України, при цьому забезпечивши збереження прав дитини та кожного з подружжя, шляхом викладення відповідних умов у нотаріально посвідченому договорі, що є обов'язковою умовою при поданні спільної заяви. Заявники виконали всі умови, передбачені ст. 109 СК, а саме, питання про утримання та виховання дитини було визначено окремим договором, складеним відповідно до вимог СК України та посвідченим нотаріально, у якому визначено з ким проживатиме дитина, яку участь у забезпеченні умов життя дитини братиме той із батьків, хто проживатиме окремо, умови здійснення ним права на особисте виховання дитини та питання утримання дитини.
		Як вбачається з матеріалів справи, до поданої заяви було долучено нотаріально посвідчену копію вказаного договору.
		Під час розгляду цієї справи суд не має повноважень з'ясовувати причини, які спонукали подружжя до розірвання шлюбу, вживати заходів для примирення подружжя, як, наприклад, у позовному провадженні, або будь-яким іншим чином втручатися в їхнє особисте життя. Отже, для ухвалення рішення про розірвання шлюбу суд повинен був лише встановити,що:
		заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка;
		після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права жодного з подружжя;
		після розірвання шлюбу не будуть порушені права дітей цього подружжя.
		Згідно п.6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		В даному випадку заяву подано сторонами спільно, спір між ними відсутній.
		У відповідності до п.8 постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
		Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
		Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
		При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
		Однак, всіх вищевикладених обставин судом не було враховано, що призвело до постановлення необгрунтованої ухвали суду.
		Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що заявники апеляційної скарги надали суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги. 
		Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права.
		У зв'язку з цим, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі за спільним позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч. 1 ст. 379, 381- 384, 390 ЦПК України, колегія суддів
		       постановила:          
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. 
		Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року про повернення позову скасувати і направити справу для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі за спільним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання шлюбу. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. 
		Повне судове рішення складено: 02.04.2018р.
		Судді апеляційного суду Одеської області:                          С.М. Сегеда
		                                                                                                                       Н.А. Кононенко     
		 
		Т.В. Цюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...