Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/424/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2018. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		12 квітня 2018 року 
		м. Київ
		справа № 9901/424/18
		провадження № П/9901/424/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Анцупової Т. О.,
		суддів: Гімона М. М., Коваленко Н. В., Кравчука В. М., Стародуба О. П., 
		за участю секретаря судового засідання - Яроша Д. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		представник позивача - ОСОБА_2,
		представник відповідача - Погребняк Станіслав Петрович,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 9901/424/14 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, установив:
		І. ПРОЦЕДУРА
		1. 29 січня 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;
		- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 704, 80 грн. судових витрат.
		2. Зміст позовних вимог та пояснення, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги, свідчить про те, що на переконання позивача, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є протиправним, оскільки дисциплінарних проступків зазначених у вказаному рішенні він не вчиняв, а зроблені Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів висновки не відповідають фактичним обставинам дисциплінарного провадження.
		На підтвердження заявлених позовних вимог позивач покликається на положення ст. 19, 131-1 Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Lavents проти Латвії», «Allenet De Ribemont проти Франції», «Олександр Волков проти України», «Щокін проти України», ст. 11, 65 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 190, 357, 358, 366 Кримінального кодексу України, ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
		3. Ухвалою судді Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 березня 2018 року.
		4. 29 березня 2018 року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшов відзив на позовну, в якому остання просила відмовити позивачу у задоволенні його позову. Відзив обґрунтовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комісія діяла в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про прокуратуру».
		5. У судовому засіданні 29 березня 2018 року, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності витребування з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів додаткових доказів, а саме матеріалів дисциплінарного провадження, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення відповідача від 20 грудня 2017 року № 352дп-17.
		6. У зв'язку з вказаним, у судовому засіданні оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 12 квітня 2018 року. Зобов'язано представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Погребняка С. П. надати вказані докази Верховному Суду у строк до 03 квітня 2018 року. 
		7. 03 квітня 2018 року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до Верховного Суду надійшли матеріали дисциплінарного провадження № 11/2/4/-709дс-228дп-17 щодо заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 
		8. 29 березня 2018 року та 12 квітня 2018 року у судових засіданнях позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, аналогічних тим, що викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити.
		9. Представник відповідача у судових засіданнях просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю з мотивів, аналогічних викладеним у відзиві на позовну заяву.
		10. Водночас, у судовому засіданні 12 квітня 2018 року представник позивача надав письмову відповідь на відзив, у якій зазначив, що заперечення, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, не спростовують доводів, викладених у позовній заяві та суперечать фактичним обставинам справи.
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
		11. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, Суд встановив наступне.
		12. ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з квітня 1999 року. Наказом Генерального прокурора України № 605к від 18 вересня 2015 року позивача призначено на посаду заступника прокурора Сумської області.
		13. 26 травня 2017 року прокурором Сумської області затверджено висновок про результати службового розслідування за фактом можливої недоброчесності працівника прокуратури Сумської області, яким, зокрема, встановлено факт недостовірності декларування ОСОБА_1 відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки та несумлінного виконання обов'язків прокурора. Визнано, що в діях заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 наявні ознаки порушень вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»,   ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», п. 15 Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 16 червня 2016 року № 205, ст. 10, 14, 15, 18 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури (чинного на момент вчинення порушень), п. 16, 20, 21 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників прокуратури Сумської області, які мають ознаки дисциплінарного проступку. Вказано, що відповідно п. 1, 6, 7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» зазначені порушення є підставами для дисциплінарної відповідальності прокурора. 
		14. 26 червня 2017 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга прокурора Сумської області Матвійчука В. А. про вчинення заступником прокурора Сумської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. 
		15. У подальшому до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів 20 жовтня 2017 року та 30 листопада 2017 року надійшли дисциплінарні скарги прокурора Сумської області Матвійчука В. А. про вчинення заступником прокурора Сумської області ОСОБА_1 інших дисциплінарних проступків.
		16. Автоматизованою системою розподілу дисциплінарних скарг для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження вказані скарги розподілено члену Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Сергійчуку С. О.
		17. Рішеннями члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів Сергійчука С. О. від 21 липня 2017 року, від 31 жовтня 2017 року та від 04 грудня 2017 року за вказаними скаргами відкрито дисциплінарні провадження №11/2/4-8дс-22дп-17, 11/2/4-709дс-228дп-17 та 11/2/4/941дс-292дп-17, відповідно.
		18. Зазначені дисциплінарні провадження рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06 грудня 2017 року та від 20 грудня 2017 року об'єднані в одне провадження 11/2/4-709дс-228дп-17.
		19. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів «Про накладення дисциплінарного стягнення на заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1» від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 за результатами розгляду вказаних дисциплінарних скарг у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-709дс-228дп-17 заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
		20. Вказане рішення мотивоване тим, що під час дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів встановлено в діях заступника прокурора Сумської області                      ОСОБА_1 ознаки дисциплінарних проступків, а саме:
		- неналежне виконання службових обов'язків під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 рік (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»);
		- порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, яке полягало у відвідуванні спортивного клубу «В-tone» у робочий час (п. 7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»);
		- вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики, яке полягало у введенні в оману керівника прокуратури Сумської області щодо стану свого здоров'я, права на отримання відпустки у вересні 2017 року, права на отримання відповідних виплат (п. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»). 
		21. Висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов'язків мотивований тим, що у ході службового розслідування встановлено факти подання позивачем недостовірних, неповних та неточних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки, а саме:
		- у декларації за 2015 рік, ОСОБА_1: не відображено доходу дружини у розмірі 147 800 грн. від продажу автомобіля Toyota Camry 2012 року випуску; вказано про наявність у його дружини ОСОБА_6 у власності автомобіля Toyota Camry 2012 року випуску, який 05 серпня 2015 року перереєстровано на ОСОБА_7;
		- у декларації за 2016 рік ОСОБА_1 вказав наявність у нього на праві власності автомобіля УАЗ 2500, 1988 року випуску вартістю 5000 грн., який 09 червня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу      № 0431/05/5946/2016 перереєстровано з ОСОБА_1 на ОСОБА_8;
		- незазначення у декларації за 2016 рік доходу у розмірі 1000 грн. від продажу автомобіля УАЗ 2500, 1988 року випуску;
		- у деклараціях за 2015 та 2016 роки ОСОБА_1 вказано відомості про наявність у власності його сина ОСОБА_9 50 % квартири, площею 65 кв. м., вартістю 132 744 грн., однак відомості щодо інших співвласників та часток їх власності на вказану квартиру відсутні;
		- у розділі 6 декларації за 2016 рік ОСОБА_1 не вказано даних про автомобіль марки BMW 730D, 2014 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1, який перебував у його користуванні упродовж 2016 року, та автомобіль марки INFINITI QX70, 2014 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2, який у 2016 році перебував у користуванні його дружини ОСОБА_6
		22. Висновок про порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку ґрунтується на тому, що позивач 28 листопада 2016 року з 12 год. 34 хв. (у робочий час) відвідував спортивний клуб «В-tone», що підтверджується: поясненнями адміністраторів спортивного клубу «В-tone» ОСОБА_10, ОСОБА_11 та бармена ОСОБА_12, відеозаписом, наданим ОСОБА_13, а також роздруківкою з електронної системи контролю відвідування спортивного клубу «В-tone», згідно з якою ОСОБА_14 відвідував спортивний клуб 28 листопада 2016 року з 12 год. 34 хв.
		23. Висновок відповідача про вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубого порушення правил прокурорської етики, ґрунтується на тому, що позивач знаходився разом зі своєю сім'єю на відпочинку у ГК «Буковель», однак згідно листка непрацездатності серії АДЕ № 697717 від 18 серпня 2017 року у цей час, повинен був перебувати на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З. Й. Красовицького».
		24. У подальшому, на підставі вказаного листка непрацездатності ОСОБА_1 було нараховано відповідні страхові виплати та надана відпустка, на які позивач права не мав.
		25. З огляду на вказане Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів дійшла висновку, що вказані дії ОСОБА_1 порочать звання прокурора, можуть викликати сумнів у чесності органів прокуратури, порушують правила прокурорської етики. Дисциплінарний проступок за п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», який вчинений прокурором ОСОБА_1, має характер грубого порушення, що свідчить про неможливість подальшого його перебування на посаді прокурора та про наявність передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» підстави для накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		26. Вважаючи рішення відповідача від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 протиправним, позивач через свого представника звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
		27. Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржувані дії відповідача на відповідність ст. 19 Конституції України, ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ЩОДО СУТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		28. Позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 вказує, що встановленого законом порядку подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру не допускав, про що свідчать постанови Зарічного районного суду м. Суми від 25 липня 2017 року та 29 січня 2018 року, якими закрито проводження по справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		29. На думку позивача, у відповідності до положень ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції. Будь-яких повноважень стосовно перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проведення з цього приводу службових перевірок та встановлення відповідних порушень органи прокуратури не мають. Таких повноважень немає і Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
		30. До того ж, на думку позивача, висновки відповідача про порушення ним трудової дисципліни не підтверджуються жодними доказами. Відеозапис на підставі якого відповідач зробив висновок про відвідування позивачем спортивного клубу «В-tone» у робочий час 28 листопада 2016 року о 12 год. 34 хв., на думку позивача, є неналежним доказом, оскільки ані під час службової перевірки прокуратурою Сумської області, ані під час дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів не було підтверджено законність, достовірність та джерело походження даного відеозапису.
		31. Позивач також вказує, що будь-яких обов'язків та повноважень щодо заповнення листків непрацездатності не має, що виключає його відповідальність за використання листка непрацездатності, який був належним чином заповнений медичними працівниками.
		32. Також позивач вказує, що пред'явлена йому підозра у кримінальному провадженні за № 42017170000000304, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2017 року щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, є необґрунтованою, спростовується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме кримінальне провадження містить ознаки незаконного тиску на позивача з метою примусу його до вчинення певних дій, а саме - звільнення з органів прокуратури.
		33. Відповідач у обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 вказує, що у ньому містяться доводи, в чому полягає склад дисциплінарних проступків з боку ОСОБА_1, передбачених п. 1, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» та зазначено конкретні докази, які підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарних проступків. 
		34. Також відповідач вказує, що отримавши листок непрацездатності з відмітками про перебування на стаціонарному лікуванні у період з 07 серпня по 18 серпня 2017 року, за відсутності відміток про порушення режиму лікування, позивач достеменно знав, що лікарняний листок містить недостовірну інформацію та є підробленим. 
		IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		1. Конституція України
		35. Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		2. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII)
		36. Згідно із п. 4 ч. 4 ст. 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
		Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора зміст якої закріплено у ч. 1 ст. 36 Закону № 1697-VII. Згідно цієї статті ооба, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю: неухильно додержуватися Конституції та законів України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання прокурора».
		37. Частиною 1 статті 43 Закону № 1697-VII передбачено дев'ять підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у пунктах 5 та 6 вказано такі підстави: 
		5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
		6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
		38. Статтею 44 Закону № 1697-VII встановлено, що дисциплінарне провадження щодо прокурорів здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
		Статус та повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів закріплено у ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 77 Закону № 1697-VII, згідно якої Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.
		39. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів: 1) веде облік даних про кількість посад прокурорів, у тому числі вакантних та тимчасово вакантних; 2) проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку; 3) бере участь у переведенні прокурорів; 4) розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження; 5) за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
		40. Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		41. Порядок відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги регламентовано ст. 46 Закону № 1697-VII, згідно ч. 4 якої після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
		42. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи (ч. 1 ст. 47 Закону № 1697-VII).
		43. Частинами 3, 4, 6 ст. 48 Закону № 1697-VII встановлено, що при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 
		Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.
		Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
		1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
		2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
		3) мотиви, з яких Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення;
		4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
		5) порядок і строк оскарження рішення.
		44. Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку закріплені у ч. 1 ст. 49 Закону № 1697-VII. До таких стягнень належать:
		1) догана; 
		2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);
		3) звільнення з посади в органах прокуратури.
		45. Згідно з ч. 4 ст. 49 Закону № 1697-VII за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
		3. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII)
		46. Згідно із ст. 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
		47. Згідно п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		48. Статтею 48 Закону № 1700-VII установлено, що Національне агентство з питань запобігання корупції проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
		49. Повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення [...] У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції (ст. 50 Закону № 1700-VII).
		4. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» (Заява №  23543/02) від 02 листопада 2006 року
		50. У рішенні «Волохи проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (параграф 49).
		5. Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, затверджений всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року
		51. Відповідними статтями Кодексу передбачено:
		Стаття 4. Основні принципи професійної етики та поведінки прокурорів
		Професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності [...] професійної честі і гідності, формування довіри до прокуратури [...] доброчесності, зразковості поведінки та дисциплінованості [...]
		Стаття 11. Професійна честь і гідність. Формування довіри до прокуратури
		[...] Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї [...]
		Стаття 16. Доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість
		При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
		Стаття 21. Недопущення поведінки, що може зашкодити репутації
		[...] Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс [...]
		Стаття 33.Наслідки порушення вимог Кодексу
		Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. Їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		У разі систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		6. Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняте всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Положення)
		52. Відповідними пунктами Положення передбачено:
		Пункт 100. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII.
		Пункт 102. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора визначається розділом VI Закону № 1697-VII та цим Положенням.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		53. Суть позову полягає у протиправності, на думку позивача, рішення відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		54. Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		55. Відтак суть спору полягає у з'ясуванні: повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо прийняття оскаржуваного рішення; наявності чи відсутності у діях позивача  ознак дисциплінарного проступку; правомірності оскаржуваного рішення та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури.
		Повноваження відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення
		56. За змістом ст. 44 Закону № 1697-VII Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
		57. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів скарги (заяви), в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 45 Закону № 1697-VII).
		58. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів є колегіальним органом, який відповідно до Закону №1697-VII, наділений дискреційними повноваженнями під час здійснення дисциплінарного провадження, що дозволяє цьому органу на власний розсуд визначати вид дисциплінарного стягнення залежно від скоєного прокурором дисциплінарного проступку та застосовувати до прокурорів обране ним дисциплінарне стягнення.
		59. В умовах постійного розвитку суспільних відносин, дискреція є необхідним чинником прийняття рішень суб'єктами владних повноважень у сучасному світі. Як зазначено у п. 12 Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (схвалена 25 - 26 березня 2011 року): «Від середини ХХ ст. досягнуто порозуміння між концепцією верховенства права та питанням дискреційних повноважень. Дискрецію як таку було сприйнято. Проте її слід обмежувати буквою та метою закону, яким повноваження надаються, а так само іншими елементами верховенства права, приміром, шляхом забезпечення кожному доступу до справедливих процедур у безсторонньому та незалежному суді та шляхом застосування закону послідовно і однаково до всіх і у спосіб, позбавлений свавільності та не позбавлений здорового глузду».
		60. Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що формулювання Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів підстав звільнення ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури містять загальні, неконкретні, оціночні поняття та суб'єктивні судження, як то «вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності», «дії, які завдають шкоди авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс».
		61. У цьому контексті позивач звертається до практики Європейського суду з прав людини, а саме             п. 178 - 179  Рішення у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, в яких йдеться про гарантії належності вирішення питання передбачуваності закону.
		62. Суд також враховує, правову позицію Європейського суду з прав людини, у якій наголошується, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, враховуючи законну мету цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (п. 49 Рішення у справі «Волохи проти України» від 02 листопада 2006 року).
		63. Отже, у даній справі, судовий контроль за реалізацією дискреційних повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів полягає у перевірці наявності законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, додержання Комісією відповідної процедури дисциплінарного провадження, а також оцінці об'єктивності дослідження доказів у справі, додержання принципу рівності перед законом та безсторонності; якості викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
		64. Законом № 1697-VII встановлено три види стягнення за дисциплінарний проступок, а саме: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
		65. Під час розгляду цієї справи, Судом встановлено, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дотримано порядок дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1, передбачений нормами законодавства, чинного на час розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне провадження щодо позивача проведено з дотриманням встановлених законом строків. ОСОБА_1 особисто приймав участь у засіданні Комісії 20 грудня 2017 року, надавав пояснення та докази з приводу наведених у висновку обставин та реалізував свої права як учасник дисциплінарного провадження.
		66. Як свідчить зміст оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17, воно мотивоване тим, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало: неналежне виконання позивачем службових обов'язків під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 рік, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та вчинення дій, що порочать звання прокурора, можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики.
		67. Оцінка дій позивача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, як грубого порушення правил прокурорської етики, не була предметом доказування у справі. Зважаючи на те, що Законом № 1697-VII передбачені дискреційні повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у виборі дисциплінарного стягнення, Суд не вважає можливим виходити за межі предмету доказування та перебирати на себе функції Комісії. До того ж мотивування судом оскаржуваного рішення додатковими аргументами не відповідає закріпленому у ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та у ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
		68. Враховуючи, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів застосовано передбачене законом дисциплінарне стягнення, додержано відповідну процедуру дисциплінарного провадження, додержано принцип рівності перед законом, досліджено усі надані сторонами докази у справі, викладено доводи та мотиви прийняття оскаржуваного рішення - Судом не встановлено ознак свавільного втручання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у права позивача.
		Щодо наявності у діях позивача ознак дисциплінарних проступків
		69. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів за ст. 43, 44, 45 Закону № 1697-VII має повноваження здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурорів і притягувати прокурора до дисциплінарної відповідальності з підстав систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики. Для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності за такий дисциплінарний проступок як одноразове грубе порушення правил прокурорської етики Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів має установити, зокрема, факт поведінки, що скомпрометувала звання працівника прокуратури, зашкодила репутації працівника прокуратури та авторитету прокуратури, викликала негативний громадський резонанс. При цьому обов'язкова наявність судового рішення, яким би було визнано особу прокурора винною у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого б передбачав відповідні діяння, не є умовою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
		70. Надаючи оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 у частині висновків щодо порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, які полягають у неналежному виконанні службових обов'язків під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 рік, Суд виходить з наступного.
		71. У відповідності до ст. 4, 11, 48, 50 Закону № 1700-VII повноваження щодо здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		72. У свою чергу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів як орган, уповноважений на притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, в межах вирішення питання про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, не наділений компетенцією здійснювати контроль та перевіряти подану прокурором декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі на предмет достовірності, наведених у ній відомостей.
		73. Як було встановлено Судом під час розгляду справи станом на дату прийняття оскаржуваного рішення Національне агентство з питань запобігання корупції не затверджувало та не надсилало до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів обґрунтований висновок, який би свідчив про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
		74. Відтак, передчасним є висновок відповідача про неналежне виконання службових обов'язків позивачем під час заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки.
		75. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у частині висновків про порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку (п. 7 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII), яке полягає у відвідуванні ним спортивного клубу «В-tone» у робочий час 28 листопада 2016 року о 12 год. 34 хв., Суд погоджується з доводами позивача та його представника на передчасність таких висновків, з огляду на відсутність належних доказів на їх підтвердження.
		76. Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на відеозапис, наданий ОСОБА_13, Суд оцінює критично, оскільки згідно Висновку про результати службового розслідування, затвердженого 27 травня 2017 року прокурор Сумської області відеозапис, наданий ОСОБА_13 датований « 28 листопада 2018 року, 13 год. 05 хв.».
		77. Згідно п. 1 Розділу ІІ Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів прокуратури Сумської області, затвердженого наказом прокурора Сумської області від 18 січня 2017 року № 3 у прокуратурі Сумської області з 13 години до 13 години 45 хвилин - встановлена перерва на обід.
		78. Роздруківка з електронної системи контролю відвідування спортивного клубу «В-tone» ОСОБА_14, не може бути також належним доказом порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки не містить відомостей що саме позивач перебував 28 листопада 2018 року о 12 год. 34 хв. у спортивному клубі «В-tone».
		79. Відтак, висновок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку здебільшого ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим.
		80. Водночас, як пояснив у судовому засіданні 12 квітня 2018 року представник відповідача, підставою для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури стало вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики (п. 5 та 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII).
		81. Наведене також підтверджується і змістом самого оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17. У вказаному рішенні Комісія вказала, що дисциплінарний проступок за п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII, вчинений прокурором ОСОБА_1, носить характер грубого порушення, що свідчить про неможливість подальшого його перебування на посаді прокурора та про наявність передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 49 Закону № 1697-VII підстави накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. 
		82. Надаючи оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року      № 352дп-17  у частині висновків про порушення ОСОБА_1 правил прокурорської етики та  вчинення  дій, що порочать звання прокурора, Суд виходить з наступного.
		83. У період часу з 08 серпня по 13 серпня 2017 року ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці та знаходився на відпочинку у апарт-готелі «МарМарос (Івано-Франківська обл., Яремчанський р-н., с. Поляниця, вул. Урочище вишня, 260) разом із сім'єю.
		84. Водночас згідно листка непрацездатності серії АДЕ № 697717 від 18 серпня 2017 року, виданого комунальним закладом «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького» у період з 07 серпня 2018 року по 18 серпня 2018 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі. При цьому вказаний листок непрацездатності будь-яких відміток про порушення позивачем режиму лікування не містить.
		85. Вироком Зарічного районного суду міста суми від 23 жовтня 2017 року, яким засуджено лікаря-інфекціоніста комунального закладу «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького» ОСОБА_16, встановлено, що «Медична картка стаціонарного хворого № 986» містить завідомо неправдиві відомості про госпіталізацію ОСОБА_1 до 2-го боксу І інфекційного відділення та дані про його огляд 8-11 серпня, 14-18 серпня 2017 року, у той час як останній на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького» взагалі не перебував.
		86. У судовому засіданні позивач також підтвердив, що у період з 07 серпня 2018 року по 18 серпня 2018 року на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі не перебував. Вказавши при цьому, що 07 серпня 2018 року він пройшов медичне обстеження у комунальному закладі «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького», під час якого у нього було виявлено «аденовірусну інфекцію». Оскільки у вказаний час позивач перебував у щорічній відпустці, за відкриттям лікарняного він до медичних працівників не звертався, так як він йому був непотрібний. 
		87. Не дивлячись на те, що у період з 07 серпня 2018 року по 18 серпня 2018 року ОСОБА_1 не перебував на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького», він на підставі листка непрацездатності серії АДЕ № 697717 від 18 серпня 2017 року, звернувся 28 серпня 2017 року до прокурора Сумської області із письмовою заявою про надання йому невикористаних 12 календарних днів щорічної відпустки з 04 вересня 2017 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю під час основної щорічної відпустки, зазначивши при цьому у вказаний заяві завідомо недостовірні відомості щодо втрати працездатності через хворобу у період з 07 серпня по 18 серпня 2017 року.
		88. На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 наказом прокурора Сумської області від 30 серпня 2017 року № 732к надано 12 календарних днів невикористаної відпустки.
		89. За період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 на підставі поданого ним прокурору області листка непрацездатності серії АДЕ № 697717 від 18 серпня 2017 року йому виплачено на картковий рахунок 9230,71 грн.
		90. Крім того, за 12 днів невикористаної відпустки з 04 по 15 вересня  2017 року ОСОБА_1 виплачено на картковий рахунок 11908,07 грн.
		91. Зазначені обставини підтверджено, зокрема: копіями заяв ОСОБА_1 та наказів про надання йому відпусток, листка непрацездатності від 18 серпня 2017 року, які містяться у матеріалах справи.
		92. У відповідності до ст. 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, при виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
		93. Прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
		94. Наявних матеріалів дисциплінарного провадження, що стосуються перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 07 серпня 2018 року по 18 серпня 2018 року та його подальших дій щодо отримання додаткових днів відпустки у вересні 2017 року достатньо для висновку, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, а саме порушення правил прокурорської етики. 
		95. З огляду на встановлені обставини, Суд погоджується з висновками, викладеними в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17, про те, що своїми діями заступник прокурора Сумської області ОСОБА_1. порушив вимоги Закону № 1697-VII, правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів його об'єктивності, неупередженості та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури.
		96. У позовній заяві позивач зазначає, що висновки відповідача про порушення ним правил прокурорської етики, які полягають у використанні підробленого листка непрацездатності та отриманні на підставі нього грошових коштів та додаткових днів відпустки є безпідставними, оскільки не містять складу злочинів.  
		97. У судовому засіданні позивач зазначив, що до кримінальної відповідальності за видачу неправдивого листка непрацездатності серії АДЕ № 697717 від 18 серпня 2017 року притягнуто лікаря-інфекціоніста комунального закладу «Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня ім. З.Й. Красовицького» ОСОБА_16 Водночас причетність позивача щодо внесення до вказаного документа неправдивих відомостей, у визначеному законом порядку, не встановлено.   
		98. Відтак позивач покликається на порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості, про який йдеться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах: «Lavents проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, «Allenet De Ribemont проти Франції» від 10 лютого 1995 року.
		99. Проте такі міркування позивача є безпідставними, оскільки відповідачем не оцінювалися дії     ОСОБА_1 відповідно до Кримінального кодексу України, а лише перевірено відповідність поведінки позивача вимогам Закону 1697-VII та Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (див. п. 69 цього рішення).
		Щодо правомірності оскаржуваного рішення 
		100. Порядок прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора визначений ст. 48 Закону № 1697-VII та Положенням, якими встановлено, що при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення. 
		101. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів заслуховуються пояснення члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб (ч. 5 ст. 47 Закону № 1697-VII).
		102. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці (ч. 6 ст. 48 Закону № 1697-VII).
		103. Надаючи оцінку правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів прокуратури, Суд виходить з того, що як було встановлено вище, підставою для прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури стали обставини допущення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його чесності та непідкупності, а також грубе порушення правил прокурорської етики.
		104. За змістом ст. 49 Закону № 1697-VII за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора у разі, зокрема, якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення.
		105. Вчинені ОСОБА_1 свідомі дії щодо повідомлення керівнику прокуратури Сумської області недостовірних відомостей про перебування на стаціонарному лікуванні, у той час коли він знаходився на відпочинку, а також дії щодо отримання додаткових днів відпустки, відповідних виплат, та їх наслідки в цілому, давали Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів достатні підстави вважати зазначені дії  ОСОБА_1 такими, що порочать звання прокурора та порушують правила прокурорської етики.      
		106. Відтак, Суд дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 про накладення дисциплінарного стягнення на заступника прокурора Сумської області ОСОБА_1 у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		107. Під час прийняття спірного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів враховано характер діяння, відомості, що характеризують особу прокурора, серед них й те, що раніше дисциплінарні стягнення на нього накладалися, враховано особисті та професійні якості. 
		108. На підставі наведеного, Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про скасування рішення.
		109. За правилами ст. 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 241 - 246, 255, 266, 295 КАС України, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (місцезнаходження: вул. Мельникова, 81-б, м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 20 грудня 2017 року № 352дп-17 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
		Рішення Верховного Суду як суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на судове рішення Верховного Суду подається безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 17.04.2018.
		Головуючий                                                                                                    Т. О. Анцупова          
		Судді                                                                                                              М. М. Гімон
		                                                                                                              Н. В. Коваленко
		                                                                                                              В. М. Кравчук
		                                                                                                              О. П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...