Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 387/1473/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		12 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 387/1473/15-к
		провадження № 51-1432км 18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Кіровоградської області на ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року та представника потерпілого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року і ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12015120140000571, за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_8 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року, ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 40634,48 грн.,100000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також процесуальні витрати в сумі 1000 грн. 
		Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року, апеляційні скарги прокурора, представника потерпілого  адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області  без зміни. 
		 
		За вироком суду встановлено, що ОСОБА_8 , 09 жовтня 2015 року, близько 23 години 00 хвилин, знаходячись біля Федорівського будинку культури, що розташований в селі Федорівка Добровеличківського району Кіровоградської області, зустрів ОСОБА_6 , з яким у нього виник словесний конфлікт. Під час сварки,  ОСОБА_8 кулаком правої руки, наніс ОСОБА_6 удари ( загальна кількість яких була не менше десяти ) в ділянку голови та інші частини тіла, від яких останні й не втримався на ногах та впав назад, спиною на асфальтне покриття. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи є тяжкими, як небезпечні для життя.
		 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції на підставах: істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишивши без зміни вирок суду про можливість застосування до засудженого ОСОБА_8 положень ч.1 ст.69 КК України, не навів мотиви прийнятого рішення і, як наслідок, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Також, прокурор стверджує, що злочин, вчинений ОСОБА_8 є умисним, відноситься до категорії тяжких, внаслідок отриманих, від протиправних дій засудженого, тілесних ушкоджень у потерпілого погіршився стан здоров`я, йому встановлено першу групу інвалідності. Тому, за даних обставин, покарання, призначене ОСОБА_8 , не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, а також не може слугувати запорукою виправлення останнього, тому що за своїм розміром є несправедливим, внаслідок мякості. 
		Окрім цього, на думку прокурора, суд апеляційної інстанції, порушив вимоги ст.419 КПК, оскільки належним чином не спростував викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. 
		Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 ,просить вирок суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати в частині призначеного покарання та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що призначене судом покарання, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, з тих підстав, що ОСОБА_8 не визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, не розкаявся, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, привізши потерпілого до місця його проживання залишив у безпорадному стані, чим поставив під загрозу життя останнього, ніде не працює, завдані збитки не відшкодував, а тому на думку адвоката, судом безпідставно застосовано положенняст. 69 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_8 і така міра покарання є занадто м`яка.
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Прокурор  ОСОБА_5 у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримала та просила задовольнити. 
		 
		Мотиви суду
		Відповідно дост. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При розгляді доводів, наведених у касаційних скаргах прокурора та представника потерпілого, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
		Відповідно до вимогст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченихКПК.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до ч. 2ст. 419 КПКпри залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Однак, ухвала апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
		Як вбачається з матеріалів справи, в апеляційних скаргах прокурор та представник потерпілого-адвокат ОСОБА_7 посилалисяна неправильне застосування місцевим судом положеньст. 69 ККУкраїни, що призвело до м`якості призначеного ОСОБА_8 покарання. 
		Проте, залишивши апеляційні скарги без задоволення, апеляційний суд зазначених доводів належним чином не перевірив, вичерпних мотивів щодоїх необґрунтованості не навів та безпідставно залишив вирок щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання без зміни.
		Відповідно до вимогст. 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням особи винного, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно із ч. 2ст. 50 ККпокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи зі змістуст. 69 КК, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. 
		Так, ОСОБА_8 визнано винуватим у заподіянні потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, які є тяжкими, як небезпечні для життя.
		Санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. 
		Згідно з вироком, обираючи засудженому покарання, суд врахував тяжкість злочину, особу ОСОБА_8 , який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, обставинами, що пом`якшують покарання суд визнав його молодий вік, а також те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. 
		Разом з тим, рішення про призначення ОСОБА_8  покарання на підставіст. 69 КК, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції ч.1 ст. 121 КК, суд належним чином не мотивував та не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про явну несправедливість призначення ОСОБА_8 покаранняу межах санкції вказаної норми. 
		Ураховуючи, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин та своєї вини у вчиненому не визнав, висновок суду про те, що встановлені у справі пом`якшуючі покарання обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину є необґрунтованим.
		Таким чином, на думку колегії, положенняст. 69 ККщодо ОСОБА_8 застосовані неправильно, що призвело до призначення покарання, що є явно несправедливим через його м`якість. 
		Переглядаючи вирок щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідним доводам прокурора та представника потерпілого-адвоката ОСОБА_7 належної оцінки не дав, допущених судом першої інстанції порушень не усунув та необґрунтовано залишив вирок без зміни.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 частковому задоволенню. 
		Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід урахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		З цих підстав та керуючись статтями 434, 436 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII),Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити. 
		 
		Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково. 
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...