Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2650/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2018. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" квітня 2018 р.           Справа№ 911/2650/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Гаврилюка  О.М.
		суддів:            Суліма  В.В. 
		          Михальської  Ю.Б. 
		  
		при секретарі судового засідання: Головатенко А.
		за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання від 12.04.2018           
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Обухівське»  на рішення  Господарського суду Київської області від 22.11.2017,  у справі № 911/2650/17 (суддя Карпечкін Т.П., повний текст складено і підписано 01.12.2017) 
		за позовом  Публічного акціонерного товариства «Обухівське»   
		до Обухівської районної державної адміністрації Київської області 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 
		1) Фізичної особи-підприємця Макосій Наталії Василівни; 
		2) Головного управління Держгеокадастру у Київській області 
		про визнання незаконним і скасування розпорядження  
		ВСТАНОВИВ:
		04.09.2017 до Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Обухівське» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця Макосій Наталії Василівни; Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним і скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель  Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад № 365 від 08 грудня 2015 року.  
		Рішенням Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі                              № 911/2650/17 у задоволені позову відмовлено повністю.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Обухівське» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи та, як наслідок, порушенням норм матеріального та процесуального права.  
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі №91/2650/17 залишено без руху. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Обухівське» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 911/2650/17 у розмірі 800,00 грн. Роз'яснено Публічному акціонерному товариству «Обухівське», що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 відновлено Публічному акціонерному товариству «Обухівське» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на рішення Господарського суду Київської області  від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17 та встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали, але не пізніше 21.02.2018. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17 на час апеляційного провадження.
		Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час винесення ухвали до суду не надійшло. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 завершено підготовчі дії у справі № 911/2650/17. Призначено справу до розгляду на 13.03.2018. 
		13.03.2018 від позивача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю позивача у іншому судовому засіданні. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 27.03.2018 об 11 год. 30 хв., який відбудеться у приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (зал судових засідань № 7). Зобов'язати позивача - надати до матеріалів справи копію позовної заяви у справі № 911/68/16. Зобов'язати учасників справи надати письмові пояснення щодо пов'язаності предмету спору у справі № 911/2650/17 та № 911/265017. Витребувані докази надати до 23.03.2018.
		Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 № 09.1-08/804/18, у зв'язку із відпусткою судді Коротун О.М., яка не є суддею-доповідачем у даній справі, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018, справу № 910/20144/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Судім В.В., Михальська Ю.Б. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 прийнято матеріали справи № 911/2650/17 з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 до свого провадження.
		27.03.2018 у судовому засіданні  Головуючий суддя оголосив, що 07.03.2018 через відділ канцелярії суду від ПАТ «Обухівське» надійшло клопотання про залучення науково-правового висновку, висновку експерта інших документів, а 27.03.2018 від третьої особи - ФОН Макосій Н.В. через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання, як заперечень проти апеляційної скарги перелічених у клопотанні документів. Також у судовому засіданні 27.03.2018 представник третьої особи - ФОП Макосій Н.В. заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 поновлено процесуальний строк щодо підготовчих дій у справі № 911/2650/17. Надано сторонам у справі можливість висловити в письмовій формі свою позицію щодо заявленого клопотання ПАТ «Обухівське» про залучення науково-правового висновку, висновку експерта та інших документів від 07.03.2018 та клопотання третьої особи - ФОП Макосій Н.В. про приєднання до матеріалів справи нових доказів від 27.03.2018, в строк до 03.04.2018. Запропоновано третій особі - ФОП Макосій Н.В. сформувати у письмовій формі своє клопотання щодо залучення у справі № 911/2650/17 третіх осіб, в строк до 03.04.2018. Оголошено перерву у справі № 911/2650/17 до 12.04.2018. 
		03.04.2018 до канцелярії суду від представника ФОП Макосій Н.В. найшли письмові пояснення з додатками по справі № 911/2650/17, в якому вказується на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, та такою, що не спрощує фактичні обставини встановлені судом першої інстанції та не наводить жодного факту порушення судом норм матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування законного рішення суду не має. Таким чином, ФОП Макосій Н.В. просить в задоволені апеляційної скарги ПАТ «Обухівське» відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17 залишити без змін. 
		В судовому засіданні 12.04.2018 представник скаржника у даній справі апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ній, просив її задовольнити та скасувати рішення суду, винести нове, яким позов задовольнити повністю. 
		Представники позивача в судовому засіданні 12.04.2018 апеляційну скаргу не визнали з підстав викладених у запереченні на апеляційну скаргу та просили суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
		Колегія суддів у судовому засіданні вважає за необхідне зазначити наступне.
		07.03.2018 Публічним акціонерним товариством "Обухівське" подано клопотання про залучення науково-правового висновку, висновку експерта та інших документів.
		27.03.2018 від Фізичної особи - підприємця Макосій Н.В. через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання, як заперечення проти апеляційної скарги перелічених у клопотанні документів.
		03.04.2018 від Фізичної особи - підприємця Макосій Н.В. через відділ канцелярії суду надійшли письмові пояснення, до яких додані, як додатки, додаткові документи.
		12.04.2018 від Публічного акціонерного товариства "Обухівське" через канцелярію суду надійшла відповідь на письмові пояснення представника третьої особи-1, до якої додані, як додатки, документи.
		Колегія суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 12.04.2018 заслуховує думку сторін у справі № 911/2650/17 з приводу поданих клопотань.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2018 задоволені частково клопотання Публічного акціонерного товариства "Обухівське" про залучення науково-правового висновку, висновку експерта та інших документів, Фізичної особи - підприємця Макосій Н.В. про приєднання, як заперечення проти апеляційної скарги перелічених у клопотанні документів, Фізичної особи - підприємця Макосій Н.В. про долучення доданих до письмових пояснень від 03.04.2018 документів, Публічного акціонерного товариства "Обухівське" про долучення доданих до відповіді на письмові пояснення від 12.04.2018 документів. Залучено до матеріалів справи поданий Публічним акціонерним товариством "Обухівське" науково-правовий висновок, висновок експерта та інших документів, поданих Фізичною особою - підприємцем Макосій Н.В., як заперечення проти апеляційної скарги перелічених у клопотанні документів, доданих до письмових пояснень від 03.04.2018 Фізичної особи - підприємця Макосій Н.В. документів, поданих Публічним акціонерним товариством "Обухівське" документів, долучених до відповіді на письмові пояснення від 12.04.2018 та під час вирішення спору надати їм оцінку щодо їх належності, допустимості та достовірності, дотримання строків та порядку їх подання.
		Дослідивши у судовому засіданні 12.04.2018 подані сторонами документи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що подані сторонами документи, а саме: копії судових рішень, науково-практичний висновок та висновок експерта є інформативними, та не мають силу доказу в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.
		Щодо інших документів поданих сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, однак, ані Публічним акціонерним товариством "Обухівське", ані Фізичною особою - підприємцем Макосій Н.В. не наведено винятковість обставин, за яких неможливо було подати вказані докази до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
		Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
		Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне. 
		Як вбачається з державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003262 від 05.02.1996; серії ІІ-КВ №003263 від 13.02.1996; серії ІІ-КВ №003264 від 19.02.1996, виданих Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1, 284 та 26 відповідно, радгоспу-комбінату «Обухівський» було передано в користування 2164,6 га, 1327,0 га та 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва.  ( т.1, а.с.32-41).
		05.05.2007 Загальними зборами працівників Радгоспу-комбінату «Обухівський» складено список осіб, які мають право майнові та земельні паї. 19.05.2007 уточнено список осіб, які мають право на майнові та земельні паї. 05.03.2010 затверджено уточнений список осіб, які мають право на майнові та земельні паї в кількості 839 осіб. 
		Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 № 385 «Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад» надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгосп-комбінату «Обухівський» на підставі статуту ПАТ «Обухівське», згідно з державними актами на право постійного користування землею серії П-БСВ №№003262, 003263, 003264 зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 №1, 16.02.1996 №284, від 19.02.1996 №26 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області (т.1, а.с.42).
		Пунктами 4 та 7 зазначеного розпорядження передбачено, що розроблений проект приватизації земель подається на розгляд та погодження комісії при Обухівській райдержадміністрації з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність чи користування на території Обухівської міської ради, Козинської селищної ради, Григорівської, Долинянської, Красненської, Щербанівської, Великодимитровицької, Германівської, Деремезнянської, Копачівської, Краснослобідської, Маловільшанської, Нещерівської, Перегонівської, Першотравенської, Підгірцівської, Семенівської, Старобезрадичівської сільських рад. 
		28.05.2012 між позивачем та ФОП Макосій Н.В. було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної документації №6-1, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання робіт по розробці проекту землеустрою щодо приватизації земель ПАТ «Обухівське» в адміністративних межах Першотравенської, Нещерівської сільських рад та Обухівської міської ради, Обухівського району Київської області. 
		Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації «Про внесення змін до розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації від 28.03.2012 p. № 385» № 370 від 21.10.2013 p. пункт 7 розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 385 від 28.03.2012 p. визнано таким, що втратив чинність» (т.1, а.с.43-55).
		Рішенням загальних зборів членів Публічного акціонерного товариства «Обухівське», які працюють у товаристві, а також пенсіонерів з їх числа від 30.12.2013р. було погоджено проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» на території Нещерівської, Першотравенської сільських та Обухівської міської рад Обухівського району Київської області, що розроблений ФОП Макосій Н.В. на підставі розпоряджень Обухівської РДА  №385 від 28.03.2012 року та №370 від 21.10.2013 року з висновками Управління культури і туризму № 11/1655 від 30.08.2012, ДП «Київлісгосп» №02-735 від 26.09.2012, Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області № 1078 від 1.11.2012, ПАТ «Укртелеком» №01-12/281 від 8.12.2012, Української корпорації «Тваринпром» №531 від 20.09.2012, Обухівського водопровідно-каналізаційного підприємства № 236 від 08.12.2012, охоронні договори на пам'ятки  культурної спадщини № 12/16-04, 12/16-05, 12/16-06 від 30.08.2012, з наступними техніко-економічними показниками, визначеними проектом: всього земель ПАТ «Обухівське» згідно державних актів на право  постійного користування радгоспу-комбінату «Обухівський» - 5179,5 га; землі, що на момент розроблення проекту перебували в користуванні та  власності фізичних та юридичних осіб та які не були враховані при приватизації  земель ПАТ «Обухівське» - 1108,91 га;   землі, які були об'єктом проекту приватизації земель - 4070,59 га. ( з них:  сільськогосподарські угіддя (рілля, сіножаті) - 3610,27 га;  під господарськими будівлями і дворами - 80,47 га;   під господарськими шляхами і прогонами - 34,51 га; ліси та інші лісовкриті площі (в т.ч. полезахисні лісосмуги) - 61,83 га;  землі, що використовуються для технічної інфраструктури - 53,37 га;  відкритті без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - 128,60 га;  землі водного фонду - 75,01 га; кладовища - 6,87 га;  землі історико-культурного призначення - 19,67 га.); загальна площа земель згідно проекту що планується до приватизації становить 3068,73га; землі резервного фонду - 541,54 га (15%).
		Також було погоджено розміщення резервного фонду земель (згідно координат до кадастрового плану проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» на території Нещерівської, Першотравенської сільських та Обухівської міської рад Обухівського району Київської області), що включаються до резервного фонду, та затверджено проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» на території Нещерівської, Першотравенської сільських та Обухівської міської рад Обухівського району Київської області                         (т. 3, а.с. 48-53).
		В подальшому проект приватизації з зазначеними вище техніко-економічними показниками, визначеними проектом прийшов добровільну первинну державну експертизу в Головному управлінні Держземагентства у Київській області (висновок №1814- 16е від 25.12.2013). (т. 3, а.с. 182,183).
		Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 08.12.2015 № 365 «Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» було затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське», розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району Київської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1 розпорядження), а також встановлено Управлінню Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області зберігати землевпорядну документацію з приватизації в установленому законодавством порядку (пункт 2 розпорядження) (т.3, а.с.233).
		Станом на 26.10.2017 року 189 пайовиків ПАТ «Обухівське» отримали накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про передачу у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Обухівської міської ради, Нещерівської та Першотравенської сільських рад Обухівського району. 
		Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (при цьому підстави позову визначає позивач при зверненні до суду першої інстанції). 
		Так, звертаючись з позовом у даній справі, як підставу позивач зазначив, що він, користуючись своїм правом відповідно до пункту «а» абзацу 1 статті 27 Закону України «Про землеустрій», 28.05.2012 року надав ФОП Макосій Н.В. відповідне Завдання на складання проекту землеустрою (Проект-1) відповідно до якого загальна площа земель становила 4215,7004 га, з яких 769,3777 га мала відійти до земель запасу та держрезерву, а 3446,3227 га - площа сільськогосподарських угідь, що підлягала розподілу між працівниками та пенсіонерами ПАТ «Обухівське».
		Відповідно до наданого Завдання ФОП Макосій Н.В. було розроблено Проект-1, який позивач 28.11.2012 року надав для погодження відповідно до ст. 186 та 186-1 Земельного кодексу України (в редакції що була чинна на той час) третій особі-2 супровідним листом № 68 від 18.02.2013.
		Проте, Проект-1 не був погоджений третьою особою-2 і всупереч пунктів 5 і 6 Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Затвердженого Постановою КМУ від 23.12.2009 № 1420 (що було чинне на той час), позивачу не був повернений. Листом № 03-15/920 від 27.02.2013 третя особа-2 повідомила позивача про те, що Проект-1 був переданий до Прокуратури Обухівського району Київської області.
		13.02.2014 з Довідки 6-зем № 3-22/102, наданої третьою особою-2 позивач дізнався, що на підставі проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» затвердженого Рішенням сесії Районної ради № 428.29.VI від 27.12.2013 в користуванні позивача стало на 462,8975 га землі менше порівняно з Довідкою 6-зем № 03-15/472 від 05.02.2013.
		Не погоджуючись із протизаконними діями державних органів та органів місцевого самоврядування в Обухівському районі, позивач звернувся до суду за захистом своїх гарантованим законом прав землекористувача, внаслідок чого рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі №   911/2149/14, яке було залишено в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015, Рішення сесії Обухівської Районної ради № 428.29. VI від 27.12.2013 визнане недійсним.
		В ході оскарження Рішення сесії Обухівської Районної ради № 428.29.VI від 27.12.2013 позивач дізнався, що в листопаді-грудні 2013 року ФОП Макосій Н.В. було виготовлено Проект-2 приватизації ПАТ «Обухівське», який на думку позивача не відповідає вимогам землевпорядної документації з тих підстав, що не містить завдання на складання проекту землеустрою всупереч пункту «а» абзацу 2 статті 49 Закону України «Про землеустрій», оскільки, лише замовник землевпорядної документації має право доручити розробнику виконання робіт із землеустрою відповідно до ст. 27 Закону України «Про землеустрій», що позивач не робив, відтак ФОП Макосій не мала права розробляти Проект-2 з порушенням загальних вимог до змісту документації із землеустрою, визначених ст. 29 Закону України «Про землеустрій».
		Позивач зазначає, що Проект-2 містить технічне завдання на виконання робіт від 02.12.2013, затверджене Головою зборів А.В. Лісовий, який не мав таких повноважень, оскільки не є замовником Землевпорядної документації і не може ним бути, тому що відповідно до абзацу 1 статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути лише органи державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, ким А.В.Лісовий не є і не був.
		У зв'язку з чим, позивач стверджує, що Проект-2 не може вважатися Документацією із землеустрою, оскільки, ст. 1 Законом України «Про землеустрій» визначає, що документація із землеустрою (землевпорядна документація) це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали.
		03.12.2015 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути Проекти розпаювання земель ПАТ «Обухівське» і наголошував на тому, що ФОП Макосій Н.В. була  уповноважена позивачем на розробку лише Проекту-1 а подальші її дії були вчинені незаконно. Проте, 08.12.2015 Розпорядженням, що оскаржується відповідач затвердив проект приватизації земель ПАТ «Обухівське».
		Також, щодо посилання в спірному Розпорядженні № 365 на позитивний висновок добровільної державної експертизи від 25.12.2013 № 1814-16е, позивач зазначив, що пунктом 11 експертного висновку зазначено, що проект оцінюється позитивно при умові врахування зауваження зазначеного у пункті 10.1 цього висновку, відповідно до якого було зобов'язано усі документи і матеріали, додані до Проекту-2 привести до вимог пункту 3.3.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391т (в редакції від 19.03.2013 року, далі - Методика).
		В Технічному завданні Проекту-2 зазначено, що 1108,91 га знаходяться у приватній власності фізичних та юридичних осіб, проте, нотаріальних відмов позивача Проект-2 не містить і не може містити, оскільки, позивач, як землекористувач ніколи не надавав згоди, тим більше нотаріально не відмовлявся, від 1108,91 га землі.
		Відповідно до пункту 3.5.8. Методики Усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин, а відповідно до пункту 3.5.9. Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.
		Пунктом 11 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 25.12.2013 грудня № 1814-16е контроль за врахуванням зауважень покладено на управління Держземагентства в Обухівському районі Київської області, проте, на висновку експертизи відсутній запис про внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій, в зв'язку з чим висновок експертизи не може вважатися позитивним.
		Проект-2 був затверджений Рішенням сесії Обухівської Районної ради №   428.29.VІ від 27.12.2013, і третьою особою-2 було вилучено із землекористування позивача 462,8975 га землі. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/2149/14, яке було залишено в цій частині без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2015, Рішення сесії Обухівської Районної ради № 428.29.VІ від 27.12.2013 визнане недійсним, проте, 18.02.2016 третя особа-2 надав позивачу Довідку №   34-686/0/1-16 в якій зазначав, що зміни були внесені на підставі вже скасованого Рішення сесії районної Ради, а листом 19-1003-99.3-2708/2-16 від 19.05.2016 року третя особа-2 повідомила, що в Довідці 6-зем було допущено технічну помилку, і фактично просить вважати вилучення із землекористування 462,8975 га землі з підстав Розпорядження Обухівської районної державної № 365 від 08.12.2015 (оскаржуване Розпорядження). Таким чином оскаржуваним Розпорядженням вилучено з постійного користування позивача 462,8975 га землі.
		Проте, як зазначає позивач, оскаржуване Розпорядження не містить посилання на будь-яку з встановлених ст. 141 Земельного Кодексу України підстав припинення права постійного користування 462,8975 га землі, отже, відповідачем було прийнято рішення без підстав передбачених законодавством України, поза межами повноважень відповідача, з порушенням Конституції України та Земельного кодексу України, чим порушено право позивача на постійне користування землею.
		Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване Розпорядження містить посилання на те, що дане розпорядження прийняте за результатами розгляду клопотання ФОП Макосій Н.В. від 01.12.2015 року № 12-1. Однак, ухвалою господарського суду від 05.06.2014 року у справі № 911/2149/14 у якості забезпечення позову ФОП Макосій Н.В. було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства «Обухівське» на підставі: Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, виданого 13.02.1996 року Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263, виданого 13.02.1996 Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264, виданого 19.02.1996 Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.
		Однак, ФОП Макосій Н.В., проігнорувавши заборону Господарського суду Київської області на вчинення будь-яких дій щодо земель позивача, своїм клопотанням передала сфальсифікований проект приватизації земель ПАТ «Обухівське» відповідачу на затвердження.
		Предметом спору в справі за № 911/68/16 як і в справі за № 911/2650/17 є правомірність розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області «Про затвердження проекту приватизації земель  Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад № 365 від 08.12.2015, а тому колегія суддів апеляційної інстанції зобов'язана перевірити чи були у суду першої інстанції підстави для відмови у відкриті провадження у справі в порядку передбаченому п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України.
		Так у справі за № 911/68/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське» до 1). Обухівської районної державної адміністрації Київської області 2).Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Фізична особа-підприємець Макосій Наталія Василівна, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1).Фізична особа Ігнатенко Зінаїда Августівна; 2). Фізична особа Нагленко Микола Романович; 3). Фізична особа Шевченко Катерина Артемівна; 4). Фізична особа Шевченко Калина Дмитрівна; 5). Фізична особа Корчова Галина Іванівна; 6) Фізична особа Молодід Петро Сергійович; 7). Фізична особа Сметана Лідія Петрівна; 8). Фізична особа Шумейко Олександр Михайлович; 9). Фізична особа Тараненко Любов Антонівна; 10). Фізична особа Коваль Олена Петрівна; 11). Фізична особа Івженко Самсон Петрович; 12). Фізична особа Плиско Надія Петрівна; 13). Фізична особа Вольський Дмитро Семенович; 14). Фізична особа Топчій Парасковія Максимівна про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії,  звернулось до господарського суду з позовом до суду та просило суд: 1) визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 365 від 08.12.2015 p. «Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської, Першотравенської сільських рад»; 2) визнати незаконними дії Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) в Обухівському районі Київської області щодо передання фізичній особі-підприємцю Фізична особа-підприємець Макосій Наталія Василівна проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад; 3) зобов'язати Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) в Обухівському районі Київської області повернути позивачу проект приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад для організації його затвердження у передбаченому законом порядку. 
		Рішенням   Господарського суду Київської області від 4.03.2016 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року в задоволені позову було відмовлено. 
		Позов в частині позивних вимог до Обухівської районної державної адміністрації мотивовано тим, що Розпорядження Обухівської РДА про затвердження проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» від 08.12.2015 №   365 порушує норми ст.19 Конституції України, ст.ст. 118, 122 та п.8 Перехідних положень Земельного кодексу України та п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, а тому на думку позивача є незаконним та прийнятим із перевищенням повноважень. Крім того, подана на затвердження Обухівської РДА проектно-технічна документація з приватизації земель ПАТ «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад не була погоджена та затверджена загальними зборами Акціонерів ПАТ «Обухівське». Загальні збори членів ПАТ не звертались із заявою про затвердження вказаної проектно-технічної документації, ані до Управління Держгеокадастру в Обухівському районі, Київської області, ані до Обухівської РДА. Також, таких повноважень згідно умов договору №6-1 від 28.05.2012 на створення (передачу) науково-технічної продукції ФОП Макосій Н.В. щодо передання проекту землеустрою стосовно приватизації земель ПАТ «Обухівське» для його подальшого затвердження не  надавались, а тому вона не мала жодних повноважень на розпорядження цим проектом на його отримання з Управління Держгеокадастру та клопотати перед Обухівською РДА про його затвердження.
		За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. 
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. 
		Обгрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства. 
		Відповідно до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам Цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу. 
		Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
		Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши чи були у суду першої інстанції підстави для відмови у відкриті провадження у справі в порядку передбаченому п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України, таких підстав не знайшла, оскільки справи за № 911/2650/17 та № 911/68/16 щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет  подані до суду з різних підстав.
		Відповідно до вимог ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. 
		Разом з тим ст. 108 Цивільного кодексу України не регулює правовідносини правонаступництва на землю в порядку її приватизації, що безпосередньо унормовано у статті 25 (частини 1-5, 7) Земельного кодексу України, яке є спеціальним законодавством.
		Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 
		Частиною 2 зазначеної статті визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель  державної та комунальної власності набувають: а)  підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому  законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування і культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г)  публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування»; г) заклади освіти незалежно від форми власності; д) власники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
		Відповідно до пункту 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. 
		У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. 
		Таким чином, ПАТ «Обухівське», як товариство приватної форми власності, не належить до суб'єктів, які можуть реалізувати законодавчо встановлене право власності на безоплатну приватизацію саме на зазначену земельну ділянку, яка приватизується працівниками радгоспу-комбінату «Обухівське».  
		Згідно пункту «в» статті 141 Земельного кодексу України у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і автоматично в порядку правонаступництва не переходить, а виникає на загальних підставах. 
		Як вбачається із витягу ЄДРПОУ радгосп-комбінат «Обухівський» припинив свою діяльність за рішенням засновників 05.10.2006 (т.1, а.с.23-29).
		З зазначених підстав колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що ПАТ ««Обухівське», як товариство приватної форми власності, не належить до суб'єктів, які можуть реалізувати законодавчо встановлене право власності на безоплатну приватизацію саме на зазначену земельну ділянку, яка приватизується працівниками радгоспу-комбінату «Обухівське», а тому його право не порушене. 
		Виходячи з зазначеного, погодитися із доводами апеляційної скарги, що саме спірним рішенням Обухівської РДА від 08.12.2015 № 365 відбулося припинення прав позивача на землю у спосіб не передбачений чинним законодавством є безпідставним, оскільки після припинення діяльності державного підприємства - радгоспу-комбінату «Обухівське» його право постійного користування земельною ділянкою припинилося відповідно до вимог п. «в» ст. 141 ЗК України і автоматично в порядку правонаступництва до позивача не перейшло. Тим більше, що оскаржуване Розпорядження не містить посилання на будь-яку з встановлених ст. 141 Земельного Кодексу України підстав припинення права постійного користування саме 462,8975 га землі як вказує позивач чи іншого розміру, а лише затверджує проект приватизації земель.  
		Щодо відповідності проекту землеустрою нормам земельного законодавства, то слід зазначити наступне.
		Відповідно до пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 №2200-ХІІ «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі», роздержавлення і приватизація земель сільськогосподарських підприємств і організацій, передбачених частиною 2 пункту 3 цієї постанови, проводиться, починаючи з 15.03.1992 відповідно до проектів, які розробляються керівництвом (адміністрацією) цих підприємств і організацій за участю експертів і державних землевпорядних організацій, схвалюються трудовими колективами і затверджуються за поданням сільської (селищної) ради районною (міською радою народних депутатів), Кабінету Міністрів України було визначено до 15.05.1992 розробити і затвердити рекомендації по складанню цих проектів. 
		У подальшому, 28.06.1996 було прийнято Конституцію України, положеннями статті 14 якої визначено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. 
		Стаття 14 Конституції України визначає землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону. 
		Відповідно до приписів п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем спірного розпорядження, сільськогосподарські підприємства, які до введення у дію цього Кодексу уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, необхідних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видачі їх власникам державних актів на право власності на землю та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на строк, що був обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за погодженням сторін, на інший строк. 
		Частиною 2  пункту 8 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу.   В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
		Згідно частини третьої вказаного пункту 8 при обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також: пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
		Згідно ч. 2 статті 25 ЗК України рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
		Відповідно до частини 4 статті 25 ЗК України площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).
		Таким чином, законодавець чітко зазначає, що передаються у власність землі, що перебували (в минулому значенні), а не перебувають (зараз) в постійному користуванні сільськогосподарського підприємства. Тобто в приватну власність працівникам та пенсіонерам передаються землі, на які право постійного користування сільськогосподарського підприємства припинено у встановленому законом порядку.
		Згідно з приписами ч.ч. 3, 4, 5 статті 118 ЗК України «Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами», до якої також відсилає наведений вище п. 8 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		Відповідно  до приписів ч. 2 ст. 122 Земельного кодексу України у тій же редакції, до якої відсилають положення наведеної вище статті 118 ЗК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. 
		Згідно з частиною 3 тієї ж статті районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення  водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. 
		Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України). 
		За приписами ч. 5 тієї ж статті Кодексу, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. 
		Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки  Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених  частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у  межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря (частини 6-8 статті 122 ЗК України). 
		Поряд з цим, слід зазначити, що у 2015 році до Земельного кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких частиною 4 статті 186 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття оспорюваного розпорядження відповідача) було встановлено, що проекти землеустрою щодо приватизації земель державних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій погоджуються рішенням загальних зборів працівників цих підприємств, установ та організацій (іншими суб'єктами, визначеними законодавством), територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджуються районними державними адміністраціями. 
		Відповідно до ст. 49 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій розробляються на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. 
		Проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій включають: завдання на складання проекту землеустрою; пояснювальну записку; рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про приватизацію земель; список осіб, які мають право на отримання у власність земельної частки (паю); матеріали нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь підприємства; схему розподілу земель ппідприємств, установ, організацій на землі, що передаються у приватну власність та залишаються у державній або комунальній власності (лісогосподарського призначення, водного фонду, резервного фонду); матеріали розрахунку вартості і розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах; схему поділу сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, на земельні ділянки; матеріали погодження проекту землеустрою, встановлені статтею 186 Земельного кодексу України; відомості про обчислення площі земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельних ділянок; матеріали перенесення меж земельних ділянок у натуру (на місцевість). 
		Слід зазначити, що згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. 
		Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. 
		До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, серед іншого, належить вирішення питань, пов'язаних з використанням землі, природних ресурсів і охорони довкілля, та віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону. 
		Згідно зі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів накази. 
		Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує  правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		З урахуванням зазначеного, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 365 від 08.12.2015 «Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад» відповідає приписам земельного законодавства, яке діяло на час прийняття вказаного розпорядження. 
		Відповідно суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оспорюване ПАТ «Обухівське» Розпорядження відповідача № 365 було прийнято в межах повноважень останнього, в порядку визначеному законодавством, за проектом землеустрою, погодженим рішенням загальних зборів працівників, які мають право на земельну частку. 
		Щодо посилань позивача, як на обґрунтування своїх позивних вимог та вимог апеляційної скарги на те, що ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2014 у справі № 911/2149/14 за позовом ПАТ «Обухівське» до Обухівської районної ради, Фізичної особи-підприємця Макосій Наталії Василівни за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: 1) Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області; 2) Головного управління Держземагенства у Київській області про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,  було вжито заходи забезпечення позову слід зазначити наступне ( т. 1, а.с. 65,66). 
		Так зокрема у якості забезпечення позову Управлінню Держземагенства в Обухівському районі Київської області, Головному управлінню Держземагенства у Київській області та ФОП Макосій Н.В. було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні ПАТ «Обухівське» на підставі: Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003262, виданого 13.02.1996 Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області; Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003263, виданого 13.02.1996 Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області; Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003264, виданого 19.02.1996 Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.
		У відповідності до практики Верховного Суду України, за змістом положень частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. 
		Відповідно до частини 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України (що діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення суду) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». 
		Разом із тим наведені імперативні норми суд зобов'язаний застосовувати у поєднанні з іншими нормами права. 
		Відповідно до статті 129 Конституції України суддя здійснює правосуддя  та керується верховенством права. 
		Наведене дає підстави для висновку, що правильне застосування положень статті 15 Господарського процесуального кодексу України (що діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення суду), статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов'язковості судових рішень, які набрали законної сили, виявляється лише у їх дотриманні судами та іншими суб'єктами правовідносин. 
		Дана ухвалу Господарського суду Київської області від 05.06.2014 у справі № 911/2149/14 прийнята вже після виявлення волевиявлення встановленого законодавством суб'єкта ініціювання - рішення загальних зборів працівників ПАТ «Обухівське», які мають право на земельну частку від 30.12.2013. При цьому, на Обухівську РДА, як суб'єкта правовідносин до якого заявлені позивні вимоги у даній справі і яка не була стороною в справі за № 911/2149/14, ця заборона не поширювалася.
		Крім того, рішенням Господарського суду Київської області від 04.03.2016, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 в справі за № 911/68/16 в задоволені позову було відмовлено. 
		У зазначеному рішенні у справі № 911/68/16 зазначено, що: "мова йде про затвердження проекту приватизації земель Державного підприємства радгосп-комбінат "Обухівський", правонаступником якого є ПАТ "Обухівське". Суди дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги ПАТ "Обухівське" про визнання недійним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 365 від 08.12.2015 "Про затвердження проекту приватизації земель Публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад".
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію («Конвенція про захист прав подини і основоположних свобод») та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Homiiug v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). 
		Отже, обставини, встановлені в наведеному рішенні у справі № 911/68/16 на підставі ч.4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення, а тому повторного доведення не потребують. Тому суд апеляційної інстанції не приймає доводи апеляційної скарги в цій частині.
		Права позивача у спірних правовідносинах відповідачем порушені не були, отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Обухівське" є необґрунтованими та такими, у задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанції.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
		Обов'язок доказування і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. 
		Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
		Відповідно до вимог ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти  висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.  Питання про достатність доказів для встановлення обставин,  що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього  переконання.  
		Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі №  911/2650/17.
		Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.
		За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
		Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 ГПК України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.   
		Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на позивача як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за апеляційний перегляд рішення суду.
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі №  911/2650/17 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.11.2017 у справі № 911/2650/17 залишити без змін.
		3. Матеріали справи № 911/2650/17  повернути до Господарського суду Київської області.
		Повний текст постанови складено та підписано 17.04.2018.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, встановленому главою 2 розділу IV ГПК України.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Гаврилюк 
		 
		Судді                                                                                В.В. Сулім
		 
		                                                                                Ю.Б. Михальська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...