Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/707/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2018. Зареєстровано: 19.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/707/16 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
		на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017
		(головуючий - Стойка О.В., судді Марченко О.А., Татенко В.М.)
		та ухвалу Господарського суду Донецької області  від 30.10.2017 
		(суддя Кротінова О.В.)
		за заявою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016 
		у справі № 905/707/16 
		за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
		до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" 
		про стягнення 2 051 387 583,42 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст заяви Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"
		 
		1.1. Рішенням господарського суду Донецької області від 21.04.2016 позовні вимоги Державного підприємства   "Енергоринок", м. Київ (Позивач) до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Краматорськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення 2 051 387 583,42 грн., з яких: 1 379 823 173,07 грн основного боргу,  383 703 448,58 грн  пені, 257 207 825,72 грн інфляційних нарахувань, 29 303 096,30 грн. 3% річних та 1 350 039,75грн штрафу задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 535 043 434,33 грн, в тому числі 1 370 352 048,24 грн основного боргу, 1 500 000,00 грн пені, 132 538 250,04 грн інфляційних нарахувань, 29 303 096,30 грн 3% річних, 1 350 039,75 грн штрафу, а також судовий збір в сумі 194 138,16 грн. Припинено провадження в частині стягнення 9 471 124,83 грн суми основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		1.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2016 рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016 у справі № 905/707/16 залишено без змін.
		 
		1.3. 08 серпня 2016 року Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.
		 
		1.4. Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 постанова Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі №905/707/16 залишена без змін.
		 
		1.5. Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2016 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Донецької області від 08.08.2016 у справі №905/707/16, в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 45 840 520,28 грн основного боргу.
		 
		1.6. Одночасно, ухвалою від 28.11.2016 у справі №905/707/16 розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016, починаючи з листопада 2016 року по жовтень 2018 року згідно з наведеним в ухвалі графіком.
		 
		1.7. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2016 ухвалу господарського суду Донецької області від 28.11.2016 у справі №905/707/16 змінено. Розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 21.04.2016 на 24 місяці зі сплатою по 62 058 210,51 грн щомісячно з січня 2017 року по листопад 2018 року та 62 058 210,48 грн у грудні 2018 року.
		 
		1.8. Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.12.2016 скасовано, матеріали справи № 905/707/16 направлено до Донецького апеляційного господарського суду для нового розгляду в іншому складі суду.
		 
		1.9. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.11.2016 змінено, розстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2016 строком на 24 місяці з квітня 2017 року по березень 2019 року згідно з наведеним в ухвалі графіком. В іншій частині ухвалу залишено без змін.
		 
		1.10. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017 залишено без змін.
		 
		1.11. 18 жовтня 2017 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" звернулося до суду з заявою про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2016 у справі №905/707/16 в межах розстрочки, наданої постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017, залишеної в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2017 шляхом погашення боргу протягом 5 років згідно з графіком.
		 
		1.12. В обґрунтування цієї заяви відповідач посилається на зміну підстав та наявність сукупності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме, скрутне фінансове становище, яке ускладнюється тим, що він здійснює розподілення електроенергії на території Донецької області; втрату контролю над активами ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" - втрату доходу; зростання заборгованості споживачів перед підприємством до 1 016 822 тис. грн, наявність кредиторської заборгованості - 5 928 531 тис.грн; надання боржникам ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" розстрочок виконання судових рішень тощо. При цьому, заявник  звертає увагу, що він є суб'єктом природних монополій та не може припинити свою діяльність з постачання електричної енергії споживачам Донецької області та, не зважаючи на невиконання ними своєчасних розрахунків з ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", останнє не може відключити устаткування таких споживачів від джерела енергопостачання.
		 
		1.13. Крім того,  Відповідач посилається на те, що у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" він позбавлений права на фактичне стягнення   1 011 064,71 тис.грн та 158 153 тис.грн відповідно.
		 
		1.14. Станом на 01.09.2017 на примусовому виконанні у ДВС перебувають виконавчі провадження щодо примусового стягнення заборгованості з боржників - юридичних осіб на користь відповідача в розмірі 1 533 447 тис.грн, здійснення більшості з яких зупинено з набранням чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", що позбавляє можливості отримати ці кошти.
		1.15. В обґрунтування нового графіку погашення заборгованості у справі відповідач також зазначає, що на його рахунок протягом 2017-2020рр. має надійти 7 599,5 тис. грн. від ДП "СКРЦ "Слов'янський курорт" згідно графіку погашення заборгованості, решту суми Відповідач об'єктивно очікує в кінці 2019 року через припинення дії мораторію по державних вугледобувних підприємствах та стягнення з НКРЕКП сум компенсованих дотаційних сертифікатів. 
		 
		1.16. Також заявник посилається на те, що  здійснює всі заходи, направлені на забезпечення погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію споживачами, у тому числі, здійснює роботу по стягненню в судовому порядку вказаної заборгованості і по забезпеченню примусового виконання вказаних рішень суду в органах Державної виконавчої служби. 
		 
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.10.2017 у справі №905/707/16 частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016. Змінено порядок виконання рішення суду по справі №905/707/16 в частині стягнення 1 402 923 831,69 грн (1 238 038 307,44 грн основного боргу, 29 303 096,30 грн 3% річних, 1 500 000,00 грн пені, 1 350 039,75 грн штрафу, 132 538 250,04 грн інфляційних нарахувань, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 194 138,16 грн) визначивши його за наступним графіком:
		 
		- з листопада 2017р. по жовтень 2019р. з щомісячним платежем у сумі 200 000,00грн (сума основного боргу);
		 
		- з листопада 2019р. по вересень 2020р. з щомісячним платежем у сумі 116 510 319,30 грн (складові: 102 769 858,95 грн сума основного боргу, 11 044 854,17 грн сума інфляційних витрат, 2 441 924,69 грн сума 3% річних, 125 000,00 грн пеня, 112 503,31 грн штраф, 16 178,18 грн судовий збір);
		 
		- а у жовтні 2020р. -  116 510 319,39 грн (складові: 102 769 858,99 грн сума основного боргу, 11 044 854,17 грн сума інфляційних витрат, 2 441 924,69 грн сума 3% річних, 125 000,00 грн пеня, 112 503,31грн штраф, 16 178,18 грн судовий збір).
		У задоволенні решти вимог відмовити.
		 
		2.2. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи висновок щодо зміни порядку виконання рішення  шляхом розстрочки  оплати стягнутої суми, встановив наступні обставини, що утруднюють виконання спірного рішення: 
		 
		- здійснення Відповідачем ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії у Донецькій області на території проведення антитерористичної операції;
		 
		- здійснення Відповідачем господарської діяльності  в умовах проведення АТО на території Донецької області, частина якої  на даний час є окупованою та, як наслідок спричинення збитків його господарській діяльності внаслідок проведення АТО;
		 
		- перебування Відповідача у скрутному фінансовому становищі, яке зумовлене несвоєчасним здійсненням споживачами розрахунків за електричну енергію;
		 
		- наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства, що знайшло своє підтвердження в наданих до матеріалів справи доказах;
		 
		- відсутність фактичної компенсації з боку НКРЕКП суми втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів на території НКТ; 
		 
		- пошкодження підстанцій, ліній, трансформаторних підстанцій, електромереж джерелом фінансування ремонту яких є власні кошти       товариства та зростання виробничих витрат на відновлення постачання електроенергії;
		 
		- зменшення обсягів споживання через пошкодження ліній та зупинки підприємств-споживачів; 
		 
		- зупинення органами ДВС значної кількості виконавчих проваджень щодо примусового стягнення на користь Відповідача, що в свою чергу свідчить про недотримання пропорційності/балансу умов забезпечення господарської діяльності Відповідача;
		 
		- фактична відсутність на поточних рахунках Відповідача залишків грошових коштів.
		 
		2.3. Відхиляючи доводи позивача, який заперечував проти зміни порядку виконання вже розстроченого рішення суду, суд вказав, що дійсно і у позивача  наявний значний обсяг кредиторської заборгованості, що вбачається із наданої ним довідки, відповідно до якої обсяг кредиторської заборгованості останнього перед виробниками електричної енергії станом на кінець дня 30.09.2017 складає 29 541 257 133,19 грн, та що ним залучено кредитних коштів на загальну суму 4 831 908 761,50 грн для подальшого їх спрямування на оплату товарної продукції відповідно до наданих позивачем довідок. 
		 
		2.4. Проте суд визнав непереконливими доводи позивача про його важливий статус для держави, оскільки його статус як підприємства, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, жодним чином не зачіпається та на встановлення розстрочки виконання рішення суду не впливає. Тоді як надання преференцій у вигляді залежності від статусу сторони, як державного підприємства, перед іншими особами порушує принцип рівності сторін в господарському процесі.
		 
		2.5. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.2017 залишено без змін. Апеляційний господарський суд в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду та обґрунтуванням, наведеним судом в ухвалі про зміну порядку виконання рішення суду.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, ДП "Енергоринок" звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.121 Господарського процесуального кодексу України, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.10.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016.  
		 
		3.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій під час винесення судових рішень, що оскаржуються, порушено вимоги ст.ст.1,11 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, ст.ст.4-7, 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		3.3. На переконання скаржника, відсутність грошових коштів у боржника не є винятковими обставинами, що можуть бути підставою для невиконання судового рішення. Позивач наголошує, що відповідачу вже надавалась розстрочка виконання судового рішення, строк якої ще не закінчився, при цьому така розстрочка останнім не виконується. 
		 
		3.4. Скаржник наголошує, що відповідач вже подавав аналогічну заяву про зміну порядку виконання рішення суду у справі №905/707/16, яка ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.10.2017 у цій справі була залишена без задоволення. Проте суди попередніх інстанцій такі доводи позивача до уваги не прийняли.
		 
		3.5. Скаржник вважає, що подібні заяви боржника є системними, обставинам, наведеним у них, вже неодноразово було надано судами відповідну юридичну оцінку, а дії відповідача спрямовані виключно на невиконання рішення суду, що суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
		 
		3.6. Скаржник наголошує, що і позивач, і відповідач є самостійними суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики. Відтак, вважає, що подальше фактичне ухилення відповідача від сплати боргу завдає істотної шкоди позивачу, якого віднесено до суб'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Отже, подана ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заява про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016 та подальше зволікання з виконання рішення суду суперечить як законним правам та інтересам ДП "Енергоринок", так і вимогам ст.121 Господарського процесуального кодексу України та п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9, оскільки не враховує матеріальні інтереси стягувача та його фінансовий стан. Проте всі наведені доводи позивача були проігноровані місцевим та апеляційним господарськими судами.
		 
		3.7. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" просить залишити касаційну скаргу ДП "Енергоринок" без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, -  без змін. 
		 
		3.8. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій під час ухвалення судових рішень, було враховано баланс інтересів сторін, реальні наміри відповідача виконати боргові зобов'язання перед позивачем шляхом поступового погашення боргу, можливі несприятливі наслідки для обох сторін,  інші фактичні обставини справи та суспільні інтереси. 
		 
		3.9. Відтак, відповідач вважає, що господарські суди, задовольнивши його заяву, дійшли правомірного висновку про зміну порядку виконання рішення суду у справі №905/707/16, врахувавши при цьому, принцип збалансованості інтересів як боржника, так і стягувача.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		4.2. Щодо суті касаційної скарги
		 
		4.2.1. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2016, яке відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017 розстрочено строком на 24 місяці з квітня 2017 року по березень 2019 року згідно з наведеним судом графіком. 
		 
		4.2.2. Пунктом 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		 
		Згідно з ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
		 
		Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
		 
		4.2.3. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
		 
		4.2.4. За приписами частини 2 статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
		 
		Розстрочка виконання рішення є встановленням періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певними інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатися судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майно тощо).
		 
		Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. 
		 
		4.2.5. У ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (чинного з 05.10.2016) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
		 
		Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.
		 
		Тобто перелік "обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення" у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє. 
		 
		Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій. 
		 
		Водночас, слід враховувати, що 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"), а також беручи до уваги, те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача  як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
		 
		4.2.6. Як зазначено вище (п.1.9 постанови), питання розстрочки виконання судового рішення у цій судовій справі вже було предметом розгляду господарськими судами, за результатами якого відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017 частково задоволено заяву відповідача та розстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2016 строком на 24 місяці з квітня 2017 року по березень 2019 року згідно з наведеним судом графіком. 
		 
		4.2.7. Водночас, у матеріалах справи наявна ухвала Господарського суду Донецької області від 03.10.2017 (т.4, а.с. 31-34), якою відповідачу було відмовлено у задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Донецької області від 21.04.2016 в межах наданої судом розстрочки. 
		 
		Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, підставами для її подання відповідач вказував скрутне фінансове становище, а також те, що витратна частина структури тарифів відповідача перевищує доходну, державою в особі НКРЕКП не компенсовано на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" суму недоотриманої компенсації втрат від постачання електроенергії пільговим категоріям споживачів на території НКТ, а на примусовому виконанні у ДВС перебувають виконавчі провадження щодо примусового стягнення заборгованості з боржників юридичних осіб на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", однак, у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості з боржників призупинені, тощо.
		 
		Тобто підстави і документи, які оцінювались судом та на які посилається заявник, повторно подавши аналогічну заяву, що є предметом судового розгляду у цій справі, є практично ідентичними. 
		 
		Проте суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 30.10.2018, тобто менше ніж через місяць після ухвали, якою цим же судом було відмовлено відповідачу у задоволенні аналогічної заяви про зміну порядку виконання рішення суду у цій справі, не навів обґрунтування, які нові істотні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, змінились за цей час та враховуються судом.  
		 
		Апеляційний господарський суд, обмежившись формальним висновком про те, що не перевіряє законність ухвали місцевого господарського суду від 03.10.2018, також не надав належної правової оцінки цим обставинам.
		 
		4.2.8. Суд касаційної інстанції враховує, що суд на власний розсуд визначає строки виконання рішення частинами, і що він законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте висновок судів про встановлення розстрочки виконання рішення суду шляхом сплати по 200 000,00 грн щомісячно протягом 1 року та 11 місяців, а з листопада 2019 року по вересень 2020 року з щомісячним платежем у сумі 116 510 319,30 грн видається неаргументованим, оскільки судами попередніх інстанцій не наведено конкретних документів на підставі яких можна дійти висновку, що відповідач має можливість сплачувати саме 200 000,00 грн та, що в нього з'явиться реальна можливість платити щомісячно по 116 500 319,30 грн, враховуючи, що розстрочка, надана постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2017, не виконується належним чином. 
		 
		4.2.9. Непереконливими є і посилання судів попередніх інстанцій на обставини проведення в Україні антитерористичної операції та набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", оскільки на момент первісного розстрочення виконання рішення суду від 28.11.2016 такі обставини вже існували та частково враховувались судами під час первісного розстрочення виконання рішення суду. Відтак, вони не є винятковими для зміни порядку виконання вже розстроченого рішення у справі.
		 
		4.2.10. Суд касаційної інстанції критично сприймає висновок судів, зазначений у п.2.4 цієї постанови про те, що врахування статусу позивача, як стратегічного підприємства, може порушувати принцип рівності сторін в господарському процесі, оскільки на противагу зазначеному слід вказати, що у цій справі держава не несе відповідальності за борги ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", яке є самостійною юридичною особою та здійснює свою господарську діяльність на власний ризик. 
		 
		4.2.11. Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі "Фуклев проти України"). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії").
		 
		4.2.12. Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що повторно розстрочивши виконання рішення суду, збільшивши строк первісно наданої розстрочки та змінивши умови сплати відповідачем заборгованості перед позивачем, господарські суди, всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодекс України, не дослідили усіх істотних обставин цієї справи із зазначенням винятковості обставин, що змінилися з часу надання первісної розстрочки, з відображенням у судових рішеннях належного обґрунтування усіх доводів відповідача та заперечень позивача. У зв'язку з чим, Верховний Суд вважає передчасними висновки про наявність правових підстав для задоволення заяви  Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016.
		 
		5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1. Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		 
		5.2. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Господарського суду Донецької області. 
		 
		5.3. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами такого розгляду.
		 
		6. Судові витрати 
		 
		6.1. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		6.2. Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судового витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково.
		2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області  від 30.10.2017 у справі № 905/707/16 скасувати.
		3.          Справу № 905/707/16  за заявою Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про зміну порядку виконання рішення від 21.04.2016 передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
		4.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя                                                                                І.Ткач
		 
		Судді                                                                                                    Л. Стратієнко
		 
		                                                                                                    В. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...