Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/2032/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2018. Зареєстровано: 20.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2018.
Дата набрання законної сили: 17.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		17 квітня 2018 року 
		справа №826/2032/16
		адміністративне провадження №К/9901/1883/17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року у складі колегії суддів Келеберди В.І., Данилишин В.М., Качура І.А та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е. у справі №826/2032/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (далі - Товариство, позивач у справі) до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання податкової консультації в письмовій формі на звернення позивача від 16 грудня 2015 року, зобов'язати відповідача надати податкову консультацію в письмовій формі на звернення позивача від 16 грудня 2015 року. Позовна заява мотивована порушенням відповідачем встановлених статтею 52 Податкового кодексу України строків надання податкової консультації. 
		11 липня 2016 року постановою Окружний адміністративний суд міста Києва позовні вимоги задовольнив. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем недодержаний тридцятиденний строк надання податкової консультації за зверненням позивача від 16 грудня 2015 року. Лист відповідача з відповіддю на це звернення, який датований 11 лютого 2016 року, суд не визнав податковою консультацією, оскільки він не розкриває суті поставлених позивачем питань.
		 
		19 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін з тих самих підстав.
		 
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права просив скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга мотивована тим, що надаючи оцінку листу відповідача від 11 лютого 2016 року суди вийшли за межі позову, оскільки його предметом не була сама податкова консультація. На момент ухвалення постанови суду першої інстанції податкова консультація за зверненням позивача була надана, а тому, на думку відповідача, відсутня його бездіяльність з цього приводу. Крім того, у касаційній скарзі міститься довід про неможливість надання нової податкової консультації до скасування попередньо наданої податкової консультації. 
		 
		Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанції залишити без змін. 
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних  справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 грудня 2015 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації за вих. №1612/15-04, у якому просив надати вичерпну відповідь на наступні питання:
		- чи має Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» право на включення до складу (збільшення) суми податку на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним податковим законодавством України, суму податку на додану вартість, факт доплати якої Товариством до Державного бюджету України підтверджується аркушем коригування до відповідної митної декларації, який виданий органом доходів і зборів після 30 червня 2015 року, якщо така доплата податку на додану вартість мала місце: а) до 31 січня 2015 року включно; б) до 30 червня 2015 року включно; в) після 30 червня 2015 року?
		- чи вимагає чинне податкове законодавство України від Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» вчинення будь-яких дій після отримання аркушу коригування до відповідної митної декларації з метою включення до складу (збільшення) суми податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним податковим законодавством України, суми податку на додану вартість, факт доплати якої Товариством до Державного бюджету України підтверджується таким аркушем коригування, який виданий органом доходів і зборів після 30 червня 2015 року, якщо така доплата податку на додану вартість мала місце: а) до 31 січня 2015 року включно; б) до 30 червня 2015 року включно; в) після 30 червня 2015 року? Якщо так, то які саме дії та строки мають бути вчинені Товариством?
		- який порядок (процедура, дії, строки вчинення таких дій тощо) передбачений чинним податковим законодавством України для Державної фіскальної служби України та/або її відповідних структурних підрозділів для включення до складу (збільшення) суми податку, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним податковим законодавством України, суми податку на додану вартість, факт доплати якої товариством до Державного бюджету України підтверджується аркушем коригування до відповідної митної декларації, який виданий органом доходів і зборів після 30 червня 2015 року, якщо така доплата податку на додану вартість мала місце: а) до 31 січня 2015 року включно; б) до 30 червня 2015 року включно; в) після 30 червня 2015 року ?
		 
		Листом № 2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року відповідач надав відповідь на згадане звернення. 
		 
		У цьому листі відповідач зазначив, що основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України. Постановою Кабінету України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який, зокрема, визначає порядок обрахунку реєстраційної суми та проведення розрахунків з бюджетом в мовах функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІ внесено зміни до статті 200-1 Податкового кодексу України та передбачено, що формулу, яка визначає реєстраційну суму, «обнулено» і всі показники формули обраховуються починаючи з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показника ??Митн використовуються митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації, складені, починаючи з 1 липня 2015 року. Державна фіскальна служба автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Платник податку має право отримувати у Державної фіскальної служби інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. 
		 
		Жодної іншої інформації лист відповідача № 2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року не містить.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовані у даному спорі положення статей 14, 53 Податкового кодексу України у редакції, що була чинною у грудні 2015 - лютому 2016 року.
		 
		Так, пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідь відповідача на звернення позивача впродовж 30-денного строку надана не була. 
		 
		Відтак, обґрунтованими є висновки судів про протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні у встановлений законом строк податкової консультації в письмовій формі на звернення позивача від 16 грудня 2015 року.
		 
		Верховний Суд не приймає до уваги посилання відповідача у касаційній скарзі на надання відповіді на вказане звернення позивача на момент прийняття постанови у справі. 
		 
		Предметом доказування, який підлягав з'ясуванню при вирішенні спору у цій частині, є надання відповіді на звернення платника податків у строк, що визначений Податковим кодексом України. 
		 
		Посилання відповідача на надання відповіді до факту звернення позивача до суду не спростовують висновки судів про порушення строку надання відповіді, встановленого пунктом 52.1 статті  52 Податкового кодексу України.
		 
		При вирішенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача надати податкову консультацію в письмовій формі позивачеві на звернення від 16 грудня 2015 року суди виходили з того, що відповідно до пункту 52.3 статті 52 Податкового кодексу України консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		 
		Крім того, у спірних правовідносинах судами правильно застосований підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який визначає, що податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
		Таким чином, обов'язковими складовими письмової податкової консультації є:
		- опис питань, що порушуються платником податків;
		- обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків;
		- висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
		 
		Наявність чи відсутність цих складових у своїй сукупності надають підстави для висновку про належність письмового документа до податкової консультації.
		З урахуванням перелічених норм судами попередніх інстанцій надана оцінка листу відповідача № 2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року як такому, що не можна вважати податковою консультацією. 
		 
		Він не містить опису питань, які порушуються платником податків, висновків з питань практичного використання норм податкового законодавства у контексті фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків. Також цей лист не можна вважати допомогою контролюючого органу, оскільки за фактичної відсутності висновків він не придатний до практичного використання у діяльності платника податків.
		 
		Верховний Суд не приймає до уваги посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що суди вийшли за межі предмету позову, коли надавали оцінку змісту листа № 2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року. Як вбачається з тексту судових рішень, вони надали правову оцінку відповідності листа формі та реквізитам, що обов'язкові для податкових консультацій. При цьому оцінку змісту даного листа на відповідність його нормам податкового законодавства суди не здійснювали. Тому їх висновки стосуються виключно питання наявності чи відсутності зовнішніх ознак податкової консультації, а не її суті (змісту).
		Також Верховний Суд не приймає до уваги посилання відповідача на  неможливість надання іншої податкової консультації до скасування судом податкової консультації, що міститься у листі №2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року.
		 
		Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладений в письмовій або електронній формі, який, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування індивідуальної податкової консультації контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язаний надати платнику податків нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
		 
		З наведених норм слідує, що податкова консультація може бути оскаржена саме з підстав суперечливості нормам або змісту відповідного податку. Відсутність висновків по суті поставлених запитань (відповідь містить виключно витяги із законодавства) фактично спотворює можливість формулювання платником податків незгоди зі змістом вказаного листа.
		 
		З урахуванням цього, а також висновку про неналежність листа №2877/6/99-99-19-03-02-15 від 11 лютого 2016 року до податкових консультацій, можливість його скасування судом відсутня.
		 
		Таким чином Верховний Суд не вбачає правових перешкод для виконання відповідачем обов'язку з надання податкової консультації за зверненням позивача.
		 
		Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
		 
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у справі №826/2032/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І.А.Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...