Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15135/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2018. Зареєстровано: 20.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2018.
Дата набрання законної сили: 09.07.2020
Результат оскарження 09.07.2020 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 Справа№ 640/15135/15-к 
		н/п 1-кп/640/53/18 
		 ВИРОК 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		       
		19.04.2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		потерпілого ОСОБА_5 
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, працюючого юрисконсультом в ТОВ «Ексім Крмпані», громадянин України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_8 2009р. народження та доньку ОСОБА_8 2016р. народження раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, суд,-
		встановив:
		 03.07.2015р. близько 15.00 годин, ОСОБА_7 , знаходячись на вулиці за адресою: м. Харків, пров. Воробйова, 15, займався отриманням будівельних матеріалів, які йому доставили на автомобілі «ГАЗЕЛЬ», при цьому, намагаючись заїхати в двір, автомобіль ГАЗЕЛЬ заблокував дорогу по пров. Воробйова у м.Харкові в районі будинку №15. ОСОБА_5 , який керував автомобілем МАЗДА, та не міг проїхати, став сигналити, на що ОСОБА_7 зробив йому зауваження в грубій формі, після чого ОСОБА_5 вийшов з свого автомобіля, та продовжив сварку з ОСОБА_7 , в ході якої вони ображали один одного, на що ОСОБА_7 намагався почати з ним боротися, робили захвати один одному, після чого ОСОБА_5 грубо відштовхнув ОСОБА_7 , який образився за це, і побіг в низ по пров. Воробйова в м.Харкові. 
		Після чого, ОСОБА_5 сів до свого автомобіля МАЗДА, і так, як автомобіль ГАЗЕЛЬ вже не блокувала дорогу почав рух на своєму автомобілі, по пров.Воробйова в напрямку від вул.Пушкінський до вул.Мельникова, проїхавши до 100м., перед його автомобілем з`явився знову ОСОБА_7 , тримаючи в руці пістолет, який з мотивів помсти, що виникла на ґрунті раптових неприязних стосунків, образившись на дії ОСОБА_5 , який будучи сильнішим за нього відштовхнув його, маючи злочинний умисел, спрямований на спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, застосовуючи травматичний пістолет, спецзасіб ПСМ-Р здійснив постріл у живіт ОСОБА_5 , чим спричинив останньому, згідно з висновком експерта №3204-Ая/І5 від 30.07.20І5 наступні тілесні ушкодження: рубець із ознаками надання медичної допомоги на передній поверхні живота у нижньому відділі, як слід загоювання та рубцювання після операційної рани, можливо, як сліду забитої рани, що утворилася внаслідок спричинення кульового непроникаючого поранення м`яких тканин живота, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 , свою вину взагалі не визнав, пояснюючи, що 03.07.2015р. близько 15.00 годин, знаходячись на вулиці за адресою: м. Харків, пров. Воробйова, 15, він дійсно здійснив постріл з свого травматичного пістолету, спецзасіб ПСМ-Р у живіт ОСОБА_5 , але він захищався від неправомірних дій ОСОБА_5 , який намагався його побити. При цьому зазначив, що після цих подій саме він викликав поліцію, та добровільно надав поліції свій пістолет. Після чого, посилаючись на ст. 63 Конституції України відмовився від надання будь-яких пояснень. 
		Незважаючи на повне невизнання своєї провини, вина ОСОБА_7 , у скоєні кримінального правопорушення, в об`ємі визнаним судом встановленим, підтверджується дослідженими судом, належними та допустимими доказами: 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 03.07.2015р. близько 15.00 годин, він разом з ОСОБА_9 , їхав на своєму автомобілі Мазда червоно-чорного кольору, проїжджаючи по вул. Воробйова, в напрямку від вул.Пушкінській в бік вул.Мельникова у м.Харкові, біля будинку №15 автомобіль ГАЗЕЛЬ заблокував дорогу по пров. Воробйова, він не міг проїхати, став сигналити, на що ОСОБА_7 зробив йому зауваження в грубій формі, після чого ОСОБА_5 вийшов з свого автомобіля, та продовжив словесну сварку з ОСОБА_7 , в ході якої вони ображали один одного, на що ОСОБА_7 намагався почати з ним боротися, робили захвати один одному, після чого ОСОБА_5 грубо відштовхнув ОСОБА_7 , який побіг в низ по вул. Воробйова в м.Харкові. Після чого, ОСОБА_5 сів до свого автомобіля МАЗДА, і так, як автомобіль ГАЗЕЛЬ вже не блокувала дорогу почав рух на своєму автомобілі, проїхав біля 70-100 м, в цей час перед його автомобілем з`явився знову ОСОБА_7 , тримаючи в руці пістолет, коли він вийшов з автомобіля та грубо повідомив ОСОБА_7 , щоб він забирався геть, ОСОБА_7 здійснив постріл з пістолету йому в район паху (низ живота), і відразу втік, потім ОСОБА_9 викликала швидку допомогу, яка забрала його до лікарні;
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка дала аналогічні свідчення, уточнивши при цьому, що ОСОБА_7 здійснив постріл у живіт ОСОБА_5 в той момент, коли вона намагалася вийти з автомобіля, а ОСОБА_10 повернувись до неї, сказав, щоб вона сіла до автомобіля, а потім повернувся знову обличчям до ОСОБА_7 , той і вистрілів ОСОБА_10 у живіт; 
		- допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерти ОСОБА_11 , повністю підтвердив висновки надані ним у висновку експерта № 3204-Ая/15 від 30.07.2015р., та пояснив, що враховуючи тілесні пошкодження ОСОБА_5 не можливо стверджувати, що це міг бути рикошет; 
		- заявою ОСОБА_5 від 03.07.2015 до Київського РВ ХМУ ГУМВС України про постріл невідомим йому у живіт ( Т.1 а.с. 109);
		- заява ОСОБА_7 від 03.07. 2015 до Київського РВ ХМУ ГУМВС України з повідомленням що невідомий застосував до нього фізичну силу ( Т. 1 а.с.110); 
		- заявою ОСОБА_7 від 03.07.20І5 до Київського РВ ХМУ ГУМВС України про те, що він добровільно видав пістолет та дозвіл на нього співробітникам міліції (Т.1 а.с.111); 
		- протоколом огляду місця події від 03.07.20І5, яким встановлено, що у приміщенні службового кабінету №304 Київського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, знаходився ОСОБА_7 , особа якого завірена посвідченням водія. На письмовому столі перед даною особою лежав спецзасіб ПСМ-Р 9 мм № НОМЕР_1 з магазином, який споряджений трьома патронами «СОВА П 9 мм». На магазині виявлено аналогічний № 7495-1, що нанесений на спецзасобі. Згідно пояснень ОСОБА_7 , даний спецзасіб він застосував відносно власника автомобіля «Мазда» з номерами НОМЕР_2 , під час з`ясування стосунків, здійснивши постріл йому у живіт. На зберігання і носіння даного спецзасобу ОСОБА_7 має дозвіл за №І5І09, виданий УГБ ГУМВС України в Харківській області ІІ.07.20І4 серії №Б35080. Під час огляду було вилучено спецзасіб та дозвіл ( Т.1 а.с. 114-115); 
		- протоколом огляду місця події від 03.07.20І5, яким встановлено, що проїжджа частина по пров. Воробйова біля буд.№І5 являє собою спуск по провулку, викладений брущаткою та місцями заасфальтований. Між вказаним будинком та проїжджою частиною  земляне покриття з травою. Сліди гільз не виявлені ( Т. 1 а.с. 116-117);
		- довідкою про надходження ОСОБА_12 до підстанції СМП №І Дзержинського району 03.07.2015 з вогнепальним пораненням в живіт (Т. 1 а.с. 118); 
		- висновком експерта №3204-Ая/15 від 30.07.2015 про те, що у ОСОБА_5 було виявлено рубець на передній поверхні живота у нижньому відділі, як слід загоювання та рубцювання післяопераційної рани, можливо, як слід забитої рани, що утворилася внаслідок спричинення кульового непроникаючого поранення м`яких тканин живота. Ймовірно, ушкодження утворилося від прямої ударної дії тупим твердим предметом з обмеженою поверхнею, яким міг бути поодинокий кінетичний снаряд (куля), вистріляний з каналу стволу знаряддя для відстрілу або будь-якої метальної зброї. За ступенем тяжкості ушкодження належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (Т.1 а.с. 120-121); 
		- консультативним висновком лікаря-спеціаліста від 14.07.2015, щодо після операційного стану ОСОБА_5 стосовно вогнепального (непроникаючого) поранення передньої черевної стінки засвідчує зняття швів та загоювання рани (Т. 1 а.с. 122); 
		- висновком експерта (судово-балістичної експертизи) №290 від 27.07.2015, згідно якого наданий для дослідження пістолет є стандартною гладко ствольною вогнепальною зброєю самозахисту  пістолетом травматичної дії виробництва України, моделі «ПСМ-Р» заводського виготовлення, № НОМЕР_1 , умовного калібру 9мм, призначеним виробником для стрільби патронами ударно-больової (травматичної) дії. Слідів внесення саморобним способом змін у конструкцію пістолета, що змінюють його функціональне призначення не виявлено. Наданий пістолет придатний для стрільби стандартними патронами ударно-больової дії в самозарядному режимі, вистріляні снаряди при цьому не мають енергетичні характеристики, необхідні для поразки живої цілі. Конструкція пістолета дозволяє робити постріли стандартними патронами не бойового призначення в комбінації із твердим метальним снарядом діаметром до 0,6мм. Надані патрони є стандартними пістолетними патронами ударно-больової дії умовного калібру 9 мм вітчизняного виробництва і до категорії боєприпасів не належать і придатні до пострілів із наданого пістолета (Т. 1 с. 125-128);
		- висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи №717-2015 від 07.07.2015, згідно якого у ОСОБА_7 мають місце крововиливи на руках, тулубі, які з`явилися внаслідок травматичного ударного впливу тупих твердих предметів та могли бути отримані за 1-3 доби до огляду. Крововиливи мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів, і які відносяться до легких тілесних ушкоджень (Т. 1 а.с. 112-113).
		Допитані в судовому засіданні свідки з боку захисту пояснили: 
		- свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні стверджував, що 02.07.2015р. він знаходився на чергуванні, як охоронець будинку АДРЕСА_2 , в період часу з 09.00 годин до 10.00 годин, він біля будинку чув хлопок, який схожий на постріл, а потім побачив чоловіка який біг в бік набережної, а за ним бігло ще двоє чоловіків, він подумав, що вони п`яні;
		- свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він погано чує та бачить, але в літку 2015р. приблизно в 10.00 ранку він бачив, як його сусід ОСОБА_15 сварився з яким то хлопцем та дівчиною, через те, що ОСОБА_16 , яка щось привезла ОСОБА_7 загородила дорогу по АДРЕСА_2 , а високий хлопець ( ОСОБА_5 ) не міг проїхати на своїй МАЗДІ, в ході сварки з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , схватив його за шию так, що ОСОБА_7 став на коліна, а потім йому показалось, що ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_7 по шиї, потім ОСОБА_7 забіг до двору, ГАЗЕЛЬ заїхала в двір, дорога була розблокована, і всі роз`їхались, ніяких пострілів він не чув, і не бачив, щоб ОСОБА_7 в когось стріляв.
		   Що стосується висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №717-2015 від 07.07.2015, згідно якого у ОСОБА_7 мають місце крововиливи на руках, тулубі, які з`явилися внаслідок травматичного ударного впливу тупих твердих предметів та могли бути отримані за 1-3 доби до огляду, то події кримінального правопорушення визнані судом встановленими відбулися 03.07.2015р. , а тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли бути отримані у період з 04.07.2015р. до 06.07.2015р. 
		Оцінюючи свідчення ОСОБА_13 слід зазначити, що він не може точно зазначити дату, коли він чув нібито постріл, стверджуючи, що це було в період часу з 09.00 годин до 10.00 годин 02.07.2015р., а ні як встановлено судом 03.07.2015р. біля 15.00 годин, а тому до його свідчень суд ставиться критично.
		Оцінюючи свідчення ОСОБА_14 слід зазначити, що він також не може точно зазначити дату, коли він бачив сварку між ОСОБА_7 та іншим хлопцем, зазначає, що це було в літку 2015р. зранку, крім того повідомив, що в нього є вади як зору та і слуху. 
		У суду не викликають сумніві свідчення потерпілого та свідка ОСОБА_9 , які є послідовними та узгоджуються між собою, та з іншими дослідженими судом доказами в тому числі і висновками експертів, при цьому жодного доказу, який може бути визнано судом неприпустимим, судом не встановлено. При цьому свідки з боку захисту як ОСОБА_14 так і ОСОБА_13 не бачили, обставин самого пострілу зробленого ОСОБА_7 за наслідком якого ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження. Разом з цим сам обвинувачений ОСОБА_7 не заперечує, що саме він зробив постріл у живіт ОСОБА_5 , але від будь яких пояснень відмовився. 
		Не визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_7 , суд розцінює, як спробу уникнути відповідальності, або пом`якшити покарання. А твердження обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, що він здійснив постріл в живіт ОСОБА_5 захищаючись від нього, не знайшли свого підтвердження, та навпаки ОСОБА_7 , який після завершення попередньою сварки, яка вже припинилася, а ОСОБА_5 сів до автомобіля та почав рух, мав можливість не продовжувати сварки, а тому він сам за власним бажанням, бажаючи заподіяти ОСОБА_5 тілесні ушкодження, взяв пістолет та перегородив ОСОБА_5 , дорогу, та реалізував свій злочинний умисел спрямований на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення в об`ємі визнаним судом встановленим та кваліфікує його дії за ст. 125 ч.2 КК України, тобто - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		Зміна кваліфікації кримінально правопорушення обумовлена наступним:
		В Постанові Пленуму Верховного суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», де в пункті 4 зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством,завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілихтощо,слід кваліфікувати застаттями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Таким чином, аналіз фактичних даних покладених в обґрунтування обвинувального акту, зібрані в провадженні докази в їх сукупності, обґрунтовано дозволяють суду дійти висновку про винуватість ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення.
		Разом з тим, дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 4ст. 296 КК Україниза кваліфікуючими ознаками грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство). Дану кваліфікацію дій ОСОБА_7 суд вважає невірною, яка не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а тому суд і змінив кваліфікацію його дій на ст. 125 ч.2 ККУкраїни за кваліфікуючими ознаками нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
		При цьому, суд виходить з того, що обвинувачений в судовому засіданні категорично заперечував свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, пояснивши, що постріл в ОСОБА_5 він зробив після сварки, навіть захищаючись. Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_9 також стверджують, що між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_7 відбулася сварка, взаємні образи, при цьому вони намагалися боротися, а ОСОБА_5 , будучи спортсменом, який досяг значних результатів та досягнень у єдиноборствах, і є за антропометричними даними значно крупніший ніж ОСОБА_17 , відштовхнув останнього. А після чого, ОСОБА_7 , образився на ОСОБА_5 , розуміючи, що ОСОБА_5 сильніший за нього, взяв пістолет, та з метою помсти, наздогнав від`їжджаючого ОСОБА_5 , знову затіяв сварку та здійснив постріл у живіт потерпілого, заподіявши йому тілесні ушкодження. 
		Аналіз зібраних по даному провадженню доказів та обставин, встановлених судом в ході судового розгляду дозволяє суду прийти до висновку про відсутність достатніх доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_7 кваліфікованого хуліганства та відповідно інкримінування йому зазначеного кримінального правопорушення.
		   В даному випадку судом безспірно встановлено, і цей факт не оспорюється жодною із сторін що між обвинуваченим та потерпілим виникли неприязні стосунки, пов`язані з блокуванням проїзду автомобіля ОСОБА_5 , зазначеними в установчій частині вироку, а також через дії потерпілого ОСОБА_5 , який вийшов зі свого автомобіля та вступив в сварку, а потім в боротьбі грубо відштовхнувв ОСОБА_7 , що обурило ОСОБА_7 та спровокувало його відповідну реакцію.
		   Отже, за таких обставин твердження сторони обвинувачення про вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ст. 296 ч.4 КК України потерпілим від якого визнаний ОСОБА_5 з хуліганських мотивів, тобто умисного грубого порушення ним громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом суд вважає неспроможним, оскільки матеріали кримінального провадження в системному зв`язку між собою дозволяють однозначно дійти висновку, щодо наявності між обвинуваченим та потерпілим саме неприязних стосунків через обопільні конклюдентні дії, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку між собою та простежуються у чіткій логічній послідовності за весь час.
		   Відповідно дост. 296 КК України основним безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, об`єктивна сторона не конкретизована, а суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства .
		   Згідност. 125 КК України об`єктом злочину є здоров`я особи, об`єктивна сторона характеризується заподіянням тілесних ушкоджень, а суб`єктивна прямим умислом.
		   Аналіз встановлених судом обставин вчинення ОСОБА_7 кримінально караного діяння, спрямованості умислу, мотиву, дозволяють суду прийти до висновку, що дії обвинуваченого переслідували намір заподіяння тілесних ушкоджень та були викликані особистими неприязними стосунками та поведінкою потерпілого ОСОБА_5 , а тому їх слід кваліфікувати застаттями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, а саме за ч.2статті 125 КК України. Судом встановлено що ОСОБА_7 переслідував потерпілого ОСОБА_5 з метою нанесення йому тілесних пошкоджень через виникнення неприязних відносин між ними та з метою помсти.
		   Відповідно до ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		   Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		   Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Європейський Суд у своєму рішенні «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року відзначає, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		   Згідно з вимогамист. 370 КПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.
		   При цьому, відповідно до ч. 2ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених уст.374 КПК України.
		   Що стосується вимог ст. 26 ч.4 КПК України, то дане кримінальне провадження , а згідно кваліфікації суду, є кримінальним провадження в формі приватного обвинувачення, розпочате саме за заявою ОСОБА_5 , а сам потерпілий ОСОБА_5 , в судовому засіданні підтримував обвинувачення, повідомив , що він не примирився з обвинуваченим ОСОБА_7 , та зазначив, що ОСОБА_7 повинен нести покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення. 
		Як особа ОСОБА_7 характеризується позитивно, має постійне місце роботи, одружений, має вищу освіту, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога або психіатру не перебуває.
		 Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого є знаходження у обвинуваченого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_8 2009р. народження та ОСОБА_8 2016р. народження.
		При призначенні покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також враховує обставини які обтяжують або пом`якшують покарання, та вважає за необхідне для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_7 покарання в межах санкції ст. 125 ч.2 КК України у вигляді максимального розміру штрафу в дохід держави.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		ухвалив:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
		Речові докази  пістолет травматичної дії виробництва України, моделі «ПСМ-Р» заводського виготовлення, № НОМЕР_1 , умовного калібру 9мм, який зберігається в Київському відділу ГУ НП в Харківській області - повернути власнику. 
		На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Київський районний суд м.Харкова. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...