Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6011/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2018. Зареєстровано: 22.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2018.
Дата набрання законної сили: 19.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6011/16                                                                   Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  19 квітня 2018 року                                                                                            м. Київ
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:                      
		головуючого - судді  Парінова А.Б., 
		суддів: Беспалова О.О. Федотова І.В., 
		при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
		за участю представників учасників справи:
		від позивача Підяш О.С.,
		від відповідача Головного територіального управління юстиції у Київській області      Федорін І.В.,
		від третьої особи державного підприємства «Київське лісове господарство» Козюн З.М.,
		від третьої особи Ірпінської міської ради Швидкий С.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами  Головного територіального управління юстиції у Київській області та Ірпінської міської ради Київської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018  року (повний текст складено 26 лютого 2018 року) у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області до Головного територіального управління юстиції у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, за участю третіх осіб: державного підприємства «Київське лісове господарство», Ірпінської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тютюна Д. С. від 25.12.2015 № 27527236 про проведення державної реєстрації права власності з формою власності: комунальна на земельну ділянку, що розташована: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, за суб'єктом: Ірпінська міська рада Київської області, податковий номер 33800777.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне територіальне управління юстиції у Київській області та Ірпінська міська рада Київської області оскаржили його в апеляційному порядку.
		В апеляційних скаргах скаржники, посилаючись на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області, в якому останній просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тютюна Д.С. від 25.12.2015 № 27527236 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, за Ірпінською міською радою Київської області.
		Посилаючись на ту обставину, що вказана земельна ділянка станом на момент проведення державної реєстрації відносилась до земель державної власності, рішення про передання її до комунальної власності не приймалось, перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора 25.12.2015 № 27527236 про реєстрацію спірної земельної ділянки за Ірпінською міською радою.
		При зверненні до суду з даним позовом заступник прокурора зазначив про те, що даний позов подано в інтересах держави у сфері контролю за використання та охороною земель, оскільки  у Державної інспекції сільського господарства України, до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відсутні повноваження на звернення до суду з позовом про скасування рішень суб'єктів владних повноважень щодо реєстрації права власності на землю.
		Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття відповідачем спірного рішення подані Ірпінською міською радою для реєстрації документи не давали змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) у державного реєстратора були правові підстави для відмови у реєстрації права комунальної власності на  земельну ділянку.
		Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягає право власності.
		За приписами пункту 1 частини другої статті 9 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
		Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
		Відповідно до пункту частини 3 статті 10 цього Закону державний реєстратор
		1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
		- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
		- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
		- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
		- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
		- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
		2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
		3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
		Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
		4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
		5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
		6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
		7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
		8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
		9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.
		10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення державного реєстратора, підставою для реєстрації спірної ділянки зазначено Закон України від 06.09.2012 № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013.
		Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
		а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
		б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» установлено, що у державній власності залишаються:
		а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;
		б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
		в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу.
		Згідно з пунктами 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
		З наданого Ірпінською міською радою Київської області державному реєстратору витягу з Державного земельного кадастру від 30.01.2015 № НВ-3203918402015 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель державної власності. Цільове призначення земельної ділянки: 02.03 «Землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови». При цьому, у витягу зазначено, що власником зазначеної земельної ділянки є Ірпінська міська рада на підставі державного акта від 17.04.2006 НОМЕР_2.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № 26/111-12, яке набрало законної сили 05.11.2012,  визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 22.12.2005 № 1501-42-ІУ «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків в м. Ірпінь»; визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 01.02.2006 № 1626-45-ІУ «Про надання дозволу ДП «Київське лісове господарство» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Ірпінь, вул. ІІІ-Інтернаціоналу для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови»; визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 02.03.2006 № 1718-46-ІУ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється державному підприємству «Київське лісове господарство» для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови в м. Ірпінь, вул. ІІІ-Інтернаціоналу»; визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 від 17.04.2006 на право постійного користування ДП «Київське лісове господарство» земельною ділянкою площею 15,0 га в м. Ірпінь по вул. ІІІ-Інтернаціоналу з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови та скасовано його реєстрацію.
		Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, до скасування вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування та державної реєстрації державного акта серії НОМЕР_2 від 17.04.2006 на право постійного користування ДП «Київське лісове господарство» земельною ділянкою площею 15,0 га в м. Ірпінь по вул. ІІІ-Інтернаціоналу з цільовим призначенням для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови, цільове призначення землі було - землі лісогосподарського призначення.
		Право користування земельною ділянкою площею 15 га лісогосподарського призначення ДП «Київське лісове господарство», у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, згідно з яким до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування,  підтверджувалося планово- картографічними матеріалами лісовпорядкування, згідно яких дана земельна ділянка розміщена в кварталі № 52 виділах 1, 3, 4, 6, 15, 17 Ірпінського лісництва.
		З наведеного вбачається, що після набрання законної сили рішенням  Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № 26/111-12 у 2012 році, спірна земельна ділянка з цільовим призначенням землі лісогосподарського призначення перебувала у користуванні ДП «Київське лісове господарство» та відносилась до земель державної власності.
		При цьому, як встановлено вище з витягу  з Державного земельного кадастру від 30.01.2015 № НВ-3203918402015, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 належить до земель державної власності. Цільове призначення земельної ділянки: 02.03 «Землі житлової та громадської забудови для будівництва багатоповерхових житлових будинків та громадської забудови». Власником зазначеної земельної ділянки зазначено Ірпінську міську раду на підставі державного акта від 17.04.2006 НОМЕР_2.
		Таким чином, відомості витягу не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки інформація щодо власника земельної ділянки та її цільового призначення є недостовірною, враховуючи, що державний акт від 17.04.2006 НОМЕР_2, який у витягу вказано як підстава для права власності Ірпінської міської ради скасований судовим рішенням у 2012 році. При цьому, цим же актом (НОМЕР_2 від 17.04.2006) посвідчувалося право постійного користування ДП «Київське лісове господарство» тією ж земельною ділянкою, тільки з іншим цільовим призначенням.
		Також колегія суддів звертає увагу, що у спірному витягу зазначено, що форма власності земельної ділянки - державна, в власник - Ірпінська міська рада Київської області. 
		Таким чином, відомості витягу навіть, якщо не брати до уваги рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № 26/111-12, яке державному реєстратору не подавалося, є суперечливими.
		Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.
		Частиною 5 ст. 37 цього Закону передбачено виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
		Спірні правовідносини склалися у зв'язку з тим, що після винесення рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 у справі № 26/111-12 відомості Державного земельного кадастру не було приведено у відповідність з фактичним станом справ.
		Згідно з п. 4 ст. 24 Закону  державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
		Зважаючи на те, що відомості витягу з Державного земельного кадастру від 30.01.2015 № НВ-3203918402015, що був поданий для державної реєстрації, є суперечливими, а тому з нього неможливо встановити набуття прав на земельну ділянку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у державного реєстратора були підстави для відмови у проведенні такої реєстрації на підставі п. 4 ст. 24 цього Закону, а спірне рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
		Як слідує з правової позиції, що висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-805цс16 від 26 жовтня 2016 року, за положеннями п.а ст.83 Земельного кодексу України, земельна ділянка може перебувати у комунальній власності, тобто належати територіальній громаді з дати затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту. 
		В матеріалах справи відсутні докази розробки відповідного проекту землеустрою.
		Посилання апеляційних скарг на те, що право комунальної власності на спірну земельну набуте Ірпінською міською радою Київської області на підставі Закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» вищенаведений висновок суду не спростовує.
		Перевіряючи доводи апелянтів щодо права прокурора на звернення з даним позовом до суду колегія суддів виходить з такого.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що час здійснення представництва інтересів громадянина у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
		Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
		Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
		Спірні правовідносини склалися у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, мають право:
		- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
		- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
		- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
		Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом президента України від 13.04.2011 р. № 459 Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Згідно з п. 5 вказаного Положення, Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням  про  подання позову  до  суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,  а також повернення самовільно  чи тимчасово  зайнятих  земельних  ділянок,  строк користування якими 
		закінчився
		Таким чином, як вірно зазначено позивачем, у  Держсільгоспінспекції України  відсутні передбачені законодавством повноваження щодо звернення до суду з позовами даної категорії, а тому право на звернення першим заступником прокурора Київської області з даним позовом до суду в інтересах держави є підтвердженим. 
		Доводи апеляційних скарг відповідача Головного територіального управління  юстиції у Київській області та третьої особи Ірпінської міської ради Київської області висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом, як помилкові.
		Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		постановив:
		 
		Апеляційні скарги  Головного територіального управління юстиції, Ірпінської міської ради Київської області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018  року   залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2018  року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		         Головуючий суддя                                                                                                                                         А.Б. ПаріновСудді                                       О.О. Беспалов                                        І.В. Федотов                                
		 
		Повний текст постанови складено 19.04.2018

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...