Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3693/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 20.04.2018. Зареєстровано: 22.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2018.
Дата набрання законної сили: 19.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 Справа № 640/3693/15-к 
		н/п 1-кп/640/159/18 
		 УХВАЛА 
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		"19" квітня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів: 
		 головуючої судді ОСОБА_1 ,
		 суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_4 , 
		 прокурора  ОСОБА_5 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянувшиу відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, -
		 В С Т А Н О В И Л А:
		  В ході розгляду кримінального провадження за обвинуваченям ОСОБА_6 за ст.115 ч.1 КК України, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу, посилаючись на існування у останнього ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, вичинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, він ніде офіційно не працевлаштований, а відповідно не має законного джерела доходів і засобів до існування, а отже при застосуванні більш м"якого запобіжного заходу може продовжити вчинити інші злочини. 
		 Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 проти продовження міри запобіжного заходу заперечували. Захист заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обгрунтування свого клопотання захисник зазначив, що ризики на які посилається прокурор не підтверджені. Вина ОСОБА_6 в інкримінованому стороною обвинувачення судом не визнана, а докази які містяться в матеріалах кримінального провадження є поверховими та такими, які не вказують на умисел обвинуваченого щодо вчинення умисного вбивства. ОСОБА_8 раніше не засуджений, позитивно характеризується за місцем проживання.
		 Обвинувачений ОСОБА_6 проти клопотання прокурора заперечував, просив задовольнити клопотання свого захисника.
		 Прокурор наполягав на задоволенні свого клопотання.
		 Заслухавши думку учасників  кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 діб, виходячи з наступного:
		 Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		 Відповідно до вимог ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тобто з метою запобігання спробам: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		 Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
		 Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_6 міру запобіжного заходу тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачений підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та вважає що відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає.
		 Щодо посилання захисту на те, що докази які містяться в матеріалах кримінального провадження є поверховими, суд зазначає, що оцінку всіх досліджених доказів як зі сторони обвинувачення так ї зі сторони захисту суд надасть у нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення по справі. Станом на теперішній час у суду відсутня об`єктивна можливість закінчити судовий розгляд, оскільки ще не досліджені всі докази сторони обвинувачення, не допитаний експерт, на допиті якого наполягає потерпіла.
		 Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п`ятнадцяти років, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.
		 Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватися від суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.
		 Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Панченко проти Росії § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58) . Тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.  Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178 КПК України, про які зазначено вище, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні при продовженні строку тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство). Керуючись ст. ст.  177, 178, 183, 331, 369 КПК України, колегія суддів,- 
		 У Х В А Л И Л А :
		  Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу тримання під вартою до 17 червня 2018 року. 
		 В задоволені клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній ареш відмовити.
		  Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
		 Головуючий суддя    ОСОБА_1 
		 
		 Судді  ОСОБА_2 
		  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...