Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/4282/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2018. Зареєстровано: 22.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2018.
Дата набрання законної сили: 19.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		19 квітня 2018 року 
		справа №813/4282/16
		адміністративне провадження №К/9901/466/17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у складі судді Кухар Н.А. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі №813/4282/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Еко - оптіма» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу від 5 грудня 2016 року № 717,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		6 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко - оптіма»  (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ від 5 грудня 2016 року № 717 «Про проведення позапланової виїзної перевірки», з мотивів безпідставності його прийняття та оформлення з порушення вимог підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.
		 
		27 грудня 2016 року Львівський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, адміністративний позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував наказ від 5 грудня 2016 року № 717 «Про проведення позапланової виїзної перевірки».
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з відсутності у податкового органу підстав для прийняття оскаржуваного наказу, не дотримання відповідачем вимог до оформлення як запиту про надання інформації, так і самого наказу, а також встановлення факту виконання Товариством вимог запиту та надання відповідної інформації та її документального підтвердження у визначені законодавством строки.
		 
		У грудні 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		У касаційній скарзі відповідач зазначив про порушення позивачем десятиденного строку встановленого для надання відповіді на письмовий запит контролюючого органу. Вказує на те, що надання Товариством відповіді на запит податкового органу є визнання ним правомірності та законності письмового запиту відповідача.
		Відповідач викладає зміст положень підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, статті 70, частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому не визначає у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення ними норм процесуального права, вказує лише на ненадання належної оцінки зазначеним нормам та неповне з'ясування обставин у справі.
		 
		Відзиву на касаційну скаргу Товариства до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
		16 квітня 2014 року податковим органом на підставі підпунктів 20.1.1, 20.1.6, 20.1.23 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України направлено Товариству лист «Про надання копії документів», яким зобов'язано у десятиденний термін з моменту отримання запиту надати письмове пояснення та копії відповідних документів щодо порушень валютного законодавства по контракту від 27 листопада 2013 року № б/н (дата здійснення платежу за імпортною операцією) та дата оформлення ВМД за експортною операцією 6 грудня 2013 року), а також повідомлено, що у разі ненадання відповідної інформації податковим органом буде проведено документальну позапланову перевірку на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
		 
		13 травня 2014 року Товариством скеровано на адресу податкового органу лист Вих. №13-05/14/01 на запит податкового органу, а також висновок №359 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, який, як зазначено у відповіді на запит, підтверджує дотримання Товариством валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 27 листопада 2013 року.
		 
		5 грудня 2016 року (через 2 роки 7 місяців з моменту направлення запиту) відповідачем видано наказ № 717 «Про проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко - Оптіма». Підставою прийняття спірного наказу стало виконання доповідної записки начальника управління аудиту Бораковського Ю.А., та положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		 
		Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України, Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.
		 
		Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що  контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. 
		 
		Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
		 
		Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
		 
		Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України  документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		 
		Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
		 
		Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
		 
		Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
		 
		Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
		 
		Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. 
		 
		За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав у податкового органу на призначення перевірки позивача, оскільки досліджені при розгляді справи в судах попередніх інстанцій запит податкового органу, наказ про проведення перевірки не відповідають вимогам, встановленим вищенаведеними нормами Податкового кодексу України, а також встановлений факт надання Товариством відповідної інформації на письмовий запит податкового органу у передбачений законодавством строк.
		 
		Як правильно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення, свідчить про необґрунтованість та безпідставність наказу податкового органу.
		 
		Судами установлено, що Товариство надало відповідь на запит відповідача протягом 9 робочих днів з дати його отримання, що спростовує доводи заявника касаційної скарги в частині порушення позивачем десятиденного терміну для надання відповіді на письмовий запит контролюючого органу.
		 
		За викладених обставин Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наказ про проведення перевірки Товариства є безпідставним, протиправним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам до рішень суб'єкту владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі №813/4282/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф.Ханова 
		 
		Судді:                                                                                           І.А.Гончарова          
		 
		                                                                                          І.Я.Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...