Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/404/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43).
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2018. Зареєстровано: 22.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2018.
Дата набрання законної сили: 12.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/404/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		за участю представників: ТОВ "Смартінвест Груп" - адвоката Дробота Д.М., сід. Від 12.03.2018 №3664, дов від 29.03.2018; ПАТ "Дельта Банк" - Павловського О.М. дов. від 28.03.2018.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 
		на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017
		(Суддя - Полєв Д.М.)
		та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 (оловуючий суддя - Чус О.В. судді - Кузнецов В.О., Кощеєв І.М.)
		за заявою Західно -Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП"
		про визнання грошових вимог
		у справі 
		за заявою Дочірнього підприємства "Будівельне управління "СТАЛЬМОНТАЖ-104" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-10"
		до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП"
		про визнання банкрутом,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. У провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/404/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (Далі - ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП"), яка порушена ухвалою місцевого господарського суду 26.02.2015.
		1.1. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016 ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі до 21.01.2017.
		 
		2. До місцевого господарського суду 21.04.2016  надійшла заява Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №8037/04.10.10. від 19.04.2016  з грошовими  вимогами до боржника в розмірі 1315304,97грн.
		2.1. той же заявник 21.07.2016 звернувся до місцевого господарського суду із заявою №13623/04-10-10 від 13.07.2016 з грошовими  вимогами до банкрута в розмірі 7392,00грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		3. Ухвалою  господарського суду Дніпропетровської  області від  25.07.2017 у справі №904/404/15 заяву Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №8037/04.10.10 від 19.04.2016 з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" задоволено. 
		3.1. Грошові вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" визнано в розмірі 101845,40 грн (2 черга), 1213459,57 грн (6 черга).
		3.2. Заяву Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №13623/04-10-10 від 13.07.2016 з грошовими вимогами до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" в розмірі 7392,00 грн відхилено. 
		4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 Апеляційну скаргу Західно -Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області -  залишено без задоволення.
		4.1. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 року у справі №904/404/15 в частині відхилення грошових вимог Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" в сумі 7392,00 грн - залишено без змін.
		 
		5. судові рішення мотивовані тим, що: 
		5.1. заявлені кредитором вимоги у сумі 7392,00 грн,  відповідно до заяви №13623/04-10-10 від 13.07.2016 ґрунтуються на наявності зобов'язань банкрута, що виникли на підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів,  а саме №1607092131 від 15.03.2016 на суму 2464 грн, №1609144643 від 18.04.2016 на суму 2464,00 грн, №1611273213 від 19.05.2016   на суму 2464,00грн; 
		5.2. вимоги, викладені в заяві №13623/04-10-10 від 13.07.2016, є безпідставними, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 21.01.2016 року, нові грошові зобов'язання, в силу ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), не виникають.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		6. Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати наведені судові рішення в частині відхилення грошових вимог скаржника у сумі 7 392 грн та прийняти нове рішення, яким наведені грошові вимоги відповідно до заяви №13623/04-10-10 від 13.07.2016, задовольнити у повному обсязі.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		7.  Підставою для скасування судових рішень попередніх інстанцій скаржник вважає невірне застосування та порушення судами норм матеріального та процесуального права: зокрема, п. 2, п. 3  ч. 1 ст. 1, ст. 24  Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 38 Закону про банкрутство.
		7.1. скаржник зазначає, що грошові вимоги  у сумі 7392,00грн. виникли на підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, поданих арбітражним керуючим до ОДПІ самостійно;
		7.2. скаржник вважає, що заявлені вимоги відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури,  тому підлягають визнанню судом відповідно до положень ст.38 Закону про банкрутство, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували.
		 
		Короткий зміст вимог інших учасників у справі
		 
		8. Відзивів на касаційну скаргу до касаційного суду не надано.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 904/404/15.
		9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на 12 квітня 2018 року о 12 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.
		 
		11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		12. Як уже зазначалось провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" перебуває на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2016.
		 
		13. Виходячи з того, що предметом апеляційного перегляду та касаційного оскарження були лише висновки судів стосовно відхилення поточних  кредиторських вимог Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у сумі 7392,00 грн (заява №13623/04-10-10 від 13.07.2016) у даній справі, предметом розгляду, у даному провадженні, є ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 (в частині відхилення заяви Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №13623/04-10-10 від 13.07.2016 з грошовими вимогами до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" у сумі 7392,00 грн) та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017.
		 
		14. Відмовляючи у задоволенні грошових вимог у сумі 7392,00 грн (заява №13623/04-10-10 від 13.07.2016), місцевий господарський суд, пославшись на положення ст.   38   Закону про банкрутство, виходив з того,  що вказані вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виникли після винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом, отже не можуть бути задоволені, оскільки, у такому випадку,  у банкрута не може виникати нових зобов'язань зі сплати податків і зборів.
		 
		15. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, в частині відхилення грошових вимог наведеного кредитора у сумі 7392,00 грн, погодився із його висновками та відхилив доводи апеляційної скарги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про те, що заявлені вимоги відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури пославшись на те, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, отже вимоги податкового органу, які виникли після введення ліквідаційної процедури не можуть бути задоволені судом. 
		 
		16. У ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що  кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);
		 
		17. У ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, визначено, що господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
		 
		18. Отже, зазначеними нормами Закону, законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
		 
		19. Також згідно положень зазначеної норми у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.
		 
		20. Доводи скаржника про те, що заявлені вимоги відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури,  тому підлягають визнанню судом відповідно до положень ст.38 Закону про банкрутство, спростовується тим, що у ліквідаційній  процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. (ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство).  
		 
		21. Як встановили суди, спірні, у даному випадку, вимоги ґрунтуються на наявності зобов'язань банкрута, що виникли на підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів на загальну суму  7392,00 грн,  а саме №1607092131 від 15.03.2016 на суму 2464 грн, №1609144643 від 18.04.2016 на суму 2464,00грн, №1611273213 від 19.05.2016 на суму 2464,00грн. 
		 
		22. Аргументи скаржника про те, що грошові вимоги  у сумі 7392,00 грн виникли на підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, поданих ліквідатором самостійно спростовуються тим, що згідно вимог ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування, отже, у ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів.
		 
		23. Отже, суд касаційної інстанції погоджується із висновками попередніх судових інстанцій у оскаржуваних рішеннях, що вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідно заяви №13623/04-10-10 від 13.07.2016, є безпідставними, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 21.01.2016 року, нові грошові зобов'язання, в силу ст. 38 Закону про банкрутство, не виникають. 
		 
		24. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України,     оскільки господарський суд як першої так і апеляційної  інстанції,  перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним у справі та дослідженим доказам,  дійшли  до обґрунтованого висновку, що спірні вимоги задоволенню не підлягають, отже підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не вбачає.
		 
		25. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за її подання покладається на Західно-Донбаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 (в частині відхилення заяви Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №13623/04-10-10 від 13.07.2016 з грошовими вимогами до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" у сумі 7392,00 грн) та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №904/404/15 залишити без задоволення.
		 
		2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 (в частині відхилення заяви Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №13623/04-10-10 від 13.07.2016 з грошовими вимогами до ТОВ "ТСА-СТІЛ ГРУП" у сумі 7392,00 грн) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі №904/404/15 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                  С.В. Жуков
		Судді                                                                                                                В.В. Білоус  
		                                                                                                                        Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...