Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 138/3425/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2018. Зареєстровано: 24.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2018.
Дата набрання законної сили: 16.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 138/3425/16-ц
		Провадження № 22-ц/772/9/2018, № 22-ц/772/10/2018
		Категорія: 2
		Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
		Доповідач:ОСОБА_2
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 квітня 2018 рокуСправа № 138/3425/16-цм. Вінниця
		Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		                                      Головуючого :  Копаничук С.Г.
		                                      Суддів: Сало Т.Б.,Марчук В.С.
		                                      при секретарі: Агєєвій Г.В. 
		                                      за участю ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_5 (правонаступника - ОСОБА_3)
		на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.02.2017 року та ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.03.2017 року,-
		ухваленого 0 17 год. 10 хв. в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду суддею Лисенко Т.Ю.
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 (правонаступника - ОСОБА_3)
		за участю третьої особи без самостійних вимог - органу опіки і піклування-виконкому Могилів-Подільської міської ради про вселення, -
		В с т а н о в и л а :
		08.11.2016 року ОСОБА_6,в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про вселення в квартиру АДРЕСА_1 ,посилаючись на те ,що вона є співвласником 1\3 частини зазначеної квартири. Ще 1/6 частка квартири належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9Таким чином їй належить ? частка квартири,інша ? частки належить відповідачу. Квартиру вона змушена була тимчасово покинути. В зв'язку з тим, що в даний час відповідач перешкоджає їй користуватись зазначеною квартирою ,просила вселити її у неї та стягнути з відповідача судові витрати.
		Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.02.2017 року позов задоволено. Вселено ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в квартиру АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у відшкодування судового збору 551,2 грн.
		Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.03.2017 року внесено виправлення у резолютивну частину зазначеного рішення ,замість «ОСОБА_7» зазначено «ОСОБА_10».
		В апеляційній скарзі на рішення суду  ОСОБА_5 просить його скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначив ,що суд невірно оцінив докази, внаслідок чого неправильно встановив обставини по справі ,не звернув увагу, що позову про вселення ОСОБА_7 позивачка не заявляла ,не врахував поганий стан його здоров'я під час судового розгляду, чим порушив його права на участь в судовому засіданні та встановленні обставин справи. Крім того, суд не оцінив належним чином докази, що свідчили б про те, що неповнолітні діти є дітьми саме ОСОБА_6
		В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_5 просить її скасувати через порушення судом норм процесуального права. Зазначає. Що ОСОБА_6 сама просила суд вселити разом знею ОСОБА_7 а не ОСОБА_10, своїх позовних вимог не змінювала та не уточнювала, а тому суд першої інстанції, виправивши вказану вище описку, фактично вийшов за межі позовних вимог. 
		Заперечуючи проти скарг ОСОБА_6 вважає судові рішення у справі законними і обґрунтованими ,а доводи скарг безпідставними.
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.05.2017 року зупинено апеляційне провадження у даній цивільній справі до залучення до участі у справі процесуального правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 26.03.2018 року апеляційне провадження поновлено.
		Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.04.2018 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі, як правонаступника відповідача.
		Відповідно до п.п.8,9 Розділу Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону № №214 7 від 03 .10.2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду 1 вирішення справи.
		Апеляційний суд, заслухавши доповідача, представника заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що останню слід залишити без задоволення.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.         
		 
		Згідно ст. 155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР. 
		 
		Частина 4 ст. 29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 160  СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
		Згідно ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, а ч. 1 ст. 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		Частина 4 ст. 311 ЦК України встановлює, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 47 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		З матеріалів справи вбачається, що з 23.03.1993 року ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_9 на праві спільної власності в рівних частках належала квартира АДРЕСА_1 
		Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.05.2011, посвідченого державним нотаріусом Могилів-Подільської міської державної нотаріальної контори Малярчук Т.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2-314, ОСОБА_6 успадкувала після померлої ОСОБА_9 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.
		Всього ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частини спірної квартири.
		ОСОБА_6 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 з перекладами.
		Постановляючи рішення по справі про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того ,що позивачка як співвласниця спірної квартири , право власності якої ніким не скасовано і правовстановлюючий документ на яку чинний, має право нею володіти і користуватись. Це право порушується відповідачем ,а тому, пославшись на ст. ст . ст. 150 ЖК Української РСР, ст.ст. 29 ч. 4, 311 ч. 4, 319 ч. 1, 4, 321 ч. 1, 358 ч. 1, 2 ЦК України, задовольнив позов, вселивши позивачку та її неповнолітніх дітей у спірну квартиру.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції у зв'язку з наступним. 
		Суд вірно встановив обставини у справі, належним чином перевірив їх доказами ,вірно встановив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог .
		Доводи апеляційної скарги щодо постійного перебування ОСОБА_6 у республіці Молдова разом з своїми малолітніми дітьми, які народились у м. Кишинев, та матір'ю яких записано прізвище не ОСОБА_6, а ОСОБА_8, а також посилання на те, що після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_6 було змінено на ОСОБА_8, не спростовують висновків суду з огляду на наступне.
		ОСОБА_6 і ОСОБА_7- прізвища позивачки до і після укладення шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу від 06.06.2002 року. Та обставина, що вона , перебуваючи у Молдові, не провела перереєстрацію прізвища на ОСОБА_8, не свідчить , шо це різні особи, та не дає підстав вважати, що вона втратила права користування своєю квартирою.
		Оскільки позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_1, тому в силу вимог ст.ст. 311, 319 ЦК України вона, як власник має право володіти, користуватись квартирою та проживати у ній із своїми малолітніми дітьми. Таке її право є непорушним та гарантовано ч. 2 ст. 47 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Доводи апеляційної скарги щодо несплати позивачкою комунальних послуг не мають відношення до спірних правовідносин, так як не впливають на обсяг її прав щодо спірної квартири та не є тими обставинами які позбавляють правомочностей (прав) щодо неї. 
		Доводи, що ОСОБА_6 не є матір'ю неповнолітніх дітей, то вказане спростовується встановленими вище обставинами і також не є предметом позовних вимог та не стосується предмету доказування..
		Тому доводи апеляційної скарги висновків суду про задоволення позову не спростовують. 
		Крім того, як зазначила ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях, вона визнавала та визнає права співвласниці спірної квартири.
		Також суд вірно , встановивши допущену ним описку у рішення щодо імені неповнолітнього сина позивачки, на підставі ст. 219 ЦПК вніс виправлення у текст резолютивної частини рішення.
		Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та без порушень процесуального права ,підстав для його скасування не вбачається, а тому підлягає залишенню без змін.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України,
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційні скарги ОСОБА_13 відхилити.
		Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.02.2017 року та ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.03.2017 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня її проголошення. У випадку проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення, остання може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Головуючий:                                                                Копаничук С.Г.
		Судді:                                                                            Сало Т.Б.
		                                                                                       Марчук В.С.
		Згідно з оригіналом :
		Суддя:                                                                          Копаничук С.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...