Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/301/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 23.04.2018. Зареєстровано: 24.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2018.
Дата набрання законної сили: 24.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 302/301/18 
		1-кп/302/51/18
		2 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23.04.2018смт. Міжгір`я
		 
		Міжгірський районний суд Закарпатської області 
		в особі головуючого судді - ОСОБА_1 
		з участю : 
		секретар с/з - ОСОБА_2 , 
		прокурор - ОСОБА_3 , 
		потерпіла - ОСОБА_4 , 
		обвинувачений - ОСОБА_5 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, уродженця і мешканця: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера , раніше не судимого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Міжгірським РВ УМВС Ураїни в Закарпатській області 21.07.1998 р., - про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч. 1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		17.02.2018 р. біля 18 год. ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , на грунті особистих не приязнених відносин, під час суперечки з ОСОБА_4 ,1983 р.н., яка мешкає в АДРЕСА_1 , умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс останній два удари кулаком правої руки в область голови (обличчя), внаслідок чого спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді набряку м`яких тканин із синцем по центру в лівій скроневій ділянці. Ці тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими були стиснуті пальці руки в кулак сторонньої особи і по давності відповідають строку події, яка мала місце 17.02.2018 р. і згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень затв. МОЗ України 17.01.1995 р. № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я. 
		ОСОБА_5 встановлені обставини, а також вину в пред`явленому обвинуваченні визнав частково і свою позицію пояснив такими показами.
		Обвинувачений є стриєм за родинними відносинами стосовно чоловіка ОСОБА_4 17.02.2018 р. біля 18 год він почув «взрив» і вийшов на подвір`я власного будинку і побачив, що на сусідньому подвір`ї, де мешкає потерпіла (дружина племінника) діти кидають пікарди. Він зайшов на подвір`я потерпілої і підійшов до приміщення котельні, де сховалися діти після висловлення їм зауважень. На це підійшла потерпіла, з якою в них виникла сварка з приводу «взриву пікард» і він, після того як потерпіла ногтями рук "полізла йому в обличчя", зробив їй зауваження і махнув рукою, вільнув по її обличчю пальцями рук, бо вона його «хрестила» і «лізла в очі». Опісля він передзвонив у поліцію про пікарди. Обвинувачений під час судового розгляду повністю заперечив свою вину, додатково пояснивши свою позицію тим, що племіннику і його сім`ї надав своє майно (ділянку і будинок). Обвинувачений заявив, що очевидців конфлікту з потерпілою не було. Вважає, що не був нападником, а навпаки оборонявся від потерпілої, яка його поцарапала руками по обличчю. 
		Потерпіла ОСОБА_4 показала, що перебуває з обвинуваченим у неприязнених відносинах, бо він «недолюблює» її , а також дітей і маму потерпілої. 17.02.2018 р. біля 18 год вона перебувала в будинку за місцем помешкання в АДРЕСА_1 , а діти гралися на подвір`ї з сусідськими дітьми. Вона помітила, що діти зайшли в котельню будинку, а обвинувачений за ними з криком про те, що діти кинули пікарду. Потерпіла зауважила обвинуваченому про те, що не треба кричати на дітей , а також щоб він вийшов з подвір`я. На це обвинувачений вдарив її кулаком руки по голові два рази і після цього втік з подвір`я додому. Потерпіла зателефонувала про подію в поліцію, бо подібні сварки були не вперше. 
		Свідок ОСОБА_6 (мама потерпілої) показала таке. 17.02.2018 року вона перебувала в будинку АДРЕСА_1  в своєї дочки, в якої проживає протягом трьох років. Малолітні діти (її внуки) гралися на подвір`ї. Біля 18 год. вона почула через вікно будинку крики і побачила, що діти забігли в приміщення котельні будинку і закрили двері . За ними прибіг обвинувачений і кричав на дітей з приводу застосування пікарди. На цю подію підійшла її дочка (потерпіла) і висловила зауваження обвинуваченому, щоб не кричав на дітей, на що він ударив її рукою по голові. ОСОБА_6 відчинила вікно і кричала на обвинуваченого з приводу побиття дочки і він пішов додому. Опісля дочка викликала поліцію і заявила про фізичне насильство за подією. 
		Малолітній свідок ОСОБА_7 в присутності законного представника і представника служби в справах дітей показав, що 17.02.2018 р. він з братом ОСОБА_8 ,2010 р.н., сусідом (другом ) ОСОБА_9 , 2008 р.н. і сусідом ОСОБА_10 гралися на подвір`ї будинку і «стрілили» на дорозі пікарду біля будинку. ОСОБА_5 , якого він і батько називають стриєм і який мешкає по сусідству, зайшов на їх подвір`я і кричав на них. Тому вони втекли в приміщення котельні, що в будинку і зачинили двері. ОСОБА_5 відчинив двері, які вони тримали руками, та почав кричати на них. На це підійшла мама ОСОБА_4 і сказала ОСОБА_5 щоб не кричав на дітей. ОСОБА_5 у відповідь ударив маму два рази кулаком руки біля вуха. Аналогічні покази надав суду і малолітній свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з батьками мешкає по сусідству і в день і час події грався на подвір`ї з ОСОБА_7 . Ці покази надані в присутності законного представника (мами ОСОБА_12 ), яка підтвердила, що про цю подію їй відомо від сина. 
		Свідок ОСОБА_12 . (сусідка ОСОБА_4 і ОСОБА_5 ) показала, що 17.02.2018 року біля 18 год., вона перебувала на подвір`ї будинку і чула сварку між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та чула крики ОСОБА_13 про побої з від ОСОБА_5 , яких не бачила. Цей свідок підтвердила, що після цієї події ОСОБА_5 вибіг з подвір`я в бік свого будинку. 
		Малолітній свідок ОСОБА_14 . ОСОБА_15 , 2005 року народження показав, що 17.02.2018 року він грався на подвір`ї будинку, де мешкають його друзі ОСОБА_16 і ОСОБА_17 . Знайшовши пікарду, вони запалили її і кинули на дорогу. На це ОСОБА_5 (хресний батько цього свідка) зайшов на подвір я і кричав на дітей. Всі діти сховались у приміщення котельні в будинку і зачинили двері. 
		ОСОБА_5 відчинив двері в котельню і кричав на них за пікарди. ОСОБА_18 підійшла до котельні і захищала дітей. Під час сварки між ними. Чепара ОСОБА_19 втік додому і не бачив того як ОСОБА_5 бив потерпілу ОСОБА_18 . 
		Із змісту протоколу прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення видно, що ОСОБА_4 17.02.2018 року звернулась в Міжгірське відділення поліції про те, що ОСОБА_5 того ж дня біля 18 год. за місцем її проживання спричинив їй тілесні ушкодження. 
		Згідно висновку судово-медичного експерта №48 в ОСОБА_4 виявлено під час обстеження набряк м`яких тканин із синцем по центру в лівій скроневій ділянці, які виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими були стиснуті пальці в кулак сторонньої особи. Ці тілесні ушкодження кваліфіковані експертом як легкі без короткочасного розладу здоров`я і такі, що вкладаються в строк події 17.02.2018 року. 
		Оцінивши встановлені обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 є винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, який мав місце за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушеоджнення. Цей висновок суду грунтується на наступному. 
		Покази потерпілої підтверджені висновком судово-медичної експертизи про виявлені в неї тілесні ушкодження, їх походженням та локалізацією на голові. Ці докази також підтверджені показами свідків, очевидців нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ( ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 ). Не зважаючи на те, що ці свідки є близькими родичами потерпілій, суд визнає їх свідчення як допустимі докази, бо вони співпадають з показами потерпілої і висновком судмедекспертизи повністю. Окрім цього, ці ж докази підтверджуються і показами свідків, які безпосередньо не бачили нанесення удару обвинуваченим потерпілій, однак були очевидцями обставин, які передували цій події, а саме сварки між обвинуваченим і потерпілою з приводу запалення дітьми пікарди, яка відбувалась на подвір`ї, де мешкає потерпіла ( ОСОБА_12 , ОСОБА_14 . Вікт.). Натомість ці свідки не є близькими до потерпілої. Отже, сукупність наведених доказів повністю спростовують заперечення вини обвинуваченим та його покази. Таку позицію і покази обвинуваченого суд розцінює як спосіб уникнути від відповідальності. Окрім цього, обвинувачений в своїй версії події показав, що під час сварки «махнув», «вільнув» рукою по обличчю потерпілої, не стримавшись від гніву за вчинок дітей та внаслідок неприязне них відносин з потерпілою та її мамою в минулому. Версія обвинуваченого про захист від дії потерпілої не підтверджена жодним доказом і розцінюється судом як спосіб самозахисту. 
		За вчинений злочин обвинувачений підлягає покаранню. Обираючи вид і ромір покарання, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, виходячи з альтернативної санкції цієї статті кримінального закону, суд зважає на таке. 
		Обставин, які б обтяжували чи пом`якшували покарання обвинуваченого, суд не встановив. 
		Суд бере до уваги ,що вчинений злочин ,згідно з ст. 12 КК України віднесений законом до невеликої тяжкості. Значущих наслідків від злочину не має. Причинами і умовами злочину суд визнав неприязнені відносини між свояками і сусідами в минулому та з приводу неналежної поведінки малолітніх дітей під час гри на подвір`ї. З місця проживання ОСОБА_5 характеризується позитивно.
		Покарання у виді виправних робіт не може бути застосоване до обвинуваченого, бо він не працює. Згідно з ст.56 ч.3 КК України громадські роботи не застосовуються, бо обвинувачений досяг пенсійного віку. Отже, єдиним покаранням, яке передбачено ст.125 ч. 1 КК України, що може бути застосовано до ОСОБА_5 є штраф. Обираючи розмір штрафу, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 заявив, що розмір його пенсії щомісячно становить суму 1854 грн., відомостей про тяжкість його майнового стану в справу не подано, пом`якшуючих обставин не має, а тому розмір штрафу суд установлює 40 чинних до застосування прожиткових мінімумів доходів громадян. 
		Судових витрат, речових доказів у справі не має. Цивільний позов не заявлено, запобіжні заходи не обиралися і клопотань про їх застосування до набрання вироком законної сили не заявлено. 
		Керуючись статтями 373,374 КПК України , суд,-
		 
		У Х В А Л И В : 
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.. 
		Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом 30 днів з дня проголошення.
		Вирок набирає законної сили після спливу строку його оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано. 
		   
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...