Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16335/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 22.04.2018. Зареєстровано: 24.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2018.
Дата набрання законної сили: 10.07.2018
Результат оскарження 10.07.2018 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		11 квітня 2018 року                      № 826/16335/17
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судових засідань Яцеленко Ю.О., 
		за участю представників сторін:
		представника позивача: Шама О.І. (довіреність  від 30.02.2018 року № б/н);
		представника відповідача: Мнацаканяна С.А. (довіреність  від 15.08.2016 року №2892/11/13-16);
		представника третьої особи 1: Висоцької О.О. (довіреність від 20.03.2018  року №05/1-977вих18),
		вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом Спільного підприємства «Солінг»
		до                Міністерства культури України
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо  предмета спору, на стороні відповідача Прокуратура Одеської області
		                    Державна архітектурно-будівельна інспекція України
		про               визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва завернулося Спільне підприємство «Солінг» (далі також - позивач, СП «Солігнг») з адміністративним позовом до Міністерства культури України (далі також - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо  предмета спору, на стороні відповідача прокурор Одеської області (далі також - третя особа 1), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі також - третя особа 2, ДАБІ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило:
		- визнати протиправним рішення Міністерства культури України від 01.09.2017 року №835/10/72-17 щодо відмови в погодженні історико-містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси, поданого СП «Солінг»;
		- зобов'язати Міністерство культури України погодити історико-містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси, поданого СП «Солінг»;
		- визнати протиправними дії Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України з прийняття рішення, оформленого протоколом від 14.12.2017 року №8/17;
		- визнати протиправним рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України з прийняття рішення, оформленого протоколом від 14.12.2017 року №8/17.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 року відкрито загальне позовне провадження та призначено  справу в підготовче судове засідання  на 14.02.2018 року.
		Через канцелярію суду 13.02.2018 року №15936/18 надано відповідачем відзив на позовну заяву від 12.072.2018 року №556/11/13-18, позивачем заяву про збільшення позовних вимог (14.02.2018 року №16904/18) з клопотанням про витребування доказів, клопотання позивача від 13.02.2018 року (14.02.2018 року №16938/18) про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
		В підготовчому судовому засіданні 14.02.2018 року, в яке з'явилися представники позивача, відповідача, судом вирішено клопотання та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а також задоволено усне клопотання представника відповідача та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача прокурора Одеської області, в зв'язку з чим оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.03.2018 року.
		Через канцелярію суду 16.03.2018 року №28982/18 відповідачем подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 12.03.2018 року №31/11-2/22-18, до якого долучено оскаржуване рішення, яке заявлено к лопотанні про витребування доказів.
		В підготовче судове засідання 29.03.2018 року з'явилися уповноважені представники позивача, відповідача, третьої особи 1, ДАБІ явку свого представника не забезпечено, належним чином повідомлено, заяв, клопотань до суду не скеровано. Судом залучено до матеріалів адміністративної справи пояснення третьої особи 1 щодо позову від 28.03.2018 року №05/2/1-20-18, ухвалено  закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2018 року. 
		В судове засідання 11.04.2018 року уповноважені представники позивача, відповідача, третьої особи 1 прибули, ДАБІ явку свого представника не забезпечено, належним чином повідомлено, заяв, клопотань до суду не скеровано, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.
		Відповідно до частини третьої статті 243 КАС України в судовому засіданні 11.04.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Представником позивача адміністративний позов в судовому засіданні  підтримано та зазначено, що СП «Солінг» відповідно до вимог діючого законодавства розроблено історико-містобудівне обґрунтування будівництва об'єкту забудови за адресою: вул. Преображенська, 24 у місті Одесі та направило до Міністерства культури України для відповідного погодження. Проте, відповідачем в порушення Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про адміністративні послуги»  надало відповідь, що позбавлене правових підстав щодо погодження науково-проектної роботи. Крім того, відповідачем  на засіданні Експертної комісії підтримано висновок Одеської обласної адміністрації щодо доцільності внесення  змін до облікової картки нерухомої пам'ятки архітектури «Міський сад» та включення до нього «Літнього театру», який оформлено протоколом від 14.12.2017 року №8/17. Позивач зазначає, що після прийняття наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-08, яким затверджено  Історико архітектурний опорний план проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів міста Одеси, згідно графічної частини якого територія та споруди «Літнього театру» не визначено як об'єкт культурної спадщини та не віднесено до території «Міського саду», не виникло будь-яких нових об'єктивних даних стосовно належності «Літнього театру до об'єкту, який має будь-які ознаки пам'ятки садово паркового мистецтва, не проведено жодних досліджень та наукових розробок. Тому дії відповідача та прийняття ним рішень  позивач вважає протиправними, які порушують права та інтереси СП «Солінг».
		Відповідач проти позову заперечує, підтримує обґрунтування, яке викладено ним у відзивах на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог. Зокрема зазначає, що у зв'язку з тим, що історико-містобудівне  обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними, торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку»  по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси суперечить режиму використання  центрального історичного ареалу м. Одеса в управління охорони культурної спадщини були відсутні правові підстави щодо його погодження. Крім того, погодження історико-містобудівного обґрунтування не дає права на проведення будівельних робіт, тому не є адміністративною послугою в розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» та не відноситься до погодження програм та проектів  містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт  на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитись на об'єктах культурної спадщини в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Водночас, представником відповідача зазначено, що оскаржувані позивачем дії Експертної комісії щодо надання висновку у формі протоколу від 14.12.2017 року №8/17 не містять  конкретних приписів позивачу, не породжують правових наслідків для позивача та не тягнуть за собою санкцій у разі його невиконання, в зв'язку з чим не призводять до порушення прав позивача.
		Представником третьої особи 1 повністю підтримано позицію відповідача, яку нею викладено в поясненнях та озвучено в судовому засіданні.
		Третьою особою 2 своєї позиції щодо заявленого адміністративного позову не висловлено, пояснення до суду не скеровано. 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
		Спільне підприємство «Солінг» є власником будівель та споруд, розташованих по вул. Преображенській, 24 у місті Одесі на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з Одеською обласною радою 04.07.2003 року.
		Для обслуговування та експлуатації належних на праві власності будівель і споруд СП «Солінг» отримало в оренду земельну ділянку площею 0,3916 га, розташовану за цією адресою на підставі договору оренди землі, укладеного з Одеською міською радою 23.12.2016  року.                                                  
		З метою реалізації намірів щодо використання за призначенням орендованої земельної ділянки, у визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку, СП «Солінг» отримало 16.01.2017 року містобудівні умови та обмеження забудови орендованої земельної ділянки, на виконання яких замовлено розроблення історико-містобудівного обґрунтування будівництва об'єкту забудови за адресою: вул. Преображенська, 24 у місті Одесі.                                                                                          Вказане історико-містобудівне обґрунтування розроблено ТОВ «Міжнародний центр культурної спадщини та культурних цінностей», яке має ліцензію на проведення такого виду робіт, у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2012 року №318 «Про затвердження Порядку визначених меж та режимів ареалів використання історичних населених пунктів, обмеження місць господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-8 «Про затвердження Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», наказу Міністерства культури України від 17.02.2012 року №122 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань» (далі також - Методичні рекомендації) та містобудівної документації міста Одеси.                    
		Розроблена на замовлення СП «Солінг» науково-проектна документація визначила  принципову можливість будівництва будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, граничні параметри цих будівель і споруд, та врахувала об'єкти культурної спадщини, традиційний характер середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд.                                        
		На виконання пункту 11 Методичних рекомендацій розроблене історико-містобудівне обґрунтування СП «Солінг» направило до Міністерства культури України для відповідного погодження, яке зареєстровано в Міністерстві культури України 18.05.2017 року за вхідним № 751/0/60-17.                                                                                          Згідно з ст. 5 Закону України  «Про охорону культурної спадщини» Міністерство культури України є державним органом, уповноваженим здійснювати  владні повноваження  щодо забезпечення формування   державної   політики   у  сфері  охорони культурної спадщини.
		Наказом Міністерства культури України від 17.07.2014 року №562 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток з видачі Міністерством культури адміністративних послуг у сферах охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Міністерство культури України здійснює надання  адміністративної послуги щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування, розробка якого здійснюється забудовниками  у зоні центральних історичних ареалів  населених місць.
		Порядок надання адміністративної послуги врегульовано  Законом України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) та Законом України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV  «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами).                                                            
		З урахуванням положень ст.ст. 4, 10 Закону України «Про адміністративні послуги» суб'єкт, який надає адміністративну послугу зобов'язаний дотримуватися принципів законності та юридичної визначеності, відкритості та прозорості, оперативності та своєчасності, неупередженості та справедливості, а граничний строк надання адміністративної послуги не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб'єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.
		Міністерством культури України на виконання вимог ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» видано наказ від 17.07.2014 року № 562, яким затверджено технологічну та інформаційну картки «Погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини про надання адміністративної послуги».                    
		Вказані документи визначають спосіб прийняття Міністерством культури України рішення та вичерпний перелік підстав  для відмови у наданні адміністративної послуги, а саме подання неповного комплекту документів згідно із встановленим вичерпним переліком, виявлення в поданих документах недостовірних відомостей та  невідповідність вимогам щодо оформлення визначених законодавством та державно будівельними нормами.
		Крім того, встановлюють 30-денний строк для прийняття рішення про надання погодження або про відмову у його наданні  з дня реєстрації заяви, та 5-денний з моменту прийняття рішення строк для відправлення (видачі) погодження або письмового повідомлення про відмову у погодженні.                              
		Частиною шостою ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якою  визначено принцип мовчазної згоди, передбачено, що якщо  у  встановлений  законом  строк  суб'єкту господарювання  не  видано  документ  дозвільного характеру або не прийнято  рішення  про відмову у його видачі, через десять робочих днів  з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у  видачі  документа  дозвільного характеру суб'єкт господарювання має  право  провадити  певні  дії  щодо  здійснення господарської діяльності  або видів господарської діяльності. 
		Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
		За визначенням, наданим ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
		Таким чином, принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли у визначений термін відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, або відповідного погодження.
		Ураховуючи положення Закону України «Про адміністративні послуги» та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», після сплину 35 днів з дня реєстрації заяви (18.05.2017 року) СП «Солінг» фактично отримало мовчазну згоду на погодження Міністерством культури України  історико-містобудівного обґрунтування будівництва об'єкту забудови за адресою: вул. Преображенська, 24 у місті Одесі.                    
		Отже, позивачем отримано погодження від Міністерства культури України розробленого історико-містобудівного обґрунтування об'єкта «Будівництво адміністративної будівлі з допоміжними торгівельними приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку» по вул. Преображенській, 24 у Приморському районі міста Одеси  за принципом мовчазної згоди.
		У сенсі вищеназваних положень закону, лист Міністерства культури України від 01.09.2017 року за № 853/1072-17, яким СП «Солінг» повідомлено про відсутність правових підстав щодо погодження науково-проектної роботи, не може вважатися рішенням, яким порушено законні права та охоронювані інтереси СП «Солінг», у т.ч. на забудову орендованої ним земельної ділянки, оскільки з огляду на вищенаведене, станом на 01.09.2017 року історико-містобудівне обґрунтування було погоджене за принципом мовчазної згоди.
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача від 01.09.2017 року №835/10/72-17 щодо відмови в погодженні історико-містобудівного обґрунтування та зобов'язання відповідача здійснити таке погодження.            
		Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи СП «Солінг» щодо порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття Міністерством культури України рішення про внесення змін в облікову документацію пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», до меж пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», розташованого по вул. Дерибасівській у місті Одесі включено «Літній театр», розташований по вул. Преображенській,24 у місті Одесі, з огляду на наступне.          
		Споруди колишнього Літного театру належать на праві власності СП «Солінг», а земельну ділянку під ними передано в установленому законом порядку рішенням Одеської міської ради в оренду СП «Солінг» для їх обслуговування.                                                                      Відповідно до частини першої ст. 13 Закону України  від 8 червня 2000 року №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (із змінами і доповненнями) об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.                              
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1760 затверджено «Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» (із змінами і доповненнями), якою визначено, що об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за рішенням Міністерства культури (щодо об'єктів місцевого значення) на підставі відповідної облікової документації, яка включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.                    Міністерством культури України прийнято в 2008 році за результатами опрацювання поданої органом охорони культурної спадщини Одеської області документації, яка стосувалася пам'ятки місцевого значення «Міський сад», у т.ч. генеральний план (ситуаційну схему), виконаний в 1866 році, фотофіксацію 2002 року, прийнято рішення про включення цього об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, межі якої не включають ані споруди «Літнього театру», які належать з 2003 року СП «Солінг» на праві власності, ані територію, на якій вони розташовані.                    
		Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року №728/0/16-08 затверджено Історико архітектурний опорний план проекту зон охорони та визначення меж історичних ареалів міста Одеси, згідно графічної частини якого визначено межі пам'ятки місцевого значення «Міський сад», до яких територія та споруди «Літнього театру» також не ввійшли.                              
		Міністерством культури України та іншими органами не приймались будь-які нормативно-правові акти чи індивідуальні акти, якими б вносилися зміни або скасовувалися вищевказані рішення та наказ Міністерства культури України, якими встановлено статус та межі пам'ятки місцевого значення «Міський сад».                                        
		Враховуючи положення законодавства  під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму цих рішень - офіційний документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.д
		Відповідно до Регламенту роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 року № 304, експертна комісія є постійно діючим дорадчим органом Міністерства культури України, основним завдання якої є забезпечення професійної підготовки висновків щодо об'єктів  культурної спадщини, а її рішення мають рекомендаційний характер і за необхідності впроваджуються наказами Міністерства культури України.                    
		Оскаржуване СП «Солінг» рішення Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до державного реєстру нерухомих пам'яток України Міністерства культури України, оформлене протоколом від 14.12.2017 року №8/17, не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії, не може створювати нових правових норм, доповнювати або змінювати рішення та накази Міністерства культури України, не породжує правових наслідків, а носить виключно рекомендаційний характер.                              З огляду на викладене, вказане рішення Експертної комісії не змінює визначені рішенням Міністерства культури України межі пам'ятки культурної спадщини місцевого значення - «Міський сад», розташованого по вул. Дерибасівській у місті Одесі та, відповідно, не порушує права СП «Солінг» як власника споруд колишнього «Літнього театру», розташованого по вул. Преображенській, 24 у місті Одесі та орендаря земельної ділянки за цією адресою.
		Таким чином, також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним дій та рішення експертної комісії.  
		Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - суд аналізує тільки доречні і важливі аргументи особи.
		Згідно положень вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, Суд оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
		Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.  Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки  та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.        
		 Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		          Адміністративний позов Спільного підприємства «Солінг» залишити без задоволення.
		 
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		У відповідності до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		Повний текст рішення складено 20.04.2018 року.
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...