Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/4310/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2018. Зареєстровано: 25.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2018.
Дата набрання законної сили: 17.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4310/17                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  17 квітня 2018 року                                                                                            м. Київ
		          
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі  Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іновейшин груп" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі  Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві  про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги,-
		                                                        В С Т А Н О В И В :
		 
		27 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іновейшин груп" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі  Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві  про визнання протиправним та скасування рішення від 23.02.2017 №83/26-52-17-30 про опис майна у податкову заставу; визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 23.02.2017 №1397-17.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 08.12.2016 №11202/26-52-12-03/39982092, прийнято рішення від 23.02.2017 №83/26-52-17-30 про опис майна у податкову заставу та винесено податкову вимогу від 23.02.2017 №1397-17.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.02.2017 №83/26-52-17-30 про опис майна у податкову заставу, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.02.2017 №1397-17.
		Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень та вимоги.
		Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог.
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що станом на 28.09.2017 року заборгованість позивача на підставі якої винесена податкова вимога була погашена в повному обсязі, тому податкова вимога № 1397-17 та рішення про опис майна від 23.03.2017 № 83/26-52-17-30 вважаються відкликаними.
		Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує рішення суду першої інстанції. 
		Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) по земельному податку позивача.
		За наслідками перевірки складено акт від 08.12.2016 №11202/26-52-12-03/39982092, згідно якого перевіркою встановлено, що ТОВ «Іновейшин Груп» використовує земельну ділянку на якій знаходиться нежитлова будівля площею 2823,8 кв.м. по вулиці Закревського, 22 в місті Києві, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.10.2015 року № 11629934. Станом на 08.12.206 підприємством не подано податкову декларацію по земельному податку за 2015 рік (починаючи з 16 жовтня), та 2016 рік, чим порушено вимоги пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України.
		Відповідач за наслідками зазначеної перевірки прийшов до висновку, що позивачем не подано обов'язкову податкову звітність та не задекларовано суми податкових зобов'язань з земельного податку за жовтень - грудень 2015 року, січень - жовтень 2016 року на загальну суму 260 196,33 грн.
		На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 23.02.2017 №83/26-52-17-30 про опис майна у податкову заставу та винесено податкову вимогу від 23.02.2017 №1397-17, якою позивачу визначено грошове зобов'язання з земельного податку у розмірі 330 495,67 грн., у тому числі: 260 196,35 грн. - основний платіж, 65389,09 - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 4910,23 грн. - пеня.
		Вищенаведені обставини не є спірними. 
		Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України  органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.
		За змістом пунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
		Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
		Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
		Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є:   нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
		Статтею 125 Земельного Кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		З аналізу змісту зазначених норм законодавства вбачається, що обов'язок щодо сплати земельного податку виникає у власника земельної ділянки, земельної частки (паю) та землекористувача з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею та триває до моменту припинення (переходу) цього права.
		Момент набуття (переходу) права власності на земельну ділянку чи права користування нею є моментом державної реєстрації в Державному реєстрі прав права власності на земельну ділянку, права постійного користування земельною ділянкою чи права оренди.
		Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що позивач став землекористувачем у розумінні п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, ст. 269 ПК України 06.10.2016 року - з дати державної реєстрації в Державному реєстрі прав договору оренди земельної ділянки, укладеного між Позивачем та Київською міською радою, отже позивач до 06.10.2016 року не мав статусу платника земельного податку, тому податкових зобов'язань за відповідним платежем «земельний податок з юридичних осіб» не мав.
		З огляду на зазначені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкової вимоги № 1397-17 від 23.02.2017 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 83/26-52-17-30 від 23.02.2017 року.
		Щодо аргументів відповідача про відкликаність податкової вимоги № 1397-17 від 23.02.2017 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 83/26-52-17-30 від 23.02.2017 року у зв'язку зі сплатою Позивачем суми податкового боргу із земельного податку колегія суддів вважає такою, що не заслуговує на увагу, оскільки, як зазначив позивач у відзиві, не означає, що Позивач визнав рахування за ним податкову боргу за платежем «земельний податок з юридичних осіб» та зазначена обставина жодним чином не звільняє Відповідача, як суб'єкта владних повноважень, від обов'язку довести правомірність оскаржуваних Позивачем рішень на дату їх формування та прийняття.
		Таким чином, враховуючи встановлені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що контролюючому органу перед визначенням позивачеві відповідного грошового зобов`язання, з метою уникнення подвійного оподаткування, необхідно було пересвідчитись, що відповідна земельна ділянка зареєстрована за товариством з обмеженою відповідальністю «Іновейшин груп» та, оскільки відповідно рішення Київської міської ради від 06.10.2016 №235/1239 земельна ділянка за адресою: місто Київ, вулиця Закревського, 22 перебувала в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс-авто" на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.11.2007 №62-6-00444, то відповідачем протиправно прийнято рішення від 23.02.2017 №83/26-52-17-30 про опис майна у податкову заставу та винесено податкову вимогу від 23.02.2017 №1397-17, якою позивачу визначено грошове зобов'язання з земельного податку у розмірі 330 495,67 грн., у тому числі: 260 196,35 грн. - основний платіж, 65389,09 - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), 4910,23 грн. - пеня.
		Відповідно до частин першої, другої та шостої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Водночас згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Таким чином, позивачем надані докази щодо обґрунтованості позовних вимог. 
		Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. 
		На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.          
		Повне судове рішення складено  23.04.2018 р.
		Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
		 
		                                            П О С Т А Н О В И В: 
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі  Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 р.- залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іновейшин груп" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі  Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві  про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги - залишити без змін.
		Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		       Колегія суддів:                                                                                  О.В. Карпушова   
		                              
		                                                                                                    Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    М.І. Кобаль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...