Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/7528/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2018.
Дата набрання законної сили: 16.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		16 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 638/7528/15-ц
		провадження № 61-6518св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П., 
		Червинської М. Є.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		відповідачі: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Шоста харківська державна нотаріальна контора,
		представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9,
		третя особа - Десята харківська державна нотаріальна контора,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова у складі судді Руднєвої О. О. 
		від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.,                        від 27 листопада 2017 року
		В С Т А Н О В И В :
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до 
		ОСОБА_7, ОСОБА_8, Шостої харківської державної нотаріальної контори, третя особа - Десята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання дії державного нотаріуса Шостої харківської державної нотаріальної контори неправомірними та визнання недійсною відмови від прийняття спадщини за заповітом.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько, ОСОБА_10 Згідно з заповітом, усе своє майно він заповів їй. 16 березня 2015 року позивач разом із своєю матір'ю звернулися до державного нотаріуса Шостої харківської державної нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на користь своєї матері. Проте, згодом нотаріус повідомив її матір про те, що 24 лютого 2015 року в Десятій харківській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_8, після смерті батька, ОСОБА_10, який помер у вересні 2014 року. Позивач вважала дії державного нотаріуса Шостої харківської державної нотаріальної контори неправомірними, оскільки їй та її матері не було роз'яснено правових наслідків відмови від прийняття спадщини за заповітом. Разом з тим, вважала, що державний нотаріус не здійснила належним чином пошуку в єдиному реєстрі спадкових справ. Вважала, що оскільки вона проживала разом із батьком, то вона вже є власницею майна.
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просила суд задовольнити її позовні вимоги.
		 
		Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області 
		від 27 листопада 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
		 
		Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним. Крім того, суди виходили із того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними доказами. 
		 
		У грудні 2017 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено всі обставини справи, не взято до уваги доводи та докази сторін у справі та неправильно застосовано норми матеріального права.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		27 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_10, який був батьком ОСОБА_4
		08 квітня 2008 року ОСОБА_10 було складено заповіт, згідно з яким все своє майно він заповів ОСОБА_4
		16 березня 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Шостої харківської державної нотаріальної контори з заявою, в якій повідомила про те, що від прийняття спадщини за заповітом вона відмовляється. Від прийняття спадщини за законом вона відмовляється на користь дружини спадкодавця, її матері - ОСОБА_7
		При підписанні заяви від 16 березня 2015 року про відмову від спадщини, позивач зазначила, що цілком розуміє наслідки підпису цієї заяви, що її волевиявлення є добровільним, зроблено без будь-якого тиску та примусу. Зміст статті 1273 ЦК України їй державним нотаріусом роз'яснено.
		 
		Частинами першою, п'ятою, шостою статті 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
		 
		Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частини друга, п'ята статті 1274 ЦК України).
		 
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що при підписанні заяви від 16 березня                 2015 року про відмову від спадщини, позивач зазначила, що цілком розуміє наслідки підпису цієї заяви, що її волевиявлення є добровільним, зроблено без будь-якого тиску та примусу, разом з тим їй державним нотаріусом роз'яснено зміст статті 1273 ЦК України та з урахуванням того, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним, дійшли правильного висновку про те, що позивач як спадкоємець за заповітом, а потім за законом скористалась своїм правом відмови від спадщини.
		 
		Судами попередніх інстанцій також зроблено правильний висновок про те, що державний нотаріус Шостої харківської державної нотаріальної контори Абрамченко Т. А. діяла у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року                  № 296/5.
		 
		Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                            В. М. Коротун 
		В. П.Курило
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...