Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/14564/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2018.
Дата набрання законної сили: 19.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		19 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 523/14564/15-к
		провадження № 51-893км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілої
		(в режимі відеоконференції)  ОСОБА_6 ,
		захисника
		(в режимі відеоконференції)  ОСОБА_7 ,
		засудженого ОСОБА_8 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25 січня 2016року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014160330000828, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст.187КК.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вищевказаним вироком ОСОБА_8 засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК допокарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна; зач. 4 ст. 187 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років ізконфіскацією майна; на підставі ст. 70 КК  до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років із конфіскацією майна.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 5627,89 грн та 100000 грн урахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
		Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 09 серпня 2014 року близько 00:30, з метою заволодіння майном ОСОБА_9 , підійшов до бокових дверей в будинок домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_9 . Останній почув, що присутня стороння особа, відкрив двері та, побачивши засудженого, здійняв галас. У ОСОБА_8 раптово виник умисел наздійснення розбійного нападу й умисного вбивства потерпілого, для чого ОСОБА_9 схопив молоток, що знаходився біля дверей, завдав ним удар поголові ОСОБА_9 , від якого той вправ на підлогу, а засуджений наніс ще4 удари в голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер приблизно через 30 хвилин. Після цього ОСОБА_8 викрав із будинку ОСОБА_9 фотоапарат і системний блок комп`ютера загальною вартістю 1530 грн.
		Апеляційний суд Одеської області залишив апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 без задоволення, а вирок місцевого суду  без змін.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Як зазначає захисник, ОСОБА_8 наносив удари потерпілому для того, щоб той перестав кричати, тобто не мав умислу на вбивство, у зв`язку з чим його дії підлягали кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК. Вилучений системний блок ніким не впізнано як такий, що викрадений у ОСОБА_9 , ана жорсткому диску відсутня будь-яка інформація, що належить попередньому власнику. Вирок ґрунтується на показаннях обвинуваченого, наданих ним під час досудового розслідування внаслідок застосування психічного та фізичного тиску збоку працівників правоохоронних органів, що вказує на порушення ними вимог п.2 ч. 2 ст. 87 КПК, а протокол слідчого експерименту із ОСОБА_8 єнедопустимим доказом, не відповідає вимогам ст. 104 КПК, оскільки непідписаний захисником. При винесенні вироку суд не врахував, що засуджений не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, раніше був студентом технікуму, позитивно характеризується, щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілої.
		У запереченні на касаційну скаргу захисника потерпіла ОСОБА_6 вважає їїнеобґрунтованою та просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення  без змін.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та захисник підтримали подану касаційну скаргу.
		Прокурор та потерпіла заперечували проти задоволення касаційної скарги захисника, просили оскаржені судові рішення залишити без змін.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені воскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чиіншого доказу.
		Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим івмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно знормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як зазначено в ч. 2 ст. 419 КПК, у разі залишення апеляційної скарги беззадоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи і обґрунтувати кожен із них.
		Однак суд апеляційної інстанції при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_8 цих вимог кримінального процесуального закону в повній мірі недотримався.
		Так, захисник ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись нанезаконність вироку місцевого суду, вказувала не недопустимість таких доказів, як заяви із зізнанням ОСОБА_8 та даних протоколу слідчого експерименту з останнім, на якому він давав показання, за версією сторони захисту, внаслідок застосування фізичного насильства та психологічного тиску збоку працівників міліції.
		Апеляційний суд залишив поза увагою вищезазначені доводи сторони захисту, неперевірив їх та не дав відповідної оцінки.
		Більш того, цей суд в ухвалі на підтвердження винуватості послався на заяву іззізнанням ОСОБА_8 , при цьому не дав оцінки щодо допустимості абонедопустимості цього доказу з огляду на положення пунктів 2-4 ч. 2 ст. 87, ч.4ст. 95 КПК.
		Крім того, з матеріалів кримінального провадження убачається, що в суді першої інстанції ОСОБА_8 повідомив про застосування до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, внаслідок чого він змушений був себе оговорити. Для перевірки вказаних тверджень місцевий суд двічі направляв запити до прокуратури Одеської області з вимогою провести відповідну перевірку (т. 3 а.к.п. 36, 82).
		В подальшому місцевий суд, не отримавши результати вказаної перевірки, 25 січня 2016 року постановив обвинувальний вирок і лише 03 лютого 2016 року до цього суду надійшов лист-відповідь прокуратури Одеської області від 27 січня 2016 року про відсутність підстав для проведення такої перевірки (т. 3 а.к.п. 100).
		На ці порушення не звернув уваги апеляційний суд, не усунув їх та не забезпечив проведення відповідної перевірки вказаної заяви в установлений законом спосіб, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях в контексті ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зісторони суб`єктів владних повноважень (справи «Вергельський проти України» та «Яременко проти України»).
		Між тим, за результатами такої перевірки, здійсненої шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування, по суті визначається допустимість такого доказу, як слідчий експеримент із ОСОБА_8 , під час якого здобуті зокрема речові докази в цьому кримінальному провадженні (молоток, вилучений з громадського туалету, на який вказав ОСОБА_8 , тощо).
		За таких обставин рішення апеляційного суду як таке, що постановлене зістотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, відповідно до ч. 1 ст.438КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно ретельно перевірити доводи апеляційних скарг сторони захисту, зокрема і про застосування до ОСОБА_8 незаконних методів досудового розслідування, вжити заходів для проведення відповідної перевірки зазначених доводів у порядку ст. 214 КПК зприйняттям відповідного процесуального рішення уповноваженим органом, після чого з додержанням вимог кримінального процесуального закону, ст. 62 Конституції України, Конвенції, практики Європейського суду з прав людини, ухвалити законне, обґрунтоване і належним чином вмотивоване рішення.
		Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подану касаційну скаргу слід задовольнити частково.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд
		 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2016 року щодо ОСОБА_8 скасувати, призначити новий розгляд усуді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню непідлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...