Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/11534/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2018.
Дата набрання законної сили: 25.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		25 квітня 2018 року
		м. Київ
		 
		Справа № 310/11534/13-ц
		Провадження № 14-154цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача СитнікО. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду 
		 
		цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року у складі судді Ревуцького С. І. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2016 року у складі колегії суддів Дзярука М. П., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У жовтні 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 070/0308/45-006 у розмірі 771 555 грн 98 коп.
		 
		Справа переглядалася судами неодноразово.
		 
		Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006 у розмірі 524 495 грн 67 коп., з яких: 37 169,08 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентно 297 092 грн 46 коп. - заборгованість за кредитом; 22 284,39 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 178 119 грн 13 коп. - заборгованість за відсотками та пеня у розмірі 49 284 грн 08 коп. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 12 березня 2008 року № 0705/0308/45-006-P-l, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_5 
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2016 року рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року залишено без змін.
		 
		У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовити.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 10 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину п'яту статті 403 та підпункт 7 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
		 
		Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувалася тим, що задовольняючи частково позов ТОВ «Кредитні ініціативи»та стягуючи зі ОСОБА_4 524 495 грн 67 коп., з яких: 37 169,08 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 297 092 грн 46 коп. - заборгованість за кредитом; 22 284,39 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 178 119 грн 13 коп. - заборгованість за відсотками, пеня у розмірі 49 284 грн 08 коп., суди керувалися тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора про передбачене договором дострокове стягнення тіла кредиту та нарахованих процентів не позбавляє кредитора права на отримання нарахувань та штрафних санкцій, передбачених умовами договору, до фактичного повернення всієї суми кредиту. 
		При цьому апеляційний суд у своїй ухвалі вказав на те, що аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.
		 
		Правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15 зводиться до того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій та процентів, передбачених умовами договору. Отже, кредитор має право нараховувати проценти за користування кредитом та пеню після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання.
		 
		На думку Верховного Суду, таке тлумачення та застосування положень статті 1048 ЦК України при вирішенні спорів про стягнення відсотків, нарахованих за умовами кредитного договору після реалізації кредитором свого права на дострокове повернення кредиту по день фактичного повернення всієї суми кредиту, стягнутого на підставі судового рішення, суперечить таким принципам, як справедливість, добросовісність та розумність, порушує справедливий баланс інтересів сторін договору, створює ситуацію правової невизначеності, оскільки за час виконання рішення продовжують нараховуватись відсотки, розмір яких неможливо прогнозувати та розрахувати, і виконання рішення не звільняє стягувача від обов'язку зі сплати ще відсотків, які кредитор нарахує за період виконання судового рішення. І за такою логікою, після нарахування відсотків за період виконання судового рішення кредитор продовжить нараховувати відсотки до повернення відсотків, нарахованих за час виконання судового рішення, і так до безкінечності. 
		 
		Крім того, продовження нарахування кредитором відсотків, передбачених умовами кредитного договору, та інших штрафних санкцій, що можуть бути обумовлені кредитним договором, та, крім цього, нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором та цієї ж частини другої статті 625 ЦК України за несвоєчасне виконання судового рішення про стягнення заборгованості є невиправданим та надмірним тягарем для боржника. 
		 
		Підпунктом 7 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему, і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
		 
		Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
		На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні правацих людей (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» [«C. G. and Others v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)].
		ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі.Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11 листопада 1996 року [«Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65)].
		 
		З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питань, які Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає виключною правовою проблемою, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду.
		 
		У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		 
		З огляду на викладене справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження.
		 
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
		Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Прийняти для продовження розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2016 року.
		 
		Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 05 червня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.
		 
		Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О. М. Ситнік  Судді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко Д. А. ГудимаІ. В. Саприкіна В. І. ДанішевськаО. С. Ткачук О. С. ЗолотніковВ. Ю. Уркевич В. С. КнязєвО. Г. Яновська Л. М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...