Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15167/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 757/15167/15-к
		провадження № 51-365 км 17
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , захисника   ОСОБА_6 , засудженого  ОСОБА_7 , 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника  ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100060000858, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився та зареєстрований на АДРЕСА_1 , проживає на  АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2016 року  ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
		На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
		Прийняте рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 15 березня 2014 року приблизно о 01.30 год., діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, під приводом оренди проник до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав належний ОСОБА_8 холодильник вартістю 6939 грн. 
		Апеляційний суд міста Києва 28 листопада 2017 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. В іншій частині вирок місцевого суду залишено без зміни. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що засуджений характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має незадовільний стан здоров`я, утримує дружину та малолітню дитину. Виправлення ОСОБА_7 вважає можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі. А тому, на думку захисника, не застосувавши щодо засудженого положення ст. 75 КК, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до суворості призначеного йому покарання.
		В судовому засіданні суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_6 підтримала свою касаційну скаргу.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу захисника.
		Прокурор ОСОБА_9 заперечив проти задоволення касаційної скарги. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка вчиненого за ч. 3 ст. 185 КК, а також вид і розмір призначеного засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців у касаційній скарзі не оспорюються.
		Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі.
		Так, згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Відповідно до вимог ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Як убачається з матеріалів справи, вирішення місцевим судом питання про призначення ОСОБА_7 покарання ґрунтується на наведених вимогах. 
		Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК, згідно зі ст. 12 КК є тяжким. 
		Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, утримує дружину та малолітню дитину, страждає на захворювання хребта, є інвалідом 3 групи. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Повною мірою врахувавши вказані обставини, а також зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_7 є можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
		На думку колегії суддів, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам. 
		Натомість протилежний висновок апеляційного суду з цього приводу є необґрунтованим. Зокрема, вирок апеляційного суду не містить посилання на обставини, які б не були враховані місцевим судом при застосуванні щодо  ОСОБА_7 положень ст. 75 КК та свідчили б про неможливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі. 
		За таких обставин, касаційна скарга захисника  ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання  зміні зі звільненням засудженого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. 
		Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів
		ухвалила:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Вирок Апеляційного суду міста Києва від 28 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити. 
		Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. 
		На підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		У решті вирок суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...