Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/16718/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2018. Зареєстровано: 29.04.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2018.
Дата набрання законної сили: 24.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                 УКРАЇНА 
		 Апеляційний суд Житомирської області 
		 
		Справа №295/16718/15-к Головуючий у 1-й інст.  ОСОБА_1  
		Категорія ч.2 ст.286 КК  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
		головуючого-судді         ОСОБА_2 , 
		суддів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		секретаря                 ОСОБА_5 ,
		за участю: прокурора          ОСОБА_6 , 
		потерпілої                 ОСОБА_7 ,
		захисника                  ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальне провадження №295/16718/15-к за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 30 січня 2018 року відносно 
		ОСОБА_9 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд провадження в Богунському районному суді м.Житомира. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону при розгляді провадження та невідповідність призначеного судом покарання особі обвинуваченого. Так, суд першої інстанції помилково послався, як на докази винності його підзахисного, на покази потерпілої ОСОБА_7 , хоча в зазначених показах не має жодної допустимої доказової інформації, що стосується власне вчинення ДТП обвинуваченим. Також, ставить під сумнів правильність і об`єктивність висновку експерта №368/16-25 від 20.07.2016, посилаючись на те, що експертом ОСОБА_10 не вказано які саме методики були використані під час проведення експертизи, як і джерела, звідки взято і використано у дослідженні відповідні величини по другому питанню експертизи, та не використано під час експертного дослідження диски з відеозаписом до протоколу огляду місця події від 22.10.2015 р. з відеозаписом з автозаправної станції «БРСМ», на яких зафіксовано гальмування водієм ОСОБА_9 . Посилаючись на показання свідка ОСОБА_11 , які дають підстави зробити висновок, що дії водія ОСОБА_9 не мали причинного зв`язку з виникненням даної ДТП, наголошує, що суд першої інстанції належно їх не оцінив, хоча вони суперечать іншим доказам по справі та не усунув ці протиріччя. Наголошує, що суд першої інстанції належно не оцінив й причинного зв`язку дій між порушенням загиблим пішоходом ОСОБА_12 ПДР України та виникненням самої дорожньо-транспортної пригоди, обмежившись лише констатацією порушень пішоходом ОСОБА_12 ПДР України. Звертає увагу і на те, що суд не взяв до належної уваги і лист № 25-04-16/1-1129 від 06.11.2015 р. Житомирського обласного центру з гідрометеорології та висновок судово-токсикологічної експертизи щодо виявлення етилового спирту в концентрації 0,81% в ОСОБА_12 . Крім того, звертає увагу і на відсутність технічного звукозапису ряду судових засідань, у тому числі і засідань на яких були допитані потерпіла ОСОБА_7 і свідок ОСОБА_11 . Також, зазначає, що покарання призначене ОСОБА_9 не відповідає його особі, оскільки суд першої інстанції не врахував відповідно до ч.2 ст.66 КК України як обставину, що пом`якшує покарання те, що ОСОБА_9 є особою похилого віку.
		Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання  3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
		До вступу вироку в законну силу застосовано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. 
		Покладено на ОСОБА_9 такі обов`язки: прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований, проживає, перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання та\або роботи.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів при проведенні авто технічних експертиз в сумі 2566 грн 18 коп.
		Питання про речові докази вирішено у порядку ст.100 КПК України.
		Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_9 22.10.2015 року близько 06 години 40 хвилин, керував технічно справним автомобілем марки «Mersedes-Benz Sprinter» 416СDІ, р/н НОМЕР_1 по вул. Ватутіна м. Житомир у напрямку вул. Київська.
		Рухаючись вказаним автомобілем по освітленій штучним вуличним освітленням проїзній частині та під`їжджаючи до міського автовокзалу, який розташований по вулиці Київській 93, ОСОБА_9 в порушення вимог п.2.3б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р., будучи неуважним, не простежив за зміною дорожньої обстановки та в порушення вимог пункту 12.3 вказаних вище Правил при виникненні небезпеки та перешкоди для руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, в результаті чого передньою правою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , який переходив проїзну частину справа на ліво відносно напрямку руху автомобіля.
		В результаті даної ДТП пішоходу ОСОБА_12 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців по передньо-внутрішній поверхні правої гомілки та стегна (по 1), синців по зовнішній поверхні лівої гомілки та стегна (по 1), крововиливів в м`які тканини в проекції синців, синця тулуба зліва, вертикального перелому крила лівої здухвинної кістки, переломів ребер зліва - 2,3,4,5,6,7 ребер по середньо-ключичнії лінії, 3,4,5,6,7,8 по середньо-підпахвинній лінії, три з яких з пошкодженням парієнтальної плеври та лівобічним гемотораксом, переломів 2,3,4,5 ребер справа по лопатковій лінії, без пошкодження плеври, крупновигнищевих крововиливів в прикореневі ділянки легень, більше вражені зліва, в навколо ниркову клітковину, більше виражені зліва, крововиливу в заднє середостіння, розриву стінки правого шлуночка серця з гемо перикардом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в причинному зв`язку зі смертю потерпілого, яка настала на місці пригоди.
		Порушення водієм ОСОБА_9 вимог пунктів 2.36) та 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться у прямому причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події з її наслідками.
		Таким чином, своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_12 - ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених в них мотивів, позицію обвинуваченого в підтримку скарги захисника, пояснення потерпілої, яка погодилася із апеляційною скаргою захисника, заперечення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до пункту 7 частини другої статті 412 КПК відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, є однією з підстав, за наявності якої судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.
		Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах провадження відсутній цілий ряд технічних записів фіксування судових процесів (судових засідань), у тому числі і технічного фіксування допиту в суді першої інстанції потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 (безпосереднього свідка ДТП), показання котрого, на думку сторони захисту, спростовують доводи щодо винності обвинуваченого. 
		Разом з цим, наявний в матеріалах справи журнал судового засідання від 04.04.2016 (т.1 а.п.143-145), датований іншою датою  04.04.2018 і виготовлений по іншій справі  295/16778/15-к. Крім того, вказаний журнал виготовлений всупереч вимог Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання) (затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2012 №108).
		Такі порушення є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно п.7 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України є підставою для скасування вироку з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
		В ході нового судового розгляду суду першої інстанції слід перевірити з належною оцінкою доводи захисника, більш ретельніше дослідити та надати відповідну оцінку усім наявним в кримінальному провадженні доказам, як на підтвердження вини обвинуваченого, так і тих, що їх заперечують.
		Вирішуючи питання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , апеляційний суд з врахуванням вимог ст.177 КПК України вважає, що обраний судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання  підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 412 КПК України, апеляційний суд, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
		Вирок Богунського районного суду м.Житомира від 30 січня 2018 року  скасувати, а по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_9 призначити новий судовий розгляд в Богунському районному суді м.Житомира. 
		Запобіжний захід застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_9 у вигляді особистого зобов`язання  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...