Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1661/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2018. Зареєстровано: 02.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2018.
Дата набрання законної сили: 27.06.2018
Результат оскарження 27.06.2018 Київський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		16.04.2018Справа №  910/1661/18
		Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи 
		 
		за позовом          Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" 
		до                    Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 
		Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" 
		про                     стягнення 9 821 105,18 дол. США та 40 637 446,33 грн.
		 
		за участю представників:
		від позивача:                     Борецький Б.О. (довіреність)
		від відповідача:           Малярчук Ю.Б. (довіреність) 
		від третьої особи:           не з'явився
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"  (відповідач) про  стягнення 9 821 105,18 дол. США та 40 637 446,33 грн., з яких: 8720000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 939117,51 дол. США - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, 37763929,23 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 161987,67 грн. - 3% річних від простроченої суми повернення кредиту, 2873517,10 грн. - заборгованість по пені за прострочення сплати процентів. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії   № 51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1661/18, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "СБЕРБАНК" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та призначено підготовче засідання у справі на 20.03.2018.
		12.03.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що відповідача не було належним чином повідомлено про відступлення права грошової вимоги за договором кредитної лінії №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013 у відповідності до ст. 1082 Цивільного кодексу України. Відповідачем зазначено, що  позивач не надав  доказів переходу до нього права вимоги за договором кредитної лінії №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013, у зв'язку з чим відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України у відповідача не виникло обов'язку здійснювати платежі позивачу за цим договором. Також відповідач заперечив позовні вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних, посилаючись на відсутність порушення зобов'язання перед позивачем. Крім того, відповідно до п.4 договору про внесення змін № 5 від 31.03.2015 до кредитного договору передбачено, що банк не стягуватиме з  позичальника пеню за недотримання строків повернення кредиту та процентів по кредиту, нараховану за перші 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості. Таким чином, пеня за прострочення повернення кредиту повинна обраховуватись не з 03.05.2017, а відповідно з 03.06.2017, а пеня за прострочення сплати процентів за кредитним договором повинна обраховуватись не з 12.04.2017,  а відповідно з 12.05.2017.
		19.03.2018 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, в яких  ПАТ "СБЕРБАНК" зазначено про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "УКРСОЦБАНК" та наявність підстав для задоволення позову. Також третьою особою надано пояснення щодо відзиву, в яких ПАТ "СБЕРБАНК" посилається на безпідставність відзиву відповідача.
		В судовому засіданні 20.03.2018 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.04.2018.
		30.03.2018 через відділ діловодства суду  відповідачем подано відповідь на відзив на пояснення третьої особи.
		03.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України.
		В судовому засіданні 03.04.2018 розглянувши клопотання відповідача про залучення третьої особи, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне. 
		У відповідності до ч. 1, ч. 5 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
		Подана заява мотивована тим, що  рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національного Банку України, як органу на який покладено контроль та забезпечення реалізації  рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно із яким до Публічного акціонерного товариство "СБЕРБАНК" було застосовано такий вид обмежувального заходу як запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов'язаних з банком осіб.
		Питання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору має вирішуватись з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. У вирішенні щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
		Дослідивши заяву відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, суд дійшов висновку, що юридичного інтересу Національного Банку України у розгляді даної справи немає, оскільки внаслідок прийняття судового рішення ця особа не буде наділена новими правами, не будуть змінені її наявні права та/або обов'язки, її не буде позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому. Суд зазначає, що спірні правові відносини, що виникли між учасниками даної справи не пов'язані з  виведенням капіталів за межі України, в тому числі, на користь пов'язаних з банком осіб, а тому посилання відповідача на відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України є необґрунтованим. 
		З урахуванням наведеного, відсутні підстави для залучення вказаної особи до розгляду даної справи, у зв'язку з чим, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залучення до участі у справі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України, про що постановлено ухвалу, яка занесене до протоколу судового засідання від 03.04.2018. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/1661/18 до судового розгляду по суті на 16.04.2018. 
		Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позовних вимог заперечив. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився 16.04.2018, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.04.2018.
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
		В судовому засіданні 16.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05.09.2013 між Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (позичальник) укладено договір №51-Н/13/29/КЛ-КБ на відкриття відновлюваної кредитної лінії (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується протягом 12 календарних місяців надавати послуги з відкриття та обслуговування відновлювальної лінії в національній валюті у розмірі 12 500 000,00 (дванадцять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів позичальникові, а позичальник - прийняти і оплатити такі послуги, у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та повернути кредит відповідно до умов цього договору і виконувати інші умови цього договору. В межах ліміту кредитної лінії банк зобов'язується надавати позичальнику на умовах цього договору кредитні кошти (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням.
		Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 12 500 000,00 (дванадцять мільйонів п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів. Цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів, рефінансування кредитної заборгованості. Позичальник зобов'язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, визначеним в цьому пункті договору, а також в будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами. Строк кредитування: 12 місяців. Кредитна лінія відкривається з 05 вересня 2013 року. Останній день кредитної лінії 04 вересня 2014 року. 
		Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 12% дванадцять) процентів річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.
		При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом. За кожен період банк надає позичальнику підтверджуючий документ (відомість, звіт) про нараховані проценти. 
		Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, проценти, нараховані відповідно до пункту 2.1. цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше 5 (п'яти) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому, під "Періодом" Сторони розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору "дата", вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день враховуються).
		Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.2. цього договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту, враховуючи абзац 2 п. 2.1. 
		Ціна (процентна ставка) цього договору, у межах встановленого строку кредитування, встановлюється в розмірі 12 % (дванадцять) процентів річних. Процентна ставка розраховується за методом факт/факт. При цьому під методом "факт/факт" сторони розуміють нарахування процентів по договору за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці (п. 3.1 кредитного договору).
		Згідно із  п. 4.1 кредитного договору, строк кредитування: кредитна лінія  вкривається "05" вересня 2013 року строком на 12 (дванадцять) місяців або до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та повного виконання позичальником будь-яких інших  грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
		У відповідності до  п. 7.3. кредитного договору, за несвоєчасну сплату кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення , обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання  зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення прострочено заборгованості.  
		Пеня розраховується банком щоденно за кожен день прострочення: 
		- в національній валюті - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в  національній валюті;
		- в гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день розрахунку - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в іноземній валюті, та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої банком суми.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
		В подальшому між ПАТ "СБЕРБАНК" та ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" вносились зміни до кредитного договору згідно із договорами про внесення змін, а саме: договір про внесення змін  №1 від 01.04.2014, договір про внесення змін №2 від 27.08.2014, договір про внесення змін №3 від 28.11.2014, договір про внесення змін №5 від 31.03.2015, договір про внесення змін №6 від 08.11.2015, договір про внесення змін №7 від 30.09.2015, договір про внесення змін №8 від 12.02.2016, №9 від 30.06.2016.
		Договором про внесення змін № 9 до кредитного договору від 30 червня 2016 року сторони домовились викласти пункти 1.1., 1.2., 4.1., 5.1. кредитного договору в наступній редакції: 
		"Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк зобов'язується протягом 46 календарних місяців надати послуги з відкриття та обслуговування відновлювальної кредитної лінії в національній валюті (надалі - кредитна лінія) у розмірі 9 470 000,00 (дев'ять мільйонів чотириста сімдесят тисяч) доларів США 00 центів (надалі - ліміт кредитної лінії) позичальникові, а позичальник - прийняти і оплатити такі послуги, у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом та повернути кредит відповідно до умов цього договору і виконувати інші умови цього договору. В межах ліміту кредитної лінії банк зобов'язується надавати позичальнику на умовах цього договору кредитні кошти (надалі кредит), а позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням.
		У цьому договорі термін "невідновлювальна Кредитна лінія" розуміється кредитна лінія, за умовами якої після надання позичальнику кредиту в загальній сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії, подальше надання кредиту не здійснюється, незалежно від того, що зазначений кредит частково або повністю повернено банку до настання останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.2. цього договору. Тобто, за цим договором не здійснюється подальше  надання банком кредиту після того, як позичальнику був наданий кредит неодноразово або шляхом надання декількох траншів) в сумі, що дорівнює розміру ліміту кредитної лінії, зазначеного в п. 3.2. цього договору, незалежно від того чи було здійснено позичальником дострокове часткове або повне повернення кредиту чи ні. 
		Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 9 470 000,00 (дев'ять мільйонів чотириста сімдесят тисяч) доларів США 00 центів.
		Відповідно до п. 1.2.1. Графік зниження ліміту наступний:
		а) з 30 червня 2016 року по 31жовтня 2016 року ліміт складає 9 470 000,00 доларів США;
		б) з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року ліміт складає 9 370 000,00   доларів США;
		в) з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року ліміт складає 270 000,00 доларів США;
		г) з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року ліміт складає 9 170 000,00 доларів США;
		ґ) з 01 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року ліміт складає 9 020 000,00  доларів США 00 центів;
		д) з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року ліміт складає 8 870 000,00  доларів США; 
		е) з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року ліміт складає 8 720 000,00 доларів США;
		є) з 01 травня 2017 року по 31 травня 2017 року доларів США ліміт складає 8 570 000,00  доларів США;
		ж) з 01 червня 2017 року по 14 червня 2017 року ліміт складає 8 420 000,00 доларів США;
		з) з 15 червня 2017 року ліміт складає 0.00 нуль доларів США.
		Цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів, рефінансування кредитної заборгованості.
		Позичальник зобов'язаний використовувати кредит лише за цільовим призначенням, зазначеним в цьому пункті договору, а також в будь-якому випадку не може використовувати надані йому за цим договором кошти на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.
		Строк кредитування: 46 (сорок шість) місяців. Кредитна лінія відкривається з "05" вересня 2013 року.
		Останній день дії кредитної лінії - "15" червня 2017 року.
		Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит банку частинами - у розмірах та у терміни згідно з наступним графіком повернення кредитної заборгованості за кредитом, незалежно від графіку зниження ліміту, що зазначений п. 1.2.1: 
		31 жовтня 2016 року - 100 000,00 (сто тисяч) доларів США 00 центів;
		30 листопада 2016 року - 100 000,00 (сто тисяч) доларів США 00 центів;
		31 грудня 2016 року - 100 000,00 (сто тисяч) доларів США 00 центів;
		31 січня 2017 року - 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів; 
		28 лютого 2017 року - 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів;
		31 березня 2017 року - 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів; 
		30 квітня 2017 року - 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів;
		31 травня 2017 року - 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів; 
		15 червня 2017 року - залишок заборгованості.
		Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, строк кредитування: кредитна лінія відкривається "05" вересня 2013 року строком на 46 (сорок шість) місяців або до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом та повного виконання позичальником будь-яких інших нових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору.
		21.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (фактор) укладений договір факторингу №002-F/17-USD, відповідно до умов якого  в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника за основним договорами в розмірі та на умовах передбачених цим договором.
		Відповідно до п. 2.2. договору факторингу, опис, характеристика, обсяг та розмір прав грошової вимоги до боржника за основними договорами, що відступаються відповідно до умов цього договору зазначені в додатку № 1 до цього договору. 
		Згідно із  п. 2.3 договору факторингу, права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день сплати фактором  в повному обсязі грошових коштів, передбачених п.3.2. цього договору.
		Пунктом 3.1. договору факторингу визначено, що загальна сума прав грошової вимоги, що відступаються відповідно до умов даного  договору становить 696090048,59 грн.
		У відповідності до п. 3.2. договору факторингу, фактор зобов'язаний перерахувати клієнту грошові кошти в розмірі 616813961,60 грн. в день підписання цього договору на рахунок клієнта.
		Згідно із п. 4.1 додатку № 1 до договору факторингу, в порядку та на умовах, визначених договором факторингу відступаються наступні права: 
		Права грошової вимоги за договором про відкриття кредитної лінії №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05 вересня 2013 року (основний договір 4), укладеним між клієнтом та боржником (Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"), а саме:
		право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до кредитного договору  №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013 в сумі 8 720 000,00   доларів США 00 центів, що в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на дату підписання договору становить 233 318 720,48 (двісті тридцять три мільйони триста вісімнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 48 копійок;
		право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору, в сумі 133 532,88 (сто тридцять три тисячі п'ятсот тридцять два) долари США 88 центів, в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на дату підписання договору становить  3 572 903,75 (три мільйони п'ятсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот три) гривні 75 копійок;
		право вимоги сплати процентів за користування кредитом та комісій, що будуть нараховані в майбутньому на підставі кредитного договору; 
		інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі кредитного договору. 
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви листом вих. № 06-186167-6743 від 28.04.2017 позивач повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013.
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що виконання умов кредитного договору  №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013 Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" позичальнику (ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") були надані кредитні кошти у сумі 9 470 000 дол. США, що  підтверджується випискою по особовим рахункам з 05.09.2013 по 21.04.2017, проте позичальник в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у строк до 15 червня 2017 року  кредитні кошти не повернув, у зв'язку зі чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у сумі  8720000,00 дол. США. 
		Також у відповідача виникла заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, що за розрахунком позивача становлять 939117,51 дол. США.
		У зв'язку із простроченням позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховані: 
		пеня  за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37763929,23 грн., нарахована за загальний період з 03.05.2017 по 26.01.2018; 
		3% річних від простроченої суми повернення кредиту у сумі  161987,67 грн., нараховані за загальний період з 03.05.2017 по 26.01.2018; 
		пеня за прострочення сплати процентів у сумі 2873517,10 грн., нарахована за загальний період  12.04.2017 по 26.01.2018.
		16.06.2017 позивачем на адресу позичальника направлена вимога №06-186/67-8898 від 16.06.2017 про виконання зобов'язань за кредитними договорами, в тому числі за договором №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013 (в матеріалах справи наявна копія фіскального чеку від 16.06.2017 про оплату поштових послуг з направлення даної вимоги на адресу відповідача та витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта").  Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
		Згідно із ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
		Відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.  Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
		У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" як кредитні у цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті  47 Закону, а також  придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг). 
		З урахуванням наведеного, умови договору факторингу базуються на заміні кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги).
		Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
		Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. 
		У відповідності до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		В силу приписів чинного законодавства, заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
		Як встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" (третя особа у справі)  та Публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (позивач у справі) було укладено договір факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017, відповідно до умов якого  в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язався  передати грошові кошти в розпорядження третьої особи за плату, а третя особа  зобов'язалась відступити позивачу свої права грошової вимоги до відповідача зокрема за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013, в розмірі та на умовах передбачених цим договором, а саме: 
		право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до кредитного договору  №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05.09.2013 в сумі 8 720 000,00   доларів США;
		право вимоги сплати процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013, нарахованих та несплачених станом на дату підписання договору;
		право вимоги сплати процентів за користування кредитом та комісій, що будуть нараховані в майбутньому на підставі кредитного договору; 
		інші, крім зазначених вище, права грошової вимоги, строк платежу за якими настав наявна вимога), а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (майбутня вимога) на підставі кредитного договору. 
		Пунктом 2.3. договору факторингу, права грошової вимоги вважаються відступленими позивачу в день сплати позивачем в повному обсязі грошових коштів, передбачених п. 3.2. цього договору, а саме у сумі 616813961,60 грн.  
		Згідно із наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №6594 від 21.04.2017, позивачем сплачено на користь  ПАТ  "СБЕРБАНК" 616 813 961,60 грн. з призначенням платежу: перерахування коштів згідно із п. 3.2. договору факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017. Зазначена сума коштів перерахована на рахунок ПАТ  "СБЕРБАНК" №3739604 відкритий в ПАТ  "СБЕРБАНК", вказаний у п. 3.2. договору факторингу.
		У розмінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахунковим документом є документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача (п. 1.35.ст. 1 вказаного Закону).
		Згідно із п. 1.19-1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Аналогічне визначення меморіального ордеру міститься в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22.
		Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Дана Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів, зокрема, меморіального ордера.
		З урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що меморіальний ордер є документом, яким оформлюється банківська операція переказу коштів, у даному випадку про перерахування 616 813 961,60 грн. згідно із договору факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017 в рахунок сплати з рахунку ПАТ "УКРСОЦБАНК" (позивача у справі), відкритого  у ПАТ "УКРСОЦБАНК" на рахунок ПАТ "СБЕРБАНК", відкритого також у  ПАТ  "СБЕРБАНК".
		Матеріали справи не містять доказів щодо наявності будь-яких  заперечень у сторін договору щодо перерахування грошових  коштів у сумі 616 813 961,60 грн. згідно із меморіальним ордером №6594 від 21.04.2017. 
		ПАТ "СБЕРБАНК" (третьою особою у справі) у своїх пояснення щодо позову та відзиву підтверджено відступлення права вимоги за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013 позивачу.
		За таких обставин, суд вважає необґрунтованими твердження  відповідача про  відсутність доказів сплати  коштів у сумі 616 813 961,60 грн. за договором факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017, втрату чинності договору згідно п .10.1 та  неналежне оформлення  меморіального ордеру №6594 від 21.04.2017 (наявності лише одного підпису на меморіальному ордері). 
		Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано Публічному акціонерному товариству "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" доказів перерахування на користь ПАТ "СБЕРБАНК" грошових коштів у сумі 616 813 961,60 грн. за висновками суду не спростовують обставин відступлення позивачу прав вимоги за кредитним договором, оскільки умовами договору факторингу та положеннями законодавства не передбачено обов'язку позивача надавати відповідачу платіжного документу про оплату за договором факторингу. Окрім того, в листі від №19-011-3932 від 10.05.2017   відповідач не вимагав від позивача надати докази перерахування на користь ПАТ "СБЕРБАНК" грошових коштів у сумі 616 813 961,60 грн.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. 
		Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (ч. 2 ст. 1082 Цивільного кодексу України).
		Приписами частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
		Як підтверджено матеріалами справи, листом вих. № 06-186167-6743 від 28.04.2017 позивач повідомив відповідача про укладення договору факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017 та перехід права вимоги за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013. 
		Про отримання відповідачем повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013 свідчить відмітка на вказаному повідомленні.  
		Також ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" листом №19-011-3802 від 28.04.2017 підтвердив отримання вищезазначеного повідомлення банку. В той же час, посилаючись на неналежне оформлення вказаного вище повідомлення та ненадання доказів укладення договору факторингу, відповідач зазначив про наявність сумнівів у правомірності укладення  договору факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017.
		Однак, приписами чинного законодавства не встановлено форми   повідомлення про відступлення права грошової вимоги. Жодних вимог щодо оформлення повідомлення про відступлення права грошової   договором факторингу також не передбачено.  
		Наявність у листах вих. №06-186/58-633 від 17.05.2017, вих. 5956/5/15-1-4-5 від 09.06.2017, повідомленні третьої особи вих. №4206/5/15-1-2 від 21.04.2017  та вимозі вих. №06-186/67-8898 від 16.06.2017 описки щодо номеру кредитного договору не спростовує обставин щодо належного повідомлення відповідача про відступлення права вимоги. 
		Водночас, за змістом наведених положень законодавства, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі чи доказів переходу до нового кредитора прав вимоги, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. 
		Таким чином, ненадання доказів переходу прав вимоги за зобов'язанням не звільняє боржника (у даному випадку ПАТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") від обов'язку від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором взагалі.
		Отже, у відповідності до ч. 2 ст. 1082 Цивільного кодексу України, відповідач мав право здійснити  сплату заборгованості за кредитним договором безпосередньо на користь   ПАТ "СБЕРБАНК". 
		Натомість, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем  заборгованості  за кредитним договором №51-Н/13/29/КЛ-КБ від 05.09.2013 на користь Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК".
		Суд також зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять дійсність відступлення  прав вимоги за зобов'язанням новому кредитору  в залежність від визнання чи не визнання такого відступлення боржником. Договір факторингу сторонами не оспорювався,  в судовому порядку недійсним не визнавався та є чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять. 
		З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість набуття позивачем права вимоги до відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №51-Н/13/29/КЛ- КБ від 05 вересня 2013 року на підставі укладеного з  Публічним акціонерним товариством "СБЕРБАНК" договору факторингу №002-F/17-USD від 21.04.2017.
		В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності  іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно із  ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
		Як встановлено судом, банк взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу згідно із банківськими виписками кредитні кошти у сумі 9 470 000,00 доларів США.
		Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  
		Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
		- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; 
		- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. 
		Матеріалами справи (банківськими виписками з рахунку позичальника) підтверджується порушення відповідачем  зобов'язань за кредитним договором в частині повернення всієї суми  кредиту та сплати процентів в строки встановлені кредитним договором (до 15.06.2017 включно). 
		Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, суд встановив, що даний розрахунок є арифметично  вірним та здійснений у відповідності до умов кредитного договору.
		Відповідачем не було надано суду жодних доказів в підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором. 
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Оскільки заборгованість за кредитом у сумі 8720000,00 дол. США та заборгованість  за процентами за користування кредитними коштами у розмірі 939 117,51 доларів США належним чином доведена, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. 
		У зв'язку із прострочення позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем нараховані та заявлені до стягнення:
		пеня  за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 37763929,23 грн., нарахована за загальний період з 03.05.2017 по 26.01.2018; 
		3% річних від простроченої суми повернення кредиту у сумі  161987,67 грн., нараховані за загальний період з 03.05.2017 по 26.01.2018; 
		пеня за прострочення сплати процентів у сумі 2873517,10 грн., нарахована за загальний період  12.04.2017 по 26.01.2018.
		За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
		Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 
		Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, визначених договором, передбачена п. 7.3. кредитного договору.
		При цьому, умовами кредитного договору сторони погодили, що пеня розраховується банком щоденно за кожен день прострочення:  в національній валюті - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в  національній валюті;  в гривневому еквіваленті по офіційному курсу Національного банку України на день розрахунку - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в іноземній валюті,та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої банком суми. 
		Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		В пункті п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. 
		Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.  
		Пунктом п. 7.3. кредитного договору визначено, що   відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони погодили, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
		Отже, з огляду на положення п. 7.3. кредитного договору, сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). 
		Водночас, судом встановлено, що  в пункті 4 договору про внесення змін №5 від 31.03.2015 до кредитного договору сторони домовились, що банк не стягуватиме з позичальника пеню за неотримання строків погашення кредиту та процентів по кредиту, нараховану за перші 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості. 
		Таким чином, нарахування пені  за прострочення повернення кредиту має здійснюватись не з 03.05.2017 (згідно розрахунку позивача), а з 03.06.2017. Відповідно, нарахування пені за прострочення сплати процентів за кредитним договором слід здійснювати не з 12.04.2017 (згідно розрахунку позивача), а з 12.05.2017. 
		Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга",розрахунки пені за несвоєчасне повернення кредиту за загальний період з 03.06.2017 по 26.01.2018 та пені за прострочення сплати процентів за загальний період  12.05.2017 по 26.01.2018, судом встановлено, що розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту становить 37 671 923,88 грн. та пені за прострочення сплати процентів у сумі -  2 823 023,81 грн.,  у зв'язку із чим, вимоги у даній частині підлягають задоволенню частково.
		Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  
		Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.
		Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок  3% річних від простроченої суми повернення кредиту у сумі, нарахованих за загальний період з 03.05.2017 по 26.01.2018, судом встановлено, що розмір 3% річних становить  161 987,66 доларів  США, а тому вимоги у цій частині суд задовольняє   частково.
		Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини  справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" до Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення 9821105,18 дол. США та 40637446,33 грн.
		Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
		Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити  частково.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"  (04053, м. Київ, вулиця КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" (03150, м. Київ, вулиця КОВПАКА, будинок 29, ідентифікаційний код 00039019)  заборгованість за кредитом у сумі 8 720 000,00 доларів  США, прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 939 117,51 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту 37 671 923,88 грн., 3% річних від простроченої суми повернення кредиту у сумі 161 987,66 доларів  США, заборгованість по пені за прострочення сплати процентів у сумі  2 823 023,81 грн. та судовий збір у розмірі 616 427,88 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
		 
		Повний текст рішення складено та підписано:   26.04.2018.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                              О.В. Гулевець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...