Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/11927/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2018. Зареєстровано: 02.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.05.2018.
Дата набрання законної сили: 17.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/11927/16 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пількова К. М.,
		суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації 
		представник позивача - не з'явився
		відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"
		представник відповідача - Біловоденко Ю. В.
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 (головуючий суддя Ліпинський О. В., судді Суховаров А. В., Манько Г. В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 (головуючий суддя - Коваль Л. А., судді Верхогляд Т. А., Пархоменко Н. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" про стягнення 4013507,08 грн., 
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          16.12.2016 Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації (далі - Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 4013507,08 грн. 
		Позовна заява мотивована тим, що з 01.10.2011 Позивач на підставі Договору суборенди орендував у мережі магазинів Відповідача нерухомість, а саме площі для розміщення в приміщеннях магазинів та використання у власній господарській діяльності терміналів самообслуговування для здійснення платежів населенням. Позивач належним чином виконував зобов'язання з оплати орендних платежів, зокрема сплати авансових орендних платежів (попередньої оплати), у зв'язку з чим перед Позивачем у Відповідача виникла заборгованість, частково погашена та станом на 30.06.2015 склала 4013507,08 грн. переплачених Позивачем авансових платежів. Вказану суму Відповідач у добровільному порядку не повернув.
		 
		Короткий зміст рішень судів І та апеляційної інстанцій
		3.          22.05.2017 Господарський суд Дніпропетровської області вирішив у задоволенні позову відмовити. Вказане рішення залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017.
		Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що згідно з наданими суду банківськими виписками та копіями платіжних документів загальна сума сплачених Позивачем коштів із призначенням платежу за договором № 42844 від 02.10.2012 в період з жовтня 2012 по грудень 2014 року становить 60203050,28 грн. Сума коштів, сплачених з призначенням платежу, яке містить посилання як на Договір № 42844, так і на інші договори, що були укладені сторонами, становить 7410090,28 грн. Згідно з наданим у справу висновком експертного економічного дослідження № 06-03/17-10-02/17-ЕД-АТБ від 06.03.2017, яке проведено на підставі письмового звернення Відповідача та є доказом у розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розмір орендної плати, що підлягала сплаті за умовами Договору в період з жовтня 2012 по грудень 2014, становить 66130980,48 грн. Таким чином, незважаючи на наявність правових підстав для повернення суми переплати/авансу за Договором суборенди у випадку наявності такої переплати, Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність переплати за спірним Договором суборенди у розмірі, заявленому до стягнення - 4013507,08 грн., а також те, що сума, заявлена до стягнення, є переплатою лише за спірним Договором суборенди № 42844, як і взагалі наявність заборгованості Відповідача у будь-якій сумі за цим Договором. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		4.          17.11.2017 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		5. 23.02.2018 Відповідач подав заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якому просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою.
		6.  06.03.2018 Позивач подав відзив на заперечення проти відкриття касаційного провадження, в якому зазначив про безпідставність заперечень Відповідача проти відкриття касаційного провадження. 
		7.          04.04.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 залишити без змін.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		8.          Факт наявності заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором досліджувався під час розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/1655/16 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення заборгованості за договорами № 67290 суборенди нерухомого майна від 01.01.2015, договором № 67291 суборенди нерухомого майна від 01.01.2015 та договором № 67292 суборенди нерухомого майна від 01.01.2015. У вказаному рішенні встановлено, що сума 4218558,26 грн. є заборгованістю Відповідача перед Позивачем та виникла внаслідок господарських відносин між сторонами станом на 01.01.2015. А суди всупереч статті 35 ГПК України, проігнорувавши цей факт, послались на висновок експертного дослідження.
		9.  Відмовивши у позові, суди попередніх інстанцій допустили порушення статей 4-2, 4-3 ГПК України, надавши перевагу доводам Відповідача; статті 43 ГПК України, не надавши всебічної та усесторонньої правової оцінки всім обставинам справи, поясненням та доводам сторін; частини 2 статті 82 ГПК України, оскільки вирішили справу не за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а на підставі небажання встановлення обставин у справі, пославшись на недоведення Позивачем обставин, на які він посилається; частини 1 статті 84 ГПК України, не зазначивши у мотивувальній частині обставин справи, причин виникнення спору; пунктів 1, 2, частини 2 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", прийнявши рішення, які не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, відхиляючи доводи чи спростовуючи докази Позивача, суди попередніх інстанцій не навели в мотивувальній частині правового обґрунтування і фактичних обставин справи, з огляду на які ці доводи не прийняті до уваги. 
		10. Змінюючи без повідомлення сторони склад колегії суддів, суд позбавив Позивача можливості реалізувати свої права, передбачені статтею 20 ГПК України, а суд апеляційної інстанції у новому складі не мав часу ознайомитись з матеріалами справи перед прийняттям рішень, чим було порушено приписи статті 82 ГПК України.
		11. Висновки суду суперечать один одному, а висновок щодо неспроможності експертної установи встановити заборгованість за окремим договором зроблений колегією суддів, яка не має спеціальних знань та не компетентна без проведення відповідних досліджень робити такі висновки. 
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		12.          Жодним судовим рішенням не було встановлено факт наявності заборгованості (переплат) за Договором суборенди у розмірі 2352836,17 грн.
		13. В матеріалах справи відсутні будь-які листування між Скаржником та Відповідачем щодо зміни призначення платежу в платіжних дорученнях, що спростовує посилання Скаржника на описки в призначеннях платежу.
		14. Скаржник при зверненні до суду не надав обґрунтованого розрахунку стягуваної з Відповідача суми заборгованості, із якого вбачалося б як утворилась переплата орендної плати за спірним Договором суборенди.
		15. Скаржник не надав жодного розрахунку нарахувань орендної плати за Договором суборенди і просить суд призначити експертизу, посилаючись на складність проведення розрахунку., однак бухгалтерія Позивача має можливість та професійні знання для проведення необхідних розрахунків, а тому всі клопотання про проведення експертизи передчасні та необґрунтовані, оскільки Скаржником не додано жодних доказів нарахувань орендної плати за Договором суборенди. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		16.          Суд вважає передчасними та такими, що ґрунтуються на неповному встановленні та перевірці обставин справи висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що, незважаючи на наявність правових підстав для повернення суми переплати/авансу за Договором суборенди у випадку наявності такої переплати, Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність переплати за спірним Договором суборенди у розмірі, заявленому до стягнення - 4013507,08 грн., а також те, що сума, заявлена до стягнення, є переплатою виключно за Договором суборенди, як і взагалі наявність заборгованості Відповідача у будь-якій сумі за цим Договором, враховуючи таке.
		Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто саме на сторони господарського процесу покладено обов'язок з доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Водночас за вимогами статті 43 ГПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи судами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Предметом розгляду у даній справі є заявлена вимога про стягнення суми переплати за Договором суборенди, у той час як судами встановлено, що правовідносини сторін цього правочину також мали місце з великої кількості аналогічних договорів суборенди, укладених сторонами, а здійснення виплат за Договором суборенди та іншими договорами здійснювались у розрізі контрагента за усіма укладеними договорами. Так само відбувалось і звіряння взаєморозрахунків між сторонами. У зв'язку з цим з'ясуванню підлягало питання щодо сплаченої Позивачем суми на виконання умов Договору, наявності або відсутності переплати за цим Договором, а також її розмір, у разі наявності, з урахуванням правовідносин сторін щодо суборенди за іншими аналогічними договорами та об'єктами. За таких обставин, посилання на недоведення Позивачем наявності переплати у розмірі, заявленому до стягнення, як підстави для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог є передчасним, оскільки суд не позбавлений можливості за наслідками розгляду справи за наявності підстав прийняти рішення про часткове задоволення позовних вимог, тому має повно перевірити усі обставини щодо наявності або відсутності боргу з переплати за Договором, розміру цього боргу за наявності, призначити у разі необхідності судову експертизу у справі.
		 
		17.          З огляду на наведене оскаржувані судові рішення не можна визнати такими, що прийняті за повного з'ясування усіх істотних обставин справи, а тому рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанцій.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" задовольнити частково.
		2.  Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 904/11927/16 скасувати.
		3.          Справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                К. М. Пільков
		 
		Судді                                                                                                    Т. Б. Дроботова
		 
		                                                                                                    Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...