Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/1081/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2018. Зареєстровано: 04.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2018.
Дата набрання законної сили: 03.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		03 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/1081/17Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Тацій Л.В.
		суддів: Подобайло З.Г. ,  Григорова А.М. 
		за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Алексєєва Дмитра Еріковича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.03.2018р., суддя Кривич Ж.О., м. Кременчук, Полтавська область, повний текст складено 29.03.2018 р. по справі № 524/1081/17
		за позовом  ОСОБА_2     
		до  Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Алексєєва Дмитра Еріковича третя особа: Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України   
		про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Алексєєва Дмитра Еріковича серії АР № 814238 від 10 лютого 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.03.2018р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі. 
		Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове про відмову у задоволенні позову. 
		В доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, в діях позивача наявний  склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121 КУпАП, зазначив, що позивач допустив порушення п.п. «в» п. 31.4.3 ПДР. 
		В судове засідання, призначене на 03.05.2018 року сторони та їх представники не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		До Харківського апеляційного адміністративного суду 03.05.2018 року на адресу електронної пошти надійшло клопотання позивача, в якому він просить перенести розгляд справи на іншу дату, обґрунтовуючи це обмеженим часом на підготовку до судового засідання. 
		У вказаній заяві позивач також вказує на те, що судову повістку через засоби поштового зв'язку не отримав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений співробітником суду через дзвінок на мобільний телефон та надсилання на електронну пошту документів по справі. 
		Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що клопотання, яке надійшло від позивача не містить електронного цифрового підпису.
		Правовий статус електронного цифрового підпису визначає Закон України "Про електронний цифровий підпис" 22 травня 2003 року N 852-IV (зі змінами). Згідно приписів статті 4 Закону електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
		Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
		За приписами статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року N 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
		Таким чином, оскільки клопотання не містить електронного цифрового підпису, у суду відсутні підстави для його задоволення. 
		Окрім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286  КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		З матеріалів справи судом встановлено, що позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за номером телефону та йому на електронну адресу 24.04.2018 року направлено судову повістку апеляційну скаргу, ухвалу про відкриття провадження у справі та супровідний лист, що підтверджується телефонограмою та звітом (а.с. 88-89). 
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі позивача.  
		Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України  неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання, призначеного на 03.05.2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що постановою інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Алексєєва Дмитра Еріковича серії АР № 814238 від 10 лютого 2017 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
		У вказаній постанові інспектором зазначено, що ОСОБА_2 10.02.2017 року о 21 годині 45 хв., керував по вул. Л. Українки, 79 у м. Кременчуці, транспортним засобом OPEL ASTRA, номерний знак НОМЕР_1, у темну пору доби, у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.4.3 «в» ПДР України.
		Позивач, не погодившись із постановою серії АР № 814238 від 10 лютого 2017 року звернувся до Автозаводського районного су м. Кременчука з адміністративним позовом про її скасування. 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення здійснено не на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а відповідальність за ч. 1 ст. 121 1 КУпАП застосована протиправно. 
		Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. 
		Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		З матеріалів справи судом встановлено, що спірна постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складена з підстав висновків інспектора про порушення позивачем вимог, яке полягало у тому, що водій в темну пору доби керував транспортним засобом, у якому в режимі ближнього світла не працювала ліва фара. 
		Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч.1 ст.121 КУпАП.
		Згідно п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Пунктом 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам - не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
		Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
		Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
		Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
		Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Судом встановлено, що постанова серії АР № 814238 містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції досліджено відеозапис зроблений співробітниками поліції, а саме відеозапис нагрудної боді-камери інспектора, з якого судом встановлено, що після зупинки відповідачем, позивачу повідомлено причини зупинки, а саме про те, що в його автомобілі несправна ліва фара. 
		Позивач не заперечував того, що світло лівої фари в ближньому режимі не працює, але зазначив, що такі його дії не мають умислу, він не знав про таку несправність та усуне її, але не на місці зупинки, а проїхавши до магазину. 
		В доводах адміністративного позову ОСОБА_2 також не заперечував проти того, що в момент зупинки його автомобіль мав несправність, а саме: в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла. 
		Таким чином, під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт порушення з боку позивача п.31.4.3 в) Правил дорожнього руху України та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
		Крім того, слід зазначити, що у відповідності до п. 9.9 ПДР України у випадку коли не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла водій зобов'язаний увімкнути аварійну світлову сигналізацію, що позивачем у даному випадку зроблено не було.
		Щодо посилання позивача, як на підставу задоволення позову, скасування рішення суду та оскаржуваної постанови, на відсутність будь-яких доказів умислу у вчиненні адміністративного правопорушення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в розумінні пункту 31.4.3 «в» Правил дорожнього руху України водій дізнавшись про технічні несправності автомобіля, повинен вжити заходів для їх усунення особливо у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, так як для попередження зіткнення ліва фара, яка розташована ближче до зустрічного потоку транспортних засобів, повинна горіти обов'язково.
		Суд зазначає, що інспектор діяв у відповідності до ст.33 КУпАП, а саме застосував стягнення у межах, установлених ч.1 ст.121 КУпАП, при цьому, як слідує із відеозапису, позивачу під час розгляду справи було роз'яснено права, порядок і строки оскарження постанови, право викласти письмово пояснення. 
		Проте, позивач відмовився від надання будь-яких пояснень, не заперечував ту обставину, що ліва фара на його автомобілі не працювала, зазначав лише про наявність габаритного вогню. З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції не приймаються як належні докази фотографії, роздруковані і надані позивачем, відповідно до яких ним в подальшому, тобто після складання постанови, відтворено освітлення протитуманними фарами, а також пояснення про те, що такі додаткові фари були ввімкнені під час зупинки його 10.02.2017 року.
		Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд, скасовує постанову і закриває справу, змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
		Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП інспектор діяв у відповідності до вимог КУпАП, а винесена за результатами розгляду справи постанова є законною та обґрунтованою.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідач надав суду належні докази, які не заперечуються і позивачем, на підтвердження того, що ОСОБА_2 допущено порушення п.п. «в» п. 31.4.3 ПДР. 
		У відповідності до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права..
		Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення з вищенаведених підстав підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198,  ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -   
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчук Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Алексєєва Дмитра Еріковича - задовольнити.
		Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.03.2018р. по справі № 524/1081/17- скасувати.
		Прийняти нову постанову. 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Алексєєва Дмитра Еріковича третя особа: Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає згідно вимог ст. 272 КАС України.
		 
		Головуючий суддя Л.В. ТаційСудді   З.Г. Подобайло    А.М. Григоров   Повний текст постанови складено  03.05.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...