Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/11597/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2018. Зареєстровано: 04.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/11597/17  
		Провадження № 22-ц/779/573/2018  
		Категорія 30  
		Головуючий у 1 інстанції Островський Л. Є.  
		Суддя-доповідач Бойчук  
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 квітня 2018 року                                                                       м. Івано-Франківськ
		Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:
		  головуючого Бойчука І.В.,
		  суддів  Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
		секретаря Мельник О.В.,
		з участю апелянта та його представника,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2018 року під головуванням судді Островського Л.Є. в м. Івано-Франківську,
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
		Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 267,60 грн. майнової шкоди, 500 грн. моральної шкоди і на користь держави 1280 грн. судового збору.
		ОСОБА_1 на дане рішення подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також не обґрунтовані висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, яку слід стягнути з відповідача.
		Суд безпідставно та без необхідних засобів доказування задовольнив частково розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн., однак ним надано суду всі належні та допустимі докази в обґрунтування її наявності у заявленому ним розмірі.
		Згідно абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за №4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Зазначає, що розмір завданої йому відповідачем моральної шкоди підтверджується довідкою №90 від 14.08.2018р., обставинами вчинення відповідачем адміністративного правопорушення (нічний час доби), похилим віком та поганим станом здоров'я апелянта. 
		Просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 
		Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 серпня 2017 року біля 01 години ОСОБА_2 каменем було розбито вікно (склопакет) у квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 і останній у цей час перебував у ній.
		За вчинені дії відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
		За наслідками вчинення адміністративного проступку позивачу було завдану матеріальну шкоду за пошкодження склопакету в розмірі 267,60 грн, яку стягнуто судом з відповідача і рішення суду в цій частині апелянтом не оскаржується.
		Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що така сума відшкодування є належною і відповідає моральним стражданням, які поніс позивач у зв'язку з пошкодженням нерухомого майна.
		Суд апеляційної інстанції, ознайомившись із наданими апелянтом доказами вважає, що такий висновок є обґрунтованим. 
		Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. 
		Відповідно до вимог, що містяться у ч.3 даної статті при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди» під моральною шкодою розуміються витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, яких апелянт зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна ОСОБА_2
		Апелянт є особою похилого віку, інвалідом 2-ї групи. Після події, яка мала місце 06.08.2017 року в нічну пору доби, у апелянта погіршився стан здоров'я і він змушений був вживати заходів для відновлення стану свого здоров'я, оскільки переніс стрес та душевні переживання.
		Довідкою від 14.08.2017 року, виданою лікарсько-консультативною комісією поліклініки ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області стверджується, що позивач є інвалідом 2 групи, має ряд хронічних захворювань, якими страждає ще до вчиненого правопорушення.
		Судом першої інстанції належним чином досліджено надані позивачем докази, які стверджують про заподіяння йому моральних страждань, їх глибину і тривалість, наявність негативних емоційних навантажень. Суд таким доказам дав обґрунтовану правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у розмірі 500 грн.
		Інших доказів, які б стверджували про проходження позивачем лікування, необхідність відновлення стану пошкодженого даним проступком здоров'я чи щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм права, які регулюють спірні правовідносини, апелянтом чи його представником не надано. 
		Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості рішення суду і підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
		Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 12 березня 2018 року без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року. 
		Судді:        І.В. Бойчук
		        В.А.Девляшевський В.Д.Фединяк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...