Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/8213/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 квітня 2018 року
		м. Київ
		справа № 635/8213/16-к
		провадження № 51-2516км18
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі
		головуючого   ОСОБА_1 , 
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового
		засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 6 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№ 22016220000000243, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця 
		с. Аполлонівки Сахновщинського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені 
		судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Харківського районного суду Харківської області від 9 грудня 2016 року затверджено угоду від 8 грудня 2016 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 . Останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК, та призначено йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог закону.
		Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 6 жовтня 2017 року повернув адвокату ОСОБА_6 його апеляційну скаргу на зазначений вирок районного суду щодо ОСОБА_8 .
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що суд безпідставно повернув апеляційну скаргу, оскільки, на його думку, він має право на оскарження вироку щодо ОСОБА_8  в апеляційному порядку. Стверджує, що зі змісту вироку вбачається наявність співучасті засудженого та    ОСОБА_7 в передачі грошей як неправомірної вигоди, що фактично вказує на винуватість останньої у вчиненні злочину, а тому вирок, постановлений щодо ОСОБА_8 на підставі угоди, стосується прав, свобод та інтересів його підзахисної. 
		Позиції учасників судового провадження
		Адвокат ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 частково підтримав касаційну скаргу, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
		Мотиви Суду
		Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист, що гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
		При цьому Конституцією України гарантовано реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж зазначено в главі 31 КПК, та розширено коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.
		У постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року № 5-347кс15 зроблено правовий висновок щодо кола осіб, які відповідно до ст. 24 КПК як особи, прав, свобод та інтересів яких стосується судове рішення, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього рішення. 
		З огляду на викладене невключення інших осіб до вичерпного переліку суб`єктів, що мають право на оскарження, передбаченого ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується прав, свобод та інтересів цих осіб, не є перешкодою в доступі до правосуддя та для звернення до суду вищої інстанції, що визначено 
		ч. 2 ст. 24 КПК.
		Посилання адвоката ОСОБА_6 у касаційні скарзі на цей правовий висновок, є аргументом того, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо  ОСОБА_8 , що позбавило адвоката права на перегляд судового рішення, яке стосується інтересів ОСОБА_7 .
		Так, ухвалою апеляційного судубуло повернуто адвокату ОСОБА_6 його апеляційну скаргу на вирок Харківського районного суду Харківської області від 
		9 грудня 2016 року, яким затверджено угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 , про визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК.
		Водночас зі змісту як самої угоди, так і вироку вбачається, що в них взагалі не міститься щодо ОСОБА_7 будь-якої інформації, яка би свідчила про вчинення нею кримінального правопорушення або якимось чином ідентифікувала її особу. Не виявлено в них і будь-якого прямого чи опосередкованого посилання на процесуальний статус ОСОБА_7 . 
		Таким чином, у вказаних процесуальних документах відсутня констатація винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке засуджено ОСОБА_8 , що суперечило би принципу презумпції невинуватості та створювало би преюдицію. 
		Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про те, що адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , не є суб`єктом оскарження вироку суду щодо ОСОБА_8 , є правомірним, оскільки підстави вважати, що цей вирок стосується інтересів ОСОБА_7 , відсутні. 
		Таке рішення апеляційного суду відповідає правовому висновку Верховного Суду України, оскільки в ньому акцентовано увагу на тому, що реалізувати право на оскарження судового рішення до суду вищої інстанції можливо в разі з`ясування, чи насправді воно стосується інтересів особи тією мірою, що надає їй згідно із ч. 2 
		ст. 24 КПК право оскаржити це судове рішення до вищих судових інстанцій.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, як про це зазначено в касаційній скарзі, судом не встановлено, а тому вона задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 6 жовтня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 ,  без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...