Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3767/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2018. Зареєстровано: 04.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" квітня 2018 р.                                      м. Київ 
		Справа № 911/3767/17  
		Господарський суд Київської області у складі:
		судді  Ейвазової А.Р. 
		при секретарі судового засідання  Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про стягнення 6  811  731,57грн, за участю: 
		представників від 
		позивача   ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.2017 №22/КАМ/Ю), ОСОБА_2 (довіреність від 29.12.2017 №02/КАМ/Ю); ОСОБА_3 (довіреність від 31.12.2017 №15/КАМ/Ю);
		відповідача  ОСОБА_4 (довіреність від 09.06.2017 №234), ОСОБА_5 (довіреність №242 від 09.06.2017); ОСОБА_6 (довіреність від 19.04.2018 №55);
		свідка  ОСОБА_7 (НОМЕР_1)
		 
		ВСТАНОВИВ :
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Агромарс» (далі  ТОВ «Комплекс Аргомарс» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі  ПрАТ «Київобленерго») про стягнення 6  811  731,57грн збитків.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором від 30.03.2009 №СГ-40 про постачання електричної  енергії, а саме відключення від електропостачання та не забезпечення надійності електропостачання призвело до збитків, спричинених надмірним падежем курчат внаслідок вимкнення систем вентиляції та водопостачання (т.1 а.с.3-10).
		Відповідач у справі  ПрАТ «Київобленерго» у відзиві на позов у задоволенні заявлених вимог просить відмовити. Відхиляючи заявлені вимоги, позивач вказує на те, що позивачем самостійно обрано категорію надійності електропостачання для власних обєктів  -2 категорія, для якої у разі порушення електропостачання від одного джерела живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для вмикання резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. З огляду на зазначене, відповідач вказує на відсутність порушення умов договору щодо постачання електричної енергії та відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків, спричинених падежем птиці внаслідок вимкнення електропостачання систем вентиляції та водопостачання (т.1 а.с.87-95).
		Позивач  ТОВ «Комплекс Агромарс» у відповіді на відзив зазначає, що договором передбачено безперервний режим постачання електричної енергії, що характеризується безперервністю дії, між тим, 12.10.2017 мали місце неодноразові відключення і після відновлення електропостачання підстанції 35/10Кв «Агромарс» о 3год 02хв подача електроенергії на бройлерні ферми відбулась о 3год 29хв. Між тим, як вказує позивач, відповідач, в порушення договору, жодним чином не попередив про відповідні відключення і при наявності технічних можливостей не забезпечив своєчасного відновлення подачі електроенергії на обєкти позивача з резервних джерел. При цьому, позивач зазначає, що схема електропостачання погоджена відповідачем, а аварійна ситуація сталася саме на обладнанні відповідача і позивач не мав можливості вплинути на надійність його роботи, а відповідач мав можливість оперативно перемикнути живлення позивача з двох інших джерел, що зробив лише о 02год 58хв і таке зволікання завдало збитків (т.2 а.с.2-12).
		У запереченнях відповідач  ПрАТ «Київенерго» вказує, що:
		-формулювання у договорі «безперервний режим роботи електроустановок» не означає безперервне постачання електроенергії;
		- позивач втратив певний проміжок часу для включення власних бройлерних ферм з власної вини, а напругу подано до обєктів позивача о 02год 58хв, тобто загальний час відсутності електропостачання склав 2год 36хв;
		- відповідач не відключав електроустановки позивача, тому і не попереджав про відключення;
		- п.1.2.19 ПУЕ для електроприймачів 2 категорії у разі порушення електропостачання від одного з джерел живлення переривання електропостачання допустимі на час, необхідний для увімкнення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної бригади і електропостачальна організація не несе відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу внаслідок такого переривання (т.2 а.с.51-55). 
		Ухвалою від 14.03.2018 закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті на 21.03.2018 та 13.04.2018;  в судове засіданні 13.04.2018 викликано свідка ОСОБА_7 (т.2 а.с.142-143).
		При цьому, в судовому засіданні 21.03.2018 оголошено перерву до 13.04.2018, а 13.04.2018 розгляд справи відкладено до 20.04.2018 за клопотанням відповідача (т.2 а.с.147,163).
		В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, представники відповідача проти заявленого позову заперечували та у його задоволенні просили відмовити.
		Окрім того, в судовому засіданні представником позивача подана заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої позивач повідомив про те, що попередній орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу становить 150  000грн.
		Відповідна заява, яка подана з пропущенням строку, встановленого ч.1 ст.124 ГПК України,  долучена до матеріалів справи. Так, позовна заява подана позивачем до внесення змін до ГПК України, редакція якого передбачає подання разом з першою заявою по суті спору (для позивача  це позовна заява) попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.  Між тим, відповідна заява не подана і разом з поданням відповіді на відзив чи до закінчення підготовчого засідання.
		Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_7, судом встановлені наступні обставини.  
		22.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір №КОЕ-132 про приєднання до електричних мереж (т.1 а.с.108-110).
		Відповідно до умов такого договору, замовник  позивач у справі виконує у повному обсязі вимоги технічних умов №КОЕ-132 від 22.07.2008 на приєднання власних електроустановок до електромереж в термін до 22.08.2009 (пп.2.1, 2.2 договору), а  виконавець  відповідач здійснює приєднання електроустановок позивача до своїх електричних мереж після укладення договору про постачання електричної енергії та (за необхідності) інших договорів; замовник  здійснює оплату послуг приєднання (пп.2.2.1, 2.2.2 договору).
		Відповідні технічні умови  №КОЕ-132 від 23.08.2008 є додатком до вищевказаного договору (т.1 а.с.111-113).
		При цьому, позивачем надано технічні умови №КОЕ-133 від 23.08.2006, однак, вони є додатком №1 до іншого договору  №П-КОЕ-133 із зазначенням строку до 05.12.2008  та видані на приєднання електроустановок «Виробнича база ТОВ «Комплекс Агромарс» за адресою: смт. Димер Вишгородського району» (т.1 а.с.36). 
		Відповідно до технічних умов №КОЕ-132, які є додатком до договору №П-КОЕ-132 від 22.07.2008: категорійнійсть навантаження  2 категорія  100%; джерело електропостачання  ПС 110/10кВт, що проектується. При цьому, як передбачено п.5.6 технічних умов, живлення ПС 100/10кВ, що проектується, передбачено відгалуженням від ПЛ-110кВ «ЧАЕС Сєвєрная» та ПЛ-110кВ «ЧАЕС-Богдани-Козаревичі-Сєвєрна»
		20.03.2009 між Закритим акціонерним товариством «А.Е.С, Київобленерго», правонаступником якого є відповідач у справі (за договором - постачальник), та ТОВ «Комплекс Агромарс» (за договором  споживач) укладено договір на постачання електричної енергії №СГ-40  (далі  договір) (т.1 а.с.24-33,96-105).
		За умовами укладеного договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 33413кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п.1.1 договору).
		Відповідно до п.1.3 договору, точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, яка є невідємною частиною договору.
		Як визначено умовами договору,  постачальник зобовязується продавати (постачати) споживачу електричну енергію як товар з урахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 17160кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №2 обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу) (п.2.2.2 договору); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку №3 «режими постачання електричної енергії»; з дотримання граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (додаток №10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).
		Відповідний договір, як визначеного його п.9.4, набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
		При цьому, як встановлено судом, у примірнику договору позивача, відповідний строк, до якого укладено договір не зазначено, між тим, в судовому засіданні позивач не оспорював факт укладення договору на строк, визначений у примірнику відповідача, а  відповідний факт визнав.
		В силу ч.1 ст.75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. 
		Жодною із сторін даного договору не надано доказів того, що за заявою певною із сторін такий договір припинено і він не діяв на час виникнення спірних правовідносин. 
		Додатком №.3 до договору сторонами визначено режими постачання електричної енергії, зокрема, на майданчики ПС 35/10кВ «Агромарс» ввід 1 та ввід №2 у смт.Димер: категорійність без врахування резервних джерел живлення  2, а з їх врахуванням  2; установлена потужність  4  000кВт; дозволена потужність  4  000кВт; режим роботи  безперервний; число годин роботи у місяць  720 (т.1 а.с.34). 
		Актом від 20.07.2010 сторонами визначено межу розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (т.1 а.с.42).
		Як вбачається з витягу з оперативного журналу за період 11-10-12.10.2017, 12.10.2017 о 00.24 виникла пожежа у розподільчому пристрої на 1 секції шин 10кВ на АС 110/35/10кВт «Демидів», викликано ДСНС, а в 00.35 знеструмлено ПС Демидів, Димер, Любимівка, Агромарс, Ясногородка, ПС Катюжанка, Гавриліка; в 1.36 на ПС Демидів ліквідовано пожежу (1 а.с.136-143).
		З посиланням на пожежу та знеструмлення у звязку з цим обєктів позивача   у с. Гаврилівка і, як наслідок, не забезпечення виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним договором №СГ-40 від 30.03.2009 в частині безперебійного постачання, позивач вказує на понесення ним збитків у вигляді додаткових витрат та неотриманого прибутку.
		Так, відповідно до акту епізоотичного обстеження бройлерів птахоферми №30 філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» від 13.10.2017, складеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області, в ході епізоотичного обстеження встановлено, що філія «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» постійно знаходиться під державним ветеринарно-санітарним контролем та наглядом; епізоотична ситуація на бройлерних птахофермах по вирощування курчат-бройлерів благополучна та контрольована; загибель ймовірно виникла задухою птиці, у звязку з вимкненням вентиляційної системи через її знеструмлення (т.1 а.с.51-53).
		Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, розмір збитків внаслідок відключення електроенергії 12.10.2017  становить 6  811  731,57грн. При цьому, відповідна сума складається, з неотриманого прибутку у розмірі 6 498156,04грн, що відповідно до розрахунку дорівнює загальній середньозваженій ціні загальної маси падежу, а також витрат на утилізацію падежу у розмірі 313  575,53грн (т.1 а.с.14), що також наведено у зведеному розрахунку позивача (т.2 а.с.83).
		До вказаного зведеного розрахунку надано розрахунок понаднормового падежу на птахофермах 19, 30, 31 внаслідок відключення електроенергії, відповідно до якого понаднормовий падіж розраховано як різницю фактичного падежу на 12.10.2017 та планового (т.2 а.с.84).
		На підтвердження факту падежу у вказаній у розрахунку кількості позивачем надано журнали падежу птиці на птахофабриках №30 (т.2 а.с.85-88), №31 (т.2 а.с.89-92), №19 (т.2 а.с.93-96).
		В якості доказів можливості мати прибуток, позивачем також надано: договір поставки мяса птиці від 29.09.2017  №54/2017/КАМ/М,  укладений між ним та ТОВ «Верест», який передбачає поставку позивачем ТОВ «Верест» мяса птиці, який відповідно до його п.11.1 діє до 31.12.2018 (т.2 в.с.17-28); контракт, укладений позивачем з Компанією Globaltrading Slovakia №10/2017/CA, умовами якого передбачена поставка мяса птиці, з строком дії, як визначеного його п.11.1, до 06.12.2018  (т.2 а.с.33-43).
		Вказуючи на наявність витрат на утилізацію, позивач надав договір №СКВ/11/У406/207/КМ/0/38621541/2017 від 10.11.2017, який передбачає виконання ДП «Укрветсанзавод» робіт за дорученням позивача з збирання, утилізації та знищення. Відповідний договір діє, які визначено його п.7.1, до 31.12.2017 і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від такого договору або його перегляд (т.2 а.с.102- 107).
		На  підтвердження надання послуг за таким договором, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт №1287 від 23.11.2017, №1374 від 23.11.2017 (т.2 а.с.110-111).
		Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обовязку відшкодувати позивачу відповідні збитки, заподіяні знеструмленням обєктів відповідача внаслідок пожежі на обєкті відповідача.
		При цьому, посилання позивача у поданій позовній заяві на положення ст.1166 ЦК України помилкові, оскільки відповідною нормою врегульовані питання відшкодування шкоди, заподіяної у звязку з правопорушенням, допущеним особою, яка не перебуває у зобовязальних відносинах з  особою, якій заподіяно шкоду.
		Між тим, у поданій позовній заяві позивач вказує на заподіянні збитків внаслідок порушення відповідачем зобовязань за вищевказаним договором поставки електричної енергії, тобто між сторонами існують зобовязальні відносини і питання відшкодування збитків, заподіяних порушенням зобовязань, регулюються іншими нормами  матеріального права. 
		Так, за загальним правилом, визначеним ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч.2 цієї норми, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Згідно ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
		В силу ч.2 ст.217 ГК України, відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій, що застосовуються у випадку порушення у сфері господарювання.
		Відповідно до ст.218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. 
		Отже, підставою настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст.224 ГК України, у вигляді відшкодування збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи, які утворюють його склад, що вбачається із змісту відповідної норми:  протиправність поведінки; наявність збитків; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом,     виключає     настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
		Наявність у особи, яка порушила зобовязання обовязку відшкодувати кредиторові завдані таким порушенням збитки визначена і ст.623 ЦК України; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
		Доводячи протиправність поведінки відповідача та наявність його вини у заподіянні збитків, позивач посилався на порушення ним зобовязань, визначених умовами договору на постачання електричної енергії №СГ-40 від 30.03.2009 (далі  договір).
		Так, відповідний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України
		Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України,  що визначено ст. 175 ГК України.
		Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
		Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Як встановлено під час розгляду спору у даній справі, 13.10.2017 позивачем, з метою фіксації порушення зобовязань за вищевказаним договором, складено акт про порушення режиму електропостачання, який не підписано відповідачем (т.1 а.с.50, т.2 а.с.99).
		19.10.2017 позивач звернувся до відповідача з проханням надати пояснення щодо порушення графіку електропостачання  ПС 35/10 «Агромарс» 12.10.2017 (т. 1 а.с.48).
		26.10.2017 листом за вих.№05/370/8281 відповідач  на запит позивача повідомив, що знеструмлення ПС 35/10кВ «Агромарс» 12.10.2017 відбулось внаслідок аварійної ситуації, що виникла на ПС 110/35/10кВ «Демидів», яка є центром живлення для ПС 35/10кВ «Агромарс», і тривалість перерви електропостачання обєктів ТОВ «Комплекс Агромарс» не перевищувала гранично допустиму тривалість перерви, передбачену ПУЕ для електроприймачів 2 категорії відповідно до п.1.2.19 (т.1 а.с.43).
		21.11.2017 відповідач рекомендував позивачу улаштувати автономні резервні джерела живлення на відповідальних обєктах птахокомплексу (т.1 а.с.118).
		Заперечуючи щодо заявлених вимог, відповідач посилався на те, що його дії при відключенні електропостачання позивача не носили протиправний характер і повністю узгоджувались з чинним законодавством та умовами укладеного договору.
		Дослдіджуючи наявність протиправних дій відповідача, які могли спричинити збитки позивачу, судом встановлені наступні обставини.
		Як визначено преамбулою Закону України «Про ринок електричної енергії», його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані, зокрема, з постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам.
		В силу ч.7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії», умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
		Відповідно до п.3.1.2 договору, постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченому ПКЕЕ.
		Правила користування електричною енергією затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (далі  ПКЕЕ).
		Як визначено п.7.1 ПКЕЕ, електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами; обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України. 
		Обмеження у споживані електричної енергієї, порядок відключення споживача від електропостачання визначені п.7 відповідних ПКЕЕ, що у певних випадках передбачають особливий порядок попередження споживача, у даному випадку не регулюють відносини сторін, які виникли внаслідок події -  пожежі, тобто аварійної ситуації в електроустановках постачальника. 
		При цьому, факт того, що мала місце пожежа сторонами визнано і не оспорюється.
		Як визначено п.6.1 договору, електропостачання споживача може бути обмежене або припинено постачальником без попередження у разі, зокрема, виникнення аварійних ситуацій в електроустановках постачальника  на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача відповідної категорії (п.6.1.1 договору).
		Відповідно до п.3.2.2 договору, споживач має право вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Згідно умов договору, постачальник несе відповідальність, зокрема, за постачання електричної енергії споживачу із дотримання вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання (п.4.1.1 договору). 
		Як визначено п.4.1.2 договору, у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. При цьому, п.4.1.4 договору визначено, що  постачальник не несе відповідальність: за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку; за порушення вимог п.4.1.1 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.
		Аналогічно п.11.5.8 ПКЕЕ визначає, що  електропередавальна організація не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам, внаслідок переривання або обмеження обсягу передачі електричної енергії, які викликані: перервами в передачі електричної енергії на час, який встановлений ПУЕ для відповідної категорії з надійності електропостачання струмоприймачів споживача, зазначеної в договорі.
		Також, п.4.3 договору визначено, що сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобовязань за цим договором,  якщо вони  є результатом дії обставин надзвичайної і непереборної сили (форс-мажорні обставини, до яких сторони віднесли надзвичайну і непереборну силу, захист від дії якої не передбачений в проектній та іншій нормативній документації, дію якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана, зокрема, винятковими погодними умовами і стихійним лихом або непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони що не є стороною відповідного договору, зокрема, - пожежі.
		В силу п.4.1 ПКЕЕ, постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами; постачальник електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальна організація) забезпечує рівень надійності електропостачання відповідно до узгодженої в договорі категорії з надійності електропостачання. 
		Як встановлено судом на підставі дослідження умов укладеного договору, за взаємною згодою сторін на підставі даних опитувального листа для одержання технічних умов (т.1 а.с.106-107), позивачу встановлено 2 категорію надійності  (додаток до договору «Режими постачання електричної енергії, т.1 а.с.34) на обєктах: ПС35/10кВ «Агромарс» ввід 1 та ввід 2.
		Правила улаштування електроустановок затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 №476 і діяли станом на 12.10.2017 (момент виникнення пожежі).
		В силу п.1.2.19 електроприймачі 2 категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення; при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допустимі перерви електропостачання на певний час, необхідний для резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади.
		Відповідно до діючої станом на 12.10.2017 схеми транзиту 35 кВ Богдани-Запрудка-Демидів» вбачається, що електроенергія подається на обєкти позивача з ПС 35/10кВ «Димер», джерелом живлення якої є лінії від ПС 110/35/10кВ «Демидів» (т.1 а.с.135),  При цьому, інша надана схема, як зясовано в судовому засіданні, на час виникнення пожежі не діяла (т.1а.с.146). Окрім того, джерелом живлення для ПС 35/10кВ «Димер», як вбачається з поданої схеми може бути ПС 35/10кВ «Катюжанка».
		Як вбачається із заяви свідка ОСОБА_7П, який займає посаду старшого диспетчера ПрАТ «Київобленерго», пожежа на ПС 110/35/10кВ «Демидів» ліквідована о 1год 36хв, а о 2год 13хв з метою відновлення електропостачання обєктів відповідача надано команду черговому диспетчеру позивача перевести перемикач навантаження трансформатора ПС 35/10кВ «Агромарс» у відповідне положення. При цьому, 02год 36хв, як вказує свідок, він повідомив енергетика ТОВ «Комплекс «Агромарс» про готовність подати напругу на ПС 35/10кВ «Агромарс» з ПС 35/10кВ «Катіжанка» і лише о 02год 52хв черговий диспетчер ТОВ  «Комплекс «Агромарс» повідомив про готовність прийняти напругу. Після чого, як вказує свідок, після проведення необхідних перемикань у схемі електропостачання, для забезпечення електропостачання споживачів електричної енергії, на ПС 35/10кВ «Агромарс» подано напругу о 2год 58хв.  (т.2 а.с.63). 
		Відповідні пояснення підтримані свідком ОСОБА_7 в судовому засіданні.
		В якості доказу, позивачем також надані нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_8, який повідомив, що працює на посаді електродиспечера філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс «Агромарс». У заяві свідок зазначає, що відключення електропостачання сталось без попередження о 00-12 і тривало до 03.02год. При цьому,о 3:30 повністю відновлено електропостачання на птахофермах №№19-31 і через знеструмлення відбулось вимкнення вентиляційної системи, що призвело до задухи та загибелі великої кількості птиці (т.2 а.с.97) 
		Аналогічні пояснення надав і свідок ОСОБА_9М,, який працює на посаді головного енергетика філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» (т.2 а.с.98).
		При цьому, відповідно до роздруківки переговорів електродиспечера ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_8 та головного енергетика ОСОБА_9, яка надана самим позивачем, вбачається повідомлення о 02:52, що не розходиться з поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7, про готовність до прийому напруги на ПС 35/10Кв «Агромарс» на вводах 1,2 (т.2 а.с.100). 
		Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у посвідчених нотаріально заявах, вказуючи, що працюють відповідно  диспетчером Вишгородського підрозділу ПрАТ «Київобленерго» та електромонтером оперативно-виїздної бригади 5 групи кваліфікації ПрАТ «Київенерго», зазначають про включення лінейного вимикача для подачі напруги на обєкти відповідача о 2:58 (т.2 а.с.118,119). 
		Розходження у наданих показах свідків позивача та відповідача полягає у визначенні ними різного часу подання напруги: ОСОБА_8 та ОСОБА_9М, у заявах вказують 3:02, а ОСОБА_7 у заяві та у судовому засіданні 20.04.2018  2:58. При цьому, відповідно до наданої позивачем роздруківки переговорів  « 3:30» вказано як час повідомлення про відновлення схеми нормального режиму на ПС35/10Кв «Агромарс», а « 2:52» як час повідомлення про готовність до прийому напруги на ПС 35/10кВ «Агромарс» Т-1,Т-2 (т.2 а.с.100).
		Отже, напругу подано на струмоприймачі позивача у проміжок часу з 2:58  3:02, при цьому, розбіжність у 4 хвилини не впливає на вирішення спору у даній справі.
		З наданої роздруківки переговорів головного енергетика ОСОБА_9 вбачається про надання пропозицій в.о. технічного директора відповідача ОСОБА_12 про можливість подачі напруги зі сторони ПС 35/10 «Катюжанка» о 00:48 (т.2 а.с.101). 
		Позивач, вказував також на те, що відповідач зволікав з поданням електроенергії відповідачу, однак, міг забезпечити подання напруги з ПС 35/10 «Катюжанка» раніше, щоб запобігло таким значним збиткам.
		При цьому, представники відповідача у відзиві на позов та відповіді на відзив, а також в судовому засіданні пояснили, що при виникненні необхідності у здійсненні перемикань в схемі електропостачання  у випадку аварії для забезпечення його відновлення,  оперативним персоналом ПрАТ «Київенерго» здійснюються дії у визначеній послідовності відповідно до режимної схеми (т.1 а.с.145-151).
		Враховуючи встановлені обставини, вказані норми чинного законодавства та умови договору, суд приходить до висновку, що, зважаючи на виникнення аварійної ситуації внаслідок пожежі, відповідач, що передбачено умовами договору та діючим законодавством, мав право допустити перерву у електропостачанні відповідача  на час, необхідний для увімкнення резервного живлення діями оперативної виїзної бригади після гасіння пожежі, і це не може вважатись порушенням зобовязань за укладеним сторонами договором.  
		Посилання позивача на безперервний режим роботи, який передбачено договором, вказує лише на безперервний режим роботи обєктів саме позивача (7 колонка додатку до договору «Режими постачання електричної енергії) (т.1 а.с.34), на які здійснюється постачання електричної енергії, однак, не позбавляє права відповідача на обмеження або припинення електропостачання, визначеного ПКЕЕ та п.8 договору, при виникнення аварійної ситуації в електроустановках відповідача з урахуванням визначеної категорії надійності.
		За таких обставин, відсутнє порушення умов договору, отже, і не має підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних понаднормовим падежом курчат внаслідок відключення систем вентиляції та водонапування внаслідок знеструмлення, що є самостійною підставою для відмови у позові.
		Окрім того, під час розгляду спору у даній справі встановлені наступні обставини. 
		24.04.2013 проведено нараду з питань щодо підвищення надійності електропостачання ТОВ «Комплекс Агромарс», протокол якої затверджено заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України, відповідно до якого рекомендовано позивачу розглянути питання встановлення на відповідальних обєктах комплексу (вентиляція, водопостачання, опалення пташників взимку) автономних джерел живлення (ДЕС) необхідної потужності (розроблення та реалізація відповідних проектних рішень) (т.1 а.с.123-126).
		У листі від 21.03.2014 за вих№01/10-1322 Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії зазначила про не виконання позивачем зобовязань за таким протоколом (т.1 а.с.127).
		02.09.2014 листом за вих.№05/370/5526 відповідач звернув увагу позивача на доцільність переглянути категорію надійності електропостачання, зокрема, щодо таких обєктів як інкубатор, вентиляція, пожежна сигналізація, система автоматичного пожежогасіння тощо (т.1 а.с.128).  
		Окрім того, як вбачається з листа  від 08.11.2017 №31/1501/04.02-2039 Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області, відповідна інспекція рекомендувала позивачу переглянути категорію надійності електропостачання електроприймачів, знеструмлення яких, у значній мірі впливає на виробничу діяльність позивача та може спричинити значних збитків (т.1 а.с.115-117).
		В силу ч.3 ст.226 ГК України, сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. 
		Також, слід зазначити, що розраховуючи розмір неотриманого прибутку, позивач не взяв до уваги витрати, які він поніс би при вирощуванні курчат, зокрема, на: оплату праці найманого персоналу, сплату податків, витрати на електропостачання, водопостачання, водовідведення, закупівлю кормів, добавок, пального, витрати на транспортування та реалізацію продукції тощо. Так, у наданому розрахунку неотриманий прибуток розрахований (колонка 10 зведеного розрахунку, т.2 а.с.83) позивачем шляхом множення загальної маси (колонка 5) невирощених курчат на середньозважену ціну реалізації продукції (колонка 9). Однак, фактично позивачем розрахована загальна вартість продажу продукції, що не може дорівнювати неотриманому прибутку, оскільки для отримання продукції у відповідній кількості позивач несе певні витрати.  
		Зважаючи на вищевикладене, підстав для задоволення заявлених у даній справі вимог не має. 
		Також, відповідачем під час розгляду справи по суті на носії надано копію запису переговорів оперативного чергового (т.1 а.с.144), які долучені до матеріалів справи, однак, не прийняті в якості доказів та не досліджували в судовому засіданні з наступних підстав.
		В силу ст.96 ГПК України,  електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі; такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
		Як визначено ч.2 ст.96  ГПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис"; законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
		Фактично  позивачем надано копію звукозапису переговорів диспетчерів на матеріальному носії,  тобто  електронну копію електронного доказу.
		Між тим, відповідно до підпункту 17.1 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:подання доказів здійснюються в паперовій формі.
		Наразі відповідна система не функціонує.
		При цьому, правом надати електронний доказ у паперовій копії, посвідченій у встановленому порядку, як передбачено ч.3 ст.96 ГПК України, відповідач не скористався.
		В силу ч. 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, понесені судові витрати підлягають покладенню на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (07350, Київська область, Вищгородський район, с. Гаврилівка; ідентифікаційний код 30160757) до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188)  про стягнення 6811731,57грн збитків у  повному обсязі. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено 02.05.2018.
		 
		 
		Суддя                                                          А.Р. Ейвазова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...