Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/100/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2018. Зареєстровано: 04.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 18.09.2018
Результат оскарження 18.09.2018 Донецький апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		8.1
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		02 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/100/18
		Луганський окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді:            Смішливої Т.В.,
		при секретарі судового засідання:Бутенко К.В.,
		без участі сторін ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		04 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод (далі  позивач, ПАТ Старобільський молокозавод) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області (далі  відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправними дій щодо застосування заходів погашення податкового боргу.
		Ухвалою суду від 09 січня 2018 року позовну заяву публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними залишено без руху, надано час для усунення недоліків позову.
		Після усунення недоліків ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними.
		Позовну заяву обґрунтовано тим, що за позивачем утворився податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1641362,06 грн. Задля стягнення вказаного податкового боргу ГУ ДФС у Луганській області провів дії у порядку п.95.1, 95.3 Податкового кодексу України. 23.08.2017 відповідачем виготовлено інкасове доручення (розпорядження) № 1023 щодо стягнення з поточного рахунку ПАТ Старобільський молокозавод № 26006300282037 в Луганськом відділенні ВАТ Ощадбанк грошових коштів у розмірі 1641362,06 грн та направив його для виконання до банку.
		29 серпня 2017 року банк частково виконав вказане інкасове доручення в сумі 10601,00 грн, про що зробив запис на зворотній стороні вказаного інкасового доручення (розпорядження). 03 листопада 2017 року Головним управління ДФС у Луганській області виготовлено інкасове доручення, (розпорядження) № 1084 щодо стягнення з поточного рахунку позивача № 26006300282037 в Луганському відділенні ВАТ Ощадбанк грошових коштів в розмірі 1621691,54 грн та направив його для виконання до банку. 07 листопада 2017 року банк частково виконав вказане інкасове, доручення в сумі 6755,38 грн, про що зробив запис на зворотній стороні вказаного інкасового доручення (розпорядження). 
		Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтею 95-99 ПКУ, пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. 
		Таким чином, стягнення коштів є одним із заходів по погашенню податкового боргу і такі заходи проводяться на підставі п.п. 95.1 і 95.3 ПКУ. Однак, при виконанні вказаних заходів ГУ ДФС у Луганській області, на думку позивача, діяло в порушення норм п. 95.1, п. 102.4 Податкового кодексу України та п.п. 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач вважає дії відповідача щодо стягнення податкового боргу в формі виготовлення та направлення до банку інкасового розпорядження (доручення) № 1084 від 03 листопада 2017 року протиправним, з підстав, викладених у позові та просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо застосування заходів погашення податкового боргу позивача з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1621691,54 грн, а саме виготовлення та надсилання до ПАТ Ощадбанк інкасового доручення (розпорядження) № 1084 від 03 листопада 2017 року.
		Представник позивача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату слухання справи повідомлявся шляхом направленням копії ухвали суду та судової повістки на адресу представника позивача (арк. спр. 36). Крім того, 02.04.2018 на офіційному сайті суду розміщено повідомлення про постановлення ухвали від 02.04.2018 (арк.спр. 38).  
		Представник відповідача позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов (арк. спр. 41-43), в якому зазначив, що стягнення коштів з рахунків ПАТ Старобільський молокозавод у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється згідно постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі                           № 812/562/15, яка набрала законної сили та підлягає виконанню. В резолютивній частині вищезазначеної постанови судом вказано - стягнути кошти ПАТ Старобільський молокозавод з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у сумі 1641362,06 грн. Виконання вказаної постанови здійснюється контролюючим органом шляхом надсилання інкасових доручень до установ банків обслуговуючих боржника у відповідності до Постанови НБУ № 22 від 21.01.2004, якою затверджена Інструкція Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. ГУ ДФС у Луганській області наголошує, що жодною нормою ПКУ не передбачено одноразового направлення інкасового доручення до банку на стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості. Відносно посилань позивача не те, що за нормами п. 102.4 статті 102 ПКУ, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 статті 102 ПКУ, відповідач зазначив, що станом на 24.02.2014 ПАТ Старобільським молокозаводом було допущено заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1641362,06 грн, яка виникла у зв'язку із визначенням контролюючим органом податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні від 16.03.2011                   № НОМЕР_1, яке є узгодженим з дня набрання судовим рішенням законної сили, граничний термін сплати - 23.02.2014. ПАТ Старобільський молокозавод оскаржило постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі                      № 2а-7807/11/1270, якою відмовлено у скасуванні податкового повідомлення  рішення від 16.03.2011 № НОМЕР_1, ухвала суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту її проголошення  13.02.2014. Старобільською ОДПІ сформовано податкову вимогу від 26.03.2014 № 15, яку вручено уповноваженій особі позивача 04.04.2014. Суму заборгованості самостійно позивачем не сплачено. Контролюючий орган не міг проводити заходи направлені на погашення податкового боргу з червня 2014 по липень 2017 років у зв'язку з проведенням АТО та тривалим розглядом адміністративних справ № 812/562/15,               № 812/718/15 у судах, і тільки з набранням законної сили постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 року у справі №812/562/15 у серпні 2017 року почали здійснюватися заходи зі стягнення боргу шляхом надіслання інкасових доручень на рахунки у банки ,які обслуговують ПАТ Старобільський молокозавод. Згідно із п. 102.4 статті 102 Податкового кодексу України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Зазначив, що триває стягнення боргу згідно з рішенням суду, платником податку не виконано вимоги Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 № 577. Щодо порушення відповідачем вимог п.п.38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, станом на теперішній час прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей при прийнятті Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 23.03.2016 № 1989-VIII, і цим Законом пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України викладено у новій редакції, зокрема, у абзаці 2 п.п. 38.2 п. 38 зазначено, що зупиняється застосування норм статей 59,60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу. Згідно з п.1 Прикінцевих положень Закону № 1989 зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 01.01.2017. У звязку з тим, що податковий борг у сумі 1641362,06 грн виник у період до набрання законної сили та застосування Закону № 1989 та Закону № 1789, відповідно п.п.38.2 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України не може застосовуватися до вищезазначеного податкового боргу. Аналогічну позицію визначено ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду по справі № 812/562/15. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
		Судом установлено, що Публічне акціонерне товариство Старобільський молокозавод (ідентифікаційний код 00444837) є юридичною особою, місцезнаходженням якої станом на 14.04.2014, на 01.01.2017 є місто Луганськ, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань від 14.04.2014 № НОМЕР_2 (арк. спр. 11-14), від 01.01.2017 № НОМЕР_3 (арк.спр. 15-18).
		Податковим повідомленням-рішенням Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2011 № НОМЕР_1 Закритому акціонерному товариству Старобільський завод замінника незбираного молока (ідентифікаційний код 00444837) збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 1641362,06 грн.
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі  № 2а-7807/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, у задоволенні адміністративного позову ПАТ Старобільський завод замінника незбираного молока до Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.03.2011 № НОМЕР_1 відмовлено повністю (арк. спр. 52-56, 57-59). 
		26.03.2017 Старобільською ОДПІ виставлено позивачу податкову вимогу форми Ю від 26.03.2014 № 15, в якій зазначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 26.03.2014 у розмірі 1641362,06 грн (основний платіж). 
		Податкову вимогу отримано позивачем 04.04.2014.
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі  № 812/718/15 у задоволенні адміністративного позову ПАТ Старобільський молокозавод до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 26.03.2014 № 15 відмовлено повністю (арк. спр. 60-63).
		Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ Старобільський молокозавод на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 у справі № 812/718/15 повернуто апелянту (арк.спр. 64), відповідно постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.08.2015 набрала законної сили 18.02.2016.
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2017 у справі  № 812/562/15, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, стягнуто кошти з ПАТ Старобільський молокозавод за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1641362,06 грн на користь Державного бюджету України (арк. спр. 65-68, 69-71).
		ГУ ДФС у Луганській області сформовано інкасове доручення (розпорядження) від 23.08.2017 № 1023 та направлено його до філії  Луганського відділення ВАТ Ощадбанк, банком частково виконано вказане інкасове доручення, з рахунку позивача                              № 26006300282037 списано 10601,00 грн, про що здійснено відповідну відмітку на інкасовому дорученні (арк.спр. 8). 
		Позивач оскаржив до Луганського окружного адміністративного суду дії відповідача по застосуванню заходів погашення податкового боргу позивача з ПДФО в розмірі 1641362,06 грн, а саме  виготовленню та надісланню до ПАТ Ощадбанк інкасового доручення (розпорядження) від 23.08.2017 № 1023.
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі                      № 812/1298/17, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк.спр. 72-76, 77-80).
		ГУ ДФС у Луганській області сформовано інкасове доручення (розпорядження) від 03.11.2017 № 1084 та направлено його до філії  Луганського відділення ВАТ Ощадбанк, банком частково виконано вказане інкасове доручення, з рахунку позивача                                      № 26006300282037 списано 6755,38 грн, про що здійснено відповідну відмітку на інкасовому дорученні (арк.спр. 9-10)
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
		Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.
		Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).
		Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
		Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.
		Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України).
		Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
		В ході судового розгляду справи судом встановлено, що грошове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1641362,06 грн визначено ЗАТ Старобільський завод замінника незбираного молока податковим повідомленням-рішенням Старобільської МДПІ від 16.03.2011 № НОМЕР_1.
		Зазначене грошове зобовязання стало узгодженим з 13.02.2014  з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 2а-7807/11/1270, яким відмовлено ПАТ Старобільський молокозавод у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення  рішення від 16.03.2011 № НОМЕР_1 (арк.спр. 52-59), і позивач за приписами абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України мав самостійно сплатити узгоджену суму податкового зобовязання протягом 10 календарних днів з дня узгодження грошового зобовязання  до 23.02.2014 включно.
		ГУ ДФС у Луганській області набуло право на звернення до суду з позовом до ПАТ Старобільський молокозавод про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків з 05.06.2014  через 60 днів після отримання платником податкової вимоги.
		Право на вжиття заходів щодо стягнення коштів з рахунків ПАТ Старобільський молокозавод у банках, обслуговуючих такого платника податків, у ГУ ДФС у Луганській області виникло з 25.07.2017  дати набрання законної сили судовим рішенням у справі                      № 812/562/15 (арк.спр. 69-71).
		Відповідач має право вживати заходів з погашення цього податкового боргу ПАТ Старобільський молокозавод до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
		Інтегрованою карткою платника податку на доходи фізичних осіб ПАТ Старобільський молокозавод підтверджено, що станом на 03.11.2017  день формування інкасового доручення № 1084  за позивачем існував податковий борг з ПДФО у сумі          1621691,54 грн (арк. спр. 45-зв).
		Тобто, на час стягнення платежу за судовим рішенням погашення такого платежу відбулось лише частково.
		Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем норм пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України з огляду на наявність, на думку позивача, обовязку контролюючого органу перейти до продажу майна внаслідок недостатності стягнутих коштів для повного погашення податкового боргу, суд зазначає таке.
		Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
		Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Нормами Податкового кодексу України не передбачено одноразового направлення інкасового доручення до банку на стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та обовязку контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у разі часткового виконання банком одного інкасового доручення шляхом списання частини боргу з одного банківського рахунку. Крім того, позивачем не надано доказів недостатності коштів на всіх рахунках, відкритих у банках, недостатності готівкових коштів ПАТ Старобільський молокозавод, наявності майна, що перебуває у податковій заставі. 
		Щодо доводів позивача про те, що відповідачем порушено вимоги п.102.4 статті 102 Податкового кодексу України через безнадійність податкового боргу з ПДФО, суд зазначає таке.
		Відповідно до підпункту а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобовязаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
		Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
		Згідно з підпунктом 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
		Контролюючі органи згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі  Порядок № 577).
		Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 577 під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); 5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
		Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (пункти 3.1, 3.2 Порядку № 577).
		На виконання пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Порядку № 577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку (виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин), платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
		За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
		В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
		Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
		З системного аналізу вказаних норм слідує, що звернення та надання платником податків відповідних документів необхідні тільки у випадку списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідно, посилання представника відповідача на недотримання ПАТ Старобільський молокозавод вимог Розділу IV Порядку № 577 в частині звернення платника податків до контролюючого органу (Головного управління ДФС у Луганській області) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
		Суд погоджується з твердженнями представника позивача, що процедура списання податкового боргу, стосовно якого минув строк давності, здійснюється податковим органом незалежно від звернення платника податків з відповідною заявою.
		Разом з тим, судом встановлено, що Порядок № 577 повязує день виникнення безнадійного податкового боргу з днем прийняття рішення про списання безнадійного боргу керівником органу доходів і зборів, яке має бути внесене до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
		За даними облікової картки позивача по ПДФО та письмових пояснень представника відповідача, керівником ГУ ДФС у Луганській області рішення про списання безнадійного податкового боргу ПАТ Старобільський молокозавод по ПДФО у розмірі 1641362,06 грн за податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2011 № НОМЕР_1 не приймалося.
		Відповідно, судом встановлено, що внаслідок відсутності такого рішення, твердження представника позивача про вжиття відповідачем заходів щодо погашення безнадійного податкового боргу, є необґрунтованими.
		У свою чергу, дій або бездіяльність відповідача щодо порушення ним механізму списання безнадійного податкового боргу, визначеного Порядком № 577, з огляду на позовні вимоги, не є предметом доказування у даній адміністративній справі.
		Також судом встановлено, що позивач звертався до суду з вимогами про зобовязання Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області та ГУ ДФС у Луганській області списати податковий борг ПАТ Старобільський молокозавод з ПДФО в сумі 1641362,06 грн як безнадійний. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі № 812/1297/17, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено (арк.спр. 81-84, 85-87).
		Щодо посилань представника позивача на те, що пунктом 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України стосовно ПАТ Старобільський молокозавод зупинено застосування норм ст.ст. 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 Кодексу, суд зазначає таке.
		Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 38.
		Пунктом 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями, або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають обєкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України.
		Відповідно до підпункту 38.1 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:
		тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;
		територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;
		інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.
		Терміни період проведення антитерористичної операції та територія проведення антитерористичної операції вживаються у цьому пункті у значенні, наведеному в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.
		Згідно з підпунктом 38.1 пункту 38 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:
		1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобовязань;
		2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101  цього Кодексу.
		Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. За даними Переліку м. Луганськ віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
		Судом установлено, що місцезнаходженням ПАТ Старобільський молокозавод, як станом на 14 квітня 2014 року, так і станом на 1 січня 2017 року, є тимчасово окупована територія  місто Луганськ, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань від 14.04.2014 № 002388750 (арк. спр. 11-14), від 01.01.2017 № НОМЕР_3 (арк.спр. 15-18).
		Разом з тим, у мотивувальній частині ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у справі № 812/562/15 за позовом Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Луганська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Луганській області, про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 1641362,06 грн зазначено, що, з огляду на те, що податковий борг у сумі 1641362,06 грн виник у період до набрання законної сили та застосування норм Закону № 1989 та Закону № 1789, тому пп. 38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України не може застосовуватися до вищезазначеного податкового боргу.
		Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Оскільки наявне рішення суду в адміністративній справі, яким встановлено обставину того, що дія підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України не застосовується до податкового боргу ПАТ Старобільський молокозавод по ПДФО у сумі 1641362,06 грн, суд вважає звільненими від доказування у даній адміністративній справі. 
		З огляду на наявність преюдиційних обставин у даній справі суд не враховує посилання позивача на лист ДФС від 14.03.2017 № 5067/9/6/99-99-17-04-15. Крім того, суд зауважує, що частиною пятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що, як звернення контролюючого органу до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, так і безпосередньо стягнення коштів за судовим рішенням, є заходами контролюючого органу з погашення податкового боргу платника податків, визначеними статтею 95 Податкового кодексу України.
		З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		За приписами статті 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Старобільський молокозавод до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними відмовити.  
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
		Повний текст рішення складено та підписано 04 травня  2018 року.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...