Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/3388/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 04.05.2018. Зареєстровано: 05.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України
		 
		24 квітня 2018 року                                         м. Кропивницький
		                            
		справа № 405/3388/17
		провадження № 22-ц/781/330/18   
		 
		Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого судді: Чельник О.І. 
		суддів: Голованя А.М., Мурашка С.І.
		секретаря: Бодопрост М.М.,
		за участі представника відповідача ОСОБА_1,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2017 року у складі судді Шевченко І.М. у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування Кіровоградської міської ради в інтересах дітей-сиріт ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_6 міська державна нотаріальна контора №1, Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі-продажу
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2017 року Орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради звернувся в суд з позовом в інтересах дітей-сиріт ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на імя відповідача ОСОБА_5 30 травня 2017 року ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою №1, зареєстроване за реєстровим № 1-477; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім'я відповідача ОСОБА_5 30 травня 2017 року ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою №1, зареєстроване за реєстровим №1-477 на житловий будинок, розташований за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Хрипунова Сергія (Багратіона), 5; визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 31 травня 2017 року, укладених між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованих за реєстровими номерами 240 та 241; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на житловий будинок, розташований за адресою м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Хрипунова Сергія (Багратіона), 5, яке зареєстроване на ОСОБА_2.
		В обґрунтування позову вказало, що згідно з рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26 квітня 2011 року №394 «Про надання статусу» дітям -ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дітей-сиріт.
		Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась 20.02.2001 року, батько дитини - ОСОБА_10, мати - ОСОБА_11. 01.11.2001 року ОСОБА_10 помер.
		Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилася 25.10.2002 року, батько - ОСОБА_12, мати - ОСОБА_11. Відомості про батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані зі слів матері дитини, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народженя із зазначеням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
		21 вересня 2007 року ОСОБА_11 та ОСОБА_13 уклали шлюб. Прізвище після реєстрації шлюбу дружини - ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_14 померла 12 березня 2011 року.
		Відповідно до довідки Квартального комітету №2 Ленінського району м. Кіровограда від 25.05.2011 року №206 за адресою вул. Багратіона, 5 у м. Кропивницькому зареєстровані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Мати дітей - ОСОБА_14 померла. Після смерті ОСОБА_14 відкрилася спадщина, обєктом якої є житловий будинок по вул. Хрипунова Сергія (вул. Багратіона), будинок 5. 
		Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_5 вона одноособово вступила в спадщину на будинок, який розташований за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Сергія Хрипунова (Багратіона), 5, та 30 травня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину, її брати - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовились від вступу в спадщину. Вказала, що про своїх сестер ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вона нотаріуса не повідомила.
		З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно убачається, що ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину, реєстровий номер 1-477, видане 30 травня 2017 року ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою №1, а 31 травня 2017 року вона здійснила відчуження спірного житлового будинку шляхом укладення договору купівлі-продажу з покупцем ОСОБА_2, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7
		Зазначало, що відповідач ОСОБА_5 обманним шляхом, одноосібно прийняла спадщину на житловий будинок, повідомивши нотаріусу неправдиві відомості щодо наявності інших спадкоємців - малолітніх сестер ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мають обовязкову частку у спадщині, і вважаються такими, що прийняли спадщину.
		Посилаючись на зазначені обставини просило суд відновити майнові права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, яке було видане на імя ОСОБА_5
		Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2017 року позов задоволено.
		Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на імя ОСОБА_5 ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою №1 30 травня 2017 року та зареєстроване за реєстровим №1-477.
		Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на імя ОСОБА_5 ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою №1 30 травня 2017 року та зареєстроване за реєстровим №1-477 на житловий будинок, що знаходиться в м. Кропивницький (Кіровоград) по вулиці Хрипунова Сергія (Багратіона), 5.
		Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 31 травня 2017 року, укладені між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані за реєстровими № 240 та № 241.
		Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок, що знаходиться в м. Кропивницький (Кіровоград) по вулиці Хрипунова Сергія (Багратіона), 5, яке зареєстроване на імя ОСОБА_2.
		Вирішено питання судових витрат.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу не підлягають задоволенню на підставі того, що попередній правочин визнано недійсним. Крім того, вважає, що у будь-якому випадку ОСОБА_5 належить 1/4 частина будинку, як спадкоємиці за законом першої черги.
		В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1, підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її в повному обсязі. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 подала клопотання про розгляд справи без її участі. Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не зявилися. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. 
		Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності позивачів, відповідача та третіх осіб на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с.8).
		01 листопада 2001 року ОСОБА_10 помер (т.1 а.с.12).
		Як убачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_4, яка народилася 25 жовтня 2002 року, її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_11 (т.1 а.с.9). 
		Відомості про батька ОСОБА_4 записані зі слів матері дитини, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України (т.1 а.с.13).
		21 вересня 2007 рокуу Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_11 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №700. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини  ОСОБА_13 (т.1 а.с.10).
		12 березня 2011 року ОСОБА_14 померла (т.1 а.с.11).
		Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 26 квітня 2011 року № 394 «Про надання статусу» дітям ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, надано статус дітей-сиріт (т.1 а.с.6-7).
		Судом також встановлено, що відповідно до архівної довідки від 27 березня 2017 року № 33203 Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» власником будинку, розташованого за адресою м. Кропивницький, вулиця Сергія Хрипунова, 5, є ОСОБА_17 (а.с.81).
		13 листопада 2007 року ОСОБА_17 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.66).
		Спадкоємцем померлої першої черги була її дочка  ОСОБА_14, яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем відповідно до ст. 1268 ЦК України. 
		ОСОБА_14 записана матірю ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.с.68, 73, 8, 9)
		Відповідно до вимог статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. 
		Згідно з ч.ч.4, 5 ст.1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Як убачається з матеріалів спадкової справи №298/2017 року, заведеної 30 березня 2017 року, після смерті матері ОСОБА_14 відповідач ОСОБА_5 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка надійшла 30 березня 2017 року, зареєстрована за №693. Як зазначено у вказаній заяві інших спадкоємців, передбачених статтями 1261, 1266 ЦК України, у тому числі малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, цивільна дієздатність яких обмежена, немає. ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (т.1 а.с.59).
		У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_5 пояснила, що на момент смерті мати проживала по провулку Лелеківському і з нею проживали вона, ОСОБА_18, Ліза та ОСОБА_18. По вулиці Сергія Хрипунова проживав лише брат ОСОБА_16. По вулиці Багратіона вона не проживала, була лише зареєстрована та знята з реєстрації 30 травня 2017 року (т.1 а.с.146-150).
		Відповідно до довідки квартального комітету № 2 Ленінського району м. Кіровограда від 25.05.2011 року №206, виданої на ім'я ОСОБА_16, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_11 (ОСОБА_6), разом з ним зареєстровані: сестра ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, брат ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, сестри ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Господарем будинку залишається померла баба  ОСОБА_17. Мати дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_13 померли (т.1 а.с.22).
		Із довідки квартального комітету №2 Подільського району м. Кропивницький від 24 березня 2017 року №174, виданої на ім'я ОСОБА_16, убачається, що він зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_12 (ОСОБА_6), але на момент смерті матері - ОСОБА_14 за цією адресою не проживав (т.1 а.с.79).
		Відповідно до довідки квартального комітету №2 Подільського району м. Кропивницький від 30 травня 2017 року №314, виданої на ім'я ОСОБА_5 за адресою вулиця Сергія Хрипунова, 5, м. Кіровоград (ОСОБА_6), ніхто не зареєстрований та не проживає (т.1 а.с.116).
		У заяві ОСОБА_16 від 27 березня 2017 року, поданої до ОСОБА_6 міської державної нотаріальної контори вказано, що спадщину після смерті матері він не прийняв та не бажає звертатись до суду із заявою про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини (т. 1 а.с.67).
		В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_5, у яких вона вказує, що одноособово вступила в спадщину на будинок, розташований за адресою вул. ОСОБА_19 (Багратіона), 5, м. Кіровоград (ОСОБА_6), та 30 травня 2017 року отримала свідоцтво про право на спадщину, її брати - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовились від прийняття спадщини. Про своїх сестер - ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вона нотаріуса не повідомила (т.1 а.с.23)
		Встановлено, що 30 травня 2017 року ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом ОСОБА_6 міської державної нотаріальної контори №1, на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_14, яка померла 12 березня 2011 року, а саме, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою вулиця Сергія Хрипунова, 5, м. Кіровоград (ОСОБА_6) (т.1 а.с.99).
		31 травня 2017 року ОСОБА_5 здійснила відчуження житлового будинку, розташованого за адресою вулиця Сергія Хрипунова, 5, м. Кіровоград (ОСОБА_6), та уклала договори купівлі-продажу, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу ОСОБА_7, з ОСОБА_2, які зареєстровано за № 240 та № 241 (т.1 а.с.110-114, 124-126).
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що свідоцтво про право на спадщину, видане на імя ОСОБА_5, підлягає визнанню недійсним в повному обсязі, однак, не звернув уваги, що ОСОБА_5, як спадкоємиця першої черги за законом мала право на спадкування 1/4 частини майнапісля смерті ОСОБА_14,оскільки неповнолітні ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, вважаються такими, що прийняли спадщину у порядку, передбаченому ч.4 ст.1268 ЦК України, та яким також належить по 1/4  частині спадщини.
		Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та безпідставно визнав свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_5, недійсним у повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
		Як роз'яснено у пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі по тексту  Постанова) правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. 
		Таким чином, свідоцтво про право на спадщину, видане на імя ОСОБА_5 ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою №1 30 травня 2017 року, зареєстроване за реєстровим номером 1-477, підлягає визнанню недійсним в частині 3/4 часток житлового будинку, розташованого за адресою м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Хрипунова Сергія (Багратіона), 5, як видане без врахування часток неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_15. В іншій частині правочин не підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_5 мала право на спадкування 1/4 частини майна після смерті матері.
		В частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 31 травня 2017 року, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованих за реєстровими номерами 240 та 241, слід відмовити, виходячи з такого.
		Як роз'яснено в пункті 10 Постанови реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
		У пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до положень частини 1 статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині 1 статті 388 ЦК України. Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК України, переходить до спадкоємців власника.
		Таким чином, захист порушеного права у цій частині можливий шляхом звернення з віндикаційним позовом, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно, а тому вимога про визнання договорів купівлі-продажу недійсними не підлягає задоволенню 
		За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
		Керуючись ст.ст.374,376,381,382,389,390 ЦПК України
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове.
		Позовні вимоги Органу опіки та піклування Кіровоградської міської ради в інтересах дітей-сиріт ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на імя ОСОБА_4 ОСОБА_6 міською державною нотаріальною конторою № 1 30 травня 2017 року, зареєстроване за реєстровим номером 1-477, в частині 3/4 часток житлового будинку, розташованого за адресою: м. Кропивницький (Кіровоград), вул. Хрипунова Сергія (Багратіона), 5.
		В частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 31 травня 2017 року, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_6 міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованих за реєстровими номерами 240 та 241, відмовити.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		Повний текст постанови складено 03 травня 2018 року.
		Головуючий суддя:                                                                                         О.І. Чельник
		Судді:                       А.М. Головань
		             
		                                                       ОСОБА_18

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...