Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/8661/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2018. Зареєстровано: 05.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2018.
Дата набрання законної сили: 05.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/8661/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Погребняка В.Я. - головуючий,  Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
		за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
		 
		учасники справи:
		боржник - Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок",  
		представник боржника - Похиленко А.В. (довіреність № 21/1-4/165 від 17.08.2012),
		ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ",
		представник кредитора - адвокат Кузьмич С.О. (довіреність б/н від 22.12.2017, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії НОМЕР_1 від 07.10.2017), 
		арбітражний керуючий (розпорядник майна) Роговенко Олег Володимирович -  не з'явився 
		 
		розглянувши касаційну скаргу 
		Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ",
		на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 
		у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Верховець А.А., Сотніков С.В.
		у справі господарського суду міста Києва
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ",
		до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок"
		про визнання банкрутом,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ", (далі - ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ", ініціюючий кредитор) звернулося до господарського суду міста Києва про порушення справи про банкрутство Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" (далі - ДП "Укрдорзв'язок", боржник), в порядку норм ст.ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції  Закону №4212-VІ від 22.12.2011 (далі по тексту Закон про банкрутство).
		 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2017 за результатами розгляду заяви у підготовчому засіданні порушено провадження у справі № 910/8661/17 про банкрутство ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок", визнано розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ТОВ  "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" на суму 1 224 682,99 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника,  розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Роговенка Олега Володимировича, вирішено інші процедурні питання.
		 
		Ухвала мотивована наявністю підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок", обґрунтованістю вимог заявника, їх безспірності та вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
		 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 за апеляційною скаргою боржника ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2017 скасовано; прийнято нове рішення яким у порушенні провадження у справі про банкрутство ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" відмовлено.
		 
		Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що безспірні вимоги заявника станом на дату порушення справи про банкрутство (11.10.2017) складали лише 543 636,00 грн., що сукупно становить менше необхідно визначеної Законом суми 960 000,00 грн., що вказує на відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
		 
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" звернулося до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду з касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 з вимогою залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі № 910/8661/17. До касаційної скарги скаржником  додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
		 
		В обґрунтування заявлених вимог скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, а саме, ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 79, 202, 203 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 101 Господарського процесуального кодексу Україна (в редакції, чинній до 15.12.2017). 
		 
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи                                      № 910/8661/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -            Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від  23.02.2018 у матеріалах справи).
		 
		У зв'язку з відрядженням судді Катеринчук Л.Й. за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено наступний склад колегії суддів: Погребняк В.Я. (головуючий), Пєсков В.Г., Білоус В.В., (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 у матеріалах справи).
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2018, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі № 910/8661/17 за касаційною скаргою ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ"; призначено розгляд справи на 24.04.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17.04.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги. 
		 
		Боржник у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти вимог останньої та просить відмовити у задоволенні вказаної скарги з підстав її необґрунтованості, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, залишити без змін.
		 
		В судовому засіданні 24.04.2018 представник боржника підтримав вимоги, викладені у відзиві на касаційну скаргу та просив суд відхилити касаційну скаргу, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
		 
		Представник ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" в судовому засіданні 24.04.2018 підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, з підстав наведених у ній та просив суд касаційної інстанції постанову апеляційного господарського суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		 
		Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників кредитора та боржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
		 
		Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема:
		- докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; 
		-  рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;
		- відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;
		- докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
		 
		Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті (ч. 6 Закону про банкрутство).
		 
		Згідно із частинами 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
		 
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі №  910/11979/15 стягнуто з боржника ДП дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" на користь ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" 169 697,92 грн. заборгованості, 307,15 грн. пені, 307,00 грн. штрафу, 85 196,28 грн. інфляційних, 6 653,09 грн. 3% річних, 5 243,23 грн. судового збору та видано відповідний наказ. 
		Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі                              №  910/11979/15 з боржника стягнуто заборгованість за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (аварійно-відновлювальної роботи мереж електропостачання) автодоріг державного та місцевого значення Київської області № 03-12/СП-13 від 03.12.2013.
		Стягнута судом заборгованість виникла у зв'язку з неповною оплатою наданих послуг по договору за грудень 2013 року відповідно до підписаних між сторонами та скріплених печатками актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) №  1 та №  2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень (КБ-3).
		Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві від 26.08.2015 відкрито виконавче провадження № ВП 48546192.
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2015 у справі №  910/13353/15 стягнуто з боржника ДП "Укрдорзв'язок на користь ТОВ ""ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" основний борг в розмірі 857 086,95 грн., штраф в розмірі 1 558,97 грн., а також  17 172,92 грн. судового збору та видано відповідний наказ. 
		Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2015 у справі                          №  910/13353/15 з боржника стягнуто заборгованість за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором на надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (аварійно-відновлювальної роботи мереж електропостачання) автодоріг державного та місцевого значення Київської області № 21-01/СП-14 від 21.01.2014. 
		Стягнута судом заборгованість виникла у зв'язку з несплатою наданих послуг по договору за лютий 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року та жовтень 2014 року відповідно до підписаних між сторонами та скріплених печатками актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).
		Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві від 24.09.2015 відкрито виконавче провадження № ВП 48837490.
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 910/11983/15 стягнуто з ДП "Укрдорзв'язок" на користь ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" 295 351,88 грн. основного боргу, 196,63 грн. 3 % річних та 5 910,97 грн. судового збору та видано  місцевим судом відповідний наказ.
		Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2015 у справі                       № 910/11983/15 з боржника стягнуто заборгованість за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором на надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (аварійно-відновлювальної роботи мереж електропостачання) автодоріг державного та місцевого значення Київської області № 01-18/СП-04 від 18.04.2014.
		Стягнута судом заборгованість виникла у зв'язку з неповною оплатою наданих послуг по договору за січень 2015 року відповідно до підписаних між сторонами та скріплених печатками актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) від 31.01.2015 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).
		Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві від 10.09.2015 відкрито виконавче провадження № ВП 48803347.
		Тобто, як встановлено судом апеляційної інстанції, заборгованість боржника, на підставі якої кредитором ініційовано порушення справи про банкрутство, виникла у період з 2013 року по 2015 рік. При цьому, вищезазначені рішення про стягнення відповідної заборгованості датовані липнем/серпнем 2015 року.
		Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено наявність заяви боржника від 27.06.2017 про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, яку було направлено адресу ініціюючого кредитора.
		 
		Відповідно до цієї заяви боржник зазначив, що має заборгованість перед ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" у розмірі 166 303,96 грн. за договором № 03-12/СП-13 від 02.12.2013, у розмірі 274  055,75 грн. за договором № 01-18/СП-04 від 18.04.2014 та у розмірі 839  945,21 грн. за договором № 21-01/СП-14 від 21.01.2014, в той час як ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" має заборгованість перед боржником у розмірі 173  029,04 грн. за договором № 19-02/15-СП від 19.02.2015 та у розмірі 339  839,64 грн. за договором № 05-30/15-СП1 від 05.03.2015. Користуючись правами, наданими боржнику ст. 601 Цивільного кодексу України, боржник повідомив ТОВ "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" про припинення зобов'язань ДП "Укрдорзв'язок" перед кредитором в сумі 509  868,68 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. 
		 
		В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		 
		Згідно із ст.ст. 202, 203 ГК України зобов'язання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		 
		Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
		 
		Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. 
		 
		За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
		 
		При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
		 
		Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. 
		 
		Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.
		 
		Слід зазначити, що згідно з приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється "на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону, та інших законів...", добровільне виконання може здійснюватись у будь-який, передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
		 
		Також не містять обмежень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення стаття 203 ГК України і стаття 602 ЦК України. 
		 
		При цьому, статтею 204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 2 ст. 34 та ч. 2 ст. 36 ГПК України (в редакції Кодексу №1798-ХІІ від 06.11.1991),  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
		 
		Користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду, судом апеляційної інстанції досліджено  первинні бухгалтерські документи, а саме: акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3), та встановлено, що боржником надано докази наявності вказаної заборгованості лише у розмірі                        407  310,80 грн., зокрема по договору № 19-02/15-СП від 19.02.2015 на суму 176  560,26 грн. та по договору № 05-30/15-СП1 від 05.03.2015 на суму 230  750,54 грн.
		 
		Крім того, судом апеляційної інстанції враховано факт часткового погашення боржником наявної заборгованості у розмірі 220 000,00 грн., зокрема за договором № 01-18/СП-04 від 18.04.2014 на суму 100 000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 13.09.2017) та за договорами №01-18/СП-04 від 18.04.2014, № 21-01/СП-14 від 21.01.2014 та № 03-12/СП-13 від 02.12.2013 на суму 120 000,00 грн. (платіжне доручення № 138 від 02.10.2017) після прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до моменту проведення підготовчого засідання.
		 
		Відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство суд з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство в підготовчому засіданні.
		 
		Абзацом 5 ч. 7 ст. 16 зазначеного Закону передбачено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону (в тому числі, якщо розмір грошових вимог кредитора перевищує розмір трьохсот мінімальних заробітних плат).
		 
		Таким чином, базовий розмір грошових вимог, який дає право ініціювати процедуру банкрутства, повинен становити не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому наведена вимога застосовується не лише при порушенні справи про банкрутство, а й під час проведення підготовчого засідання. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі № 922/4832/15).
		 
		За змістом пункту 8 частини першої статті 40 і пункту 4 частини другої статті 41 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається законом про Державний бюджет України; до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період, соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі й мінімальна заробітна плата, застосовуються у цьому періоді у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.
		 
		Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від  21.12.2016  №  1801-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, мінімальну заробітну плату з 01.01.2017 встановлено у місячному розмірі  - 3 200,00  грн.
		 
		Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, мінімально необхідний розмір безспірних вимог кредитора для порушення справи про банкрутство повинен становити не менш 960  000,00 грн.
		 
		Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення його платоспроможності.  
		 
		Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.
		 
		Частиною 7 ст. 16 Закону про банкрутство визначено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що вимоги заявника станом на дату порушення справи про банкрутство (11.10.2017) складали лише 543  636,00 грн., що сукупно становить менше необхідно визначеної законом суми  - 960  000,00 грн., дійшов висновку про відсутність однієї із обов'язкових складових для порушення провадження у справі про банкрутство, а саме мінімально необхідного розміру безспірних вимог кредитора, та, відповідно, відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України (у вказаній редакції),  судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч. 1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
		 
		Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не досліджено належним чином усіх доказів по справі, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідно до приписів ст.ст. 43, 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.
		 
		Разом з тим, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
		Пунктом 42 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до завершення приватизації.
		 
		Разом з тим, відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 447 від 27.03.2018 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році", боржник Державне підприємство дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у 2018 році (додаток 2).
		 
		Зазначена обставина в силу норм Закону виключає можливість на даному етапі порушення щодо боржника Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв'язок" справи про банкрутство.
		Відповідно до ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Таким чином, враховуючи положення ст. 309 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відсутні підстави для скасування правильного по суті і законного судового рішення.
		Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017).
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой монтаж" та залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі № 910/8661/17. 
		 
		У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" та залишенням без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРСТРОЙ МОНТАЖ" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 у справі  № 910/8661/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           В.Я. Погребняк 
		Судді                                                                                                        В.В. Білоус
		                                                                                                                 В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...