Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/723/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2018. Зареєстровано: 06.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 05.06.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                   Справа № 635/723/18
		                                   Номер провадження 1-кп/635/722/2018
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   05 травня 2018 року     с. Покотилівка.
		       Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора  ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120182204300000007 від 01.01.2018 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ногинськ Московської області РФ, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, 
		в с т а н о в и в:
		   30 грудня 2017 року, близько 17 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні загального коридору будинку АДРЕСА_3 , де також на той час перебував громадянин ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ці особи були між собою знайомі та спільно вживали спиртні напої. В ході спільного розпивання спиртних напоїв громадянин ОСОБА_6 проявляючи свою настирливість став приставати к громадянину ОСОБА_4 . А саме він став неодноразово по-дружньому його обіймати при цьому висловлюючи привітання з наступаючим Новим роком. А крім того коли ОСОБА_4 направився в туалетну кімнату, то ОСОБА_6 спробував пройти з ним в дане приміщення. Після чого громадянин ОСОБА_4 якому було відомо про те, що ОСОБА_6 був в стані алкогольного сп`яніння і погано тримається на ногах, ігноруючи елементарні заходи обережності, які застосовуються у процесі безпосереднього спілкування людей один з одним, перешкоджаючи проходженню ОСОБА_6 в туалетну кімнату, ОСОБА_4 не передбачуючи можливості настання тяжких суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, хоча маючи певний життєвий опит повинен був і міг її передбачити, він, тобто, ОСОБА_4 двома руками відштовхнув ОСОБА_6 від себе. Після чого останній від отриманого поштовху не утримався на ногах та впав на підлогу, вдарившись потилицею об поверхню підлоги, і отримав в результаті цього падіння згідно з висновку експерта № 7-ДМ/18 від 22.01.2018 року - наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму: садно в потиличній області, з крововиливом в м`які покрови голови зі сторони внутрішньої їх поверхні в потиличній області (в центрі в проекції садна, та зліва від нього), перелом потиличної кістки, крововиливи: в та під тверду мозкову оболонку (інтрадуральний та субдуральний крововиливи), в м`які мозкові оболонки півкуль (субарахноідальний крововливив і. в речовину головного мозку (забій) та шлуночки мозку; набряк набухання головного мозку; гострий розлад кровообігу: венозне повнокрів`я внутрішніх органів, набряк мозку та легенів - тобто тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.  ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно в період часу з 07:00 годин до 09:00 годин ОСОБА_6 помер в себе дома за адресою АДРЕСА_4 . Причиною смерті ОСОБА_7 стала вище вказана закрита черепно-мозкова травма, з переломом кіток черепа, внутрішньочерепними крововиливами, з розвитком набряку-набухання головного мозку.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердивши обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені вище, щодо часу, місця та способу, щиро розкаялася у вчиненому.
		       Так, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив про те, що 30 грудня 2017 року, приблизно о 17 годині, він прийшов до гуртожитку, розташованому в с. Селекційне Харківського району Харківської області, де знаходився ОСОБА_6 . Разом з ОСОБА_9 , а також з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вони вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_12 по-дружному його обіймав. Коли він направився до туалетної кімнати, ОСОБА_12 настирливо пішов з нив в зазначене приміщення. Він попросив його «відчепитися», а потім руками відштовхнув того від себе. Від поштовху ОСОБА_12 впав на підлогу та вдарився потилицею об поверхню підлоги. 1 січня 2018 року йому стало відомо про те, що ОСОБА_12 помер.
		       Крім повного визнання своєї вини у вчинені кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним дослідження доказів, так як повністю погодився з досудовим розслідуванням справи.
		   Покази обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		   За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів.
		   Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, суду надано не було.
		   При цьому суд виходить із правової позиції, висловленої Європейським судом з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне  17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
		   Відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду речі, документи, інші докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права, сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, виходячи також із правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у п.24 рішення у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішенняу справі «Гуренка проти України № 2», в яких наголошується на принципі рівності сторін  одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
		   При цьому, суд констатує факт, що стороною захисту під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику свідків сторони захисту, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів сторони захисту з метою обстоювання правової позиції обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин вбивства ОСОБА_7 , вчиненого через необережність.
		   Суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, тобто у вчиненні вбивства, вчиненого через необережність.
		   Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		   Тож суд, враховуючи встановлені та визнані вище доведеними в ході судового розгляду цієї справи її фактичні обставини, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 119 КК України, оскільки він скоїв вбивство, вчинене через необережність. 
		   При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ч.3 ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		   Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		   Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що не заперечувалося обвинуваченим ОСОБА_8 в судовому засіданні.
		   Суд знаходить, що обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , в своїй сукупності не є виключними та істотно не знижують ступінь тяжкості скоєного правопорушення, не знижують суспільну небезпеку правопорушення до рівня, що виходить за межи, встановлені у санкції ч.1 ст. 119 КК України, покарання, що виключає застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.
		   В зв`язку з відсутністю обставини, що пом`якшує покарання, передбаченої п.2 ч.1 ст. 66 КК України  добровільне відшкодування завданого збитку, або усунення заподіяної шкоди та наявністю обставини, що обтяжує покарання, передбаченої п.13 ч.1 ст.67 КК України  вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69-1 КК України, у суду відсутні.
		   Судом вивчалися відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він є громадянином України, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання характеризується посередньо.
		   Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ч.3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання, які наведені вище, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів, можливо без відбування покарання, із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України  звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		   Цивільний позов по справі не заявлено.
		   Судові витрати по справі відсутні.
		   Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		   Клопотань щодо обрання запобіжного заходу не надходило.
		   Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
		у х в а л и в:
		    ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років.
		   На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він, на протязі трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		   Відповідно до ст. 76 КК України, суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		   1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		   2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання,
		   3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		   Речовий доказ мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_13 , вважати переданим за належністю.
		   Речовий доказ  куртку, яка належала ОСОБА_6 , передану на зберігання в камеру зберігання речових доказів Харківського ВП ГУ НП в Харківській області - передати ОСОБА_13 .
		   У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
		   Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
		   Апеляція на вирок суду подається до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
		   Суддя:                  ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...