Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 266/1510/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Невиконання судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: 05.05.2018. Зареєстровано: 06.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 05.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        11-кп/775/140/2018(м) 
		                                        266/1510/17 
		                       
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 5 травня 2018 року м. Маріуполь
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в (м.Маріуполь) 
		у складі:
		судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , 
		ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника: ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал кримінального провадження №42016051290000127 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 30 листопада 2017 року, яким
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Маріуполь, громадянин України, одружений, із вищою освітою, працюючий старшим викладачем в Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет», не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
		визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, та виправданий. 
		Вирішено долю речових доказів.
		 
		Встановила :
		 
		В судовому засіданні апеляційного суду прокурор Маріупольської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 заявив клопотання про дослідження в якості речових доказів журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці, паспортів на елементи обладнання ТОВ «СРЗ», журналів приймання - здавання змін,журналів реєстрації нарядів  допусків,та інших, а також вантажнопідйомного, верстатного, газового, зварювального,силового та іншого обладнання. 
		Посилаючись на те що суд першої інстанції в ухвалі від 15.09.2017 року безпідставно визнав недопустимими доказами речові докази, перелік яких приведений в постановах слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 від 06.01.2017 року та 11.01.2017 року про залучення речових доказів.
		Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подав до суду клопотання про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні №42016051290000127 докази сторони обвинувачення, процесуальним джерелом яких є журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці, паспорти на елементи обладнання ТОВ «СРЗ», журнали приймання - здавання змін, журнали реєстрації нарядів  допусків, та інших, а також вантажнопідйомного, верстатного, газового,зварювального,силового та інші, заявлені прокурором письмові речові докази,визнані недопустимими судом першої інстанції і про дослідження яких в апеляційній інстанції заявлене клопотання стороною обвинувачення,речові докази перелік яких наведений в постанові слідчого від 06.01.2017 року та 11.01.2017 року про залучення речових доказів.
		Захисник вважає,що такі докази є очевидно недопустимими,та такими що не можуть досліджуватися у судовому засіданні,оскільки докази в порядку ст. 290 КПК України стороні захисту та обвинуваченому не відкривалися. Відповідно до ч.9 ст.290 КПК України письмово підтвердження факту надання доступу стороні захисту та обвинуваченому до речових доказів не має. Зазначена норма закону чітко визначає у який спосіб сторона кримінального провадження повинна підтвердити факт відкриття і надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Прокурор ОСОБА_5  підтримав своє клопотання про дослідження в якості речових доказів журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці,паспортів на елементи обладнання ТОВ «СРЗ»,журналів приймання - здавання змін,журналів реєстрації нарядів  допусків,та інших, а також вантажнопідйомного, верстатного, газового,зварювального,силового та іншого обладнання. 
		Посилаючись на те що суд першої інстанції в ухвалі від 15.09. 2017 року безпідставно визнав недопустимими доказами речові докази,перелік яких приведений в постановах слідчого Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_8 від 06.01.2017 року та 11.01.2017 року про залучення речових доказів. При цьому заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що відкриття матеріалів досудового розслідування в повному обсязі, втому числі і речових доказів,в порядку ст. 290 КПК України здійснене належним чином,що підтверджується відповідно протоколом та показаннями в суді допитаного свідка слідчого ОСОБА_9 ,а також власноручно написаною ОСОБА_6 заявою від 11.04.2017 року про ознайомлення його з усіма матеріалами досудового розслідування.
		Колегія суддів,вислухавши клопотання та думки учасників процесу,вважає,що клопотання прокурора про дослідження речових доказів перелік яких наведений в постанові слідчого від 06.01.2017 року та 11.01.2017 року про залучення речових доказів,задоволенню не підлягає, а клопотання захисника підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч. 1,2 ,3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування,які є в його розпорядженні у тому числі будь-які докази,які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення винуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого,або сприяти пом`якшенню покарання.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції стороною обвинувачення не надано таких даних, які свідчили про те, що стороні захисту та обвинуваченому ОСОБА_10 був наданий доступ до речових доказів, відсутні такі данні і в протоколі про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) до судового розслідування від 18 квітня 2017 року.
		Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази ( частини одинадцята, дванадцята статті 290 КПК). Отже, з вищенаведених положень вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. 
		Згідно з частиною третьою статті 404 КПК, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Суд зауважує, що чинний КПК не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
		Невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.
		Керуючись ст.ст.87,89,350 КПК України, колегія судів,- 
		 
		Ухвалила:
		клопотання захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , задовольнити.
		Визнати недопустимими у кримінальному провадженні №42016051290000127 докази сторони обвинувачення, процесуальним джерелом яких є журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці, паспорти на елементи обладнання ТОВ «СРЗ», журнали приймання - здавання змін, журнали реєстрації нарядів  допусків,та інші, а також вантажнопідйомного, верстатного, газового, зварювального, силового та інші, - речові докази, перелік яких наведений в постановах слідчого від 06.01.2017 року та 11.01.2017 року про залучення речових доказів. 
		Клопотання прокурора про дослідження в якості речових доказів журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці, паспортів на елементи обладнання ТОВ «СРЗ», журналів приймання - здавання змін,журналів реєстрації нарядів  допусків,та інших, а також вантажнопідйомного, верстатного, газового, зварювального,силового та іншого обладнання  залишити без задоволення. 
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 СУДДІ :
		 
		 
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_1  ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...