Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/23359/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2018.
Дата набрання законної сили: 11.09.2018
Результат оскарження 11.09.2018 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа № 752/23359/17
		Провадження № 2/752/2419/18 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		19 березня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва  в складі:
		головуючого судді                             Мирошниченко  О.В.
		за  участю секретаря                          Мархотко А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити дії,-
		в с т а н о в и в:
		У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		-визнати права споживача комунальних послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 порушеними їх виконавцем ПАТ «Київенерго»;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» усунути порушення справ споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення позивачу:
		-за період з 15.10.2016 року по 23.12.2016 року шляхом розподілу спожитої за це період теплової енергії будинком у розмірі 188,4485 Гкал пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;
		-за період з 24.12.2016 року по 09.02.2017 року шляхом розподілу обсягу споживання теплової енергії будинком у розмірі 4,400105 Гкал в день, розрахованим згідно із середньомісячними показниками будинкового засобу обліку за попередній опалювальний період, пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;
		-за період з 10.02.2017 року по 01.04.2017 року шляхом розподілу спожитої за цей період теплової енергії за показниками будинкового засобу обліку пропорційно опалювальній площі квартири до загальної опалювальної площі будинку розміром 7439,3 кв.м.;
		-стягнути з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6400 грн.;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» вносити в платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показання загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» внести зміни в договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, виклавши останнє речення п. 27 договору в наступній редакції: «У разі необхідності проведення такої перевірки представник виконавця повинен з'явитись до споживача не пізніше трьох робочих днів, наступних за датою поданого повідомлення споживачем у спосіб, викладений в п. 25 договору».
		В подальшому позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд:
		-визнати права споживача комунальних послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 порушеними їх виконавцем ПАТ «Київенерго»;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» усунути порушення прав споживача комунальних послуг та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал;
		-стягнути з ПАТ «Київенерго» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 6400 грн.;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» вносити платіжні документи для сплати за надані послуги з централізованого опалення поточні і попередні показники загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії відповідно до положень, викладених у п. 6 ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 8, ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»;
		-зобов'язати ПАТ «Київенерго» внести зміни в договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, виклавши п. 30 договору в наступній реакції: «у разі неприбуття представника виконавця протягом трьох робочих днів, наступних за датою поданого повідомлення споживачем у спосіб, викладений у п. 25 договору, для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання актів-претензій, такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш ніж два споживача».
		В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначає, що співвласником квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м. Виконавцем послуг з централізованого опалення за вказаною адресою споживання є ПАТ «Київенерго» у відповідності до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 054056700700100 від 08.12.2015 року. Починаючи з початку опалювального періоду 2016-2017 років, який розпочався 15.10.2016 року, позивач почав отримувати рахунки на сплату послуг за централізоване опалення із неправильно складеними розрахунками. Зазначає, що квитанціях за жовтень 2016 року вказано лише тариф 32,97 на 1 кв.м. опалювальної площі, однак відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за листопад 2016 року вказано загальний обсяг споживання згідно з показниками загальнобудинкового лічильника 123,63 Гкал. та обсяг споживання по квартирі позивача, розрахований пропорційно до опалювальної площі будинку 7 386,3 кв.м., однак не враховано 53 кв.м. нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за грудень 2016 року та січень 2017 року споживання розраховане за середньозваженими показниками населеного пункту, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії; у квитанціях за лютий-квітень 2017 року опалювальна площа квартир будинку зменшена до 7 385,6 кв.м. і не враховано 53 кв.м. площі нежитлових приміщень, відсутні поточні та попередні показники засобів обліку теплової енергії. Позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки засіб обліку теплової енергії у будинку було взято на комерційний облік у листопаді 2015 року, спосіб нарахування відповідачем плати є протиправним та порушує права позивача як споживача послуг.
		У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Представник відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначила, що 08.09.2016 року відповідачем виявлено несправність засобу обліку теплової енергії, встановленого у будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого вважати показання такого засобу коректними відсутні підстав, у зв'язку із чим нарахування проводились відповідачем у відповідні періоди згідно вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
		Заслухавши пояснення та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.
		Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
		Пунктом 1 частиною 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ст.ст. 7,13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
		Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		08.12.2015 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання своєчасно надавати споживачеві за адресою споживання: АДРЕСА_1, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач - своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором. Згідно п.п. 3.1. договору, опалювальна площа квартири становить 59,2 кв.м.
		17.11.2015 року у будинку АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію теплолічильник СВТУ-11Т, що підтверджується актом № 416 прийняття теплового вузда обліку від 17.11.2015 року.
		Відповідач зазначає, що показники приладу обліку у спірний період неможливо вважати коректними та останні не можуть враховуватись при здійсненні розрахунків, оскільки згідно акту від 08.09.2016 року № 8-09/106 встановлено несправність приладу обліку теплової енергії, що встановлений у будинку АДРЕСА_1.
		За змістом положень ст. ч. 1,ст. 17 ч. 5, ст. 18 ч.ч. 2,8 Розділу «Оцінка відповідності та повірка засобів вимірювальної техніки» Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Для проведення зазначеної цієї повірки науковим метрологічним центрам, метрологічним центрам та повірочним лабораторіям необхідно одержати свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, а уповноважені організації повинні бути включені до Державного реєстру уповноважених на проведення повірки засобів вимірювальної техніки.
		Відповідач не надав у судовому засіданні доказів проведення перевірки роботоздатності та функціонування приладу обліку теплової енергії уповноваженими на це організаціями, визначеними у відповідності із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», що б дало змогу виявити у показаннях приладу обліку теплової енергії помилки, що виходять за межі точності, передбачені у паспорті засобу обліку. 
		Суд вважає, що за відсутності висновків перевірки технічного стану приладу обліку теплової енергії, проведеної у відповідності із вимогами чинного законодавства, як засобу вимірювальної техніки, твердження відповідача щодо несправності засобу обліку теплової енергії ґрунтуються на припущеннях.
		Слід зазначити, що формою акту перевірки стану вузла обліку теплової енергії № 8-09/106 від 08.09.2016р. передбачено присутність представника споживача - провідного інженера ОСОБА_2, однак підпис останнього в акті відсутній.
		Крім того, в порушення положень п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідач не усунув порушення порядку надання послуг у строк, установлений законодавством, не здійснив, у разі виходу з ладу вузла обліку, його заміну на справний та не здійснив прийняття лічильника на абонентський облік протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу. При цьому, фактично ремонт лічильника було розпочато лише 24.01.2017 року, тобто, через 5 місяців після виявлення факту.
		Разом з тим, згідно актів зняття накопичувальних показників засобів обліку теплової енергії в будинку АДРЕСА_1, від 25.11.2016 року та 23.12.2016 року, складеного трьома мешканцями будинку АДРЕСА_1 та представником ЖЕД-106, показники загальнобудинкового засобу обліку теплової енергії СВТУ-11Т № 3731 у будинку станом на листопад 2016 року становили: накопичувальний показник спожитого тепла - 311,50 Гкал, накопичувальний показник годин роботи - 6 937 год.; станом на грудень 2016 року: накопичувальний показни спожитого тепла - 411,006 Гкал, накопичувальний показник годин роботи - 7 609 год.
		Суд зазначає, що здійснене відповідачем нарахування за спожите опалення за період з 24.12.2016 р. по 09.02.2017р. за середньозваженими нормами споживання у м Києві, як для будинків, у яких відсутні засоби обліку теплової енергії, а не за середньомісячними показниками споживання опалення в будинку за минулий опалювальний період, протирічить положенням п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016р. № 865, враховуючи, що прилад обліку теплової енергії встановлено у будинку АДРЕСА_1 та взято на комерційний облік 17.11.2015 р., оскільки відповідно до положень вказаного пункту, у разі відсутності раніше встановлених приладів обліку теплової енергії, плата за надану послугу повинна нараховуватись згідно із середньомісячними показниками за попередній опалювальний період.
		За вказаних обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та зобов'язання відповідача усунути порушення прав споживача комунальних послуг  та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення позивачу пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал.
		В частині позовних вимог щодо зобов'язання внесення відомостей у платіжні відомості та зобов'язання внести зміни до договору, суд зазначає, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на нормах закону.
		В частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Згідно зі ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Особа (фізична або юридична) має право вимагати компенсації завданої їй моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав незалежно від того, чи передбачене таке право договором або законом.
		Так, під моральною шкодою Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, розуміються втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
		Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність незаконних дій або бездіяльності відповідача, якими б позивачу завдано моральних страждань у заявленому розмірі.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		Позов - задовольнити частково.
		Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго» усунути порушення прав споживача комунальних послуг  та провести перерахунок вартості послуг з централізованого опалення ОСОБА_1 пропорційно опалювальної площі квартири АДРЕСА_1 до загальної опалювальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1, шляхом розподілу наступних обсягів спожитої теплової енергії у відповідних розрахункових періодах, а саме: за жовтень 2016 року у розмірі 37,11132 Гкал; за листопад 2016 року  у розмірі 66,59970 Гкал, за грудень 2016 року у розмірі 102,73081 Гкал, за січень 2017 року у розмірі 153,26500 Гкал; за лютий 2017 року у розмірі 145,03262 Гкал; за березень 2017 року у розмірі 121,78000 Гкал.
		У іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 1600 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.      
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення виготовлено 23.04.2018 року.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...