Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/310/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2018.
Дата набрання законної сили: 02.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                               Справа № 302/310/18 
		                                                                                                               2/302/139/18 
		Номер рядка звіту 48 
		   Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		(в повному обсязі)
		                                                                                 
		      02.05.2018                                   смт.Міжгір'я
		                  Міжгірський районний суд Закарпатської області в 
		особі головуючого судді Кривка В.  П
		           з участю: секретар Гажук Н.В.,
		позивач ОСОБА_1,
		відповідач ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні райсуду  в смт.Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення  аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/3 частини з всіх доходів відповідача щомісячно,-
		 
		                     В С Т А Н О В И В:
		           
		      19.03.2018 року позивачка звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_2   про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки з таким о бгрунтуванням. 30.08.2013 року  між сторонами   було укладено шлюб, який зареєстровано Син.Полянською сільською радою  за актовим записом № 8.  Від шлюбу у сторін народилася одна дитина - дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.   Причиною розірвання шлюбу позивачка зазначила відсутність взаєморозуміння, розходження  поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки.  Сторони спільно не проживають та не підтримують шлюбних стосунків більше півроку, шлюб існує формально. Дитина сторін проживає з позивачкою. Коштів на утримання дитини відповідач не надає та не забезпечує дитину матеріально. Дані обставини  стали  підставою  для звернення  позивачкою  з даним позовом до суду.
		         Позивачка заявлений позов  підтримала, просить такий задовольнити в повному обсязі. 
		        Відповідач позов визнав та підтвердив обставини наведені позивачкою в позовній заяві.  
		       Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.  
		         Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		         Згідно Свідоцтва про шлюб  серії НОМЕР_1   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували  шлюб 30 серпня 2013 р. у виконавчому комітеті Син.Полянської с/ради, про що зроблений відповідний актовий запис за № 8.
		         Сторони суду повідомили, що спільно у шлюбу не проживають більше півроку, мешкають окремо, шлюбних відносин та стосунків з ознаками сім'ї не підтримують. Позивачка та відповідач наполягають на розірванні шлюбу, від пропозиції суду примиритися відмовилися, просять не надавати їм строк для примирення. 
		       Згідно ч.1 ст.24 СК України  шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		          Згідно ч.3, ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування  до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
		         За наведених обставин,  суд, вважає, що  відновлення шлюбу між сторонами  є неможливим, оскільки жодна сторона не бажає примирення у шлюбі.  Встановлене дає підстави визнати, що подружнє життя  сторін фактично припинене і застосувати ст.ст.112, 113 СК України.
		        Позивачкою одночасно з позовною вимогою про розірвання шлюбу заявлено  вимогу про стягнення аліментів з відповідача  на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх доходів відповідача. Ця вимога підлягає до задоволення виходячи з такого. 
		        З свідоцтва  про народження  вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		        Відповідачем визнано факт проживання його малолітньої дитини  дочки ОСОБА_3 з  матір'ю  ОСОБА_4 (позивачкою),  за адресою: АДРЕСА_1. 
		       Згідно з ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до вимог ст.181 ч.3 СК України  при ухиленні батьків від цього обов'язку кошти на утримання дитини (аліменти)  присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька у твердій грошовій сумі з урахуванням, обставин, зазначених у ст.182 СК України.
		       Згідно ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей, а також інші обставини справи, що мають істотне значення.
		      Отже, з врахуванням  вищенаведеного, суд вважає, що  вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини  є обґрунтованими і такими, що підлягають до  задовольнення. 
		         Судові  витрати  у виді  судового збору слід стягнути з відповідача  в такому порядку. Позивачкою заявлено дві позовні вимоги: немайнового характеру - про розірвання шлюбу, за яку позивачкою оплачено судовий збір в сумі 704,80 грн.; майнового характеру - про стягнення аліментів, за яку позивачка не оплачувала судовий збір з підстав передбачених  ч.1 п.3) ст.5 ЗУ "Про судовий збір". Понесені судові витрати у виді судового збору позивачка просить стягнути з відповідача. 
		         Відповідач позов визнав до початку розгляду спарави по суті, визнання позову судом прийнято. Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. 
		        Отже, на підставі ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 ЗУ "Про судовий збір" позивачці слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову до судуза позовні вимоги про розірвання шлюбу, в сумі 352,40 грн.. Другу половину суми судового збору в розмірі 352,40 грн. слід стягнути з відповідача у користь позивачки на підставі ч.1 , ч.2 п.1 ЦПК України. Також з відповідача  слід стягнути у користь держави  судові  витрати  у виді  судового збору  в сумі 352,40 грн. за позовні  вимоги про стягнення аліментів,  згідно  ч.2 п.1, ч.6 ст. 141, ч.1 ст. 142 ЦПК України.       
		          Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
		            
		                     В И Р І Ш И В:
		            
		           Визнання позову відповідачем прийняти.
		           Позов задовольнити повністю.
		       Розірвати шлюб, укладений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2, який зареєстровано Синевирсько-Полянською сільською радою Міжгірського району Закарпатської області 30.08.2013 р. за актовим записом № 8.
		          Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, встановленого законом, починаючи з 19.03.2018 р. і до досягнення дитиною повноліття.
		        Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах одного місячного платежу підлягає негайному виконанню.
		            Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у виді судового збору:
		- 352,40 грн. (тристо п'ятдесят дві) грн. 40 коп. - у користь ОСОБА_1;
		- 352,40 грн. (тристо п'ятдесят дві) грн. 40 коп. - у користь держави.
		          Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, в сумі 352,40  (тристо п'ятдесят дві) грн. 40 коп., сплаченого при поданні позову.
		        Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області   протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.  
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		            Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.  
		            Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
		            Повне  рішення   складено 07.05.2018 року. 
		 
		Суддя: В.  П.  Кривка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...