Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8950/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 18.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		30 квітня 2018 року                      № 826/8950/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2017 року №0001051201,
		О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік" (надалі - Позивач, змінено назву на ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ»), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення №0001051201 від 19.05.2017 року Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 21.07.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 31.10.2017 р.
		В судовому засіданні 31.10.2017 р., представником Позивача заявлено клопотання про заміну Позивача - ТОВ "Голден Деррік" на належного - ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ», Судом задоволено клопотання представника Позивача та прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 12.12.2017 р. 
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Податковим кодексом України не встановлено жодних обмежень щодо періоду, протягом якого платник податків має право відкоригувати власні податкові зобов'язання у зв'язку з поверненням передоплати, відтак вважає, що підприємством правомірно було відображено результат перерахунку податкових зобов'язань у складі податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року.
		Представник Відповідача позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що платник податків позбавлений права здійснювати коригування податкових зобов'язань в порядку, визначеному статтею 192 Податкового кодексу України, якщо зміна суми компенсації вартості товарів чи послуг відбувається після спливу 1095 днів з моменту, коли були визначені податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією.
		В судовому засіданні 12.12.2017 року, судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на 12.12.2017 р.).
		Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Співробітниками Головного управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Голден Деррік" за січень 2017 року.
		За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 22.03.2017 року №37/26-15-12-01-12/35251246 (надалі - Акт перевірки).
		В Акті перевірки встановлено Контролюючим органом наступні порушення: статті 192 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу та статті 256 Цивільного кодексу України безпідставно відображено в податковій звітності з ПДВ за січень 2017 року розрахунки коригування на зменшення податкових зобов'язань в сумі 716667 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення по декларації з ПДВ за січень 2017 року в розмірі 716667 грн. 
		Не погоджуючись з висновками Акту перевірки Позивачем подано заперечення до ГУ ДФС у м. Києві, за результатом розгляду заперечень Контролюючий орган Листом від 10.04.2017 р. за №9153/10/26-15-12-01-18 повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.
		На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.05.2017 року №0001051201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією за січень 2017 року №9022526359 на суму 716667 грн.
		Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням Позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 10.07.2017 р. №14839/6/99-99-11-01-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.
		Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся з даним позовом до суду.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
		Відповідач зазначає, шо суть порушення полягає у тому, що Позивачем за межами строку у 1095 днів було здійснено коригування податкових зобов'язань з ПДВ (ряд. 7-Б декларації) у бік зменшення на підставі розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, виписаних за фактом повернення передоплати, отриманої у 2011 році.
		Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту визначений у статті 192 Податкового кодексу України.
		Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
		За правилами підпунктів 192.1.1. та 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
		а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
		б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
		Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
		а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
		б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
		Пунктом 192.3 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Аналіз вказаних положень свідчить, що повернення постачальником суми передоплати є підставою для зменшення податкових зобов'язань постачальника та зменшення податкового кредиту отримувачем.
		З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Голден Деррік" (ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ») було проведено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно розрахунків коригувань №2 від 10.01.2017 року та №3 від 11.01.2017 року до податкових накладних №41 від 28.12.2011 року та №41 від 29.09.2011 року. 
		Зазначені коригування були проведені в зв'язку із поверненням авансу в сумі 1300000 грн., в т.ч. ПДВ - 216666,67 грн. на користь ДП НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.12.2014  року №910/10529/14 та повернення авансу в сумі 3000000 грн., в т.ч. ПДВ - 500000 грн. на користь ПАТ «НАК «Надра України» за Договором №208/10 від 08.09.2010 року. 
		В Акті перевірки зазначається про неможливість коригування податкових зобов'язань у порядку, визначеному статтею 192 Податкового кодексу України за межами 1095 днів, суд зазначає, що згаданою статтею не встановлено граничних строків для зміни суми компенсації вартості товарів/послуг після їх постачання та проведення відповідних коригувань.
		Суд також не погоджується з доводами представника Відповідача щодо закінчення строків позовної давності, як на підставу неможливості повернення передоплати та здійснення коригування податкових зобов'язань, з огляду на наступне.
		Поняття та тривалість строку позовної давності закріплені у Цивільному кодексі України від 16.01.2003 № 435-IV.
		Так, згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		У силу положень статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
		Хоча чинне законодавство не містить вичерпного переліку таких дій, проте системний аналіз положень Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду м. Києва від 26.12.2014 року у справі №910/10529/14 задоволено частково позовні вимоги Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр». Стягнуто з ТОВ «Голден Деррік» (ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ») на користь Дочірнього підприємства НАК «Надра України» «Український геологічний науково-виробничий центр» суму основного боргу в розмірі 25422010 грн. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 травня 2015 р., Рішення господарського суду міста Києва від 26 грудня 2014 року по справі №910/10529/14 залишити без змін.
		Як вбачається з матеріалів справи за Договором №208/10 від 08.09.2010 року, попередня оплата в розмірі 3000000 грн., Позивачем була отримана від ПАТ «НАК «Надра України» 29.09.2011 року.
		В грудні 2013 року між ТОВ «Голден Деррік» та ПАТ «НАК «Надра України»  було підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким сторони визнають наявність взаємної заборгованості та її розмір. 
		Між ТОВ «Голден Деррік» та ПАТ «НАК «Надра України» 28 грудня 2016 року підписано два акти №8 та №9 зарахування зустрічних однорідних вимог, якими заборгованість за Договором №208/10 від 08.09.2010 року визнавалась Позивачем. 
		При цьому згідно частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
		Щодо правильності застосування контролюючим органом положень статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин, слід зауважити про таке.
		Так, у статті 102 Податкового кодексу України встановлено строки давності (1095 днів) для визначення сум грошового зобов'язання контролюючим органом (пункт 102.1 статті 102 ПК України); стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом; подання заяви про повернення або відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань (пункт 102.5 статті 102 ПК України).
		Положення зазначеної статті не встановлюють жодних обмежень щодо можливості здійснити коригування податкових зобов'язань у порядку, визначеному статтею 192 Податкового кодексу України.
		Про неможливість застосування строків давності, визначених у статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин зазначила ДФС України за результатами надання роз'яснень з окремих питань з приводу адміністрування податку на додану вартість (http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/print-211836.html).
		Ця ж позиція висловлена ДФС України у консультації, наданій на запит платника податку, відповідно до якої при поверненні платником податку - покупцем товарів, з дати придбання яких минуло більше 1095 днів, такий покупець повинен зменшити податковий кредит на суму ПДВ, раніше віднесену до складу податкового кредиту за такими товарами, оскільки вони не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ. Таке зменшення податкового кредиту відображається у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому відбулось повернення товарів продавцю (http://sfs.gov.ua/ebpz/101--podatok-na-dodanu-vartist/101-07-koriguvannya-podatkovih-zobovyaza/202.html.)
		Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 18 лютого 2016 року К/800/11558/13 також зазначив про помилковість застосування до правовідносин, які виникають внаслідок здійснення коригування податкових зобов'язань за фактом повернення передоплати положень статті 102 Податкового кодексу України (номер рішення в ЄДРСР 56548152).
		Таким чином, платники податку не позбавлені права здійснити коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту внаслідок зміни суми компенсації (зміни умов договору) за межами терміну у 1095 днів з дати формування такого податкового кредиту та податкових зобов'язань.
		Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що контролюючий орган дійшов безпідставного висновку про заниження Позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ за 2011 рік на 716667,00 грн.
		З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 19.05.2017 року №0001051201 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
		Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		1.          Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ» (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 35251246) задовольнити повністю. 
		2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від  19.05.2017 року №0001051201.
		3.          Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ» (04123, м. Київ, вул. Западинська, 13-а, код ЄДРПОУ 35251246) судові витрати у розмірі 10700,00 грн. (десять тисяч сімсот гривень 00 коп.).
		Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		          Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...