Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/422/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2018.
Дата набрання законної сили: 02.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  912/422/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		О.О. Мамалуй - головуючий, О.М. Баранець, І.В. Ткач
		за участю секретаря судового засідання - Н.С. Руденко,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
		на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  23.05.2017р.
		(судді: Л.А. Коваль - головуючий, Л.М. Білецька, Н.В. Пархоменко)
		та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2017р. 
		суддя: В.В. Тимошевська
		за позовом ОСОБА_1
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина - Сервіс"
		про стягнення ринкової вартості частки майна
		за участю представників: 
		від позивача: не з'явилися,
		від відповідача: не з'явилися,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Валентина-Сервіс" про стягнення ринкової вартості частки позивача в майні товариства, яка складає 36 % від загальної ринкової вартості майна та коштів ТОВ "Валентина-Сервіс".
		 
		В обґрунтування позову позивач послався на ст. ст. 116, 148, 177 Цивільного кодексу України, ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" і зазначив, що 28.11.2016р. ним як учасником ТОВ "Валентина-Сервіс" із часткою в статутному капіталі в розмірі 36 % направлено відповідачу заяву про вихід з товариства, у зв'язку з чим відповідач повинен виплатити вартість його частки.
		 
		2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
		 
		Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2017 р. у справі №912/422/17, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2017р., у задоволенні позову відмовлено, у задоволенні заяви про забезпечення позову від 30.03.2017 р. відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що оскільки заява ОСОБА_1. від 28.11.2016 р. про вихід з ТОВ "Валентина-Сервіс" подана позивачем у простій письмовій формі з недотриманням вимог, встановлених ч. 1 ст. 148 ЦК України, то така заява не породжує відповідних наслідків. 
		 
		Щодо поданої ОСОБА_1. під час розгляду справи господарським судом нотаріально посвідченої заяви від 20.02.2017р. про вихід з ТОВ "Валентина-Сервіс" суди вказали, що вказана заява не є підставою поданого ОСОБА_1. у даній справі позову, а позивач під час розгляду справи не змінював підстави позовної заяви та не подавав жодних заяв про вказане. 
		 
		Також суди послалися на ті обставини, що в матеріалах справи відсутні докази попередження ОСОБА_1. інших учасників товариства про свій вихід згідно з заявою від 20.02.2017р., тоді як загальні збори, у яких прийняли участь інші учасники ТОВ "Валентина-Сервіс" та на яких вирішено прийняти заяву ОСОБА_1. від 20.02.2017р. про вихід з товариства, проведені лише 30.03.2017р.; тобто, станом на дату прийняття судового рішення у даній справі позивачем не доведено порушення його прав згідно заяви про вихід з товариства від 20.02.2017р. 
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернувся до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
		 
		Скаржник стверджує, що починаючи з 30.12.2016р. він вважається таким, що вибув із числа учасників товариства на підставі заяви від 28.11.2016р.
		 
		На думку скаржника, суди неправильно застосували норми п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки відповідні правові норми цього Закону ніяким чином не взаємопов'язані зі ст. 148 ЦК України. 
		 
		Скаржник зазначає, що ст. 148 ЦК України не містить жодних посилань на те, що заява учасника, яка не має саме нотаріального підтвердження підпису, не може бути підставою для виходу учасника із числа учасників товариства з обмеженою відповідальністю. 
		 
		У скарзі вказується, що відмова в задоволенні клопотання про забезпечення позову є незаконною та такою, що порушує права позивача.
		 
		Скаржник просить суд касаційної інстанції розглянути його клопотання, яке наявне в матеріалах справи, про призначення комплексної судової експертизи.
		 
		4. Позиції інших учасників справи
		 
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просить залишити оскаржувані рішення без змін.
		 
		Відповідач, зокрема, зазначає, що в березні 2018 року позивачу вже виплачено його частку в ТОВ "Валентина-Сервіс".
		 
		5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
		 
		ТОВ "Валентина-Сервіс" створено відповідно до установчого договору Вербовою Валентиною Вікторівною та ОСОБА_1.
		 
		Згідно зі статутом товариства, затвердженим рішенням засновників товариства 24.09.2006р., ОСОБА_1 є учасником товариства, розмір вкладу якого до статутного капіталу становить 5 040 грн., що відповідає 36% статутного капіталу та 36 голосам на зборах товариства.
		 
		Відповідно до п. 4.5.1 статуту учасники товариства мають право, зокрема, вийти з товариства за власною заявою. 
		 
		Предметом даного спору є стягнення вартості частки учасника в майні товариства на підставі заяви про вихід від 28.11.2016р.
		 
		Заява позивача від 28.11.2016р адресована ТОВ "Валентина-Сервіс". За її змістом позивач заявляє про свій вихід з товариства через 30 днів після отримання товариством цієї заяви по пошті; просить провести усі дії, які передбачені законодавством, для проведення загальних зборів засновників товариства з порядком денним про затвердження його виходу з числа учасників товариства та визначення термінів і порядку видачі йому належної частки майна товариства, частки прибутків за 2016 рік, належної йому частини статутного фонду; просить виплатити йому вартість частини майна товариства пропорційно його частці в статутному фонді за ринковими цінами, частку грошових коштів станом на 28.12.2016р. та виплатити відповідні дивіденди за 2016 рік в строк до 12 місяців після його виходу.
		 
		Судами встановлено, що справжність підпису позивача на заяві про вихід з товариства від 28.11.2016р. всупереч положенням ч. 1 ст. 148 ЦК України нотаріально не засвідчена.
		 
		Позивач вказав, що направив заяву про вихід з товариства від 28.11.2016р. відповідачу рекомендованим листом, який вручено адресату 30.11.2016р., про що свідчать поштові квитанції та роздруківка  із сайту Укрпошти.
		 
		Відповідач заперечує обставини отримання від позивача заяви від 28.11.2016 р. про вихід з товариства та зазначає про отримання інших документів за відправленнями, на які посилається позивач.
		 
		6. Норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право, зокрема, вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.
		 
		Пунктом 3 ч. 1 ст. 116 ЦК України також передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.
		 
		Зазначені положення кореспондується з нормами ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".
		 
		Відповідно до ст. 148 ЦК України в редакції, чинній на момент оформлення позивачем заяви про вихід, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
		Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. 
		Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.  
		 
		Згідно зі ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. 
		Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
		 
		7. Мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови
		 
		Як правильно зазначено господарського судами попередніх інстанцій, необхідною умовою для виходу з товариства за наведеними вище нормами законодавства є подання учасником товариства відповідної нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства.
		 
		Встановивши відсутність нотаріального засвідчення справжності підпису позивача на заяві про вихід з товариства від 28.11.2016р., на підставі якої і заявлено позовні вимоги, господарські суди дійшли правильного висновку про те, що така заява є неналежно оформленою та не може бути підставою для виходу учасника з товариства і проведення з ним відповідних виплат, оскільки не створює правових наслідків для сторін.
		 
		Таким чином аргументи скаржника про те, що починаючи з 30.12.2016р. він вважається таким, що вибув із числа учасників товариства на підставі заяви від 28.11.2016р., відхиляються Верховним Судом з огляду на встановлені судами обставини.
		 
		Крім того, судами встановлено недоведеність подання такої заяви товариству з огляду на заперечення відповідача щодо її отримання та недоведення позивачем протилежного.
		 
		Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на неправильне застосування судами п. 10 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно з яким для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи, зокрема, заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена. 
		 
		Зазначені норми додатково підтверджують необхідність засвідчувати нотаріально заяву особи про вихід з товариства, що кореспондується з нормами ст. 148 ЦК України.  
		 
		Відсутність нотаріального посвідчення підпису заявника на заяві про вихід з товариства не дає підстави вважати дійсним волевиявлення учасника товариства щодо виходу зі складу учасників. 
		 
		Доводи скаржника зводяться до довільного тлумачення ст. 148 ЦК України. 
		 
		Щодо посилань скаржника на повторно подану заяву про вихід зі складу учасників товариства від 20.02.2017р., Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що вказана заява не є підставою поданого ОСОБА_1. у даній справі позову, а тому досліджувати питання щодо виплати позивачу частки на підставі заяви від 20.02.2017р. в межах даної справи немає необхідності.
		 
		При цьому Верховний Суд звертає увагу, що виплата вартості частки згідно зі ст. 54  Закону України "Про господарські товариства" провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
		 
		Як вбачається з встановлених обставин, на момент подачі позову строки, зазначені у вказаній нормі, ще не спливли по жодній із заяв.
		 
		Оскільки Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, доводи скаржника про необхідність вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин не відповідають вимогам господарського процесуального законодавства, оскільки заходи забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача за прийнятим на його користь рішенням суду.
		 
		З цих же підстав не підлягає задоволенню заявлене в мотивувальній частині касаційної скарги клопотання про призначення комплексної судової експертизи.
		 
		8. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги  
		 
		На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані рішення та постанова є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
		 
		Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2017р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від  23.05.2017р. у справі №912/422/17 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                О. О. Мамалуй
		 
		Суддя                                                                                                       О.М. Баранець
		          
		Суддя                                                                                                         І.В. Ткач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...