Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2923/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2018. Зареєстровано: 08.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 24.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2018 року
		м. Київ
		 
		Справа №  910/2923/15-г 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.
		за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
		 
		учасники справи: 
		боржник - Дочірнє підприємство "Ютем-Кран" в особі ліквідатора Жураковської Людмили Валеріївни
		кредитор - Фонд соціального страхування України, не з'явився
		кредитор - Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в місті Києві, не з'явився
		кредитор - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, не з'явився
		розглянув касаційну скаргу арбітражного керуючого (ліквідатора) Жураковської Людмили Валеріївни 
		на постанову Київського апеляційного господарського суду
		від 03.07.2017 
		у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Сітайло Л.Г., Доманська М.Л.
		про банкрутство Дочірнього підприємства "Ютем-Кран"
		 
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 31.10.2017 через Київський апеляційний господарський суд арбітражний керуючий Жураковська Людмила Валеріївна звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/2923/15-г в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.
		2. 03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №910/2923/15-г Господарського суду міста Києва передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		3. 26.02.2018, за наслідком проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 15.02.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. поновлено арбітражному керуючому Жураковській Людмилі Валеріївні строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/2923/15-г, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та призначено її розгляд на 24.04.2018 о 09 год. 20 хв.
		4. 21.03.2018 Фонд соціального страхування України поштовим відправленням надіслав відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Жураковської Л.В.
		5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень частини 5 статті 45, статей 98, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 4, 43, 101 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.
		 
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
		6. Провадження у справі №910/2923/15-г про банкрутство Дочірнього підприємства "Ютем-Кран" (далі - ДП "Ютем-Кран", боржник), порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 за заявою голови ліквідаційної комісії боржника на підставі статті 95 Закону про банкрутство, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 18.03.2015 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Жураковської Л.В.
		7. Ухвалою місцевого господарського суду від 25.05.2015 визнано кредиторами боржника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва на суму 74 857, 53 грн., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві на суму 2 932 672, 89 грн. та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві на суму 853 548, 27 грн.
		8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 замінено кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва його правонаступником - Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного Фонду України в місті Києві.
		9. 03.05.2017 до суду першої інстанції надійшло клопотання ліквідатора банкрута Жураковської Л.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, про заміну Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві його правонаступником та про встановлення розміру основної грошової винагороди арбітражному керуючому.
		10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про заміну кредитора Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві його правонаступником - Фондом соціального страхування України.
		11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 затверджено розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого Жураковської Л.В. за виконання обов'язків ліквідатора ДП "Ютем-Кран" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання відповідних обов'язків.
		12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.0217 задоволено клопотання  ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про затвердження  звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, затверджено звіт арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ДП "Ютем-Кран" з 18.03.2015 по 10.05.2017 на суму 96 824, 10 грн.
		13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у складі судді Чеберяк П.П. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.05.2017, вимоги кредиторів на загальну суму 3 861 078, 69 грн.: Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на суму 74 857, 53 грн. та Фонду соціального страхування України на суму 2 932 672, 89 грн. відповідно до положень частини 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними у зв'язку з відсутністю майнових активів боржника, ліквідовано банкрута - ДП "Ютем-Кран" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, стягнено з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь арбітражного керуючого Жураковської Л.В. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ДП "Ютем-Кран" в розмірі 2 410, 92 грн., стягнено з Фонду соціального страхування України на користь арбітражного керуючого Жураковської Л.В. витрати на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ДП "Ютем-Кран" в розмірі 94 413, 18 грн., припинено провадження у справі №910/2923/15-г.
		13.1. Ухвала мотивована тим, що у зв'язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, непогашеними залишились кредиторські вимоги Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на суму 74 857, 53 грн. та Фонду соціального страхування України на суму 2 932 672, 89 грн., а також те, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс подані суду, виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбачені Законом про банкрутство. Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність всіх підстав для ліквідації банкрута - ДП "Ютем-Кран", а в частині покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно до визнаних вимог кредиторів боржника, місцевий господарський суд виходив з правової позиції Вищого господарського суду України у постанові від 23.04.2013 у справі №5020-544/2011, яка викладена з урахуванням редакції Закону про банкрутство № 2343-ХІІ 14.05.1992.
		Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
		14. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Фонд соціального страхування України подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 в частині стягнення з Фонду соціального страхування України на користь арбітражного керуючого Жураковської Л.В. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ДП "Ютем-Кран" в розмірі 94 413, 18 грн. та постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута Жураковської Л.В. в цій частині відмовити повністю.
		15. 03.07.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Сітайло Л.Г., Доманська М.Л. апеляційну скаргу Фонду соціального страхування України задовольнив, пункти 9 та 10 резолютивної частини ухвали (в частинах стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України на користь арбітражного керуючого Жураковської Л.В. витрат на оплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора) Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 скасував, в решті оскаржувану ухвалу залишив без змін.
		15.1. Постанова мотивована тим, що комітетом кредиторів у даній справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; чинними нормами Закону про банкрутство не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) з кредиторів, а також забороною відповідно до вимог частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом.
		 
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи скаржника (арбітражного керуючого Жураковської Л.В.)
		16. Скаржник доводив, що апеляційним судом винесена постанова в порушення вимог статей 34, 43 ГПК України, яке полягало в неповній оцінці всіх обставини справи з питань виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, виходячи з принципу пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 26 Закону про банкрутство.
		17. Скаржник доводив, що апеляційним судом в порушення частини 2 статті 101 ГПК України, згідно з якою апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, не було досліджено важливих обставин справи, а також не розглянуто важливі для справи документи. Так, апеляційним судом взагалі не досліджено проміжний звіт ліквідатора банкрута від 29.11.2015, проміжний ліквідбаланс від 01.12.2016 та доповнення до проміжного звіту від 19.01.2017, клопотання про продовження строків ліквідаційної процедури від 03.03.2017, клопотання від 11.04.2017 про встановлення розміру основної грошової винагороди арбітражному керуючому Жураковській Л.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора банкрута, яке задоволено Господарським судом міста Києва ухвалою від 10.05.2017 та затверджено розмір основної грошової винагороди - оплати послуг арбітражного керуючого Жураковської Л.В. за виконання обов'язків ліквідатора ДП "Ютем-Кран" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання відповідних обов'язків.
		18. Скаржник доводив, що апеляційним судом не досліджувався поданий звіт (детальний) від 03.05.2017 про діяльність арбітражного керуючого Жураковської Л.В. про хід проведення ліквідаційної процедури, надання інформації про фінансове становище і майно боржника та звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками проведення процедури ліквідації банкрута з 18.03.2015 по 10.05.2017, адже саме за результатами його розгляду судом першої інстанції винесена ухвала, якою затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
		19. Скаржник доводив, що апеляційний суд неправомірно прийняв постанову в частині висновку про списання оплати праці арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених на проведення ліквідаційної процедури, в порушення статті 45 Закону про банкрутство, яка передбачає черговість задоволення вимог кредиторів та прямо не зазначає про можливість погашення у процедурі банкрутства витрат з оплати праці арбітражного керуючого, оскільки арбітражний керуючий не заявляє свої вимоги до банкрута, а виконує свої повноваження за грошову винагороду згідно з частиною 1 статті 115 Закону про банкрутство. 
		20. Скаржник доводив, що скасувавши пункт 9 резолютивної частини ухвали про стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь арбітражного керуючого Жураковської Л.В. витрат на оплату грошової винагороди, зіславшись на положення частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", апеляційний суд, в порушення статті 43 Конституції України, дійшов помилкового висновку, примусивши арбітражного керуючого, фактично, до безоплатної праці на боржника. 
		Доводи інших учасників справи
		21. Фонд соціального страхування України у відзиві на касаційну скаргу заперечив доводи скаржника та погодився з висновками апеляційного суду щодо скасування пунктів 9 та 10 резолютивної частини ухвали від 10.05.2017, та зазначив, що згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" джерелом оплати грошової винагороди ліквідатора та покриття його витрат, є наявні кошти у боржника, одержані від продажу його майна; вирішення питання щодо джерела оплати грошової винагороди ліквідатора є компетенцією комітету кредиторів; створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є правом, а не обов'язком кредиторів. Під час ліквідаційної процедури грошові вимоги фонду залишились не погашеними, відтак, покладення на кредитора тягаря оплати послуг та витрат ліквідатора суперечить конституційним засадам розумності та справедливості.
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
		22. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011
		Частини 1, 2 статті 4 - арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника. Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.
		Частина 1 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
		Частина 3 статті 98 - під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
		Частиною 1 статті 99 - під час здійснення своїх повноважень, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є незалежним.
		Частини 1, 2 статті 115 - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
		23. Господарський процесуальний кодекс України в редакції до 15.12.2017
		Частина 1 статті 4-7 - судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи.
		Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		24. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами положень частини 5 статті 45, статей 98, 115 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 та статей 43, 101 ГПК України в редакції до 15.12.2017.
		А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги  та висновків судів
		25. Аналіз приписів статей 34, 43, 82 ГПК України свідчить про те, що законодавець зобов'язав суд приймати рішення за наслідком дослідження та оцінки усіх доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу. 
		26. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 84 ГПК України, у мотивувальній частині рішення господарського суду вказується, зокрема, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення. Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 105 вказаного Кодексу, в постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
		27. В силу приписів статті 101 ГПК України, незважаючи на те, що в апеляційній скарзі викладено доводи щодо незаконності частини ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та стягнення витрат на оплату його праці пропорційно вимогам кредиторів, визнаним в ході провадження у справі про банкрутство, однак, в цілому оскаржуваною ухвалою було прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію боржника, суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість також і тієї частини рішення, яка не викликає заперечень особи, яка подала апеляційну скаргу, однак, є перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з тією частино судового рішення, яка оскаржується, оскільки правильність дій ліквідатора з подання його звіту за наслідком проведеної ліквідаційної процедури та складення ліквідаційного балансу є першопричиною для затвердження розміру витрат та оплати праці ліквідатора в ході такої ліквідаційної процедури.
		28. Проте, мотивувальна частина постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/2923/15-г, всупереч зазначеним законодавчим приписам, не містить мотивування з посиланням на норми права щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 у справі №910/2923/15-г в частині затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі. Тобто, апеляційний господарський суд, залишаючи в цій частині ухвалу місцевого господарського суду без змін, із зазначенням про це в резолютивній частині постанови, не навів жодного обґрунтування прийнятого рішення. 
		29. В цій частині колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним наголосити на тому, що ухвала місцевого господарського суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		30. Так, порушуючи вимоги статей 32, 34, 43, 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції не дослідив на предмет належності поданий ліквідатором Жураковською Л.В. звіт ліквідатора 29.11.2015 з додатком - Ліквідаційним балансом станом на 01.12.2016 без жодних даних про майнові активи та пасиви боржника, складеним за формою бухгалтерської звітності згідно з Додатком до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999, яка змінена на підставі наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, в Додатку №1 до якого наведено типову форму балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов'язання і власний капітал на певну дату. 
		31. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду (пункти 9 та 10 резолютивної частини) щодо стягнення з Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Жураковської Л.В., апеляційний господарський суд, зокрема, виходив з того, що комітетом кредиторів у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; чинними нормами Закону про банкрутство не передбачено стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) з кредиторів.
		32. Проте, апеляційний господарський суд не звернув уваги на приписи статей 41, 115 Закону про банкрутство щодо оплатності роботи арбітражного керуючого (ліквідатора) за час виконання своїх повноваження. Так, відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 115 Закону передбачено спеціальне регулювання про те, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна. Отже, у випадку порушення справи про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, боржник зобов'язаний авансувати витрати на оплату праці ліквідатора в межах строків проведення ліквідаційної процедури на депозитний рахунок нотаріуса, а у випадку, якщо такого авансування не відбулося, зазначене не звільняє боржника в особі його ліквідаційної комісії, від обов'язку з оплати послуг ліквідатора згідно даної норми, яка є спеціальною та підлягає переважному застосуванню.
		33. Колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що вимоги ліквідатора, в силу приписів частини 5 статті 45 Закону про банкрутство, є такими, що погашені по затвердженню звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з припинення провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з відсутністю коштів і майна банкрута, з огляду на таке.
		34. Положеннями статті 115 Закону про банкрутство дозволяють визначення джерел з оплати грошової винагороди розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, як за рахунок особи, що ініціювала порушення провадження у справі про банкрутство, так за рахунок конкурсних кредиторів, які прийняли колективне рішення про створення фонду оплати праці для арбітражного керуючого, які не припиняють своє існування, як юридичні (фізичні) особи по завершенню провадження у справі про банкрутство. Відтак, визначення судом у справі про банкрутство конкретних джерел оплати праці арбітражного керуючого поза межами активів боржника, має наслідком виконання такого судового рішення поза межами процедури банкрутства, яка припиняється затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство.
		35. Оцінюючи прийняте апеляційним судом рішення через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених у Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення), Суд вважає недостатньо мотивованими висновки апеляційного суду про відмову ліквідатору Жураковській Л.В. у стягненні належної суми оплати наданих послуг, як такі, що прийняті без застосування спеціального регулювання відповідно до частини 2 статті 115 Закону про банкрутство та статей 34, 43, 101 ГПК України. 
		36. Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи за підсумками ліквідаційної процедури та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права щодо оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі.
		А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги 
		37. Суд не погоджується з доводами скаржника відповідно до пункту 16 мотивувальної частини даної постанови, оскільки вони ґрунтуються на практиці застосування Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992, яка не мала спеціального регулювання відповідно до частини 2 статті 115 Закону в чинній редакції. 
		38. Доводи скаржника згідно з пунктами 17-19 мотивувальної частини постанови про неповноту апеляційного розгляду частково підтверджені в ході касаційного розгляду справи згідно з висновками суду у пунктах 25-36, що є підставою для загального висновку про передання справи на новий апеляційний розгляд. 
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		39. Частинами 1, 2 статті 311 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 як підставу для скасування судом касаційної інстанції судового рішення повністю або частково визначено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		40. За результатами касаційного перегляду справи Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ліквідатора Жураковської Л.В., скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/2923/15-г з переданням справи на новий апеляційний розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При новому апеляційному розгляді суду належить прийняти до уваги висновки касаційного суду про застосування норм матеріального та процесуального права згідно з пунктами 25-36 мотивувальної частини даної постанови, дослідити обставини повноти та належності поданих у ліквідаційній процедурі доказів, дійти висновку про можливість прийняття нових доказів у випадку їх подання ліквідатором та прийняти по суті спірних правовідносин рішення про можливість завершення ліквідаційної процедури, визначення розміру та джерел оплати послуг ліквідатора.
		В. Судові витрати
		41. У зв'язку з тим, що суд частково задовольняє касаційну скаргу та скасовує постанову апеляційного суду з переданням справи на новий апеляційний розгляд, питання розподілу судових витрат судом касаційної інстанції не вирішується.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни задовольнити частково.
		2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/2923/15-г скасувати.
		Справу №910/2923/15-г передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Л.Й. Катеринчук
		Судді                                                                                                 С.В. Жуков 
		                                                                                                           В.Г. Пєсков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...