Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 195/287/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 08.05.2018. Зареєстровано: 09.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.05.2018.
Дата набрання законної сили: 30.11.2018 (частково)
Результат оскарження 30.11.2018 Апеляційний суд Дніпропетровської області: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №195/287/18 
		 1-кп/195/52/18 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		08.05.2018 року смт.Томаківка Дніпропетровської області 
		Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді  ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора  ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040590000433 від 28.07.2017 р., від 17.07.2017 р., стосовно  ОСОБА_4 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Семенівка Томаківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,  раніше судимого:
		- 19.05.2010 Томаківським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 11 місяців, звільнений умовно-достроково терміном на 3 місяця 17.11.2014 на підставі постанови Ленінського районного суду м. Дніпро.
		- 03.11.2016 Томаківським районним судом за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
		- 15.06.2017 Апеляційним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 404, 405, 407, 409 КПК України закінчився термін утримання під вартою. На підставі ч. 5 ст. 202 КПК України звільнений 15.07.2017 з ДУВК № 4 м. Дніпро, засоби зв`язку відсутні,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч.3 ст. 185 КК України 
		 ВСТАНОВИВ:
		   Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 13.05.2013 №110-р «Про охорону пам`яток археології Томаківського району» визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані пам`ятки археології, належать до земель історико-культурного призначення.
		Відповідно до інформації наданої Томаківською РДА за обліковим № 7120 до Переліку об`єктів культурної спадщини (археології) по Томаківському району Дніпропетровської області включено курган, розташований на відстані 2,5 км з південної сторони від центру с. Настасівка, праворуч дороги на с. Зоря, лівого берегу річки «Томаківка», біля балки Токової, датований IV-III тис. до н.е. місцевого значення, виявлений (відкритий) у 1981 р. археологами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , щодо якого встановлено охоронну зону 100х100 м. Вказаний об`єкт взято під охорону держави на підставі Закону Україні «Про охорону культурної спадщини» від 16.04.1987 р.
		У користуванні ОСОБА_7 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером/1225485500-01-003-0140 з цільовим призначенням «2.1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 6,2555 га, розташована на відстані 2,5 км з південної сторони від центру с. Настасівка, Томаківського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка належить громадянці України ОСОБА_8 на праві власності, зареєстрованого на підставі державного акту на право приватної власності на землю.
		В межах земельної ділянки №1225485500-01-003-0140, яка перебуває у орендованому користуванні ОСОБА_7 , знаходиться об`єкт культурної спадщини - курган № 2357, навколо якого встановлена охоронна зона та відповідний сервітут, про що наявна позначка в кадастровому плані земельної ділянки, долученого до технічної документації земельної ділянки. Крім того, 12 вересня 2012 року Томаківською районною державною адміністрацією укладено з Мирівською сільською радою охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 2357 та складено акт технічного стану пам`ятки археології.
		Відповідно до охоронного договору № 2357 від 12.09.2012 з головою Мирівської сільського голови ОСОБА_9 , згідно якого останній, бере на себе зобов`язання щодо охорони і заборони використання земельної ділянки під курганним могильником № 2357 і відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Земельного Кодексу України землі на яких розташовані кургани є державною власністю і будь-яка діяльність на них забороняється. Відповідно до додатку до охоронного договору № 2357, ОСОБА_7 ознайомлений з наявними обмеженням щодо вищевказаної земельної ділянки.
		 СФГ «Іванов О.О.» в особі директора ОСОБА_7 уклав договір підряду від 15.08.2016 на виконання робіт по засіванню озимою пшеницею з ОСОБА_4 , в межах земельної ділянки №1225485500-01-003-0140, яка перебуває у орендованому користуванні ОСОБА_7 , та на якій знаходиться об`єкт культурної спадщини - курган № 2357, навколо якого встановлена охоронна зона та відповідний сервітут, про що останній був попереджений.
		В порушення вищевказаних вимог законодавства, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вересні 2016 року (точної дати в ході досудового розслідування не встановлено), незважаючи на попередження з боку ОСОБА_7 , в силу змісту договору підряду від 15.08.2016, достовірно знаючи про наявність на території земельної ділянки № 1225485500-01-003-0140, об`єкту археології - курган №2357 з визначеною 100 метровою охоронною зоною, а також про заборону ведення земельних робіт на території земельної ділянки в межах охоронної зони та насипу кургану - об`єкта культурної спадщини, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, особисто, використовуючи сільськогосподарську техніку невстановленої моделі та оснащення, порушивши в процесі посіву насіння озимої пшениці межі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з метою виконання умов договору підряду в більших обсягах та подальшого отримання прибутку, шляхом посіву насіння озимої пшениці в ґрунтовий покрив земельної ділянки в межах охоронної зони кургану, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,1494 га державної форми власності на якій розташований насип кургану та земельну ділянку площею 0,2148 га державної власності, що знаходиться в охоронній зоні кургану № 2357-1 та розташована за межами земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером №1225485500-01-003-0140.
		Крім цього, 05.01.2018, близько 23:00 год., ОСОБА_4 знаходився біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , де у нього повторно виник злочинний умисел на вчинення таємного викрадення майна, поєднаного з проникненням у інше сховище, належного ОСОБА_10 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , 05.01.2018 близько 23:05 год., будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, проник на огороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки, викрав металобрухт вагою 23 кг„ вартістю 137,31 грн. та мідний кабель марки ШВВП 2x4, довжиною 15 метрів, вартістю 384,60 грн., належне потерпілій ОСОБА_11 .
		Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , разом з викраденим майном, покинув місце скоєння злочину, спричинивши своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 368/18 від 10.02.2018 в розмірі 521, 91 грн.
		Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.197-1 КК України за ознаками  самовільне зайняття земельної ділянки вчинене щодо земель в охоронних зонах; та за ч.3 ст. 185 КК України за ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням у інше сховище. 
		В судовому засіданні обвинувачений підтвердив вищезазначені обставини, визнав себе винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів при викладених у обвинувальному акті обставинах, пояснивши суду, що він не хотів розорювати курган просто так вийшло, а щодо крадіжки, то він зайшов до потерпілої зі сторони городів, там за парканом лежав якийсь метал, він вирішив набрати металеві вироби у мішок , щоб потім здати та купити спиртні напої та їжу.
		Потерпіла ОСОБА_10 надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що підтримує свої покази надані на досудовому розслідуванні в повному обсязі. 
		У судовому засіданні було також досліджено матеріали справи, а саме: 
		- витяг з ЄДРДР кримінального провадження № 12017040590000433 від 28.07.2017 р. (а.с. 1-2);
		- протокол огляду місця події від 16.06.2017 р. (а.с. 12-14);
		- Додаток № 1 до протоколу огляду від 16.06.2017 р. «План-схема розміщення оглянутої земельної ділянки з насипом кургану. Викопіювання з кадастрового плану» та таблиці зображень ( а.с. 15);
		- Додаток № 2 до протоколу огляду від 16.06.2017 р. «Ситуаційний план розміщення земельної ділянки» (а.с.16);
		- Додаток № 3 до протоколу огляду від 16.06.2017 р. «Аерофотознімок кургану» ( а.с. 17);
		- Додаток № 4 до протоколу огляду від 16.06.2017 р. та фото таблиці (а.с.18-23);
		- ситуаційний план розміщення земельної ділянки (а.с. 25-26);
		- розпорядження голови районної державної адміністрації «Про охорону пам`яток археології Томаківського району» № 110-р від 13.05.2013 р. (а.с. 33); 
		- Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини № 2357 від 12.09.2012 р. (а.с.34); 
		- акт технічного стану пам`ятки археології № 2357 від 22.10.2013 р. та технічна документація (а.с. 35-36); 
		- договір підряду від 15.08.2016 р. (а.с. 46-47); 
		- Витяг з ЄРДР кримінального провадження 12017040590000433 від 28.07.2017 р. (а.с. 66-67);
		- Витяг з ЄРДР кримінального провадження 12018040590000027 від 11.01.2018 р. (а.с. 68);
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.01.2018 р. (а.с. 76);
		- протокол огляду місця події від 10.01.2018 р. (домоволодіння АДРЕСА_2 ) та таблиці зображень (а.с.78-81); 
		- протокол огляду речей від 11.01.2018 р. та таблиці зображень ( а.с. 97-99); 
		- протокол огляду місця від 11.01.2018 р. та таблиці зображень ( а.с. 100-103); 
		- протокол огляду речей від 12.01.2018 р. та таблиці зображень (а.с. 104-107);
		- постанови про визнання предметів речовими доказами та залучення їх до кримінального провадження від 12.01.2018 р. (а.с. 108-110); 
		- висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 368/18 від 10.02.2018 р. (а.с. № 115-118); 
		 - характеризуючий матеріал стосовно обвинуваченого (а.с.129-138).
		Аналізуючи зібрані по провадженню докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена в повному обсязі.
		До обставин пом`якшуючих покарання обвинуваченого суд відносить його щире каяття.
		До обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів. 
		 Переходячи до обрання міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчинених злочинів, дані про його особу, обвинувачений скоїв злочин тяжкий і невеликої тяжкості і вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 міру покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		 Цивільний позов у справі не заявлено.
		Питання про речові докази необхідно вирішити згідно вимогст.100 КПК України.
		 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373,374 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч.2 ст. 197-1 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі; 
		- за ч.3 ст. 185 КК України  у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити  ОСОБА_4  остаточну міру покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з відбуванням його у кримінально-виконавчій установі, взявши під варту в залі судових засідань.
		Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03.11.2016 року виконувати самостійно. 
		Речові докази: поліпропіленовий мішок з металобрухтом, обмотка ізоляційного кабелю та елемент мідного кабелю, мідний провід у поліетиленовому пакеті, які знаходяться на зберіганні ОСОБА_10  залишити у потерпілої.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 Суддя:         ОСОБА_1  
		 
		08.05.2018

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...