Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11609/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 03.05.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		03 травня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 522/116/14-к
		Провадження № 51  2197 км 18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014160500005291 від 21 червня 2014 року, щодо ОСОБА_6 за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2017 року. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року задоволено клопотання прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_9 , ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрито на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КК України. 
		Згідно з ухвалою суду органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрювалася у тому, що, виконуючи обов`язки начальника відділення № 1 Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство», вчинила службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки. 
		Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2017 року ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8  без задоволення. 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень 
		У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_8 , просить скасувати ухвали суду першої та апеляційної інстанцій щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що, приймаючи рішення щодо ОСОБА_6 , суд першої інстанції допустив порушення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України та статей 17, 372 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оскільки незаконно дав оцінку діям та встановив факт вчинення злочинів ОСОБА_8 . Вважає, що суд апеляційної інстанції не усунув допущені порушення. Крім того, указує на відсутність у матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції. 
		У запереченнях на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 . ОСОБА_6 указує на безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор у судовому засіданні вважала, що касаційна скарга є частково обґрунтованою та просила судові рішення змінити. 
		Мотиви Суду 
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Конституцією України встановлені права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62). 
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відповідно до ч. 5 зазначеної статті поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 
		До того моменту, коли обвинувальний вирок суду набере законної сили, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, а тому відповідні державні органи повинні поводитися з нею як невинуватою особою (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»). 
		Презумпція невинуватості буде порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Чи порушує твердження посадової особи про винність обвинуваченого принцип презумпції невинуватості, має бути з`ясовано в контексті тих фактичних обставин, у яких цей висновок було зроблено (Рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі «Грабчук проти України»). 
		Суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішень щодо ОСОБА_6 дотрималися зазначених вимог закону.
		Як убачається зі змісту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року, суд першої інстанції, виклавши обґрунтування прокурором свого клопотання, зазначив, що ОСОБА_6 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України віднесено до злочинів середньої тяжкості, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків даності, оскільки з дня вчинення злочину минуло більше п`яти років. 
		Висновків про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за участі ОСОБА_8 , а також про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень рішення суду першої інстанції не містить.
		За змістом ухвала суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 372 КПК України.
		Крім того, у матеріалах провадження міститься технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, а саме аудіозапис судових засідань від 14 липня 2014 року, 14 серпня 2014 року, 20 серпня 2014 року та 22 вересня 2014 року. 
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , належним чином перевірив викладені у ній доводи, які аналогічні доводам касаційної скарги, визнав їх необґрунтованими, мотивувавши своє рішення та зазначивши підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд додатково послався на те, що недоліки клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків даності не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення щодо ОСОБА_6 . 
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		За таких обставин, доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є безпідставними. 
		Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги адвоката  ОСОБА_7 , скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції колегія суддів не знаходить. 
		Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
		ухвалив:
		Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8  без задоволення. 
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...