Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/2201/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2018.
Дата набрання законної сили: 08.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		8 травня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 522/2201/15-ц
		Провадження № 14-179 цс 18
		Велика Палата Верховного Суду у складі :
		судді-доповідача - Гудими Д. А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Князєва В.С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		ознайомилася з матеріалами справи за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТзОВ) «Івент Менджмент груп», третя особа без самостійних вимог - реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Державного земельного агентства у м. Одесі, про визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання договору купівлі-продажу, акта прийому-передачі нерухомого майна недійсними, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав,
		за заявою заступника Генерального прокурора України (далі також - заявник) про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року та
		в с т а н о в и л а:
		у лютому 2015 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га на Французькому бульварі, 28/30, у м. Одесі (далі - земельна ділянка) на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року у справі № 2-1491-1/07, яке скасоване ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 3 квітня 2008 року. Оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 набув неправомірно, відсутня підстава для видання відповідного державного акта на право власності на земельну ділянку. Відтак, наступне відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_4 і внесення цієї ділянки у статутний капітал ТзОВ «Івент Менеджмент Груп» також є неправомірним.
		Уточнивши позовні вимоги, позивач просив: визнати незаконним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 9 жовтня 2008 року, виданий ОСОБА_3 і зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850501379 (далі - державний акт); визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23 березня 2011 року, укладений ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А. (далі - договір купівлі-продажу); визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна, підписаний 28 березня 2011 року ТзОВ «Івент Менеджмент Груп» і ОСОБА_4; витребувати земельну ділянку з незаконного володіння ТзОВ «Івент Менеджмент Груп» на користь територіальної громади в особі Одеської міської ради; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №14313727 від 9 липня 2014 року, на підставі якого на вказану земельну ділянку зареєстроване право власності за ТзОВ «Івент Менеджмент Груп».
		7 жовтня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
		1 березня 2016 року Апеляційний суд Одеської області ухвалою залишив без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 жовтня 2015 року.
		Рішення апеляційного суду мотивоване, зокрема, тим, що Печерський районний суд м. Києва рішенням від 4 грудня 2007 року у справі № 2-1491-1/07 визнав за ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язав Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати її у відповідному реєстрі.
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року було виконане шляхом видачі на ім'я ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку.
		3 квітня 2008 року Апеляційний суд м. Києва ухвалою скасував рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року, а справу направив на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.
		За результатами нового розгляду справи Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 8 червня 2010 року у справі № 2-1696/2010 позов залишив без розгляду. Одеська міська рада як сторона справи знала про ухвалені у ній судові рішення.
		23 березня 2011 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу, про що був зроблений відповідний нотаріальний запис на державному акті.
		28 вересня 2011 року ОСОБА_4 внесла в статутний капітал ТзОВ «Івент Менеджмент Груп» земельну ділянку й отримала права на відповідну частку у статутному капіталі цього товариства.
		У відповідь на клопотання першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси від 26 листопада 2010 року № 16-16051вих10 Приморський районний суд м. Одеси листом № 77 від 9 грудня 2010 року повідомив про направлення до нього на новий розгляд справи у зв'язку зі скасуванням ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2008 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року, а також про те, що за результатами нового розгляду Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 8 червня 2010 року у справі № 2-1696/2010 залишив позов без розгляду.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції в ухвалі від 1 березня 2016 року у справі № 522/2201/15-цдійшов висновку, що прокурор пропустив строк звернення до суду з вимогою щодо визнання незаконним і скасування державного акта та визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки позовну давність необхідно рахувати, починаючи з дати, коли про порушене право йому стало відомо, тобто починаючи з дати, не пізнішої ніж 9 грудня 2010 року (дати листа вих. № 77 Приморського районного суду м. Одеси, адресованого першому заступнику прокурора м. Одеси). Натомість, з позовом прокурор звернувся лише у лютому 2015 року.
		27 липня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою залишив без змін рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 жовтня 2015 року й ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 1 березня 2016 року.
		Суд касаційної інстанції мотивував рішення тим, що Одеській міській раді ще у 2007 році було відомо про вибуття з володіння її територіальної громади земельної ділянки, оскільки вона була стороною у судовій справі, за наслідком розгляду якої було постановлене судове рішення від 4 грудня 2007 року про визнання права власності на земельну ділянку, а на його підставі був виданий державний акт на цю ділянку.
		У лютому 2017 року відповідно до пунктів 1 і 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України в редакції, чинній на той час, заявник звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року (далі - заява про перегляд судового рішення).
		Підставою для перегляду зазначених судових рішень вважає: 1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 116 і 118 Земельного кодексу України, статей 261, 388 Цивільного кодексу України.
		Прокурор вказує, що скасування 3 квітня 2008 року Апеляційним судом м. Києва рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 грудня 2007 року у справі № 2-1491-1/07, за яким із власності територіальної громади м. Одеси вибула земельна ділянка, не призвело до виникнення права на визнання недійсним державного акта, договору дарування та витребування майна на користь законного власника у судовому порядку, оскільки спір не був вирішений по суті, а справу направлено на новий розгляд.
		На підтвердження вказаного прокурор зазначає, що під час нового розгляду справи № 1522/10614/12 Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 8 травня 2013 року залишив без розгляду позов ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_19. ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23. ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 до Дочірнього підприємства «Санаторій ім. Чувиріна» Лікувально-оздоровчих закладів профспілок Закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця», Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам в особі Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, Прокуратури Приморського району м. Одеси в інтересах Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями, визнання права на земельні ділянки та зобов'язання вчинити певні дії.Тому позовна давність у справі № 522/2201/15-ц почала спливати з 8 травня 2013 року, коли у прокурора виникла можливість звернутись до суду з позовом на захист порушених прав та інтересів держави.
		На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення заявник звертає увагу на:
		-                  постанову Вищого господарського суду України від 10 травня 2016 року у справі № 911/263/15,
		-                  постанову Вищого господарського суду України від 8 листопада 2016 року у справі № 916/1624/15-г,
		-                  ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 року у справі № 6-34931ск15,
		-                  ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року у справі № 335/829/14-ц,
		-                  ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року у справі № 761/10146/15-ц,
		-                  постанову Верховного Суду України від 24 квітня 2013 року у справі № 6-14цс13,
		-                  постанову Верховного Суду України від 23 жовтня 2013 року у справі № 6-83цс13,
		-                  постанову Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 6-146цс13,
		-                  постанову Верховного Суду України від 11 червня 2014 року у справі № 6-52цс14,
		-                  постанову Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі № 6-218цс14,
		-                  постанову Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15,
		-                  постанову Верховного Суду України від 5 жовтня 2016 року у справі № 3-604гс16,
		-                  постанову Верховного Суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 522/10652/15-ц.
		У цих судових рішеннях, на думку заявника, інакше ніж у справі № 522/2201/15-ц застосовані зазначені норми Земельного та Цивільного кодексів України.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року (далі - Закон України № 2147-VІІІ), яким ЦПК України викладений у новій редакції.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
		13 березня 2017 року Верховний Суд України ухвалою відкрив провадження у справі.
		У січні 2018 року заяву про перегляд судового рішення разом із доданими до неї матеріалами передано до Верховного Суду.
		11 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Підпункт 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ передбачає, що якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		Згідно з абзацом 2 частини другої статті 360-2 ЦПК України у редакції, чинній на час подання заяви, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.
		Враховуючи, що позивач оскаржує судові рішення з підстав неоднакового застосування однієї норми матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції з посиланням на відповідні рішення цих судів, заява згідно з правилами, що діяли на час її подання, повинна була розглядатися на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України. А тому справа на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ була передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду приймає цю справу до розгляду.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
		Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
		Керуючись частиною тринадцятою статті 7, підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		у х в а л и л а :
		1.    Прийняти до розгляду справу за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Івент Менджмент груп», третя особа без самостійних вимог - реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Державного земельного агентства у м. Одесі, про визнання незаконним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання договору купівлі-продажу, акта прийому-передачі нерухомого майна недійсними, витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, скасування рішення про державну реєстрацію прав, за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2016 року.
		2.    Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 23 травня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		3.    Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкО. Б. Прокопенко С. В. БакулінаЛ. І. Рогач В. В. БританчукІ. В. Саприкіна В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська Н. П. Лященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...