Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/17/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 10.05.2018. Зареєстровано: 10.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2018.

Результат оскарження 05.07.2018 Одеський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 27 квітня 2018 року                                                 Справа №  915/17/18 
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., 
		при секретарі судового засідання  Степановій І.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом: комунального підприємства "Дирекція оздоровчих закладів "Причорномор'є", 57401, Миколаївська область, Березанський район, смт Березанка, вул.Центральна, 5 (код ЄДРПОУ 31913409),
		до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (код ЄДРПОУ 22440366),
		про: визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2017 року № 35-ріш у справі № 2-26.250/40-2017
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Гонтар П.А., ордер №68274 від 15.03.2018 року; 
		від відповідача: Войтенкова І.О., довіреність №20 від 05.09.2017 року. 
		          
		          Суть спору: позивач звернувся із позовом, у якому зазначив, що рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 05.12.2017 року №35-р справа №2-26.250/40-2017 визнано дії позивача, які полягали у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 22.06.2017 року №2-292/80-899 у встановлений строк, порушенням приписів пункту 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме: неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки. Позивач зазначив, що відповідачем при притягненні його до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були враховані усі обставини неподання інформації у встановлені терміни, в зв'язку із чим спірне рішення вважає упередженим, необ'єктивним та незаконним. Так, за ствердженням позивача, відповідачем не було враховано факту відкликання заяви ТОВ «Еко Транс Миколаїв», під час розгляду якої вимагалися відповідні документи та як наслідок відсутність порушення прав цього господарського товариства,  стислий строк для надання значного обсягу документів, виходу із ладу комп'ютерної техніки позивача внаслідок ураження шкідливими програмами (вірусами), направлення клопотання про продовження строку виконання вимоги, що свідчить про добросовісність дій позивача при виконанні вимоги, необґрунтоване застосування максимального розміру штрафу. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, як при прийнятті рішення по суті про винуватість позивача та визначенні міри покарання позивача, що згідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є підставою для скасування спірного рішення, а саме рішення відповідача «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 05.12.2017 року №35-р справа №2-26.250/40-2017.
		          Відповідач скористався правом передбаченим ст. 165 ГПК України і надав відзив на позовну заяву (а.с. 45-49), у якому зазначив, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 
		          Позивач належним чином не довів факту виходу з ладу  комп'ютерної техніки та не переконав відповідача, що зазначена обставина стала перепоною для виконання вимоги і що відповідну інформацію неможливо було надати у паперовому вигляді. За вказаних обставин терміни виконання вимоги відповідачем не переглядалися, а отже не виконавши вимогу, позивач здійснив правопорушення, за яке має нести встановлену законом відповідальність. Також відповідач просив на підставі ст. 236 ГПК України застосувати до спірних правовідносин висновки ВС, які містяться у постановах 910/20061/16, 910/8001/17 та 915/482/17.
		          Позивачем було надано відповідь на відзив (а.с. 110).
		          Відповідачем були надані заперечення (а.с. 120).
		           23.02.2018 року представником позивача було заявлене клопотання про перенесення судового засідання та проведення судового розгляду в режимі відеоконференції (а.с. 62). Зазначене клопотання судом було задоволене (а.с. 71).
		           23.02.2018 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про забезпечення позову, в задоволення якого судом було відмовлено (а.с. 82-83).
		          12.04.2018 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		          Обставини встановлені судом.
		          
		          27.06.2017 року позивачем було отримано вимогу відповідача «про надання інформації» від 22.06.2017 року за №2-292/80-899 (а.с. 15).
		          У вимозі зазначено наступне:
		          - «Миколаївським обласним територіальним відділенням АМКУ розглядається заява ТОВ « Еко Транс Миколаїв» щодо порушення, на думку заявника, законодавства про захист економічної конкуренції КП «Дирекція оздоровчих закладів «Причерномор'є» під час здійснення діяльності у сфері захоронення, вивезення твердих побутових відходів.»
		          - «У зв'язку із розглядом вказаної заяви, керуючись ст. ст. 3, 17, 22, 221Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 року №32-р, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 30.03.2001 року за №291/5482 вимагаю надати:
		          протягом 5 календарних днів з дня отримання цієї вимоги інформацію та належним чином засвідчені копії документів на питання пунктів 1-7 цієї вимоги;
		          протягом 7 календарних днів з дня отримання цієї вимоги інформацію та належним чином засвідчені копії документів на питання пунктів 8-12 цієї вимоги;
		          протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги інформацію та належним чином засвідчені копії документів на питання пунктів 13-19 цієї вимоги.»
		          - «Документи, які надаються на вимогу відділення, мають бути зброшуровані із зазначенням кількості сторінок, мати нумерацію сторінок та реєстр наданих документів відповідно до нумерації сторінок. При цьому, копії документів мають бути належним чином засвідчені в спосіб, встановлений законом.
		          У разі наявності великої кількості документів, матеріали розбити на томи, кількість  аркушів в одному томі не повинна перевищувати 100 сторінок.          
		          З метою зменшення ваших витрат, замість паперових копій запитуваних документів, пропонуємо вам надати їх фото або скановані копії належної якості у електронному вигляді чи оригінали.
		          Інформація, що надається в електронному вигляді, має бути записана на оптичному носії інформації типу CDта DVD (без можливості перезапису інформації).»
		          
		          Із змісту цієї вимоги вбачається, що відповідач вимагав від позивача значний обсяг інформації, зокрема: 
		          - копії установчих документів;
		          - копії балансу та звіту про фінансові результати підприємства за 2016 рік;
		          - копії договорів на надання послуг із захоронення твердих побутових відходів та очистку каналізаційних стоків, які були укладені 2014-2017 роках підприємством та ТОВ «Еко Транс Миколаїв»;
		          - пояснення щодо обставин укладення договору із ТОВ «Екто Транс Миколаїв»;
		          - перелік суб'єктів господарювання із якими підприємством укладено договори на надання послуг із захоронення твердих побутових відходів та очистку неканалізаційних стоків;
		          - тощо.
		          У вимозі відповідачем надані роз'яснення з приводу наслідків її невиконання.
		          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» в редакції, яка діяла на дату направлення вимоги позивачу, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:
		           1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
		           2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;
		          3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;
		           4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;
		           5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
		          Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		          Згідно положень ст. ст. 22, 221Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, в межах компетенції є обов'язковими для виконання у визначені строки, якщо інше не передбачено законом. Суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		          
		          Із вищевикладеного вбачається, що підставою для направлення вимоги про надання інформації на адресу позивача був розгляд заяви ТОВ «Еко Транс Миколаїв» щодо порушення позивачем, як на думку ТОВ «Еко Транс Миколаїв», законодавства  про захист економічної конкуренції.
		          Для проведення перевірки за вказаною заявою відповідач запитав у позивача значний обсяг інформації в документальному та електронному вигляді направивши відповідну вимогу.
		          При цьому, перша частина вимоги, а саме пункти 1-7 мали бути виконані протягом 5 календарних днів з дня її отримання, друга частина вимоги, а саме пункти 8-12 протягом 7 календарних днів з дня отримання, третя частина, а саме пункти 13-19, протягом 10 календарних днів з дня отримання.
		          Враховуючи те, що вимога була отримана позивачем 27.06.2017 року, то відповідно строк виконання:
		          - першої частини становив з 28.06.2017 року по 02.07.2017 року включно.
		          - другої частини з 28.06.2017 року по 04.07.2017 року включно.
		          - третьої частини з 28.06.2017 року по 07.07.2017 року включно.
		          Судом встановлено, що 28.06.2017 року було неробочим днем (день Конституції України), а 1 та 2 липня 2017 року було вихідними днями.
		          Таким чином, враховуючи встановлені відповідачем строки, позивач мав надати інформацію відповідачу:
		          - на першу частину вимоги 03.07.2017 року, а строк на її підготовку фактично становив 2 робочі дні: 29.06. та 30.06.2017 року;
		          - на другу частину вимоги - 04.07.2017 року, а строк на її підготовку фактично становив 3 робочі дні: 29.06., 30.06. та 03.07.2017 року;
		          - на третю частину вимоги - 07.07.2017 року, а строк на її підготовку фактично становив 7 робочих днів 29.06., 30.06., 03.07.-07.07.
		 
		          Листом №129 від 27.06.2017 року позивач повідомив відповідача про отримання його вимоги (а.с. 51).
		 
		          29.06.2017 року позивач своїм листом №131 від 29.06.2017 року (а.с. 19) поінформував відповідача про обставини неможливості виконання вимоги у встановлений відповідачем термін з огляду на ураження комп'ютерної техніки шкідливим програмним забезпеченням. У зв'язку з цим позивачу необхідний час для відновлення інформації, яка зберігається на електронних носіях. Тому, позивач клопотав перед відповідачем про перегляд термінів надання інформації.
		          
		          30.06.2017 року відповідач повідомив позивача своїм листом №2-292/80-944 (а.с. 52), що відповідач не має достатніх підстав для перегляду термінів подання інформації встановлених його вимогою з огляду на те, що позивачем не було надано доказів ураження комп'ютерної техніки шкідливими програмами, зокрема звернення до правоохоронних органів. Відповідач звернув увагу на те, що позивач не був позбавлений можливості надати необхідну інформацію у паперовому вигляді з огляду на те, що ним не було зазначено про неможливість представлення інформації у паперовому вигляді з вагомих причин.
		          
		           04.07.2017 року позивач направив відповідачу лист (а.с. 20,) у якому зазначив, що про факт ураження комп'ютерної техніки ним повідомлено місцеве відділення поліції, яким за даним  фактом порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 361 КК України. Також позивач повідомив відповідача про пункти, інформація по яким зберігається на паперових носіях у великих обсягах, а також щодо зберігання певної інформації в електронному вигляді за допомогою програми «Парус Менеджмент». До листа позивачем було долучено копію відповіді Березанського відділення поліції (а.с. 22).
		          
		           30.06.2017 року між позивачем та ТОВ «Еко Транс Миколаїв» був укладений договір №61 про надання послуг із перевезення та очистки рідких не каналізованих стоків, перевезення твердих побутових відходів та їх захоронення, що опосередковано свідчить про відсутність порушення прав даного підприємства на отримання відповідних послуг.
		          
		          Рішенням адміністративної колегії відповідача від 05.12.2017 року (а.с. 8-14) було визнано дії позивача, які полягали  у неподанні інформації відповідачу на пункти 4-7, 8-12, 13-19 вимоги у встановлених головою строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» із накладенням штрафів у розмірі 1% від доходу за останній звітній рік в розмірі 28877 грн. за кожне невиконання визначених пунктів вимоги у визначені терміни.
		          Роз'яснено позивачу, що рішення може бути оскаржене у двомісячний строк до господарського суду Миколаївської області.
		          
		          При притягненні позивача до відповідальності відповідач виходив із наступного:
		          - на адресу відповідача надійшла заява ТОВ «Еко Транс Миколаїв» щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивачем у сфері захоронення, вивезення твердих побутових відходів;
		          - у зв'язку із розглядом заяви відповідачем на адресу позивача було направлено вимогу про надання інформації та документів необхідних для розгляду заяви, яка була отримана позивачем 27.06.2017 року;
		          - на вимогу відповідача позивачу необхідно було надати інформацію та належним чином засвідчені копії документів у визначені відповідачем терміни;
		          - з огляду на дату отримання вимоги (27.06.2017 року) запитувана інформація та документи повинні бути надані підприємством до 03.07.2017 року, 04.07.2017 року та 07.07.2017 року включно.
		          - відповідачем було отримано листа позивача №131 від 29.06.2017 року  про перегляд термінів виконання вимоги через виходу з ладу комп'ютерного обладнання;
		          - листом відповідача від 30.06.2017 року було відмовлено у перегляді термінів з огляду на те, що позивачем не надано доказів фіксації факту виходу з ладу комп'ютерної техніки та неможливості надати інформацію на паперових носіях;
		          - позивач не довів відповідачу що інформація, яка вимагалася у пунктах 1-7 вимоги створювалася та зберігалася виключно в електронному вигляді, а тому, позивач міг надати відповідну інформацію у паперовому вигляді;
		          - інформацію, яка зазначалася у пунктах 1-3 вимоги позивачем надано, а інформацію зазначену у п. 4-7 вимоги у встановлений термін позивачем не надано;
		          - на питання зазначені у пунктах 8-12 вимоги інформація мала бути надана 04.07.2017 року;
		          - на обґрунтування неможливості виконання вимоги, зокрема зазначених пунктів, позивач у листі №132 від 04.07.2017 року не послався на те, що вказана інформація створювалася та зберігалася виключно в електронному вигляді;
		          - позивачем мала бути надана інформація у паперовому вигляді;
		          - на питання зазначені у пунктах 13-19 вимоги інформація мала бути надана 07.07.2017 року;
		          - на обґрунтування неможливості виконання вимоги, зокрема зазначених пунктів, позивач у листі №132 від 04.07.2017 року не послався на те, що вказана інформація створювалася та зберігалася виключно в електронному вигляді;
		          - з огляду на правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах установах та організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року за 1000/5, позивачем повинна бути надана інформація у паперовому вигляді;
		          -  у встановлені вимогою строк пункти 13-19 вимоги не виконані;
		          - відсутність запитуваної інформації та документів перешкоджало виконанню відділенням покладених на нього завдань;
		          - на повторну вимогу відповідача позивачем 14.07.2017 року було надано інформацію та документи у повному обсязі, що свідчило про наявність у позивача відповідної інформації та документів у паперовому вигляді.
		          Виходячи з наведених обставин між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, які регулюються антимонопольним законодавством, зокрема Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції» щодо визначеності підстав для скасування спірного рішення.
		          Як зазначалося вище відповідно до положень ст. ст. 22, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, в межах компетенції є обов'язковими для виконання у визначені строки, якщо інше не передбачено законом. Суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
		          Пунктом 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному   відділенню у встановлені органами Антимонопольного  комітету України,  головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
		          Згідно ч. 2 ст. 52 цього Закону за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній  звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
		          Відповідно до ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
		          Таким чином, виходячи із положень вказаної статті КУпАП, його положення поширюються, зокрема при притягненні до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.
		          Стеттею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		          Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
		          Тобто підставою адміністративної відповідальності є наявність в діянні тієї чи іншої особи ознак складу адміністративного правопорушення у їх сукупності.
		          Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.
		          Так суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це психічне ставлення осудної особи до скоєного нею відповідного діяння, а в діяннях із матеріальним складом - і до його наслідків у формі умислу чи необережності. Тобто, наявність суб'єктивної сторони правопорушення характеризує наявність вини або її відсутність.
		          Дослідивши обставини справи суд дійшов висновку про відсутність у посадових осіб позивача, а отже і самого позивача вини у невиконанні вимоги відповідача у встановлені терміни.
		          Такого висновку суд дійшов з огляду на:
		          - фактично наданий строк для виконання усіх пунктів вимоги;
		          - звернення позивача із відповідним клопотанням до відповідача про продовження строку виконання вимоги;
		          -  звернення позивача до правоохоронних органів з приводу ураження комп'ютерної техніки та обізнаність відповідача про цей факт на момент прийняття спірного рішення;
		          - значний обсяг інформації, який витребовувався у позивача відповідачем у співвідношенні із строком виконання вимоги;
		          - неврахування відповідачем наявності у позивача ресурсів для виконання вимоги у встановлені терміни;
		          - укладення договору між позивачем та ТОВ «Еко Транс Миколаїв» 30.06.2017 року;
		          - подання позивачем документів у повному обсязі відповідачу на повторну вимогу 14.07.2017 року.
		          На переконання суду зазначене свідчить, що позивач діяв добросовісно та не мав на меті невиконання вимоги відповідача.
		          Не встановивши наявність вини позивача за фактом недотримання термінів виконання вимоги, відповідач виходив лише з об'єктивної сторони правопорушення, що свідчить про формальний підхід при притягненні до юридичної відповідальності. 
		          Вказані обставини, що мають значення для справи, не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення. 
		          Неповне з'ясування обставин в свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 59 вищевказаного Закону є підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України. 
		          Таким чином, суд дійшов висновку, що в діях посадових осіб позивача, а отже і самого позивача, не міститься складу адміністративного правопорушення передбаченого п. 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		 
		          Окрім цього, що стосується визнання спірного рішення в частині накладення штрафу суд додатково зазначає про необґрунтованість його визначення у максимальному розмірі за мотивуванням, що відсутність запитуваної інформації створювала перешкоди для розгляду заяви ТОВ «Еко Транс Миколаїв» та те, що позивач раніше притягувався до відповідальності за порушення  законодавства про захист економічної конкуренції. Доказів на підтвердження вказаних обставин у спірному рішенні не зазначено. 
		          Також судом при прийнятті рішення враховане те, що заява ТОВ «Еко Транс Миколаїв» надійшла на адресу відповідача 08.06.2017 року та кінцевим терміном її розгляду є 08.07.2017 року, а вимога надійшла на адресу позивача лише 27.06.2017 року, що і зумовило встановлення відповідачем стислого строку для її виконання. Вказане вбачається з пояснень представника відповідача, які були надані у судовому засіданні 27.04.2018 року. Вказані обставини для об'єктивності та всебічності дослідження також не були враховані при прийнятті спірного рішення. 
		          З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача є несправедливим та необ'єктивним у зв'язку з тим, що було прийняте без повного з'ясування усіх обставин та як наслідок незаконним. Тому, за відсутності вини позивача у недотриманні строків виконання вимоги спірне рішення підлягає визнанню недійсним у повному обсязі.
		          Що стосується застосування висновків Верховного Суду викладених у постановах № 910/20061/16, 910/8001/17 та 915/482/17, то суд має зазначити, що застосування норм антимонопольного законодавства Верховним Судом було здійснено за обставин, які відрізняються від обставин даної справи.
		          Так, у постанові 910/20061/16 зазначено, що позивач не звертався до відповідача із відповідним клопотанням про продовження строку надання інформації. Але в даній справі, у якій приймається рішення, позивач із таким клопотанням звертався.
		          У постанові 910/8001/17 зазначено, що суб'єктом господарювання неодноразово не виконувалися вимоги Антимонопольного комітету із посиланням на законодавство щодо охорони банківської таємниці. Тобто, підстави ненадання інформації суб'єктом господарювання Антимонопольному комітету є різними, а ні ж у справі, по які приймається рішення.
		          У постанові 915/482/17 взагалі зазначено, що суб'єктом господарювання жодних листів, пояснень, клопотань на адресу територіального відділення АМКУ  не надходило.
		          Сплату судового збору суд покладає на відповідача.
		          Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України
		ВИРІШИВ:
		 
		           1. Позов комунального підприємства "Дирекція оздоровчих закладів "Причорномор'є" задовольнити повністю.
		           2.  Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.12.2017 року № 35-ріш у справі № 2-26.250/40-2017визнати недійсним.
		           3. Стягнути з           Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (код ЄДРПОУ 22440366) на користь комунального підприємства "Дирекція оздоровчих закладів "Причорномор'є", 57401, Миколаївська область, Березанський район, смт Березанка, вул.Центральна, 5 (код ЄДРПОУ 31913409) судовий збір в розмірі 1762 грн.
		 
		          Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені главою 1 розділу 4 ГПК України з врахуванням його перехідних положень.
		          Рішення набирає законної сили згідно ст. 241 ГПК України.
		          Повний текст рішення складено та підписано до 10.05.2018 року.
		 
		Суддя                                                                                                              А.П. Алексєєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...