Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/67/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення порядку провадження господарської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2018. Зареєстровано: 15.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2018.
Дата набрання законної сили: 08.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 454/67/18                 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я. 
		Провадження № 33/783/385/18         Доповідач: Урдюк Т. М. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2018 року Апеляційний суд Львівської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 24 січня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП,
		в с т а н о в и в :
		 
		вищенаведеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без конфіскації транспортного засобу.
		Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352 (триста п'ятдесят два) грн. 40 коп. судового збору.
		Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 визнано виним у тому, що він 25.10.2017 року в м.Кам'янець-Подільський на пр.Грушевського, 7, на своєму автомобілі марки «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1, перевозив пасажирів без належної на це ліцензії.
		Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 24 січня 2018 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність у його діях складу даного правопорушення.
		В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_2 покликається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що він здійснював господарську діяльність, пов'язану із наданням послуг з автоперевезення. Доказами у справі є складений поліцейським підрозділом та не підписаний уповноваженою особою протокол про адміністративне правопорушення від 05 січня 2018 року та протиправний, на його думку, акт перевірки від 25 жовтня 2017 року, що незаконно проведена посадовими особами Укртрансбезпеки відносно нього.
		Окрім цього, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови він був відсутній, про час та місце розгляду справи він не був повідомлений, а копію постанови судді він отримав лише 03 лютого 2018 року. 
		Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, на переконання апеляційного суду, подана скарга не підлягає до задоволення.
		Оскільки у судовому засіданні, на якому було прийнято оскаржувану постанову, ОСОБА_2 не був присутнім, копію постанови він отримав лише 03 лютого 2018 року, відтак строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
		У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав свої апеляційні вимоги, заперечив вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, та вказав, що 25.10.2017 року в м.Кам'янець-Подільський на пр.Грушевського, 7, перевозив не пасажирів, а своїх родичів, відтак складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення вважає безпідставним.
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, така стверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею першої інстанції доказів.
		Так, відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
		Головною складовою даного адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка не має державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
		Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року № 222-VIII, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
		Зі змісту ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що основним критерієм для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП є відсутність дозволу на перевезення - ліцензії та свідоцтва про підприємницьку діяльність.
		Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 січня 2018 року серії ГП 476463 (а.с.1), 25 жовтня 2017 року в м.Кам'янець-Подільський на пр.Грушевського, 7, на своєму автомобілі НОМЕР_2, ОСОБА_2 перевозив пасажирів без належної на це ліцензії.
		Даний протокол був складений ст.ДОП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області начальником поліції Баганом Денисом Володимировичем на підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25 жовтня 2017 року (а.с.3) в присутності ОСОБА_2.
		Оскільки в силу вимог абз.1 п.1 ст.255 КУпАП даний протокол складений уповноваженим на те суб'єктом - посадовою особою органу внутрішніх справ - Баганом Д.В., в присутності особи-правопорушника, факт складання протоколу саме даною особою не заперечується апелянтом, протокол містить у собі всі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що відсутність у ньому підпису ст. ДОП Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області не може свідчити про недопустимість вказаного доказу.
		Згідно з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25 жовтня 2017 року (а.с.3), така проводилася посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області - ст. державним інспектором Таєнчуком Д.В. та головним спеціалістом Головатим О.А., на пр.Грушевського, 7 у м.Кам'янець-Подільський 25 жовтня 2017 року щодо транспортного засобу ОСОБА_2 - «Форд Транзит», д.н.з. НОМЕР_1. За фактом проведеної перевірки встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював нерегулярне перевезення пасажирів по маршруту «Львів-Хотин», чим порушив вимоги абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
		Як вбачається з акта перевірки, такий без жодних зауважень, зокрема в частині факту перевезення пасажирів, підписаний ОСОБА_3
		Відповідно до п.1 «Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103,Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
		Згідно з «Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422,представник Укртрансінспекції (правонаступником якої відповідно до  абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» є Державна служба України з безпеки на транспорті) має право зупинити транспортний засіб, зокрема, у разі виявлення ним таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності. 
		Водій транспортного засобу зобов'язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
		Відповідно до п.5 вказаного Порядку, у разі коли під час проведення перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, складається акт та/або протокол про адміністративне правопорушення.
		Як вбачається з матеріалів справи, перевірка дотримання ОСОБА_3 законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів проводилася структурним підрозділом Укртрансбезпеки в межах повноважень, закріплених нормативно-правовими актами, відповідно до вимог «Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422, за наслідками якої складено акт перевірки, відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
		Апеляційний суд оцінюєкритично твердження ОСОБА_2 про перевезення ним не пасажирів, а його родичів, оскільки як вбачається з матеріалів справи, при проведенні посадовими особами Укртрансбезпеки перевірки дотримання ним вимог закону щодо перевезення пасажирів ОСОБА_2 жодних зауважень щодо складеного акта не висловлював, тверджень щодо перевезення ним родичів не висловлював та лише під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, вказав про перевезення ним родичів, що розцінюється судом як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене.
		На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи, зробив вірний висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, який ґрунтується на сукупності зібраних та перевірених належних й допустимих доказів, які у своїй сукупності є достатніми для встановлення вини останнього.
		За наведеного суддя першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення і наклав стягнення з врахуванням положень ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 164 КУпАП, що в даному випадку є необхідним і достатнім та відповідає меті адміністративного стягнення.
		Хоч розгляд протоколу, складеного відносно ОСОБА_2, проводився у його відсутності, порушене право останнього відновлене шляхом забезпечення права на апеляційне оскарження прийнятого рішення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог в цій частині.
		Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною й обґрунтованою, порушень вимог процесуального закону під час апеляційного перегляду судом не встановлено, відтак підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.
		Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, 
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
		Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 24 січня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Апеляційного суду 
		Львівської області                                                                  Т.М.Урдюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...