Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/6683/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2018. Зареєстровано: 15.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 26.04.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/6683/14-ц                 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І. 
		Провадження № 22-ц/783/6603/17         Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. 
		Категорія: 47
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		26 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: 
		головуючого судді Савуляка Р.В.,
		суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я. 
		секретаря: Куцика І.Б.
		з участю: представників ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Пантюшевої Н.М. та Тюрдьо В.П., представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Українська Залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_4, третіх осіб без самостійних вимог - відділу Дергеокадастру в м. Львові, Третьої львівської державної нотаріальної контори про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У вересні 2014 року Державне територіально-галузеве об»єднання Львівська залізниця» звернулося із зазначеним позовом до Брюховецької селищної ради міста Львова, ОСОБА_4 обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час обстеження 02 квітня 2014 року земель Львівської Залізниці комісією у складі інженера сектора з управління майновими та земельними ресурсами Львівської дирекції залізничних перевезень, землевпорядника та головного інженера відокремленого підрозділу Залізниці «Кам»янка-Бузька дистанція колії» та інженера технічного відділу Львівської дирекції залізничних перевезень встановлено, що на території смт. Брюховичі в смузі відведення залізниці на 7 +451м - км +504 м з правої сторони за ходом кілометрів, на відстані 30м від осі головної колії, при ширині смуги відведення залізниці 40 м, знаходиться земельна ділянка протяжністю 53 м, надана у власність ОСОБА_4 
		Спірна земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за №1-140 22 березня 2005 року, на підставі якого останньому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 16 вересня 2008 року.
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1, зареєстрована в реєстрі за №1-140 від 22 березня 2005 року спірна земельна ділянка яка накладається на смугу відведення Залізниці передана у спадщину ОСОБА_4 із майна померлої матері останнього ОСОБА_6, якій зазначена ділянка була надана відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 21 січня 1994 року, на підставі рішення селищної ради народних депутатів від 25 червня 1993 року №193.
		В результаті прийняття виконавчим комітетом Брюховецької селищної Ради народних депутатів оскаржуваного рішення порушено право залізниці на землекористування у розмірах визначених Планом смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці в адміністративних межах Львова від 4+850м до км.11+106м розроблений проектною організацією Дорпроект Південно-Західної залізниці у 1962 році. 
		Зазначений План смуги відведення є проектно-технічною документацією, та у розумінні ст.17 Закону України «Про містобудування» є містобудівною документацією, що є основою при наданні у власність земель.
		З урахуванням зазначених обставин позивач на підставі ст.16 ЦК України, ст.ст.152-155 ЗК України просив:
		визнати незаконним рішення виконавчого комітету Брюховецької селищної ради від 25 червня 1993 року №193;
		визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за №1-140 від 22 березня 2005 року;
		визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 16 вересня 2008 року.
		Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Брюховицької селищної ради, ОСОБА_4, третіх осіб без самостійних вимог - відділу Держгеокадастру в м. Львові, Третьої львівської державної нотаріальної контори про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовлено.
		Рішення суду оскаржило ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця».
		В апеляційній скарзі посилається на те, що право Залізниці на спірну земельну ділянку підтверджується наявними у матеріалах справи Планом смуги відведення, що відповідно до ст.17 Закону України «Про основи містобудування» є містобудівною документацією, та є основою при наданні у власність земель,Суд першої інстанції не врахував положення ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються за наявності таких умов:
		реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
		на момент виникнення таких прав діяльно законодавство, що не передбачало їх обов»язкової реєстрації.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд залишив поза увагою той факт, що на момент виникнення у 1962 році прав залізниці на землі смуги відведення в адміністративних межах Брюховецької селищної ради, відповідно до якого, вимоги про виготовлення та отримання державного акту не передбачалися, а землі транспорту вважалися землями спеціального призначення, які використовувалися на підставі особливих положень про ці землі відповідно до п.п.54,55 Общих начал землепользования и землеутройства (Постанова ЦВК СРСР від 15 грудня 1928 року).
		Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Пантюшевої Н.М. та Тюрдьо В.П. на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 03 липня 1962 року №612 «Про додаткове розширення смуги лісових насаджень Львівської залізниці напрямку Рудно-Підбірці», яким було відведено Львівській залізниці додатково 24,82 га за рахунок орних земель учгоспу «Дублянський» підлягало затвердженню Радою міністрів УРСР (п.3), однак затверджено не було. Окрім того зазначене рішення було відмінено 27 жовтня 1962 року рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих за №1001 «про відведення земельних ділянок для виробничих потреб організацій області».
		Зазначене дає підстави вважати, що колія Рудно-Підірці Львівської залізниці на території смт.Брюховичі в смузі відведення залізниці на проміжку км 7 + 451м - км 7 +504 м була побудована та введена в експлуатацію згідно іншого «Плану смуги відведення лінії Рудно-Підбірці Львівської залізниці» розробленого до 01 січня 1958 року, і відповідно меншої площі на 24,82 га.
		З таким висновком суду повністю погодитися не можна з наступних підстав.
		Як убачається з матеріалів справи, при виготовленні документів, що посвідчують право на користування земельними ділянками смуги відведення, у тому числі в адміністративних межах смт.Брюховичі Державне територіально-галузеве об»єднання «Львівська залізниця» на частині смуги відведення виявлено перетин (накладання) земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, загальна площа якої становить 0,0785 га, площа перетину становить 0,0448 га.
		У подальшому встановлено, що на території смт.Брюховичі в смузі відведення залізниці на 7 км + 451м - 7 км +504 м з правої сторони за ходом кілометрів на відстані 21,20м, на 7 км + 504 м на відстані 30 м від осі головної колії, при ширині смуги відведення залізниці 40 м, знаходиться земельна ділянка огороджена бетонною огорожею протяжністю 53 м, надана у власність ОСОБА_4
		Крім того встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1 від 22 березня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-140, на підставі якого останньому 16 вересня 2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія від 22 березня 2005 року серія НОМЕР_1 зареєстрованого в реєстрі за №1-140 спірна земельна ділянка передана у спадщину ОСОБА_4 із майна померлої матері - ОСОБА_6, якій дана ділянка була надана відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 21 січня 1994 року на підставі рішення виконкому Брюховецької селищної ради народних депутатів від 25 червня 1993 року №193.
		Рішення виконкому Брюховецької селищної ради народних депутатів від 25 червня 1993 року №193 є незаконним, а разом із ним виданий на їх підставах державний акт серії НОМЕР_3 від 21 січня 1994 року на право власності на землю, свідоцтво про право на спадщину на спадщину серії НОМЕР_1 від 22 березня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-140, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 16 вересня 2008 року виданий ОСОБА_4
		Відповідно до ст.9 ЗК України від 18 грудня 1990 року в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин до відання селищних районного підпорядкування рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, у порядку встановленому статтями 17 та 19 цього кодексу.
		Статті 17 (абз11) та 19 (абз19) цього кодексу регламентували, що передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних осіб, проводиться місцевими радами народних депутатів після вилучення (викупу/ їх у порядку встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.
		Відповідно до ст.31 цього кодексу вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність громадянам проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих рад народних депутатів. Вилучення земельних ділянок проводиться за рішенням сільської, селищної ради народних депутатів.
		Відповідно до п.2 Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок, затверджених постановою Верховної Ради УРСР від 27 березня 1991 №889-ХІІ «Про форми державних актів на право володіння або користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок», надання земельної ділянки що перебуває у володінні або користуванні, іншому громадянинові, проводиться тільки після її вилучення у земле володільця або землекористувача.
		Як установлено в суді апеляційної інстанції, спірна земельна ділянка не вилучалася з користування Залізниці, як і не було згоди останньої на вилучення зазначеної земельної ділянки для передачу її у власність ОСОБА_6 згідно рішення виконкому Брюховецької сільської ради народних депутатів від 25 червня 1993 року №193.
		Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення №193 від 25 червня 1993 року виконком Брюховецької селищної ради порушив вимоги ст.ст.9,17,19 ЗК України та без вилучення спірної земельної ділянки у землекористувача - Залізниці передав її у власність ОСОБА_6
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі, що надаються в користування залізничному транспорту загального користування, та їх склад визначаються Законом України «Про транспорт».
		Смуга відведення - це землі залізничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами, обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будівлями, пристроями залізничної сигналізації, енергетики та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо (частина 2 статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про транспорт» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.
		Частиною1 статті 23 Закону України «Про транспорт», яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено що,до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
		За таких обставин, наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено Законом.
		Таким чином, беззаперечно установлено що позивач ДТГО «Львівська залізниця» є належним землекористувачем спірної земельної ділянки.
		Згідно Плану смуги відведення лінії Рудно - Підбірці Львівської залізниці (який відповідно до ст.17 закону України «Про основи містобудування» є містобудваною документацією) в адміністративних межах міста Львова від 4 км + 850 м до 11 км +106 м (план смуги відведення), ширина смуги відведення залізниці на спірній земельній ділянці становить 40 метрів від осі головної колії в межах якої на відстані 30 м від осі колії знаходиться земельна ділянка ОСОБА_4 з кадастровим номером НОМЕР_4, загальна площа якої становить 0,0785 га, площа перетину становить 0,0448 га.
		Відповідно до частини 1 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. 
		До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (пункт «б» частини 3статті 84 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з частиною 2 статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.
		Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, які не можуть передаватися у приватну власність, тому Брюховицька селищна рада не мала законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.
		За таких обставин, у виконкому Брюховецької селищної ради не було правових підстав для прийняття рішення №193 від 25 червня 1993 року про передачу у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 785 м. кв для ведення підсобного господарства. 
		Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
		З урахуванням наведеного на підставі п.п.2,10 ч.2 ст.16 ЦК України ч.3 ст.152, ч.1 ст.155 ЗК України слід визнати незаконним рішення виконкому Брюховецької селищної ради №193 від 25 червня 1993 року, а разом із ним визнається недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за №1-140 від 22 березня 2005 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 16 вересня 2008 року ОСОБА_4 як похідні від первинно оскаржуваного рішення.
		За подання позовної заяви позивач заплатив 730,80 гривень (т.1 а.с.57), судового збору, за подання апеляційної скарги - 5280 гривень (т.2 а.с.25), разом 6010 гривень.
		У зв»язку із задоволенням позову обов»язок зі сплати судовго збору відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України покладається на відповідачів в рівних частинах. 
		При встановлених обставинах, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця» підлягає до задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст., 367, 368, 374, пп.1-3 ст.376, ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця» - задовольнити.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 червня 2017 року - скасувати.
		Позов Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця» - задовольнити.
		Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Брюховецької селищної ради від 25 червня 1993 року №193;
		Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія НОМЕР_1, зареєстрованого в реєстрі за №1-140 від 22 березня 2005 року;
		Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 16 вересня 2008 року ОСОБА_4.
		Стягнути з Брюховецької селищної ради м. Львова на користь Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця»  - 3005 гривень судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська Залізниця»  - 3005 гривень судових витрат.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 14 травня 2018 року.
		 
		 
		 
		Головуючий : Савуляк Р.В.
		 
		Судді: Крайник Н.П. 
		 
		                                Мельничук О.Я.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...