Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/3184/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 14.05.2018. Зареєстровано: 15.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		10 травня 2018 року                             
		м.Суми
		Справа №587/3184/17 
		Номер провадження 22-ц/788/476/18
		 
		 
		 
		Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
		суддів -         Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. 
		за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П., 
		учасників справи: 
		позивача - ОСОБА_1,
		представника позивача - ОСОБА_2,
		відповідача - Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 січня 2018 року, в складі судді Черних О.М., постановлене у м.Суми, повний текст якого складений 18 січня 2018 року,
		                                                           в с т а н о в и в:
		 
		15.11.2017 року звернувшись до суду з позовом, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив:
		- встановити факт належності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах, виданого на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації від 08.04.1996 року № 111 та зареєстрованого 16.04.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 445;
		- встановити, що заповіт від 08.04.1997 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Мазною Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4 -1093, відповідно до якого спадкоємцем частки (паю) у землі, яка перебуває в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області, розміром 4,90 га визначено ОСОБА_1, складено від імені ОСОБА_3;
		- визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, який доводиться двоюрідним братом позивача. Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі й на право на земельну ділянку частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, який після смерті ОСОБА_3 зберігався у неї. У вересні 2017 року, в речах, які належали ОСОБА_3 позивачем було віднайдено заповіт від 08.04.1997 року, згідно якого останній, належну йому частку(пай), у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» розміром 4,90 га, заповів ОСОБА_1. На її звернення до нотаріуса, з метою оформлення права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, було відмовлено у зв'язку з тим, що прізвище та по батькові спадкодавця у правовстановлюючих документах зазначено по - різному, у зв'язку з чим, свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може бути видане. Зокрема, у свідоцтві про смерть по батькові спадкодавця зазначено ОСОБА_3. сертифікат на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_5. Згідно заповіту від 08.04.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Мазною Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4-1093 майно ОСОБА_1 заповідав ОСОБА_6. Дані обставини стали перешкодою для отримання позивачем  свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 
		Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28.11.2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Встановлено факт належності ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 сертифіката на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах, виданого на підставі рішення Сумської районної державної адміністрації від 08.04.1996 року №111 та зареєстрованого 16.04.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 445.
		Встановлено, що заповіт від 08.04.1997 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Мазною Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4-1093, відповідно до якого спадкоємцем частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області, розміром 4,90 умовних кадастрових гектарів, призначено ОСОБА_1, складено від імені ОСОБА_3.
		Додатковим рішенням Сумського районного суду Сумської області від 18.01.2018 року відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1, в порядку спадкування після померлого ОСОБА_3, права на земельну частку (пай), розміром 4,90 умовних кадастрових гектари із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря».
		Не погоджуючись із додатковим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове, яким визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
		При цьому, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності відомостей про прийняття позивачем спадщини, а відтак, і передчасність визнання за нею права власності на спадкове майно, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) після смерті спадкодавця ОСОБА_3 зберігався у ОСОБА_1- спадкоємиці за заповітом, що на його думку, свідчить про вступ позивача у володіння (управління) спадковим майном, тобто про прийняття спадщини.
		Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. 
		Позивач про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і від неї заяв про бажання прийняти участь у розгляді скарги не надходило. Від її представника надійшло клопотання про відкладення судового розгляду через зайнятість в іншому процесі. 
		Апеляційний суд не визнає зазначені причини неявки в судове засідання представника позивача поважними, оскільки про час розгляду справи останнього було повідомлено завчасно - 05.04.18. Як свідчить копія повістки про виклик до Сумського окружного адміністративного суду на 10.05.18, о 10 год., дана повістка була  отримана представником 20.04.18, т.т. вже після отримання 05.04.18 повідомлення про час розгляду апеляційної скарги. Явка до апеляційного суду не є обов'язковою, а тому можливо розглянути справу за відсутністю позивача та її представника. 
		Представник відповідача - Яструбинської сільської ради Сумської області в судове засідання не з'явився, але оповіщений про час розгляду належним чином.
		Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення  апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах. 
		Пунктом 8 частини першої розділу ХIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Ухвалюючи додаткове рішення та відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах із земель колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» Сумського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 суд першої інстанції виходив з того, що у порушення вимог ст. 549 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, позивачем не надано будь-яких доказів прийняття спадщини, а тому, дана вимога є передчасною.
		Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, про що виконкомом Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області  складено відповідний актовий запис №3 (а.с.8).
		Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі й на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря», розміром 4,90 в умовних кадастрових гектарах. 
		В сертифікаті на право на земельну частку (пай) НОМЕР_1, виданому 12.04.1996 року на підставі рішення Сумської райдержадміністрації від 08.04.1996 року №111, зазначено, що ОСОБА_5 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільського господарського підприємства «Зоря» площею 4,90 умовних кадастрові гектарів (а.с. 10).
		За життя, ОСОБА_3 склав заповіт від 08.04.1997 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Сумської державної нотаріальної контори Мазною Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 4-1093, відповідно до якого належну йому частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» він заповідав ОСОБА_1, позивачу по справі (а.с. 9). Однак, в даному заповіті прізвище, ім'я та по батькові спадкодавця зазначено - ОСОБА_6, що на даний час є однією з перешкод у оформленні спадкового майна. 
		Отже висновки суду першої інстанції з приводу встановлення фактів належності померлому ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) та складання ним за життя заповіту, яким він заповів успадкування цієї земельної частки позивачу, відповідають матеріалам справи. Рішення в цій частині набрало законної сили і не оскаржується.
		З листа приватного нотаріуса Степаненко Т.І. та витягу зі спадкового реєстру вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася. 
		При зверненні до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І. представником позивача було отримано лист-роз'яснення, з якого вбачається що перешкодою в оформленні спадкових прав є те, що в наданих документах для оформлення спадщини, а саме: в свідоцтві про смерть, заповіті та сертифікаті, прізвище та по батькові спадкодавця зазначено по- різному: «ОСОБА_3», «ОСОБА_3», ОСОБА_3», «ОСОБА_3», «ОСОБА_3» (а.с. 15).
		Згідно ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
		Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
		Частиною п'ятою Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
		Отже, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 02 липня 2003 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
		Статтею 548 ЦК Української РСР 1963 року було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. 
		Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. 
		Стаття 549 ЦК Української РСР, у редакції 1963 року, передбачає, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 
		якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. 
		Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців. 
		Як вбачається з вищенаведеного, підставою відмови нотаріуса в оформленні спадкового майна слугувало різночитання в написанні прізвища, імені та по батькові спадкодавця - ОСОБА_3, які на даний час усунуті шляхом встановлення фактів належності правовстановлюючих документів у рішенні суду в даній справі від 28.11.2017 року, а відтак , у позивача відсутні перешкоди для повторного звернення до нотаріуса для належного оформлення своїх спадкових справ після встановлення вище зазначених фактів, які мають для неї юридичне значення.
		Висновок місцевого суду про недоведеність позивачем факту прийняття спадщини є передчасним, але це не дає підстави для скасування додаткового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального і процесуального права. 
		Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві. 
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів визнає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, 
		 
		                                                        п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Додаткове рішення Сумського районного суду Сумської області від 18 січня 2018 року залишити без змін.
		 
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий -                                                                                                  С.С. Ткачук
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                           О.Ю. Кононенко
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                                   В.І. Криворотенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...