Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/2705/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2018. Зареєстровано: 16.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2018.
Дата набрання законної сили: 07.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/2705/17                 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С. 
		Провадження № 22-ц/783/7412/17             Доповідач в 2-й інстанції:  ОСОБА_1 О. М. 
		Категорія:47
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		07 травня 2018 року                                                       м. Львів 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,
		суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
		секретаря: Цапа П.М.,
		без участі сторін,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2017 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Дрогобицької міської ради, визнання недійсним договору та зобовязання звільнити земельну ділянку площею 24 кв.м,-
		в с т а н о в и л а:
		в провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Дрогобицької міської ради „Про укладення договорів особистого строкового сервітуту для встановлення та обслуговування обєктів торгівельного призначення від 23.09.2015 № 1728; про визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 03.10.2016, укладеного між Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради та СПД  ФО ОСОБА_2; про зобовязання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 24 кв.м.
		Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду.
		Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2017 року позов Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури до Дрогобицької міської ради, Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та ОСОБА_2 про скасування рішення Дрогобицької міської ради, визнання недійсним договору та зобовязання звільнити земельну ділянку площею 24 кв.м. - залишено без розгляду. 
		Дану ухвалу оскаржив Керівник Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3  
		В апеляційній скарзі зазначає, що вважає зазначену ухвалу такою, що підлягає скасуванню через порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального законодавства. Вказує, що у визначеному чинним законодавством державного органу, уповноваженого здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, відсутні повноваження щодо звернення до суду, а тому вважає, що прокурор, предявляючи даний позов в інтересах держави, правомірно набув статус позивача.
		Окрім того зазначає, що при ухваленні спірних пунктів зазначених рішень та укладеного договору строкового особистого сервітуту Дрогобицька міська рада діяла з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади, а прокурором обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Також вважає необгрунтованим посилання суду першої інстанції на неможливість оскарження міською радою в судовому порядку власних рішень.
		Вказує, що при прийнятті оскарженого рішення Дрогобицькою міською радою, не було дотримано вимог земельного та природоохоронного законодавства, а саме, Дрогобицькою міською радою неправомірно надано дозвіл ОСОБА_2 на укладення договору особистого строкового сервітуту, та передано в користування частину земельної ділянки площею 24 кв.м., адже так ий не є ні власником жодного обєкту нерухомості, ні землекористувачем суміжної земельної ділянки, для обслуговування яких їй потрібен сервітут. Таким чином, будівельні роботи на вищевказаній земельній ділянці проводяться без погодження з контролюючими органами та Дрогобицькою міською радою та з порушенням умов п.п. 4.4.5 договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що є підставою для задоволення позовних вимог про зобовязання ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку привівши її у стан, не гірше ніж було її отримано за договором.
		Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження судового розгляду до суду першої інстанції. Стягнути сплачений судовий збір з відповідачів по справі.
		Відзив на апеляційну скаргу не подано.
		В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи від сторін не поступило, поважності причин неявки в судове засідання ними не надано, а тому в силу вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.
		Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законністьухвали суду першої інстанції вмежах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що прокурором належним чином не обґрунтовано порушень інтересів держави, та прокурор не зміг встановити орган, уповноважений державою для представництва інтересів держави, також не повідомив такий орган про звернення до суду, і ці недоліки не можуть бути усунуті під час судового розгляду.
		Однак колегія суддів вважає, що такий висновок не відповідає нормам процесуального права та обставинам справи виходячи з наступного.
		Матеріалами справи встановлено, що заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави (а.с. 1-9).
		Згідно ст.131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка в тому числі здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Аналогічні положення містить ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до положень ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції на час подачі позову прокурора) з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч.2 або 3 ст.25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст.121 цього Кодексу.
		Отже, вказані вище нормативні акти наділяють прокурора повноваженнями на представництво інтересів держави в суді.
		Заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури звернувся до суду на захист інтересів держави та обґрунтовував свої вимоги тим, що спірна земельна ділянка, виділена під сервітут відповідачу, належить до категорії земель рекреаційного призначення, а відтак на її території заборонена господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може зашкодити використанню їх за цільовим призначенням. З урахуванням цього, на думку прокурора, оскаржуване рішення сесії Дрогобицької міської ради, договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди порушують права територіальної громади міста Дрогобича.
		З огляду на те, що прокурор в силу закону (ст.45 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру») наділений відповідними повноваженнями на звернення до суду з позовом в інтересах держави, висновки суду проте, що прокурор не має таких повноважень є хибними і не ґрунтуються на законі.
		Крім того, залишаючи позов прокурора без розгляду, суд не звернув уваги на положення ч.4 ст.56 ЦПК України (аналогічні положення містила ч.4 ст.46 ЦПК в редакції на час подачі позову), які надають прокурору повноваження підтримувати позов і вимагати розгляду спору по суті навіть у випадку відмови органу, в інтересах якого подано позов, від цього позову чи подання ним заяви про залишення позову без розгляду.
		Відповідно підстави для залишення без розгляду позову прокурора згідно п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України відсутні.
		Також, колегія суддів не може погодитися із посиланням суду на те, що відсутність обгрунтування прокурором передбачених законом підстав для представництва в суді Дрогобицької міської ради Львівської області, є підставою для залишення позову без розгляду.
		Відповіднодо положень ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції на час подачі позову прокурора) прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених ст.121 цього Кодексу.
		Отже, відсутність належного обґрунтування прокурором наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді є підставою для залишення позову без руху і надання строку для усунення недоліків, а не залишення позову без розгляду, як помилково вважав суд.
		В тому числі постановлення ухвали про надання часу для усунення недоліків можливо і на стадії судового розгляду (п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України).
		Не може погодитися колегія суддів і з висновками суду про те, що прокурор невірно визначив особу, в інтересах якої подано позов. Зокрема, що такою особою має бутиГоловне управління Держгеокадастру у Львівській області, а не Дрогобицька міська рада Львівської області.
		Як вже вище вказувалося в силу вказівок ч.2 ст.45 ЦПК України (в редакції на час подачі позову прокурора)виключно прокурору належитьправо визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якого подається позов.
		Такі ж висновки містяться у рішенні Конституційного Суду України № 1-1/99 від 08 квітня 1999 року у справі щодо представництва прокуратурою інтересів держави, де суд вказав, що прокурор самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
		Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, а відтак постановив необґрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду.
		Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову прокурора без розгляду підлягає до скасування, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.6, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		п о с т а н о в и л а:
		апеляційну скаргу Керівника Дрогобицької місцевої прокуратури  задовольнити.
		Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 15 листопада 2017 року  скасувати і направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 07.05.2018 року.
		Головуючий:                                         О.М. Ванівський
		Судді:                                             Р.П. Цяцяк
		     ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...