Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 153/778/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; управління об'єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об'єктів права державної та комунальної власності; здійснення державних закупівель.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2018. Зареєстровано: 16.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  153/778/17 
		Головуючий у 1-й інстанції:
		Любинецька-Онілова А.Г. 
		          Суддя-доповідач:  Смілянець Е. С. 
		10 травня 2018 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Смілянця Е. С. 
		суддів:  Сушка О.О.  Залімського І. Г. , 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Охримчук  М.Б.,
		позивача: ОСОБА_3, 
		представника позивача: ОСОБА_4 
		 
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		В липні 2017 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про визнання бездіяльності Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області щодо не проведення приватизації житлового будинку по АДРЕСА_1, відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»,- протиправною, - зобов'язання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, провести приватизацію та передати у приватну власність в рівних долях (по 1/2 частини кожному) житлового будинку по АДРЕСА_1, - ОСОБА_3, ОСОБА_5, відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ЗУ «Про місцеве самоврядування Україні» та видати свідоцтво про право власності (правовстановлюючі документи) на житловий будинок по АДРЕСА_1
		Ямпільський районний суд Вінницької області рішенням від 27 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що вимоги позивачів про визнання бездіяльності Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області протиправною та зобов'язання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області провести приватизацію та передати у приватну власність в рівних долях житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, не знайшли свого підтвердження. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ст. 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видача свідоцтв про право власності до повноважень сільських рад не належить.
		Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
		Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції не вірно вказав обставини та зміст спірних правовідносин не послався на докази які було прийнято до уваги, та які судом було відкинуто. Крім того, суд чітко не послався на докази якими він вмотивував оскаржуване рішення не дав оцінки кожному аргументу щодо відсутності підстав для задоволення позову. Суд також не вмотивував і не дав чіткої правової оцінки, підстав у відмові в задоволенні позову.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ст.25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видача свідоцтв про право власності до повноважень сільських рад не належить. Позивачі незаконно проживають в будинку по АДРЕСА_1, договір найму відсутній і укладати такий договір вони не бажають.
		В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі з врахуванням відзиву на апеляційну скаргу.
		Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно копії листа вх. № 04-02-28 від 01.03.2017 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з проханням виконати рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2005 та здійснити проведення приватизації із передачею у приватну власність їм у рівних частках - по одній другій частині кожному, житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому вони проживають з 1988 року.
		Із листа-повідомлення Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (вих.02-09-39 від 29.03.2017) встановлено, що Михайлівська сільська рада повідомила ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про те, що згідно п.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2005 втратило чинність.
		Відповідно до копії заяви вх. № 09-02-28 від 12.04.2017 року,  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області з проханням здійснити приватизацію житлового будинку по АДРЕСА_1, в якому вони проживають з 1988 року.
		Михайлівська сільськаї рада Ямпільського району Вінницької області листом вих.02-09-60 від 10.05.2017 року повідомила позивачів про те, що згідно акту передачі та накладної будинки спеціалістів в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відповідно до рішення сесії Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №160 від 21.12.2004 прийняті в комунальну власність без права приватизації, тому зазначений будинок приватизації не підлягає.
		Із листа-повідомлення Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області (вих.02-09-83 від 07.06.2017) встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повідомлено про те, що вони незаконно проживають в будинку по АДРЕСА_1, який є комунальною власністю Михайлівської сільської ради. Рішенням 21 сесії 4 скликання № 160 від 21.12.2004 року вказаний будинок прийнятий на баланс сільської ради без права приватизації, а рішенням сесії Михайлівської сільської ради № 169 від 21.12.2004 року змінено цільове призначення будинку спеціаліста по АДРЕСА_1 в дитячий садок. Запропоновано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в добровільному порядку звільнити вказане приміщення, оскільки до 01.09.2017 року потрібно провести ремонтні роботи, щоб підготувати будинок до експлуатації.
		Відповідно до рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2005 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 05.05.2005 року скасовано рішення сесії Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області № 170 21 сесії 4 скликання від 21 грудня 2004 року про відмову позивачам в приватизації будинку по АДРЕСА_1. Зобов'язано Михайлівську сільську раду Ямпільського району Вінницької області провести приватизацію будинку по АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку. Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області набрало законної сили 05.05.2005 року.
		Із копій постанови Ямпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2009, ухвали Вінницького апеляційного суду від 03.12.2013 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2016 року, встановлено, що визнано протиправними дії комісії по приватизації державного житлового фонду при Ямпільській міській раді народних депутатів Вінницької області. Визнано нечинним свідоцтво про право власності на житло № 1032 від 14.12.2004 року будинку (квартири), що знаходиться по АДРЕСА_1 в с.Михайлівка Ямпільського району Вінницької області. Постанова Ямпільського районного суду Вінницької області набрала законної сили 25.02.2016.
		Рішеннями 21 сесії 4 скликання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області  від 21.12.2004 року за № 160 - прийнято в комунальну власність сільської ради два будинки спеціалістів по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та за  № 169 - змінено цільове призначення будинків спеціаліста по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 з будинків спеціаліста в приміщення дитячого садка і враховуючи те, що в будинку спеціаліста по АДРЕСА_1 тимчасово проживає сім'я ОСОБА_3 надали будинок для проживання даній сім'ї по АДРЕСА_3.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 25 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. 
		Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, а саме перелік питань, що вирішується лише на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради визначений ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Відносини щодо приватизації державного житлового фонду регулюються Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
		Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України - ст. 1 вказаного Закону.
		Згідно ст. 5 ЖК УРСР та ч. 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
		При цьому, відповідно до ст. 2 вище вказаного Закону до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
		Відповідно до ч.ч. 1,11 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду України», приватизація  державного  житлового  фонду   здійснюється уповноваженими  на  це  органами,  створеними  місцевою  державною адміністрацією, та органами місцевого  самоврядування,  державними підприємствами,     організаціями,     установами,    у    повному господарському    віданні   або   оперативному   управлінні   яких знаходиться державний житловий фонд.  Спори,  що виникають при приватизації квартир (будинків) та  житлових  приміщень  у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
		Виконання судових рішень, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»,  покладено на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Отже, Михайлівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області не є органом приватизації у розумінні ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду України", а лише зобов'язана створити такий орган.
		Та як встановлено судом першої інстанції, позивачі 01.03.2017 року та 12.04.2017 року зверталися до відповідача із заявами про виконання рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 01.03.2005, яке набрало законної сили 05.05.2005 року та здійснити проведення приватизації із передачею у приватну власність на їх ім'я в рівних частках будинку по вулиці Шевченка, 54 в с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області.
		Однак, відповідач не є органом, який здійснює виконання судових рішень, а тому  вимоги позивачів про визнання бездіяльності Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області протиправною, зобов'язання провести приватизацію та передати у приватну власність в рівних долях житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
		Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суд не мав підстав для застосування ст.ст. 4,7,8,9,109 ЖК України, ст.ст. 13,26,29,42,46,47 Закону України "Про органи місцевого самоврядування в Україні", ст.ст.3,5,8,10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду України», на які посилалися позивачі, оскільки звернення позивачів стосувалося виконання судового рішення, ухваленого по спору між цими ж сторонами щодо права позивачів на приватизацію.
		Позовні вимоги позивачів про зобов'язання Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області видати свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок також є необґрунтованими і такими, що не підлягали задоволенню, оскільки в досліджених зверненнях позивачів до відповідача за вх № 04-02-28 від 01.03.2017 та вх. № 09-02-28 від 12.04.2017 року, відсутні фактичні дані про те, що ними було порушене питання видачі їм свідоцтва про право власності на вищезазначене нерухоме майно.
		Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що видача свідоцтва про право власності  на спірний житловий будинок, згідно вимог Закону України "Про органи місцевого самоврядування в Україні", до повноважень Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області не належить, а тому в суду були наявні всі підстави для  відмови у задоволенні позову. 
		Колегія суддів також враховує, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції   правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а  рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2018 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  14 травня 2018 року.
		          
		Головуючий  Смілянець Е. С.    Судді    Сушко О.О.    Залімський І. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...