Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5023/1704/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2018. Зареєстровано: 16.05.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2018.
Дата набрання законної сили: 10.05.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 травня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  5023/1704/12 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		 
		за участю представників: ТОВ " ФК" Форінт" - адвокат Кравченко В.П.. св. №1025 від 22.03.2012, дов. від 07.05.2018.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5
		на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017
		(Суддя - Суслова В.В.)
		та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 
		(Головуючий суддя - Плахов О.В.; судді - Здоровко Л.М., Шутенко І.А.)
		за заявою боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 
		про банкрутство, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. У провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/1704/12 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 
		(Далі - ФОП ОСОБА_7)
		 
		2. Публічне акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" (Далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль") 21.08.2013 звернувся до місцевого господарського суду із  заявою про визнання торгів та договору купівлі-продажу недійсними (вх.№30754),  в якій банк просив суд визнати недійсним  аукціон (торги), що були проведені у межах процедури банкрутства ФОП ОСОБА_7 з реалізації майна, що перебуває в іпотеці АТ "Райффайзен банк Аваль", а саме: нежитлових приміщень 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м. недійсними; визнати договір купівлі - продажу, укладений з ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 18.05.2012 року та зареєстрований у реєстрі за номером 372.
		2.1. В обґрунтування заяви банк посилався на те, що попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Самійленко О.М. не було здійснено оповіщення через засоби масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, що зробило неможливим проведення відкритих торгів із забезпеченням вільного доступу всіх бажаючих придбати нерухоме майно та проведення його продажу на конкурсних засадах, ліквідатором Самойленко О.М. не було здійснено інвентаризацію майна боржника банкрута, що свідчить про те, що  інвентаризацію належного боржнику майна проведено не було, що могло призвести до заниження показника ліквідаційної маси через неповне виявлення майна боржника. Крім того, банк наголошував на тому, продаж нерухомого майна банкрута було здійснено без згоди іпотекодержателя.
		2.2. ПАТ "Райффайзен банк Аваль" зазначав, що не дотримання вимог частин 1, 2, 3 статті 203 Цивільного кодексу України при укладанні оспорюваного договору та порушення частини 2 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є підставою для визнання договору недійсним, з урахуванням частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. 
		2.3. 26.11.2013 до господарського суду Харківського області від заставного  кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшло уточнення до заяви про визнання торгів та договору  в купівлі - продажу недійсними, в якому банк просив суд визнати недійсним аукціон (торги), що були проведені у межах процедури банкрутства ФОП  ОСОБА_7 з реалізації майна, що перебуває в іпотеці ПАТ "Райффайзен банк Аваль", а саме: нежитлових приміщень 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м.; визнати недійсним договір купівлі - продажу, укладений з ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 18.05.2012 року та зареєстрований у реєстрі за номером 372.
		2.4. У вказаних уточненнях банк наголошував на тому, що станом на момент  звернення  до  суду  із  заявою  про  визнання  договорів недійсним,  вже понад 1 рік з моменту укладення договору купівлі - продажу,  грошові кошти від продажу заставного майна заставному кредитору не надійшли, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ліквідатором Самойленко О.М. чи Комаровською І.Ю. коштів від продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 60, 63 в літ. А-5 загальною площею 141,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_2; в матеріалах справи відсутні будь-які докази передачі нерухомого майно ОСОБА_5
		2.5. 16.06.2014р. банком було подано до господарського суду першої інстанції уточнення до заяви про визнання договорів недійними(вх.№20052),  в яких просив суд визнати недійсними аукціон (торги), що були проведені у межах процедури банкрутства ФОП ОСОБА_7 з реалізації майна, що перебуває в іпотеці АТ "Райффайзен банк Аваль", нежитлових приміщень 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м.; визнати недійсним  договір купівлі - продажу, укладений з ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 18.05.2012 року та зареєстрований у реєстрі за номером 372; застосувати правові наслідки недійсності правочину та повернути нежитлові приміщення, нежитлових приміщень 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м. до ліквідаційної маси боржника шляхом визнання права власності за боржником на нежитлові приміщення 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м. 
		2.6. В обґрунтування поданих уточнень банк посилався на те, що ліквідатор Самойленко О.М. та Комаровська І.Ю. на неодноразові вимоги кредитора та суду не надають відомостей про оплату за укладеним договором, грошові кошти заставному кредитору не перераховані, що свідчить про відсутність доказів сплатності договору, отже, право власності від боржника до покупця не переходило, а тому покупець за договором на даний час незаконно володіє, користується та розпоряджається майном боржника.
		2.7. 04.02.2015р. до господарського суду Харківської області від заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"  надійшло уточнення до заяви про визнання договорів недійсними (вх.№4339), в  якому просив суд   визнати неправомірною бездіяльність ліквідатора Комаровської І. Ю. в частині невжиття заходів щодо розірвання договору купівлі - продажу від 18.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. за номером 372;   розірвати договір купівлі - продажу від 18.05.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Гуревічовм О.М. за номером 372;  застосувати правові наслідки розірвання правочину та повернути нежитлові приміщення 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м. до ліквідаційної маси боржника шляхом визнання права власності за боржником на нежитлові приміщення 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м.
		2.8. В обґрунтування поданого клопотання банк посилався на те, що попередній ліквідатор Самойленко О.М. та теперішній ліквідатор Комаровська І.Ю. на неодноразові вимоги кредитора та суду не надали відомостей про оплату за укладеним нею договором та не перерахувала грошових коштів заставному кредитору, свідчить про відсутність доказів оплатності договорів. Отже, право власності від боржника до покупця не переходило, а тому покупець за договором на даний час незаконно володіє, користується та розпоряджається майном боржника.
		2.9. Докази розрахунку за придбане майно банкрута не надані як ліквідатором боржника, який здійснив продаж майна, так і ліквідатором Комаровською І. Ю„ що здійснював ліквідаційну процедуру в подальшому. 
		2.10. Банк наголошував  на тому, що фактично кошти, що мали бути сплачені за договорами купівлі-продажу майна банкрута ФО-П ОСОБА_7,   що знаходилось в іпотеці АТ "Райффайзен Банк Аваль", повинні використовуватися виключно для задоволення вимог заставного кредитора, отже, саме кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, і є тією особою, яка отримує кошти від продажу майна, що перебуває у заставі, а отже відсутність розрахунку за придбане майно банкрута, в першу чергу порушує права та інтереси кредитора. Крім того, банк зазначав про те, що  ліквідатор  арбітражний керуючий Комаровська І. Ю, не вживає жодних заходів стосовно розірвання невиконаного договору купівлі - продажу, ухиляється від виконання покладених на неї обов'язків, чим завдає шкоди не лише заставному кредитору, а й ліквідаційній процедурі взагалі.
		2.11. 06.09.2017 кредитором ТОВ "ФК"Форінт" подано до апеляційного господарського суду клопотання про вихід за межі позовних вимог (вх.№9300), в якому просить суд вийти за межі заявлених вимог та визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.05.2012, укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко О.М. та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Гуревічовим О.М., реєстр. № 372, а також задовольнити апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017р. та повернути до ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно шляхом визнання за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (61001 АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) права власності на нежитлові приміщення другого поверху №№ 60,63 в літ. "А-5" загальною площею 146,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		3. Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2017 у справі №5023/1704/12  частково задоволено заяву ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.08.2013 за вх. №30754 (з урахуванням уточнень за вх.№ 4339 від 04.02.2015р. та додаткових пояснень за вх.№5986 від 23.02.2016р.); розірвано договір купівлі-продажу від 18.05.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. за номером 372; відмовлено в решті вимог ПАТ "Райффайзен банк Аваль". 
		 
		4. Ухвала суду першої інстанції, з посиланням на положення ст. ст. 10, 26, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), п. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", ст. ст. 216, 638, 651, 653, 655 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України) мотивована тим, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження проведення розрахунку покупцем - ОСОБА_5 за придбане майно за  договором купівлі-продажу від 21.08.2013р., а саме: нежитлові приміщення другого поверху №№ 60,63 в літ. "А-5" загальною площею 146,8 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що свідчить про істотні порушення умов зазначеного договору та відповідно є підставою  для його розірвання. 
		4.1. Відмовляючи у задоволення заяви ПАТ  "Райффайзен банк Аваль" в частині   застосувати правових наслідків розірвання правочину та повернення  нежитлових приміщень 2-го поверху № 60,63 в літ "А-5" за адресою АДРЕСА_2, площею 146,8 кв. м. до ліквідаційної маси боржника шляхом визнання права власності за боржником на вказане нерухоме майно, місцевий господарський суд виходив з того, що у разі розірвання договору,  реституція,  як спосіб захисту цивільного права та повернення сторін у первісний стан, який існував до укладення договору, не передбачена, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в частині  повернення нежитлових приміщень до ліквідаційної маси боржника шляхом визнання за боржником права власності.
		 
		5.  Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" задоволено частково.
		5.1. Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017р. у справі №5023/1704/12 скасовано та прийнято нову ухвалу, якою:
		-   визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, оформлені протоколом №1 від 18.05.2012р., а саме: нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 141,4кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2;
		-    визнано недійсним договір купівлі - продажу нерухомо майна від 18.05.2012р., а саме: нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 146,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між попереднім ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко Ольгою Михайлівною та ОСОБА_15, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. та зареєстрованим в реєстрі за №372.
		6. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
		6.1. місцевий господарський суд  при розгляді по суті заяви ПАТ "Райффайзен банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.08.2013р. за  вх. №30754 (з урахуванням уточнень за вх.№ 4339 від 04.02.2015р. та додаткових пояснень за вх.№ 5986 від 23.02.2016р.) був зобов'язаний надати оцінку на предмет належності і допустимості наявних в матеріалах справи доказів та доводів сторін, проте, здійснив розгляд за відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів підготовки до продажу та реалізації майна банкрута;
		6.2. господарським судом Харківської області було допущено неправильне застосування приписів частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України  щодо прийняття судового рішення за результатами обговорювання усіх обставин справи, тому, винесення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, які входять до предмету доказування, що призвело до прийняття незаконного і необґрунтованого рішення;
		6.3. матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про проведення інвентаризації майна боржника у відповідності з  Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" та  Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.1994р. за №202/412 (у редакції, що діяла на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом), що свідчить про те, що попередній ліквідатор арбітражний керуючий Самойленко О.М. здійснила інвентаризацію майна боржника суто формально, ліквідатором не було  вчинено усіх дій, спрямованих на виявлення майна боржника у відповідності до вимог закону;
		6.4. згідно наявного в матеріалах справи висновку про вартість спірного нерухомого майна, складеного  суб'єктом оціночної діяльності  ФОП ОСОБА_8, станом на 23.04.2012р.  (менш ніж за місяць до вчинення оспорюваного договору купівлі- продажу) вартість спірного нерухомого майна складала 976000,00 грн, проте,  відчуження майна відбулось за 159800,00грн., на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Агенство оцінки майна та землі" від 26.04.2012 про вартість об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 2-го поверху № 60, 63 в літ. А-5, заг. площею 146,8 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що на думку апеляційного господарського суду викликає сумніви стосовно правомірності та обґрунтованості звіту про оцінку майна від 26.04.2012р. здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ПП "Агенство оцінки майна та землі";
		6.5. з наданих Українською  універсальною біржею на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017р. документів, вбачається, що докази виконання вимог закону щодо  здійснення публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації відсутні, отже, організатором аукціону порушено вимоги закону та порядок  організації аукціону, а саме, не здійснено публікації в офіційних друкованих виданнях державних органах приватизації, що порушує права заставного кредитора, оскільки за рахунок продажу майна задовольняються його кредиторські вимоги.
		6.6. перевіривши порядок організації та проведення аукціону, судом другої інстанції встановлено численні порушення під час продажу майна банкрута  положень Закону про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у зв'язку з чим результати аукціону з продажу майна банкрута - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, оформлені протоколом №1 від 18.05.2012р., а саме: нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 141,4кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 визнано недійсними.
		6.7. доказів задоволення вимог заставодержателя, яким на даний час є ТОВ "ФК "Форінт" за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, в матеріалах справи відсутні;
		6.8. крім того, суд другої інстанції послався на те, що право на звернення до суду з вимогою про витребування майна від набувача має власник цього майна, яким відповідно є банкрут - Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, у зв'язку з чим повернення до ліквідаційної маси банкрута нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 141,4кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, за договором купівлі - продажу від 18.05.2012р. за №372, посвідченим приватним нотаріусом  Гуревічовим О.М.  який було визнано недійсним під час апеляційного перегляду даної справи,  можливо лише у разі звернення до суду з відповідним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння саме власником майна, а не заставним кредитором.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		7. ОСОБА_5 звернулась з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017 та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 у справі №5023/1704/12 у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16, 638, 651, 655  Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), ст.20 Господарського кодексу України (Далі - ГК України), ст. 4-2, 33, 34, 43, 83 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017.
		7.1. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд за відсутності правових підстав вийшов за межі позовних вимог, оскільки у клопотанні ТОВ "ФК Форінт" викладені, як вважає скаржник, не  підстави виходу за межі заявлених вимог, а одночасно змінено предмет та підставу заявлених вимог;
		7.2. також, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, розірвавши договір купівлі-продажу майна боржника, з огляду на  те, що останній правомірно укладений та вже виконаний сторонами у відповідності до його умов та положень чинного законодавства України.
		 
		8. ТОВ "ФК "Форінт" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити в силі постанову суду другої інстанції, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 у справі №5023/1704/12.
		9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_5 на              10 травня 2018 року о 12 год. 45 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		 
		10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.
		 
		11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		12. Згідно із частиною 2 статті 41 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		13. Відповідно до розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у даній справі здійснюється із  застосуванням норм цього Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013, враховуючи, що постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 24.04.2012. 
		 
		14. Відповідно до частини 2 статті 99 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
		 
		15. Частиною 3 статті 5 Закону про банкрутство встановлено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
		 
		16. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
		 
		17. У статті 31 Закон про банкрутство визначено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Законом про банкрутство.
		 
		18. Частиною 1 статті  25 Закону про банкрутство, визначено , що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
		 
		19. За приписами частини 1 статті 29 Закону про банкрутство, майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.
		 
		20. Відповідно до статті 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. 
		 
		21. Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що обов'язковою передумовою продажу майна боржника ліквідатором є здійснення останнім інвентаризації майна боржника та його оцінки згідно з законодавством.
		 
		22. Суд другої інстанції встановив відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів у розумінні статей 33, 34 ГПК України на підтвердження проведення інвентаризації майна боржника у відповідності з  Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" та  Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.1994р. за №202/412 (у редакції, що діяла на момент прийняття постанови про визнання боржника банкрутом), що свідчить про те, що попередній ліквідатор арбітражний керуючий Самойленко О.М. не було  вчинено усіх передбачених законом дій, спрямованих на виявлення майна боржника.
		 
		23. Судом другої інстанції встановлено, що провадження у даній справі здійснюється з урахуванням особливостей передбачених у ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство, за відсутності комітету кредиторів, а продаж майна здійснювався, в порядку вимог Закону про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
		 
		24. Згідно частини 1 статті 29 Закону про банкрутство  майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційний процедурі, оцінюється арбітражним керуючим в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. 
		 
		25. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.   
		 
		26. Як встановив апеляційний господарський суд, у власності боржника перебувало нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху №60, 63 в літ. "А-5" загальною площею 141,4 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, на підставі Свідоцтва на право власності, виданого 26.03.2004 Київською районною радою на підставі Розпорядження голови Київської міської ради м.  Харкова від 23.03.2004 р. за №308, яке було предметом іпотеки за Договором іпотеки №010-2/07/1-700/1-07, укладеного 12.06.2007 між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та громадянкою України ОСОБА_7, посвідченого  приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовою Л.Ю., за реєстровим №2588.
		 
		27. Суд другої інстанції встановив, що  на момент винесення ухвали господарським судом Харківської області від 01.06.2017 (оскаржувана ухвала) у матеріалах справи були відсутні будь-які документи стосовно підготовки до продажу та реалізації майна банкрута, у зв'язку з чим, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 було  зобов'язано Харківський обласний державний нотаріальний архів завчасно надати до Харківського апеляційного господарського суду:  усі наявні документи, на підставі яких, 18.05.2012 між ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко Ольгою Михайлівною та ОСОБА_15 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Гуревічовим О.М., зареєстрованим в реєстрі за номером 372 (зокрема, звіт про оцінку майна, складений Приватним підприємством "Агентство  майна та землі" від 26.04.2012р.; протокол проведення аукціону Українською універсальною біржею м.Полтава  від 18.05.2012р. № 1, підписаний ліцитатором Української універсальної біржі м.Полтава Шажко А.А., та затверджений продавцем - ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко Ольгою Михайлівною та заступником директора Української універсальної біржі м.Полтава Зубрейчук Л.В.).
		 
		28. 04.08.2017 Харківським обласним державним нотаріальним архівом на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2017  надано витребувані апеляційним господарським судом документи (вх.№8209), а саме: копію договору купівлі- продажу нерухомого майна від 18.05.2012р. укладеного між ліквідатором фізичної особт- пдіприємця ОСОБА_7  арбітражним керуючим Самойленко О.М. та ОСОБА_5 та перелік документів на підставі яких вказаних договір купівлі-продажу було посвідчено, зокрема протокол проведення аукціону Українською універсальною біржею м.Полтава  від 18.05.2012р. № 1, підписаний ліцитатором Української універсальної біржі м.Полтава ОСОБА_10, та затверджений продавцем - ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко Ольгою Михайлівною та заступником директора Української універсальної біржі м.Полтава Зубрейчук Л.В.); звіт про оцінку  майна від 26.04.2012р., затверджений директором ПП "Агентство оцінки майна та землі"; витягу з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.05.2012р.№36092880.
		 
		29. Також, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 було зобов'язано Українську універсальну біржу  надати до Харківського апеляційного господарського суду усі наявні документи щодо підготовки до продажу майна банкрута та його реалізації (належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи та оригінали для огляду суду в судовому засіданні.
		 
		30. 01.09.2017  Українською  універсальною біржею на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 подано витребувані апеляційним господарським судом документи (вх.№9113), а саме: копію угоди на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) від 26.04.2012р.; копію висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Агенство оцінки майна та землім про вартість об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 2-го поверху № 60, 63 в літ. А-5, заг. площею 146,8 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_2; копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 34044116 від 07.05.2012р.;  копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.03.2004р.; копію заявки № 1-04/05-12 від 04.05.2012р. на участь в аукціоні ОСОБА_19; копії 1-3,10,11сторін паспорту ОСОБА_19, ідентифікаційного номеру; копію квитанції № 41-2743 від 03.05.2012р. про сплату ОСОБА_19 реєстраційного внеску;копію квитанції № 41-2750 від 03.05.2012р. про сплату ОСОБА_19 гарантійного внеску; копію заявки № 2-04/05-12 від 04.05.2012р. на участь в аукціоні ОСОБА_5; копію 1-3, 10,11 сторінок паспорту ОСОБА_5, ідентифікаційного номеру. копію квитанції № 41-2759 від 03.05.2012р. про сплату ОСОБА_5 реєстраційного внеску; копію квитанції № 41-2764 від 03.05.2012р. про сплату ОСОБА_5 гарантійного внеску; копію протоколу № 1 проведення аукціону від 18.05.2012р. (т. 10 а.с.198-213).                            
		 
		31.  У ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
		 
		32. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
		 
		33. Звіт, складений у письмовій формі повинен містити: перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків.
		 
		34. Дослідивши зібрані у справі докази, а саме, висновок про вартість спірного нерухомого майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8, станом на 23.04.2012  (менш ніж за місяць до вчинення оспорюваного договору купівлі- продажу) вартість спірного нерухомого майна складала 976000,00 грн., проте, відчуження майна відбулось за 159800,00грн., на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Агенство оцінки майна та землі" від 26.04.2012 про вартість об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 2-го поверху № 60, 63 в літ. А-5, заг. площею 146,8 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_2 
		 
		35. Отже, суттєве зниження вартості спірного нерухомого майна відчуженого за оспорюваних договором, викликало у колегії суддів сумніви щодо правомірності та обґрунтованості звіту про оцінку майна від 26.04.2012 здійсненого суб'єктом оціночної діяльності ПП "Агенство оцінки майна та землі".  
		 
		36. Проте, суд касаційної інстанції вважає такі висновки суду другої інстанції передчасними, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів спростування оцінки майна від 26.04.2012, крім того, встановлення фактів на підставі припущень суперечить нормам ст.ст. 32-34, 84, 86 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017, оскільки встановлення судом фактів  та обставин на підставі припущень під час прийняття судового рішення у господарській справі не допускається.
		 
		37. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості; початкову вартість продажу, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.
		 
		38. Інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.
		 
		39. Як встановив апеляційний господарський суд, 26.04.2012 між ФОП ОСОБА_7 в особі ліквідатора Самойленко О.М. (замовник) та Українською  універсальною біржею  (організатор) було укладено угоду на організацію та проведення відкритих торгів, предметом якої є здійснення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна, шляхом його продажу на відкритих торгах (аукціоні) в порядку, передбаченому ст. 13, 15, 16, 17 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств" від 06.03.1992 р. № 2171, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.1999 р., Законом України "Про товарну біржу" від 10.12.1991р., Правилами біржової торгівлі на Українській універсальній біржі, іншими нормативно-правовими актами та цією Угодою (пункт 1.1. угоди).
		 
		40. Відповідно до пункту 2.1.1 угоди, замовник замовляє проведення 18.05.2012р. о 16-00 год в торгівельно-операційній залі УУБ (м.Харків, вул. Лермонтівська,20) відкритих торгів аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_7, а саме:  нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 141,6кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, початкова вартість - 159800,00грн.
		 
		41. Пунктом 2.2.1. угоди сторони погодили, що організатор забезпечує через засоби масової інформації не пізніше ніж за 20 днів до проведення відкритих торгів (аукціону) оголошення про порядок продажу майна банкрута на умовах та строках передбачених чинним законодавством.
		Крім того,  відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продаж об'єктів малої приватизації на аукціоні полягає  у передачі права власності покупцю, який запропонував у ході торгів найвищу ціну.
		 
		42. Реалізація майна банкрута, у даному випадку, була проведена в порядку Закону про банкрутство та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а отже є спеціальною процедурою продажу такого майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході аукціону запропонував за нього найвищу ціну .
		 
		43. Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено правила проведення аукціону з продажу майна банкрута, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону (визначення початкової ціни та опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
		 
		44. Відповідно до  статті 20 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у відповідній редакції) аукціон, конкурс може бути припинено і об'єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли: не виконано вимог щодо інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування; об'єкт включено до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, з порушенням чинного законодавства; покупець не визнається як такий згідно з законодавством про приватизацію; істотно порушувались інші правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом.
		 
		45. Наведені порушення є підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.
		 
		46. Однак,  з наданих Українською  універсальною біржею на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 документів, суд другої інстанції встановив відсутність доказів виконання вимог закону щодо  здійснення публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів відповідної публікації про продаж майна боржника.
		 
		47. Таким чином, висновок суду другої інстанції про те, що  організатором аукціону порушено вимоги закону та порядок  організації аукціону, а саме, не здійснено публікацію в офіційних друкованих виданнях державних органах приватизації, є правомірним та під час розгляду справи не спростований,  що є самостійною підставою для визнання результатів торгів недійсними, оскільки відсутність публікації про продаж майна є перешкодою у забезпеченні можливості взяти у аукціоні участь якомога більшому колу зацікавлених осіб. Під час конкурентної боротьби учасників аукціону і визначається ринкова вартість майна.
		 
		48. Крім того, згідно з частиною 10 статті 30 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
		 
		49. Як встановлено апеляційний господарським судом, 18.05.2012 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Самойленко О.М. (продавець) та ОСОБА_5  (покупець), на підставі протоколу №1 проведення аукціону Українською  універсальною біржею м. Полтава від  18.05.2012  було укладено договір купівлі-продажу майна боржника, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гуревічовим О.М. за реєстровим №372.
		 
		50. Відповідно до пункту 2.1. договору, продаж  здійснено за 159800,00грн, кошти у зазначеній сумі сплачуються покупцем, згідно рахунку-фактури ліквідатора у строки передбачені протоколом №1 проведення аукціону Українською  універсальною біржею м.Полтава від  18.05.2012р. (пункт 2.2. договору). 
		 
		51. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону про банкрутство  майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
		 
		52. Частиною 8 статті 30 Закону про банкрутство встановлено, що кошти які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам  у порядку передбаченому статтею 31 цього Закону.
		 
		53. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
		 
		54. Відповідно до статті 48 Закону про банкрутство, кошти отримані від продажу майна громадянина - підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина - підприємця банкрутом. 
		 
		55. Разом з тим,  як встановив суд апеляційної інстанції, у матеріалах справи відсутні докази перерахування грошових коштів ОСОБА_5, а відтак і доказів задоволення вимог заставодержателя, за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, що є порушенням, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
		 
		56. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про належне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу, а надана до касаційної скарги копія квитанції, яка, на думку скаржника, підтверджує здійснення розрахунку за придбану на аукціоні в межах справи про банкрутство нерухомість, не була предметом розгляду судами попередніх інстанцій, що в силу ст. 300 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, не може оцінюватись під час касаційного оскарження.
		 
		57. Згідно із ч. 2 ст.    16, ч. 1 ст.  215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою  статті 203 цього Кодексу.  
		 
		58. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
		 
		59. Статтею 203 ЦК України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 
		 
		частини 2 статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)
		 
		60. Підсумовуючи наведене суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про підставність визнання результатів оскаржуваного аукціону недійсним, з огляду на встановлені обставини стосовно порушення вимог інформування щодо продажу об'єкту на аукціоні, а саме відсутності доказів виконання вимог закону щодо здійснення публікації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації; відсутність проведеної ліквідатором інвентаризації майна банкрута, без встановлення загального розміру заявлених вимог кредиторів.
		 
		61. Отже, висновок стосовно визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомо майна від 18.05.2012р., а саме: нежитлових приміщень другого поверху №60,63 в літ. А-5 загальною площею 146,8кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між попереднім ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 арбітражним керуючим Самойленко Ольгою Михайлівною та ОСОБА_15, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. та зареєстрованим в реєстрі за №372, є правомірним.
		 
		62. Водночас, аргументи скаржника, який вважає, що апеляційний господарський суд за відсутності правових підстав вийшов за межі позовних вимог, оскільки у клопотанні ТОВ "ФК Форінт" викладені, одночасно вимоги щодо зміни предмету та підстав заявлених вимог, не знайшли свого підтвердження під час касаційного оскарження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду, як у суді першої так і другої інстанцій було визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомо майна від 18.05.2012.
		 
		63. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч.2).
		 
		64. Отже оскільки оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції не суперечать положенням матеріального та процесуального законодавства, що діяло на час їх ухвалення, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		65. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129  ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на арбітражного керуючого ОСОБА_5.
		 
		Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317  ГПК України, Верховний Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 у справі №5023/1704/12 залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2017 у справі №5023/1704/12 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                       В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...